Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2014 р. Справа №805/853/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 17 год.35 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мозгової Н.А.
при секретарі Проніні Д.С.
за участю
представників позивача Архипенко Л.О., Ясинського В.В.
Кінзери В.В.
представників відповідача Кравченко Т.А., Домашенко Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астор» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2013року за № 0000382201/13062, №0000392201/13064,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Астор», звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів в Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000382201/13062, № 0000392201/13064 від 30.12.2013 року та визнання протиправними дій щодо формування в акті №447/22-01-32496047 від 26.09.2013 року документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Астор» висновків про не підтвердження факту придбання цементу у ТОВ «Союз - регіон» (код ЄДРПОУ 36987543) через відсутність оригіналів товарно-транспортних накладних, про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ «Транс - Пак» (код ЄДРПОУ 33799311), їх виду, якості та розрахунків, а саме встановленню дефектності первинних документів та відсутності об'єктів оподаткування та неможливості реального здійснення платником податків операцій з ТОВ «Транс - Пак», про визнання протиправними дій щодо формування в акті №1210/22-01-32496047 від 20.12.2013 року документальної позапланової перевірки ТОВ «Астор» висновку про недоведеність факту постачання, переміщення, транспортування товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Союз - Регіон» до ТОВ «Астор», у зв'язку з чим не підтверджено факт придбання цементу у цього контрагента, та висновку, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «Транс-Пак» не спричинили реального настання юридичних наслідків, що позбавляє ТОВ «Астор» права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.
10.02.2014 року представником позивача надано заяву про відкликання позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо формування в акті №447/22-01-32496047 від 26.09.2013 року документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Астор» висновків про не підтвердження факту придбання цементу у ТОВ «Союз - регіон» (код ЄДРПОУ 36987543) через відсутність оригіналів товарно-транспортних накладних, про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ «Транс - Пак» (код ЄДРПОУ 33799311), їх виду, якості та розрахунків, а саме встановленню дефектності первинних документів та відсутності об'єктів оподаткування та неможливості реального здійснення платником податків операцій з ТОВ «Транс - Пак», про визнання протиправними дій щодо формування в акті №1210/22-01-32496047 від 20.12.2013 року документальної позапланової перевірки ТОВ «Астор» висновку про недоведеність факту постачання, переміщення, транспортування товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Союз - Регіон» до ТОВ «Астор», у зв'язку з чим не підтверджено факт придбання цементу у цього контрагента,та висновку, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «Транс - Пак» не спричинили реального настання юридичних наслідків, що позбавляє ТОВ «Астор» права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Ухвалою суду від 10.02.2014року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Астор» в частині визнання протиправними дій було залишено без розгляду.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно висновків акта №447/22-01-32496047 від 26.09.2013року та акта №1210/22-01-32496047 від 20.12.2013року перевірками не встановлено факту реального здійснення господарських операцій платником з ТОВ «Союз Регіон» з поставки цементу за договором постачання №96 від 09.02.2013р., договором постачання №21 від 16.01.2012року та з ТОВ «Транс-Пак» з поставки мішків паперових власного виробництва за договором постачання №13 від 22.03.2010року. Як наслідок, у порушення норм п.п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Астор» занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 239147грн. за період з квітня 2011року по листопад 2012року, в порушення норм п.138.2, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток підприємства на 285578грн. за період з 2 кварталу 2011року по 2012рік.
Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 30.12.2013року за № 0000382201/13062, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 295523,75грн., у тому числі 239147грн. - за основним платежем, 56376,75грн. - за штрафними санкціями, та податкове повідомлення-рішення від 30.12.2013року за №0000392201/13064, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 320637,75грн., у тому числі 285578грн. - за основним платежем, 35059,75грн. - за штрафними санкціями, прийняті відповідачем з порушенням основних принципів адміністративного процесу та засад діяльності суб'єктів владних повноважень, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, вимог чинного законодавства, що є підставою для їх скасування.
У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених в письмових запереченнях. Вказував, що перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Союз Регіон» з поставки цементу за договором постачання №96 від 09.02.2013р., договором постачання №21 від 16.01.2012року та з ТОВ «Транс-Пак» з поставки мішків паперових власного виробництва за договором постачання №13 від 22.03.2010року за перевіряємий період.
