Постанова

від 31.03.2014 по справі 910/18761/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2014 р. Справа№ 910/18761/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Костюк О.А. - представник, дов. б/н від 26.02.2014;

від відповідача: Номеровський Р.Б. - представник, дов. б/н від 25.02.2014;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоінвест-Буд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2013

у справі № 910/18761/13 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Креатив-Альянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоінвест-Буд"

про стягнення 279 683,87 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/18761/13 відкладено на 31.03.2014.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 у справі № 910/18761/13 позов задоволено повністю; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 279 683,87 грн. основного боргу, 5 594,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивоване тим, що оскільки факт виконання підрядних робіт підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, доказів оплати виконаних робіт у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача 279 683,87 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 у справі № 910/18761/13 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, судом порушено ст. 4-3 ГПК України, оскільки як вбачається із тексту судового рішення у справі № 910/18761/13 відповідач був відсутній на зазначеному судовому засіданні, не знав про наявність даного судового рішення та, відповідно, не міг подати свої докази та розмірковування в судовому засіданні.

Скаржник вказує на те, що позивач при розгляді справи № 910/18761/13 не надав суду повну та правдиву інформацію, що стосувалась справи, а саме: щодо наявності договору про відступлення права вимоги № 0006 від 31.05.2013, укладеного між відповідачем та позивачем; Господарський суд міста Києва був зобов'язаний врахувати наявність договору про відступлення права вимоги № 0006 від 31.05.2013, з'ясувати обставини, що випливають з умов наведеного договору, а також залучити до розгляду справи всіх осіб, прав та обов'язків яких стосується даний спір; з огляду на викладене. Господарський суд міста Києва рішенням вирішив питання про права та обов'язки усіх сторін процесу, в тому числі ТОВ "Мілар", яке не брало участі у справі.

На думку скаржника, порушено ст. 27 ГПК України, оскільки відповідач не мав змоги залучити ТОВ "Мілар" до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог та порушено розділ V ГПК України, тому відповідач не мав змоги надати суду для огляду договір про відступлення права вимоги № 0006 від 31.05.2013.

До апеляційної скарги відповідачем додано копію договору про відступлення права вимоги № 0006 від 31.05.2013, мотивуючи неможливість надання цього доказу суду першої інстанції відсутністю представника у судовому засіданні.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Заявник не обґрунтував неможливість подання копії договору про відступлення права вимоги № 0006 від 31.05.2013 суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Також матеріалами справи не підтверджується наявності неможливості подання зазначеного доказу суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів не приймає додатковий доказ, доданий до апеляційної скарги - копію договору про відступлення права вимоги № 0006 від 31.05.2013.

17.03.2014 позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом міста Києва справи № 910/3160/14.

Згідно із ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як вбачається із ухвали Господарського суду міста Києва від 28.02.2014, провадження у справі № 910/3160/14 порушено за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Креатив-Альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоінвест-Буд" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілар" про визнання договору недійсним.

Як зазначено у клопотанні від 17.03.2014, предметом позову у справі № 910/3160/14 є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 0006 від 31.05.2013.

Як вказано у преамбулі та в п. 1.1 договору про відступлення права вимоги № 0006 від 31.05.2013, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоінвест-Буд", за договором первісний кредитор, передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК "Креатив-Альянс", за договором новий кредитор, приймає на себе право вимоги, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Екоінвест-Буд", і стає кредитором за договором генпідряду № 0003 від 29.08.2012, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екоінвест-Буд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілар".

Із змісту договору про відступлення права вимоги № 0006 не вбачається наявності зв'язку цієї угоди із договором № 20/02-13.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що справи № 910/3160/14 та № 910/18761/13 не є пов'язаними і справу № 910/18761/13 є можливим розглянути до розгляду справи № 910/3160/14, у зв'язку із чим клопотання про зупинення провадження у справі відхиляється.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду позовну заяву про стягнення з відповідача 279 683,87 грн. боргу; судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 заяву про збільшення розміру позовних вимог повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.02.2013 між позивачем та відповідачем укладено договір підряду № 20/02-13 на виконання будівельних робіт, відповідно до розділу 1 якого, відповідач, за договором замовник, доручає, а позивач, за договором підрядник, приймає на себе виконання робіт по проведенню комплексу підрядних робіт на будівництві житлового кварталу з неповним комплексом обслуговування по вул. Вокзальній смт Глеваха, Васильківського району Київської області (1 черга), на свій ризик, власними або залученими силами та засобами у встановлені цим договором строки, відповідно до затверджених проектів проектно-кошторисної документації; виготовлення (замовлення) та узгодження проектно-кошторисної документації, а також одержання дозволів на будівельні роботи здійснює відповідач.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п.п. 11.1-11.2 договору № 20/02-13 після виконання всіх передбачених договором робіт, позивач передає виконані роботи відповідачу; здача-приймання виконаних робіт здійснюється протягом п'яти днів з моменту одержання відповідачем листа від підрядника про готовність; роботи вважаються прийнятими відповідачем з моменту підписання акта прийому-передачі робіт.

Згідно із п. 6.2 договору № 20/02-13 приймання, розвантаження, складування, зберігання, подача на будівельний майданчик будівельних матеріалів, устаткування, конструкції та обладнання здійснюється силами позивача, але за кошти відповідача.

