Постанова

від 29.05.2014 по справі 923/118/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2014 р.Справа № 923/118/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Овечко Н.В. (за довіреністю),

від відповідача - Харченко М.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Нова лінія»

на рішення господарського суду Херсонської області від 25.03.2014р.

по справі № 923/118/14

за позовом Приватного акціонерного товариства «Нова лінія»

до Приватного підприємства «Південна будівельна група «Дніпро»

про стягнення 108 780,00 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 29.05.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2014р. Приватне акціонерне товариство «Нова лінія» (далі - ПрАТ «Нова лінія», позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Південна будівельна група «Дніпро» (далі - ПП «ПБГ «Дніпро», відповідач) про стягнення неустойки в сумі 108 780,00 грн., за порушення строку закінчення робіт, визначених договором №306/01 від 03.06.2013р..

Позов мотивований тим, що ПрАТ «Нова лінія» виконало договірні зобов'язання належним чином, перерахувавши на користь відповідача попередню оплату, однак відповідач роботи по ремонту підлоги в повному обсязі не виконав.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.03.2014р. (суддя Нікітенко С.В.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму неустойки (пені) 3 938, 80 грн. та 78,78 грн. судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення неустойки у вигляді пені, оскільки у встановлені договором строки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо закінчення робіт не виконав.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ПрАТ «Нова лінія» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки оскаржуване рішення є необґрунтованим, таким що не відповідає нормам матеріального права, умовам договору, висновки суду не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні 13.05.2014р. було відкладено розгляду апеляційної скарги до 29.05.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 29.05.2014р. представник позивача надала пояснення, повністю підтримує вимоги апеляційної скарги.

29.05.2014р. в судовому засіданні представник відповідача надав як усні так і письмові пояснення, просив відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги у зв'язку з необґрунтованістю останньої.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом Херсонської області, 03.06.2013 р. між ПрАТ «Нова лінія» (замовник) та ПП «ПБГ «Дніпро» (підрядник) був укладений договір № 306/01 на виконання робіт по поточному ремонту промислової підлоги на території торгівельного центру «Нова лінія» (надалі - договір), за умовами якого, підрядник зобов'язався виконати роботи по поточному ремонту промислової підлоги на території торгівельного центру «Нова лінія», за адресою м. Херсон, вул. Нафтовиків, 37, згідно із затвердженим кошторисним розрахунком та договірною ціною, здати в експлуатацію об'єкт у встановлений договором термін (п. 1.1. договору).

Загальна сума договору визначається на підставі кошторису (додаток №1 до договору) та складає 58 800,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 9 800,00 грн. (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору сторони встановили строки виконання робіт, зокрема, строк закінчення робіт складає не більше ніж 12 календарних днів з дати отримання підрядником попередньої оплати.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що до початку робіт, протягом 5 банківських днів з дати підписання договору сторонами, замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника попередню оплату у розмірі 50 відсотків від загальної суми договору, що складає 29 400,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 4 900,00 грн.

Відповідно до умов п. 9.1. договору, здавання-приймання робіт після закінчення будівництва здійснюється згідно діючого порядку та оформлюється актом приймання виконаних робіт.

Згідно з 11.7. договору у випадку порушення строку закінчення робіт, передбаченого п. 3.1. цього договору, з вини підрядника, підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі 1 % від загальної суми договору за кожен день прострочення.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013р. але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 14.3. договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору перерахував на користь відповідача попередню оплату в сумі 29 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8271 від 21.06.2013 р., а відповідач відповідно до умов п. 3.1. договору, зобов'язаний був закінчити роботи не пізніше 03.07.2013р., однак станом на дату ухвалення рішення судом першої інстанції, роботи передбачені договором, підрядником замовнику на підставі Акту виконаних робіт не передані.

Відповідно до ст. ст. 33-34 ГПК України відповідач не надав ані до господарського суду першої інстанції, ані до апеляційного суду доказів про закінчення виконаних робіт по поточному ремонту промислової підлоги на території торгівельного центру «Нова лінія» в строк по 03.07.2013р..

11.12.2013р. позивач поштою направив відповідачу претензією за вих. №16049 від 10.12.2013р., в якій вимагав завершення робіт в повному обсязі та сплати передбаченої договором суми неустойки. Дана претензія отримана відповідачем 17.12.2013р. та залишена без відповіді та реагування.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Зобов'язання підлягає виконанню у встановлений строк (ст. 530 ЦК України).