Представники відповідача зазначили, що позивачем до перевірки не було надано належним чином оформлених первинних документів на перевезення цементу від ТОВ «Союз Регіон», а саме: оригіналів товарно-транспортних накладних, у зв'язку з чим не підтверджено факт придбання цементу у даного контрагента.
Також, в ході перевірки було встановлено, що позивач у періоді з 01.04.2011року по 31.12.2012року мав взаємовідносини з ТОВ «Транс-Пак», який являється постачальником паперових мішків для фасування цементу.
Згідно податкової інформації від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ТОВ «Транс-Пак» не знаходиться за юридичною адресою, а його основні постачальники ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Лігран» мають стан «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням» та «припинено, але не знято з обліку» відповідно.
Таким чином, не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Транс-Пак», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «Транс-Пак» по ланцюгу постачання.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Астор» зареєстровано в якості юридичної особи 24.04.2003року Виконавчим комітетом Краматорської міської ради (ЄДРПОУ 32496047).
У період з 22.08.2013 р. по 12.09.2013р. ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Астор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011року по 31.12.2012року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011року по 31.12.2012року.
За результатами вказаної перевірки був складений Акт №447/22-01-32496047 від 26.09.2013року, згідно з яким встановлені наступні порушення:
п.п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Астор» занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 239149грн. за період з квітня 2011року по листопад 2012року, в порушення норм п.138.2, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток підприємства на 285579грн. за період з 2 кварталу 2011року по 2012рік.
Так, згідно висновків акта №447/22-01-32496047 від 26.09.2013року, перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій платником з ТОВ «Союз Регіон» з поставки цементу за договором постачання №96 від 09.02.2013р., договором постачання №21 від 16.01.2012року та з ТОВ «Транс-Пак» з поставки мішків паперових власного виробництва за договором постачання №13 від 22.03.2010року.
Підприємством були надані заперечення від 02.10.2013року за №12/10 на акт перевірки №447/22-01-32496047 від 26.09.2013року до ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області. Листом від 08.10.2013року за №7007/10/22-01-13-3-2 податковим органом було надано відповідь на заперечення позивача, в якій відповідач зазначив про обґрунтованість висновків акта перевірки №447/22-01-32496047 від 26.09.2013року.
Висновки акта перевірки стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 11.10.2013 року № 0000202201/7289, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 356972,50грн., у тому числі 285578грн. - за основним платежем, 71394,50грн. - за штрафними санкціями, від 11.10.2013року за №0000212201/7288, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 298913,75грн., у тому числі 239147грн. - за основним платежем, 59786,75грн. - за штрафними санкціями.
21.10.2013року позивачем було спрямовано до Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Донецькій області скаргу за №14/10 на податкові повідомлення-рішення від 11.10.2013 року № 0000202201/7289, №0000212201/7288 та доповнення до скарги від 21.10.2013року.
Для підготовки та прийняття обґрунтованого рішення за результатами розгляду скарги та відповідно до п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України Головне управління Міністерства доходів і зборів України в Донецькій області доручило ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області провести документальну позапланову перевірку позивача з питань, що стали предметом оскарження.
У період з 17.12.2013року по 20.12.2013року ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Астор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011року по 31.12.2012року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011року по 31.12.2012року.
За результатами вказаної перевірки був складений Акт №1210/22-01-32496047 від 20.12.2013року, згідно з яким встановлені наступні порушення:
п.п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Астор» занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 239147грн. за період з квітня 2011року по листопад 2012року, в порушення норм п.138.2, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток підприємства на 285578грн. за період з 2 кварталу 2011року по 2012рік.
Так, згідно висновків акта №1210/22-01-32496047 від 20.12.2013року, перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій платником з ТОВ «Союз Регіон» з поставки цементу за договором постачання №96 від 09.02.2013р., договором постачання №21 від 16.01.2012року та з ТОВ «Транс-Пак» з поставки мішків паперових власного виробництва за договором постачання №13 від 22.03.2010року.
Рішенням про результати розгляду скарги від 24.12.2013року за №10/05-99-10-05-12-1 Головне управління Міністерства доходів і зборів України в Донецькій області податкові повідомлення-рішення від 11.10.2013 року № 0000202201/7289, №0000212201/7288 були скасовані.
