Рішення

від 25.03.2014 по справі 905/7082/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.03.2014 Справа № 905/7082/13

за позовом Шахтарського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Шахтарської районної державної адміністрації, м. Шахтарськ, Донецька область

до Шахтарського районного споживчого товариства, м. Шахтарськ, Донецька область

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для подальшого використання стан.

Суддя Говорун О.В.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Великошишівська сільська рада, с. Велика Шишівка, Донецька область

Донецька обласна державна адміністрація, м. Донецьк.

Представники:

від прокуратури - Блащик Г.Є., за посвідченням №015490;

від позивача - Шалун О.С., довіреність № 01-42-072/01 від 30.12.2013;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи 1 - не з'явився;

від третьої особи 2 - не з'явився.

Шахтарський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Шахтарської районної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Шахтарського районного споживчого товариства в особі голови правління ОСОБА_4 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для подальшого використання стан.

Ухвалою господарського суду від 08.01.2014 замінено первісного відповідача на належного відповідача - Шахтарське районне споживче товариство (далі - відповідач).

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що перевіркою Державної інспекції сільського господарства України в Донецькій області щодо дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що відповідачем самовільно використовується земельна ділянка площею 0,0074 га із земель водного фонду для функціонування споруд для відпочинку без одержання правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог законодавства України.

Ухвалою господарського суду від 05.11.2013 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Великошишівську сільську раду (далі - третя особа 1).

Ухвалою господарського суду від 04.03.2014 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Донецьку обласну державну адміністрацію (далі - третя особа 2).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 04.02.2014 №6 заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що позивачем не було доведено, що майно, яке розташоване на зазначеній земельній ділянці належить саме відповідачу, крім того, зазначив, що приписи відповідач не отримував та про їх існування не знав (а.с.117).

Третя особа 1 в судове засідання не з'явилась, у листі №02-346-16 від 18.11.2013 зазначила, що відповідачу було надано в оренду водний об'єкт загальнодержавного значення строком на 10 років, правовстановлюючих документів на земельну ділянку під водним об'єктом відповідач не має, на землях водного фонду відповідачем самовільно збудована споруда для відпочинку.

Ухвалою господарського суду від 04.03.2014, за клопотанням позивача, строк розгляду справи був продовжений до 26.03.2014.

Суд, заслухавши прокурора, представників сторін та третьої особи 1, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

29.12.2003 між Шахтарською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та позивачем був укладений договір №1 оренди водних об'єктів загальнодержавного значення (а.с.21), відповідно до умов якого, в редакції додаткової угоди №2 від 18.12.2006, орендодавець передає, а позивач приймає в оренду водний об'єкт загальнодержавного значення об'ємом 695 000 м.кв., площею водного дзеркала 15,8га, розташований в б. Водяне в басейні р. Кринка на території Великошишівської сільської ради Шахтарського району для риборозведення (а.с.20 зворотній бік).

Відповідно до п.5.1 договору, в редакції додаткової угоди до №1 від 01.11.2004, договір дійсний з моменту підписання до 29.12.2013 (а.с.23).

02.08.2013, відповідно до постанови Шахтарського міжрайонного прокурора про проведення у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, було постановлено, зокрема, провести перевірку в порядку нагляду за додержанням та застосуванням вимог земельного законодавства у Шахтарській районній державній адміністрації (а.с.14-15).

Державною інспекцією сільського господарства України в Донецькій області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої був складений акт від 09.08.2013, яким встановлено, що відповідач у 50 метровій водоохоронній зоні самовільно займає та використовує земельну ділянку площею 0,0074 га із земель водного фонду для функціонування споруд для відпочинку без одержання правовстановлюючих документів (а.с.16).

Під час проведення зазначеної перевірки була присутня ОСОБА_4, яка відповідно до протоколу позачергових загальних зборів пайовиків відповідача від 04.07.2012 була обрана його головою правління (а.с.17-19), що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АВ №980530 (а.с.40-42).

Крім того, ОСОБА_4 була ознайомлена з актом зазначеної перевірки та отримала його копію, про що свідчить її особистий підпис в акті від 09.08.2013.

За наслідками перевірки дотримання вимог земельного законодавства, відповідачу Державною інспекцією сільського господарства України в Донецькій області було винесено припис від 09.08.2013, реєстраційний №0101 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки (а.с.24).