Як вбачається зі змісту договору № 306/01 від 03.06.2013 р., вказаний договір за своєю юридичною природою є договором будівельного підряду.

Так, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком господарського суд про те, що у встановлені договором строки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо закінчення робіт не виконав, тобто є таким, що порушив (прострочив виконання) зобов'язання.

Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (ч. 1, 2 ст. 883 ЦК України).

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГПК України).

Окремі види штрафних санкцій визначено ст. 549 ЦК України . Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Проаналізувавши ст. 549 ЦК України та зміст п. 11.7. договору, судова колегія вважає, що сторони передбачили в договорі неустойку, яка за своєю правовою природою є пенею, однак в даному випадку ця неустойка (пеня) стягується з відповідача, як за неналежне виконання останнім негрошових зобов'язань, а саме не виконання будівельних робіт у строки, передбачені умовами договору.

Так, відповідно до положень ст. ст. 9, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто, визначений один із загальних принципів договірних правовідносин - принцип свободи договору. При цьому не має значення, які це умови - істотні, або ті, які сторони узгодили виключно за власною згодою. Якщо умова виконання закріплена у договорі, вона є обов'язковою для сторін та є критерієм належності виконання.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів зазначає, що будь-яких грошових зобов'язань (зобов'язань щодо оплати товарів, робіт, послуг, тощо) за умовами договору № 306/01 від 03.06.2013 р. відповідач перед позивачем не несе. Натомість, договір встановлює зобов'язання відповідача (підрядника) виконати передбачені договором роботи належним чином та у встановлений строк. Пунктом 11.7 договору встановлено відповідальність підрядника у вигляді неустойки за порушення ним саме вказаних договірних зобов'язань, що відповідає приписам ч. 4 ст. 231 ГК України та ст. 9, 627 ЦК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, 21.06.2013р. позивач сплатив відповідачу попередню оплату (29 400,00 грн.), що складає 50% від загальної суми договору (58 800,00 грн.), то строком виконання робіт з урахуванням п. 3.1. договору є 03.07.2013р., у зв'язку з цим, період за який може бути нарахована неустойка є з 04.07.2013р. до 04.01.2014р.

За розрахунком позивача, розмір суми неустойки (пеня) в період з 04.07.2013 до 04.01.2014р. за порушення строку закінчення робіт становить 108 780,00 грн. З даною сумою погоджується судова колегія, оскільки перевіривши арифметичний розрахунок позивача розміру неустойки, суми співпали.

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія вважає, що господарський суд безпідставно застосував до даних правовідносин положення ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», оскільки даний Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, отже норми вказаного Закону не можуть застосовуватися до правовідносин сторін, що є предметом розгляду у даній справі.

У зв'язку з цим, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції приймаючи рішення по даній справі, безпідставно відмовив ПрАТ «Нова лінія» у задоволенні позовної заяви в повному обсязі,

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3)невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Херсонської області прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи, суд вирішив справу всупереч нормам матеріального права, застосувавши норми, що не підлягають застосуванню до даних правовідносин, а викладені в ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги ПрАТ «Нова лінія» задоволенню в повному обсягу.

Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга позивача задовольняється, згідно приписів ст. 49 ГПК України на його користь з відповідача підлягають стягненню понесені скаржником судові витрати при поданні цієї скарги.

Керуючись cm.cm. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Нова лінія» - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від 25.03.2014р. - скасувати.

3. Позов Приватного акціонерного товариства «Нова лінія» - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Південна будівельна група «Дніпро» на користь Приватного акціонерного товариства «Нова лінія» неустойку за порушення строку закінчення робіт в сумі 108 780,00 грн. (сто вісім тисяч сімсот вісімдесят грн. 00 коп.) та 2 175,60 грн. (дві тисячі сто сімдесят п'ять грн. 60 коп.) відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Південна будівельна група «Дніпро» на користь Приватного акціонерного товариства «Нова лінія» 1 087,80 грн. (одна тисяча вісімсот сім грн. 80 коп.) - відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5 . Зобов'язати господарський суд Херсонської області видати накази відповідно до резолютивної частини цієї постанови зі зазначенням у них всіх необхідних реквізитів сторін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.05.2014 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Суддя Мирошниченко М.А.

Суддя Шевченко В.В.