Висновки акта перевірки стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 30.12.2013року за №0000382201/13062, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 295523,75грн., у тому числі 239147грн. - за основним платежем, 56376,75грн. - за штрафними санкціями, від 30.12.2013року за №0000392201/13064, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 320637,75грн., у тому числі 285578грн. - за основним платежем, 35059,75грн. - за штрафними санкціями.
Суд зазначає, що між позивачем та ТОВ «Союз Регіон» було укладено договір постачання цементу автомобільним транспортом №96 від 09.02.2011р., за умовами якого продавець (ТОВ «Союз Регіон») зобов'язується передати у власність покупця в строки та в кількості, що обумовлені цим Договором цемент, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити надану продукцію (т.1 арк.с.174-176).
Згідно специфікацій від 07.03.2011року за №1, від 01.04.2011року за №2, від 04.05.2011року за №3, від 01.06.2011року за №4, від 04.07.2011року за №5, від 01.09.2011року за №6, від 23.09.2011року за №8, від 01.09.2011року за №7, від 07.10.2011року за №9, від 01.11.2011року за №10, від 15.12.2011року за №11, від 11.01.2012року за №12 до договору постачання цементу автомобільним транспортом №96 від 09.02.2011р. предметом постачання є портландцемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400 навал, та портландцемент ПЦ ІІ/А-Ш-400 Р навал (т. 1 арк.с.177-188).
ТОВ «Союз Регіон» на адресу позивача були виписані податкові накладні, що відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (т.5 арк.с.126-174, 209).
Між позивачем та ТОВ «Союз Регіон» було укладено договір постачання цементу автомобільним транспортом №21 від 16.01.2012р., за умовами якого продавець (ТОВ «Союз Регіон») зобов'язується передати у власність покупця в строки та в кількості, що обумовлені цим Договором цемент, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити надану продукцію (т.2 арк.с.87-89).
Згідно специфікацій від 16.01.2012року за №1, від 01.02.2012року за №2, від 01.03.2012року за №3, від 15.03.2012року за №4, від 03.05.2012року за №6, від 01.06.2012року за №8, від 01.06.2012року за №7, від 02.07.2012року за №9, від 01.08.2012року за №10, від 06.09.2012року за №11, від 08.10.2012року за №12 до договору постачання цементу автомобільним транспортом №21 від 16.01.2012р. предметом постачання є портландцемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400 навал, та портландцемент ПЦ ІІ/А-Ш-400 Р навал, портландцемент ПЦ І 500 навал (т. 1 арк.с.177-188).
Постачальником на виконання умов договорів надано видаткові накладні на загальну суму 1002088грн., в тому числі ПДВ в розмірі 200417,6грн. (т.1 арк.с.189-224, т.2 арк. с. 102-129).
ТОВ «Союз Регіон» на адресу позивача були виписані податкові накладні, що відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (т.5 арк.с.175-208)
Судом встановлено, що розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.1 арк.с.225-249, т.2 арк.с.1-12, т.2 арк.с.130-160).
Подальша реалізація придбаного у ТОВ «Союз Регіон» товару підтверджується укладеним між позивачем та ТОВ «Лугдотехнологія» договором №12 від 11.05.2010року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Астор») зобов'язується передати у власність покупця в строки та в кількості, що обумовлені цим Договором цемент, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити надану продукцію (т.2 арк.с.223-224).
Відповідно до п.2.1 Договору сума Договору на момент укладення складає 700000грн. з урахуванням ПДВ.
Договором також обумовлені умови поставки та приймання продукції. Так, п.п.6.1, 6.2 зазначено, що вантажовідправником продукції являється підприємство - виробник. Відвантаження продукції виконується залізничним транспортом у десятиденний термін з моменту надходження письмової заявки покупця (ТОВ «Лугдотехнологія»), а письмова заявка передається факсимільним зв'язком. При цьому, письмові заявки є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно Додаткової угоди від 29.12.2010року сторони домовились доповнити п.6.9 Договору наступним змістом: «Постачання товару здійснюється також автомобільним транспортом. Місце розвантажування: м. Краснодон, Луганської області, пр.60-ти річчя СРСР, буд.16в», а згідно п.10.3 Договір є дійсним до 31.12.2011року (т.2 арк.с.225).
Постачальником (ТОВ «Астор») було надано ТОВ «Лугдотехнологія» видаткові накладні (т.2 арк.с. 226-241).
