Рішення

від 17.03.2014 по справі 910/20590/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20590/13 17.03.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ортопрот» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Продінтергруп» простягнення 140 030,74 грн. Головуючий суддя Босий В.П.

Судді: Цюкало Ю.В.

Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:Дьомін Д.С. від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ортопрот» (надалі - ТОВ «Ортопрот») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінтергруп» (надалі - ТОВ «Продінтергруп») про стягнення 140 030,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №0107 ОТ від 01.08.2010 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 140 030,74 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2013 р. розгляд справи відкладено на 13.01.2014 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням вимог ухвали суду.

13.01.2014 представник позивача через відділ діловодства суду подав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив стягнути з ТОВ «Продінтергруп» крім основної заборгованості у розмірі 140 030,74 грн. ще 9 113,20 пені, 2 071,98 грн. 3% річних та 511,18 грн. інфляційних.

Передбачені ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Згідно з п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Пунктом 3.11 вказаної постанови передбачено, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права позивача на подання на заявлення «додаткових» позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача , а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Тому зміна предмета позову не може бути пов'язана з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 Господарського процесуального кодексу України.

За висновками суду, у даному випадку позивачем заявлено нові позовні вимоги, а саме про стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків, які в позовній заяві викладені не були, внаслідок чого заява позивача у зазначеній частині не підлягає задоволенню як така, що не відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2014 р. вирішено здійснювати розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

13.01.2014 р. суддя Босий В.П. звернувся до Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи № 910/20590/13.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.01.2014 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Босий В.П. (головуючий), судді Літвінова М.Є., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2014 р. прийнято до провадження справу №910/20590/13 колегією суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Літвінова М.Є., Ломака В.С., розгляд справи призначено на 10.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. розгляд справи відкладено на 26.02.2014 р.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 26.02.2014 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Цюкало Ю.В., Ломака В.С. у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2014 р. прийнято до провадження справу № 910/20590/13 колегією суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Ломака В.С., Цюкало Ю.В. розгляд справи призначено на 17.03.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Цюкало Ю.В., Літвінова М.Є. у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва справу №910/20590/13 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Цюкало Ю.В., Літвінова М.Є.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги з урахуванням заяв про зміну предмету позову підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №28419230, отриманим його представником 06.03.2014 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010 р. між ТОВ «Продінтергруп» (покупець) та ТОВ «Ортопрот» (постачальник) було укладено договір №0107 ОТ (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності з замовленням покупця поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти товар і оплатити його вартість, за цінами зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації.

Поставка товару постачальником здійснюється з метою його оптової реалізації покупцем через мережі магазинів, які зазначені у Додатку №1 до цього Договору. Постачальник надає права покупцю на продаж товару в роздрібні мережі, узгоджені в Додатку №1 до цього Договору. Якщо сторони забажають збільшити список множ, в які може постачати товар покупець, вони мають підписати окремий додаток із переліком узгоджених мереж.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця в строк, зазначеній в замовленні.

Згідно п. 4.1 Договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця та підписання накладної.

Відповідно до п. 6.4 Договору покупець зобов'язується оплачувати товари поставлені постачальником, з відстроченням платежу 60 календарних днів, від дати поставки кожної партії товару на склад покупця та підписання накладної. Оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Додатковими договорами до Договору від 01.11.2011 р. та 01.01.2013 р. строк дії Договору продовжувався до 31.01.2011 р. та 31.01.2013 р. відповідно.

На виконання умов Договору позивачем поставлялася, а відповідачем приймалася та частково оплачувалася продукція, що підтверджується видатковими накладними, актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2013 р., який підписаний обома сторонами без заперечень, а також платіжними дорученнями за період з 08.07.2013 р. по 16.08.2013 р.

Крім того, 31.07.2013 р. між ТОВ «Продінтергруп» та ТОВ «Ортопрот» укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до умов якого, до загальної суми заборгованості перед позивачем зараховувались зустрічні вимоги відповідача на суму 10 969,26 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі суму 140 030,74 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача позивачем відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 823 120,82 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 6.4 Договору покупець зобов'язується оплачувати товари поставлені постачальником, з відстроченням платежу 60 календарних днів, від дати поставки кожної партії товару на склад покупця та підписання накладної.

Таким чином, з урахуванням часткової оплати відповідачем поставленої продукції, а також укладеної сторонами угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.07.2013 р., заборгованість відповідача за поставлений товар становить 140 030,74 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Продінтергруп» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Ортопрот» про стягнення з ТОВ «Продінтергруп» заборгованості у розмірі 140 030,74 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

01.10.2013 р. між ТОВ «Ортопрот» (замовник) та Адвокатським об'єднанням «Спенсер і Кауфман» (виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги №7/10/13, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги - правову допомогу з захисту прав та інтересів ТОВ «Ортопрот» в господарському суді м. Києва, а саме підготовка процесуальних та інших документів, представництво інтересів клієнта як позивача по справі за позовом про стягнення заборгованості за договором поставки з ТОВ «Продінтергруп».

Відповідно до п. 5.1 такого договору винагорода, що виплачується замовником виконавцю складає 7 000,00 грн.

Позивачем на виконання умов договору про надання правової допомоги №7/10/13 від 01.10.2013 р. було сплачено вартість адвокатських послуг у загальному розмірі 7 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №189 від 02.10.2013 р. та №255 від 14.10.2013 р.

01.10.2013 р. Адвокатським об'єднанням «Спенсер і Кауфман» було видано ордер серії КС №002255 адвокату Дьоміну Д.С. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №369 від 22.02.2010 р., видане Радою адвокатів або КДКА Черкаської області) для надання ТОВ «Ортопрот» правової допомоги Адвокатським об'єднанням «Спенсер і Кауфман» у господарському суді міста Києва.

Адвокат Дьомін Д.С. підготував та подав позовну заяву б/н від 23.10.2013 р., а також згідно протоколів судових засідань був присутнім в судових засіданнях 04.12.2013 р., 13.01.2014 р., 26.02.2014 р. та 17.03.2014 р., надавав документи по справі та пояснення по суті спору, а відтак виконав зобов'язання передбачені договором №7/10/13 від 01.10.2013 р.

Суд приходить до висновку, що витрати позивача на оплату послуг адвоката співрозмірні та адекватні ціні позову та складності справи, а з урахуванням повного задоволення судом позовних вимог ТОВ «Ортопрот», такі витрати підлягають покладенню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортопрот» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінтергруп» (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 25; ідентифікаційний код 37038438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортопрот» (62404, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Кулиничі, вул. Сьомої Гвардійської армії, 1-А; ідентифікаційний код 19470004) заборгованість у розмірі 140 030 (сто сорок тисяч тридцять) грн. 74 коп., судовий збір у розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн. 61 коп. та витрати оплату послуг адвоката у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.03.2014 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді Ю.В. Цюкало

М.Є. Літвінова