Факт виконання позивачем умов договору № 20/02-13 та прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт, підтверджується складеними та підписаними сторонами за договором № 20/02-13 актами приймання виконаних підрядних робіт типова форма № КБ-2в, а саме: № 1 за лютий-березень 2013р. на суму 152 675,80 грн., № 2 за березень 2013р. на суму 163 777,03 грн., № 3 за травень 2013р. на суму 111 096,49 грн., № 4 за травень 2013р. на суму 55 440,00 грн., № 4/2 за травень-червень 2013р. на суму 166 187,80 грн., № 5 за червень 2013р. на суму 66 955,53 грн. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати примірна форма № КБ-3.

Також позивач, згідно із видатковою накладною № РН-0000001 від 15.05.2013 (а.с. 26), поставив відповідачу, а останній прийняв, труби 108*3, труби 127*4 та проволоку в'язальну ду 1,2 на загальну суму у розмірі 7 506,76 грн.

Як вбачається із позовної заяви, позивач не просить стягнути заборгованість за договором № 20/02-13 за актом № 5 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2013р., зазначений акт надано як доказ на підтвердження виконання умов договору № 20/02-13.

Згідно із п.п. 4.1-4.3 договору № 20/02-13 відповідач забезпечує безперервне фінансування будівництва об'єкту (аванс та розрахунки після підписання актів виконаних робіт); відповідач перераховує на поточний рахунок позивача аванс 200 000,00 грн.; розрахунки між відповідачем та позивачем ведуться в готівковій або безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору та вимог цього кодексу (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач у претензії № 1/27-06 від 27.06.2013 повідомив відповідача про те, що на оплату виконаних згідно із договором № 20/02-13 робіт були виставлені акти №№: 1, 2, 3, 4 та видаткова накладна № 1 від 15.05.2013 і були проведені відповідачем оплати, а саме: 20.02.2013 - 50 000,00 грн., 26.02.2013 - 20 000,00 грн., 05.03.2013 - 100 000,00 грн., 06.03.2013 - 147 000,00 грн., 02.04.2013 - 60 000,00 грн. та, на основі вищевказаного, просив відповідача погасити заборгованість на загальну суму 279 683,87 грн.

Про часткову оплату відповідачем виконаних позивачем робіт за договором № 20/02-13 також свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення (а.с. 48-52).

Відповіді на претензію позивача відповідачем не надано.

Крім того, згідно із ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Доказів того, що позивачем виконано роботи за договором № 20/02-13 не належним чином та відсутності заборгованості перед позивачем, відповідачем не надано.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення 279 683,87 грн. основного боргу є такою, що відповідає нормам законодавства та підтверджена матеріалами справи.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 11341190 від 01.10.2013, ухвала суду першої інстанції від 30.09.2013 про призначення розгляду справи № 910/18761/13 на 22.10.2013, була вручена відповідачу 03.10.2013; ухвалою суду першої інстанції від 22.10.2013 розгляд справи було відкладено на 05.11.2013, у зв'язку із відсутністю відповідача у судовому засіданні.

Згідно із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 11566060 від 23.10.2013 ухвала суду першої інстанції від 22.10.2013 про відкладення розгляду справи № 910/18761/13 на 05.11.2013 була вручена відповідачу 28.10.2013.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, відповідач у судове засідання 05.11.2013 також не направив свого представника, про причини господарський суд першої інстанції не повідомив.

Згідно із ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався правом взяти участь у судових засіданнях 22.10.2013 та 05.11.2013, оскільки не направив свого представника.

Також відповідач не скористався правом надіслати відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, після одержання ухвали про порушення провадження у справі, як це передбачено ст. 59 ГПК України.

Крім того, законодавством не передбачено обмежень щодо надання керівником юридичної особи повноважень її представника у господарському процесі іншим особам, крім тих, що не мають можливості взяти участь у судовому засіданні.

Згідно із ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Статтею 77 ГПК України не передбачено обов'язку суду відкладати розгляд справи через повторне нез'явлення в засідання представника сторони.

Таким чином, судом першої інстанції були дотримані норми процесуального права про права та обов'язки сторін у судовому процесі.

Порушення норм процесуального права, на які вказує скаржник, відсутні.

У доповненні до апеляційної скарги, наданому суду апеляційної інстанції 31.03.2014, скаржник вказує на передання ним на користь позивача за договором про відступлення права вимоги № 0006 права вимоги боргу від ТОВ "Мілар" в розмірі 174 043,25 грн.

Однак, вимоги відповідача про залік, у рахунок погашення заборгованості за договором № 20/02-13, права вимоги боргу позивачем згідно із договором № 0006 від 31.05.2013 про відступлення права вимоги, не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а статтею 101 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Також в зазначеному доповненні до апеляційної скарги заявником не наведено нормативного обґрунтування обов'язку позивача враховувати суму, право на стягнення якої надано позивачу за договором № 0006, при розрахунку вимог до відповідача, у зв'язку з порушенням останнім зобов'язання за договором № 20/02-13.

Отже, твердження відповідача про наявність у нього заборгованості згідно із договором № 20/02-13 всього в розмірі 105 640,62 грн., є безпідставними.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 у справі № 910/18761/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоінвест-Буд" без задоволення.

2. Справу № 910/18761/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Л.О. Кондес

В.І. Рябуха