ТОВ «Астор» були виписані на адресу покупця ТОВ «Лугдотехнологія» податкові накладні, що відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (т.5 арк.с.21-29, 84-113).
Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.2 арк.с.242-250).
Також, між позивачем та ТОВ «Лугдотехнологія» було укладено договір №08 від 02.04.2012року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Астор») зобов'язується передати у власність покупця в строки та в кількості, що обумовлені цим Договором цемент, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити надану продукцію (т.3 арк.с.27-29).
Відповідно до п.5.2 Договору сума Договору на момент укладення складає 1000000,00грн. з урахуванням ПДВ.
Умови поставки товару обумовлені п.3.1 Договору, а саме: постачання товару здійснюється автомобільним транспортом. Місце відвантаження - м. Бакалея, Харківської області.
Відповідно до специфікації №1 від 02.04.2012року до Договору №08 від 02.04.2012року ТОВ «Астор» продає ТОВ «Лугдотехнологія» цемент ПЦ ІІ/Б - Ш-400 навалом (виробник ПАТ «Євроцемент-Україна» м. Балаклея).
Постачальником (ТОВ «Астор») були надані ТОВ «Лугдотехнологія» видаткові накладні (т.3 арк.с.31-57).
ТОВ «Астор» були виписані на адресу покупця ТОВ «Лугдотехнологія» податкові накладні, що відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (т.5 арк.с.30-33, 36, 38-44, 46-51).
Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.3 арк.с.58-88).
Транспортування товару за даними договорами здійснювалось безпосередньо з заводу виробника (ПАТ «Євроцемент-Україна» м. Балаклея) на адресу кінцевого споживача ТОВ «Лугдотехнологія» (м. Краснодон, пр.60-ти річчя СРСР, буд.16в), що підтверджується листом ТОВ «Лугдотехнологія» від 07.02.2014року за №27 (т.5 арк.с.32) та товарно - транспортними накладними (т.6 аркс.174-184).
Таким чином, транспортні витрати позивачем не здійснювались, тому не враховувались при визначенні об'єкту оподаткування та при формуванні податкового кредиту.
Крім того, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Транс-пак» було укладено договір поставки №13 від 22.03.2010року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Транс-пак») зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ «Астор») мішки паперові цементні, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити їх.
Згідно додаткової угоди від 01.04.2012року за №1 до Договору №13 від 22.03.2010року сторони дійшли згоди про викладення п.10.1 Договору в наступній редакції: «Договір діє до 31.12.2012року, а в частині невиконаних зобов'язань та законних вимог, строк дії договору продовжується до повного їх виконання» (т.3 арк.с.133).
Постачальником ТОВ «Трасн-пак» були надані покупцю (ТОВ «Астор») видаткові накладні (т.3 арк.с.90-93, 95, 97, 99,102, 104, 106, 108, 134, 135, 138, 141, 143).
ТОВ «Трасн-пак» на адресу покупця ТОВ «Астор» податкові накладні, що відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (т.5 арк.с.210-231)
Транспортування товару за даним договором здійснювалось на підставі товарно - транспортних накладних, в яких вантажовідправником зазначений ТОВ «Трасн-пак», а вантажоодержувачем - ТОВ «Астор» (т.3 арк.с.94, 96, 98, 100,101, 103, 105, 107, 109, 136, 137, 139, 142, 144).
Розрахунки між сторонами за цим договором здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.3 арк.с.110-132, 145-154).
Договір щодо придбання мішків паперових цементних позивачем було укладено за для здійснення виробничої діяльності на власному обладнанні у філії в м. Полтава, яка полягає у фасуванні цементу навального у мішки паперові.
Судом встановлено, що між позивачем та ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» було укладено договір купівлі-продажу за №16 від 01.01.2011року, за умовами якого постачальник (ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна») зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ «Астор») цемент, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього (т.4 арк.с.41-42) з урахуванням додатків та додаткової угоди №1 від 01.12.2012року.
Також, між позивачем та ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» було укладено договір купівлі-продажу за №11 від 01.01.2012року, за умовами якого постачальник (ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна») зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ «Астор») цемент, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього (т.4 арк.с.58-59) з урахуванням додатків.