09.08.2013 відносно керівника відповідача був складений протокол про адміністративне правопорушення №000710, який був нею отриманий (а.с.51).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 12.08.2013 №12/08-13-198 на ОСОБА_4 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за скоєння правопорушення передбаченого ст. 53 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за самовільне зайняття земельної ділянки (а.с.25).

Згідно письмових пояснень від 09.08.2013 наданих головою правління відповідача Шахтарському міжрайонному прокурору, у прибережній захисній смузі відповідачем побудовані малі архітектурні споруди без належних документів, площею 74 м 2 . Документи на земельну ділянку в стадії оформлення (а.с.43).

Під час проведення повторної перевірки Державною інспекцією сільського господарства України в Донецькій області, за результатами якої був складений акт від 10.09.2013, було встановлено, що відповідачем припис від 09.08.2013 №0101 виконаний не був, самовільно зайнята земельна ділянка звільнена не була (а.с.44,45), з огляду на що було повторно винесено припис від 10.09.2013, реєстраційний №01296 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки (а.с.46,47).

Відповідно до листа начальника Шахтарського районного виробничого відділу ДРФ ДП «Центр ДЗК», в результаті проведених топографо-геодезичних робіт на земельній ділянці в б. Водяне в басейні р. Кринка на території Великошишівської сільської ради Шахтарського району було встановлено, що зазначена земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту та в межах прибережної захисної смуги. Споруди, встановлені відповідачем, як в самому водоймі біля берега так і на березі на відстані 6,70м-21м від урізу води, крутизна схилу більше трьох градусів. Вказана земельна ділянка відноситься до земель державної власності Шахтарської райдержадміністрації (а.с.150).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ч.1 ст.58 ЗК України (далі - ЗК України), яка кореспондується з ст. 4 Водного кодексу України (далі - ВК України), до земель водного фонду належать, зокрема, землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Пунктом 38 ст. 1 ВК України встановлено, що прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Відповідно до ст.60 ЗК України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Відповідно до ч.2 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до абз. 17 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Таким чином, відповідно до наведених вимог закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 3 ст.212 ЗК України, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Отже, враховуючи не надання відповідачем доказів на підтвердження правомірності користування земельною ділянкою площею 0,0074 га, на якій відповідач розмістив споруди, а також не виконання відповідачем приписів про усунення порушень земельного законодавства, приймаючи до уваги, що відповідачем самостійно не звільнено земельну ділянку від споруд, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Крім того, відповідач не надав доказів на підтвердження вжиття ним заходів до оформлення права на спірну земельну ділянку у встановлений законом спосіб.

Наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності свідчать про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.

Доводи відповідача, щодо не доведеності прокурором та позивачем належності майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці, саме відповідачу та не отримання відповідачем приписів про усунення порушень вимог земельного законодавства судом відхилені виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4, яка є головою правління відповідача, була присутня при проведенні 09.08.2013 перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державною інспекцією сільського господарства в Донецькій області, з актом складеним за результатами перевірки від була ознайомлена, копію зазначеного акту отримала (а.с.16).

Крім того, ОСОБА_4 був отриманий другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення, який був складений відносно неї 09.08.2013 за вчинення правопорушення передбаченого ст. 53 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить її підпис (а.с.51), припис про усунення порушень вимог земельного законодавства від 09.08.2013 та постанова про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ст. 53 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, були надіслані голові правління відповідача - ОСОБА_4, що підтверджується фіскальним чеком № 2103 від 16.08.2013, реквізити якого зазначені і в приписі і в постанові (а.с.24-26). Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства складений Державною інспекцією сільського господарства в Донецькій області від 10.09.2013 та припис про усунення порушень вимог земельного законодавства від 10.09.2013, також були надіслані ОСОБА_4, про що свідчать опис вкладення до цінного листа та фіскальний чек №3124 від 11.09.2013, реквізити якого зазначені в приписі від 10.09.2013 (а.с.44-49).

Також судом прийнято до уваги і письмові пояснення голови правління відповідача - ОСОБА_4, надані Шахтарському міжрайонному прокурору 09.08.2013 (а.с.43).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Шахтарське районне споживче товариство (код ЄДРПОУ 01747401) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, на якій розташовані споруди для відпочинку, за адресою: басейн Водяні в басейні р. Кринка Великошишівської сільської ради Шахтарського району та привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан.

Стягнути з Шахтарського районного споживчого товариства (код ЄДРПОУ 01747401) на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 1 147грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 31 березня 2014 року.

Суддя О.В. Говорун