Рішення

від 25.03.2014 по справі 923/118/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 р. Справа №923/118/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Нова лінія", смт Чабани Києво-Святошинського району Київської області

до приватного підприємства "Південна будівельна група "Дніпро", сел. Антонівка м. Херсон

про стягнення 108780,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Предместнікова Н.М. - представник, довіреність від 15.01.2014р.;

від відповідача: Командовський Д.П. - представник, довіреність від 04.02.2014р.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Нова лінія" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємства "Південна будівельна група "Дніпро" (відповідач) суму неустойки у розмірі 108780,00 грн. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору №306/01 від 03.06.2013р., положення ст.ст. 526, 530, 871, 875 ЦК України та положення ст.ст. 231, 232 ГК України.

18 березня 2014 року представник відповідача у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та у задоволенні просить відмовити у зв'язку з необґрунтованістю. Даний відзив суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

18 березня 2014 року суд оголосив перерву в засіданні суду до 09 год. 30 хв. 25 березня 2014 року, з підстав передбачених ст. 77 ГПК України.

20 березня 2014 року представник позивача подав через канцелярію суду додаткові пояснення на відзив відповідача. Дані пояснення суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25 березня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 25 березня 2013 року представник відповідача позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення, які містяться у відзиві на позовну заяву (а.с. 41).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 03 червня 2013 року між приватним акціонерним товариством "Нова лінія" (замовник) та приватним підприємством "Південна будівельна група Дніпро" (підрядник) був укладений договір № 306/01 на виконання робіт по поточному ремонту промислової підлоги на території торгівельного центру "Нова лінія" (надалі - договір).

Відповідно до умов п.1.1. договору підрядник зобов'язався виконати роботи по поточному ремонту промислової підлоги на території торгівельного центру "Нова лінія", за адресою м. Херсон, вул. Нафтовиків, 37, згідно із затвердженим кошторисним розрахунком та договірною ціною, здати в експлуатацію об'єкт у встановлений договором термін.

Загальна сума договору визначається на підставі кошторису (додаток №1 до договору) та складає 58800,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 9800,00 грн.

Пунктом 4.1. договору сторони встановили, що до початку робіт, протягом 5 банківських днів з дати підписання договору сторонами, замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника попередню оплату у розмірі 50 відсотків від загальної суми договору, що складає 29400,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 4900,00 грн.

Звертаючись з позовом до суду про стягнення з відповідача 108780,00 грн. неустойки, позивач посилається на ті обставини, що ПАТ "Нова лінія" виконало договірні зобов'язання належним чином, перерахувавши на користь відповідача попередню оплату в сумі 29400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8271 від 21.06.2013 р. (а.с. 16).

Строки виконання робіт визначено п.3.1. договору, зокрема, строк закінчення робіт складає не більше ніж 12 календарних днів з дати отримання підрядником попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до умов п. 3.1. договору, відповідач зобов'язаний був закінчити роботи не пізніше 03.07.2013р.

Позивач зазначає, що станом на дату підписання позовної заяви, роботи по ремонту підлоги підрядником в повному обсязі виконані не були, акт виконаних робіт сторони не підписували.

11 грудня 2013 року позивач поштою направив відповідачу претензією за вих. №16049 від 10.12.2013р., в якій вимагав завершення робіт в повному обсязі та сплати передбаченої договором суми неустойки. Дана претензія отримана відповідачем 17.12.2013р. та залишена без відповіді та реагування.

Пунктом 11.7. договору встановлено, що у випадку порушення строку закінчення робіт, передбаченого п.3.1. цього договору, з вини підрядника, підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі 1 % від загальної суми договору за кожен день прострочення.

Таким чином, посилаючись на п.3.1., п.11.7. договору, норми ст.ст. 526, 530, 871, 875 ЦК України та ст.ст. 231, 232 ГК України, позивач просить стягнути з відповідача 108780,00 грн. неустойки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Враховуючи предмет договору №306/01 від 03.06.2013р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний договір є договором будівельного підряду.

Положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов п.4.1. договору перерахував на користь відповідача попередню оплату в сумі 29400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8271 від 21.06.2013 р.

Відповідно до умов п. 3.1. договору, відповідач зобов'язаний був закінчити роботи не пізніше 03.07.2013р.

Проте, в порушення умов п.3.1. договору, відповідач в обумовлені строки роботи не закінчив, про причини порушення строків закінчення робіт не повідомив.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує той факт, що порушив строки закінчення робіт.

Відповідно до умов п. 9.1 договору, здавання-приймання робіт після закінчення будівництва здійснюється згідно діючого порядку та оформлюється актом приймання виконаних робіт.

Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів про закінчення виконаних робіт по поточному ремонту промислової підлоги на території торгівельного центру "Нова лінія" в строк по 03.07.2013р.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у встановлені договором строки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо закінчення робіт не виконав, тобто є таким, що порушив (прострочив виконання) зобов'язання.

Заявлену до стягнення з відповідача суму неустойки у розмірі 108780,00 грн., позивач обґрунтовує посиланням на умови п.11.7. договору, яким встановлено, що у випадку порушення строку закінчення робіт, передбаченого п.3.1. цього договору, з вини підрядника, підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі 1 % від загальної суми договору за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Суд вважає, що оскільки сторони у п.11.7. договору обчислюють неустойку у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання, тому за своєю правовою природою дана неустойка є пенею відповідно до приписів ч.3 ст. 549 ЦК України.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. При цьому, незалежно від способу та бази визначення розміру неустойки договором, вона не може перевищувати той розмір, який встановлено законом, як граничний.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

Відповідно до п. 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2008р., положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягають стягненню.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми неустойки (пеня) за період з 04.07.2013р. по 04.01.2014р. (185 днів) - сума неустойки (пеня) склала 108780,00 грн. ( а.с.3).

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") перевірив розрахунок неустойки (пеня) (за період, визначений позивачем) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується неустойка (пеня), розрахунок має наступний вигляд:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 58800,00 04.07.2013 - 12.08.2013 40 7.0000% 0,038% 902,14 грн. 58800,00 13.08.2013 - 04.01.2014 145 6.5000% 0,036% 3036,66 грн.

Сума неустойки (пені) становить 3938,80 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення неустойки (пеня) підлягають задоволенню частково - в сумі 3938,80 грн. Неустойка (пеня) в сумі 104841,20 грн. заявлена позивачем до стягнення безпідставно, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Південна будівельна група "Дніпро" (73000, м. Херсон, сел. Антонівка, вул. Червоноармійська, 2-В, код ЄДРПОУ 32809564) на користь приватного акціонерного товариства "Нова лінія" (08162, Київська область, києво-Святошинський район, смт. Чабани, Одеське шосе, 8, код ЄДРПОУ 30728887) суму неустойки (пеня) у розмірі 3938,80 грн. та 78,78 грн. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати за заявою стягувача після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.03.2014 р.

Суддя С.В. Нікітенко