Подальша реалізація фасованого цементу контрагентам - покупцям підтверджується Договором №11 від 10.01.2011року (т.3 арк.с.198-200), укладеним між позивачем та ПП ОСОБА_6, Договором купівлі - продажу за №59 від 04.01.2011року (т.3 арк.с.241-242), укладеним між позивачем та Медичним реабілітаційним центром МВС України м. Миргород, Договором за №40 від 01.06.2011року (т.3 арк.с.245-246), укладеного між позивачем та ТОВ «Сканмікс-Україна», Договором №13 від 10.01.2011року (т.3 арк.с.248-250), укладеним між позивачем та ПКПП «Діалог», Договором купівлі - продажу за №333 від 21.12.2011року (т.4 арк.с.38-39), укладеним між позивачем та Медичним реабілітаційним центром МВС України м. Миргород.
Також, позивачем в підтвердження реальності виконання вищезазначених договорів надані сертифікати відповідності на цемент (т.5 арк.с.62-68), висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 10.01.2012року, радіаційний сертифікат за №26/38, сертифікати якості на цемент (т.5 арк.с. 71-83).
Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Вимоги до податкової накладної встановлені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, при цьому акт перевірки позивача не містить посилань на порушення вимог заповнювання спірних податкових накладних.
Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Оскільки, на підтвердження виконання вищезазначених договорів позивачем суду надані первинні бухгалтерські документи, які свідчать про фактичне здійснення даних господарських операцій, у тому й числі податкові накладні, виписки банку, специфікації, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості на цемент, журнал виданих довіреностей, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем суми податку на додану вартість на 239147,00 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 56376,75 грн.
Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням висновків суду стосовно відповідності наданих позивачем первинних документів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та доведеність реальності здійснення господарських операцій за вищезазначеними договорами поставки та купівлі-продажу, суд вважає податкове повідомлення - рішення №0000392201/13064 від 30.12.2013року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 285578,00грн., необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Стосовно посилання відповідача на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 18.02.2013року за №269/224/33769931 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Транс-Пак», суд зазначає наступне:
частиною 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частина 1 ст. 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В акті зазначається, що ТОВ «Транс-Пак» не знаходиться за юридичною адресою, а його основні постачальники ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Лігран» мають стан «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням» та «припинено, але не знято з обліку» відповідно.
Таким чином, господарські операції з ТОВ «Транс-Пак» не мають реального характеру здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання
Проте, в вищевказаному акті відсутня інформація, яка може бути достатньою для формування доказової бази у ході проведення перевірок по ланцюгу постачання ТОВ «Транс-Пак».
Так, встановлення ознак «нереальності» правочинів внаслідок відсутності платника за місцезнаходженням, відсутності адміністративно-технічних можливостей для здійснення діяльності є початковим етапом при відпрацюванні таких платників.
Основні вимоги до змісту доказової бази для встановлення правочинів такими, що мають нереальний характер - це інформація посадових осіб щодо фактичного здійснення господарських операцій, визначення товарного, грошового потоків, аналізу документального оформлення проведених операцій, виконання робіт, транспортування, фактичне використання товарів у господарській діяльності, тощо.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів укладення угод між Позивачем та ТОВ «Транс-Пак» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «нереальності» здійснених контрагентом позивача господарських операцій.
За таких обставин суд не вважає переконливими висновки відповідача щодо відсутності реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Транс-Пак».
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", "Булвес" АД проти Болгарії", позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку із порушенням податкової дисципліни його контрагентами.
Враховуючи викладене, суд вважає, що податкові повідомлення - рішення від 30.12.2013року за № 0000382201/13062, №0000392201/13064 є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.
У відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду підлягає стягненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Астор» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2013року за № 0000382201/13062, №0000392201/13064 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області №0000382201/13062 від 30.12.2013року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 295523,75 грн. (у тому числі за основним платежем - 239147 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 56376,75 грн.).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області №0000392201/13064 від 30.12.2013року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 320637,75 грн. (у тому числі за основним платежем - 285578грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 35059,75 грн.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астор» (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Гвардійців Кантемирівців, буд. 25, кв.172, код ЄДРПОУ 32496047) судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20коп.
Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 13.03.2014 року.
Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлений 18.03.2014 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мозговая Н. А.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2014 |
Оприлюднено | 03.04.2014 |
Номер документу | 37954172 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Мозговая Н. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні