Постанова

від 27.03.2014 по справі 812/788/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/788/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Шембелян В.С.

за участю секретаря судового засідання: Стройній О.О.

за участю сторін:

представника позивача - Свиридова М.В., Бєцку Л.О.

представника відповідача -Басакіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест» до Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2014 року позивач звернувся з вимогами до відповідача, посилаючись на наступні обставини.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що Державною податковою інспекцією Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2010 року по 31.10.2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол», в результаті чого було складено акт від 02.12.2013 року №20/22-31122728.

Перевіркою було встановлено порушення позиваченм деяких норм Подакового кодексу України, зокрема п.135.1 ст.135 ПК України; п.138.1, 138.2, 138.8 ст.138 ПК України; п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, 188 ПК України; пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р.№168 та п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 ПК України.

Оскільки відповідач на підставі зазначеного Акту перевірки не виніс податкове повідомлення - рішення, що передбачено чинним Податковим кодексом України, а вніс відповідні зміни до електронної автоматизованої системи співставлення, позивач просить зобов'язати відповідача поновити в автоматизованій системі «Податковий блок» дані щодо задекларованих ТОВ «Восток-Інвест» податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість, які було вилучено на підставі акту перевірки від 02.12.13р. №20/22-31122728.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічни викладени у адміністратиному позові, просив позовні вимоги задовольнити та надав суду докази реальності господарських операцій позивача із контрагентами. Також посилався на рішення судових інстанцій, якими визнані неправомірними тотожні дії податкових органів стосовно контрагентів позивача ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол» та зобов'язано відновити задекларовані ними відомості в автоматизованій системі «Податковий блок», в тому числі стосовно господарських операцій із позивачем.

У судовому засіданні предстаник відповідача заперечував проти позову, надав суду письмові заперечення на позов (том ІІ арк. справи 204-207) у яких просив суд відмовити у задовленні позовних вимог.

В запереченнях на позов серед іншого відповідач зазначає, що відповідно до ст.ст. 20, 21 Податкового Кодексу України податкові органи забезпечують здійснення державної політики в сфері здійснення контролю за додержанням податкового, валютного законодавства з боку платників податків усіх форм власності. Вказані повноваження реалізуються через здійснення контролю за адмініструванням податків та податкового аудиту. Порядок оформлення результатів перевірок платників податків податковими органами Міністерства доходів і зборів України врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984. Вказаний наказ передбачає обов'язок податкового органу результати проведеної перевірки оформити відповідним актом (у випадку встановлення порушень) або довідкою та внести відповідні відомості щодо проведеної перевірки до інформаційної бази «Податковий блок».

З позиції відповідача внесення податковим органом інформації до інформаційних систем (в даному випадку - до «Аналітичної системи») є формальним рівнем податкового контролю та не впливають на певні права та обов'язки платника податків, а тим більш не приводять до їх порушень. За таких обставин, позовні вимоги про поновлення в автоматизованій системі «Податковий аудит» даних, задекларованих позивачем за перевіряємий період, не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу на підставі заявленого позову та з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.п. 78.1.11. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно із підпунктами 78.4, 78.5, 78.6, 78.7, 78.8 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест», ідентифікаційний код юридичної особи 31122728, зареєстрований 28.11.2000 року Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 375 120 0000 000314 на підтвердження чого видане свідоцтво серії А00 №335296 (том І а.с. 7).

Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ в Слов'яносербському районі Луганської області з 30.11.2000 року за № 59, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 08.10.2012 №210 (том 1 а.с.9) .

Відповідно до свідоцтва №16941967 серії НВ №396872 позивач є платником податку на додану вартість та зареєстрований ДПІ в Слов'яносербському районі Луганської області 06.12.2000 року (том І а.с.10).

У період з 15.11.2013 року по 25.11.2013 року відповідачем на підставі направлення від 15.11.2013 №26, направлення від 19.11.2013 №28 та наказу №149 від 21.11.2013 року, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол» за період з 01.10.2010 року по 31.10.2013 року, за результатами якої складено Акт від 02.12.2013 року №20/22-31122728 (том І а.с. 25-100).

Перевіркою встановлені порушення п. 44.1 ст.44, п.135.1, 135.2 ст.135 Податкового кодексу України в результаті чого завищено валові доходи та доходи, що впливають на визначення об'єкту оподаткування, на загальну суму 11710040 грн.; п.138.1, 138.2, 138.8, пп. 138.1.1 п.138.1, пп.138.8.1 п.138.8, п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого завищено валові витрати та витрати, що впливають на визначення об'єкту оподаткування по ТОВ «Вектора 3000» та ТОВ «Вістол» на загальну суму 11710040 грн.; п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, ст. 188 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податкові зобов'язання у загальній сумі 3688582 грн.; пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р.№168 та п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит по ТОВ «Вектора 3000» та ТОВ «Вістол» у загальній сумі 3688582 грн. (том І а.с. 25-100).

Листом від 22.01.2014 року відповідач повідомив, що на підставі акту перевірки податкові повідомлення - рішення не виносилися, але в інформаційних базах ДПІ містяться розбіжності в показниках податкових зобов'язань та податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест» в розрізі контрагентів за перевіряємий період, що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.

Так, під час розгляду справи судом з'ясовано, що на підставі акту № 20/22-31122728 від 02.12.2013 року відбулося самостійне коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість, що відображені в базі даних електронної системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Цей факт визнають обидві сторони, так само, як і те, що податкових повідомлень-рішень відносно позивача на підставі вказаного Акту перевірки відповідачем не приймалося.

За таких обставин, предметом розгляду цієї справи є саме правомірність дій податкового органу щодо самостійного корегування показників податкових зобов'язань на підставі Акту перевірки в електронній автоматизованій системі співставлення, а також право позивача на оскарження таких дій.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової адміністрації України.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (який втратив чинність на підставі наказу №165 від 14.06.2013 року).

Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» (зі змінами і доповненнями, внесеними наказами ДПА від 08.12.2008р. № 765, від 30.12.2009р. № 742), затверджені Методичні рекомендації щодо такої взаємодії.

Згідно п.1.3 даного наказу для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти, а саме:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пункт 2.14 наказу № 266 передбачає, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання. До даного наказу були внесені зміни та доповнення наказом ДПА України від 17.03.2008р. № 159, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, Деталізована база співставлення є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Отже, чинне законодавство дозволяє податковій за результатами перевірок підприємств, під час яких встановлені порушення, складати акти.

З наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ, і повинні їй відповідати.

Суд не приймає доводи відповідача викладені у письмових запереченнях на позов стосовно того, що наказ №165 не містить положення про внесення до інформаційної системи відомостей лише щодо узгоджених податкових зобов'язань, як це передбачалось наказом №266. Інших обставин, які б забороняли податковому органу вносити інформацію за результатами перевірки до інформаційних систем, не має виходячи з наступного.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року №165 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця» затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця.

Згідно п.п.1.3.1 п.1.3 розділу 1 зазначених Методичних рекомендацій під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів».

У відповідності до п.п.4.9,5.1,5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 р. № 516, встановлено, що за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у п.4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС.

Така податкова звітність вважається прийнятою.

Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Із зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності. При цьому, до електронної бази податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків.

Таким чином показники, які були відображені у АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» перенесено до інформаційної системи «Податковий блок».

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена податковим органом податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Згідно статті 74 Податкового Кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до приписів п. 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. При цьому, податкове повідомлення-рішення повинно містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно п.п.14.1.157 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п.86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З огляду на вищесказане можна дійти висновок, що податкове повідомлення-рішення є документом, яким оформлюється грошове зобов'язання платника податків, визначене контролюючим органом відповідно до Податкового кодексу України у конфліктних (у зв'язку з порушенням законодавства платником податків) або неконфліктних (не пов'язаних з порушенням платником податків законодавства).

Отже, у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах законодавство не передбачає.

З аналізу вищевиладеного вбачається, що жодним нормативним актом не передбачено такого наслідку проведення перевірок, як коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань в базах даних Державної податкової служби на підставі висновків акту перевірки.

Єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені саме податковим повідомленням-рішенням, які прийняті на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

Всупереч цьому, відповідачем податкове повідомлення - рішення не винесено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту від 02.12.2013 р. №20/22-31122728, без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані підприємством у декларації з податку на додану вартість, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси підприємства, оскільки така невідповідність може мати негативні наслідки, як то: погіршення ділової репутації, як належного платника податків, відмова контрагентів від подальших господарських відносин з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності обставин, які свідчать про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у автоматизованій системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» порушує права та інтереси позивача, оскільки фактично є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст. 49 Податкового кодексу України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.

Враховуючи те, що задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань в Деталізованій базі співставлення повинні співпадати з показниками у податкових деклараціях платника податку, і фактично формують податкові зобов'язання, а отже спричиняють реальні зміни майнового стану такого платника, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити і зобов'язати Державну податкову інспекцію у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області поновити в системі автоматизованого співставлення «Податковий блок» відомості щодо задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток - Інвест» податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість, вилучивши всі внесені зміни на підставі акту перевірки від 02.12.2013 року №20/22-31122728.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови складено та підписано протягом п'яти днів, з дня закінчення розгляду справи, про що повідомлено сторін в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест» до Державної податкової інспекції Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області поновити в системі автоматизованого співставлення «Податковий блок» відомості щодо задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест» податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість, вилучивши всі внесені зміни на підставі акту перевірки від 02.12.2013 року №20/22-31122728.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест» суму судового збору в розмірі 73,10 гривні.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 28 березня 2014 року.

Суддя В.С. Шембелян