Ухвала

від 27.05.2014 по справі 812/788/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року справа №812/788/14

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Бишова М.В., Василенко Л.А., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі № 812/788/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест» до Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест» до Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії, задоволено. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області поновити в системі автоматизованого співставлення «Податковий блок» відомості щодо задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест» податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість, вилучивши всі внесені зміни на підставі акту перевірки від 02.12.2013 року №20/22-31122728.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції посилаючись на Наказ ДПА України від 18.04.2008р. № 266, яким передбачалося, що підставою для внесення змін до автоматизованої бази співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, прийнятим на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства, не звернув уваги те, що вказаний наказ на час проведення перевірки позивача втратив чинність на підставі Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року №165, який в свою чергу не містить положень про внесення інформаційної системи відомостей лише щодо узгоджених податковий зобов'язань.

Крім того, апелянт зауважує, що внесення податковим органом змін щодо даних податкових зобов'язань платників податків до інформаційної системи «Податковий блок» не тягне за собою будь-яких негативних правових наслідків для платників податків та жодним чином не порушують їх права, а тому на думку апелянта, в даному випадку відсутній об'єкт судового захисту.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, суд апеляційної інстанції розглянув справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, є платником податку на додану вартість і перебуває на податковому обліку у відповідача.

Посадовими особами відповідача у період з 15.11.2013 року по 25.11.2013 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» та ТОВ «Вістол» за період з 01.10.2010 року по 31.10.2013 року, за результатами якої складено Акт від 02.12.2013 року №20/22-31122728 (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки, встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст.44, п.135.1, 135.2 ст.135 Податкового кодексу України в результаті чого завищено валові доходи та доходи, що впливають на визначення об'єкту оподаткування, на загальну суму 11710040 грн.; п.138.1, 138.2, 138.8, пп.138.1.1 п.138.1, пп.138.8.1 п.138.8, п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого завищено валові витрати та витрати, що впливають на визначення об'єкту оподаткування по ТОВ «Вектора 3000» та ТОВ «Вістол» на загальну суму 11710040 грн.; п.185.1ст.185, п.187.1 ст.187, ст. 188 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податкові зобов'язання у загальній сумі 3688582 грн.; пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р.№168 та п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит по ТОВ «Вектора 3000» та ТОВ «Вістол» у загальній сумі 3688582 грн.

Податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки відповідачем не виносилися.

Також встановлено, що відповідачем в системі автоматизованого співставлення «Податковий блок» було здійснено коригування податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість з урахуванням висновків Акту перевірки.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що самостійна зміна відповідачем в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки від 02.12.2013 р. №20/22-31122728, без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача і є протиправною.

Розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до приписів п. 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.п.14.1.157 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок про те, що у випадку виявлення податковим органом за результати перевірки факту заниження платником податків податкового зобов'язання, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п. 74.1 ст. 74 Податкового Кодексу України податкова інформація зібрана відповідно до цього кодексу може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року №165 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця.

Згідно п.п.1.3.1 п.1.3 розділу 1 зазначених Методичних рекомендацій під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів».

Відповідно до п.п.2.5.5 Методичних рекомендацій реалізація матеріалів камеральної перевірки, прийняття повідомлень-рішень за її результатами та порядок оскарження її результатів проводиться у встановленому порядку.

Колегія суддів зазначає, що податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, враховуючи приписи Закону України "Про інформацію", вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

При цьому, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку, зокрема, статтею 54 Податкового кодексу України.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки за наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, тому відповідачем безпідставно було внесено зміни до показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість на підставі акту перевірки від 02.12.2013 р. №20/22-31122728.

Посилання апелянта на те, що внесення податковим органом змін щодо даних податкових зобов'язань платників податків до інформаційної системи «Податковий блок» не тягне за собою будь-яких негативних правових наслідків для платників податків та жодним чином не порушують їх права, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані підприємством у декларації з податку на додану вартість, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси підприємства, оскільки така невідповідність може мати негативні наслідки, такі як погіршення ділової репутації, як належного платника податків, відмова контрагентів від подальших господарських відносин з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Щодо посилань апелянта на те, що Наказ Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року №165 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця», не містить положень про внесення до інформаційної системи відомостей лише щодо узгоджених податкових зобов'язань, колегія суддів виходить з того, що вказаним Наказом або будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено і внесення змін до податкової інформації платника податків на підставі висновків акту перевірки без винесення податкового повідомлення-рішення.

Доводи апелянта щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки знаходяться поза межами предмету судового розгляду, так як позов не містить вимог про обґрунтованість висновків відповідача, викладених в Акті перевірки. У даній справі спірним є правомірність дій відповідача по внесенню змін до інформаційних систем щодо позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду 27 березня 2014 року у справі № 812/788/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Інвест» до Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

М.В. Бишов

Л.А. Василенко