Постанова

від 18.02.2014 по справі 804/626/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р. Справа № 804/626/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКузнецов С.М. за участю: представника позивача представника відповідача Лощенко А.О. Копань А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомплект" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автокомплект» (далі - позивач, ТОВ «Автокомплект») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області ), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» №0004842203 від 13.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 13290,25 грн. (10673 грн. - основний платіж, 2617,25 грн. штрафна (фінансова) санкція).

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив наступне.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.05.5012 року.

За результатами зазначеної перевірки ДПІ складено Акт № 649/222/25533861 від 28.08.2013 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0004842203 від 13.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 13290 грн. 25 коп. (10673 грн. - основний платіж, 2617 грн. 25 коп. - штрафна (фінансова) санкція).

ТОВ «Автомкомплект» не погоджується з діями відповідача щодо проведення перевірки та складання Акту перевірки та вважає їх такими, що вчинені з порушенням законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки на підставі Акту № 649/222/25533861 від 28.08.2013 року.

Представник позивача у судове засідання з'явився, адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову та зазначив наступне.

Вищевказаною перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2010 року у ТОВ «Автокомлект» рахується дебіторська заборгованість по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками по яким у перевіряємому періоді закінчено стирок позовної давності:

- ТОВ «Топаз ЛТД» (код 33770837) на загальну суму 77 610, 86 грн., у тому числі ПДВ - 12 935, 14 грн. згідно регістру бухгалтерського обліку заборгованість виникла за угодою №28/08-06 від 28.08.2006., термін виникнення заборгованості - 2 квартал 2007 року;

- ТОВ «Ярес Лідер Груп» на загальну суму 49 796, 34 , в тому числі ПДВ - 8 299, 39 грн. згідно регістру бухгалтерського обліку заборгованість виникла за рахунком №0001719 від 07.12.2007 р., термін виникнення заборгованості від 19.08.2013 року.

Відповідач зазначив, що в ході перевірки від ТОВ «Автокомплект» не надано документального підтвердження того, що у декларацію з податку на прибуток до складу валових витрат у 2007 році (та у подальшому) сума ПДВ у розмірі 12 935, 00 грн. взаємовідносинам з ТОВ «Топаз ЛТД» не була віднесена, не надано документального підтвердження того, що у декларацію з податку на додану вартість у грудні 2007 року (та у подальшому) сума ПДВ у розмірі 8 299 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Ярес Лідер Груп» не була віднесена (згідно книг обліку придбання товарів (робіт, послуг).

Отже, з огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що ним правомірно та обґрунтовано прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.09.2013 року №0004832203.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.05.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки ДПІ складено Акт № 649/222/25533861 від 28.08.2013 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0004842203 від 13.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 13290 грн. 25 коп. (10673 грн. - основний платіж, 2617 грн. 25 коп. - штрафна (фінансова) санкція).

Податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0004842203 від 13.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 13290 грн. 25 коп. (10673 грн. - основний платіж, 2617 грн. 25 коп. - штрафна (фінансова) санкція) мотивоване порушенням ТОВ «Автокомплект» пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.185. пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, ст. 138, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, ст. 159 ПК України, стосовно завищення суми валових витрат по заборгованості, за якою минув строк позовної давності, у зв'язку із ненаданням документального підтвердження того, що у деклараціях з податку на прибуток до складу валових витрат з 2007 року не була віднесена сума заборгованості ТОВ «Ярес Лідер Груп» в розмірі 41497 грн., та з 2009 року не була віднесена сума заборгованості ТОВ «КІТ-2005» в розмірі 450 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п. 6 Розділу 1, п. 5.2. Розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів; у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку.

Відповідач зазначає про те, що позивачем не надано до перевірки усі первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами у періоді, що перевірявся, у зв'язку з їх відсутністю.

Суд не погоджується з цими твердженнями, оскільки пункт 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 за N 984 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772) зобов'язує контролюючий орган в разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення : у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби складати акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Як вбачається з пояснень сторін, в матеріалах справи відсутні будь-які акти, які б засвідчували факт ненадання позивачем до перевірки первинних документів, у зв'язку з не складанням перевіряючими таких.

З огляду на що, відповідачем не доведено факт відсутності тих чи інших первинних документів у позивача, який у свою чергу стверджує про наявність усіх первинних документів, які відповідають вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та їх отримання ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

У відповідності до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України, який набув чинності 01.01.2011 року.

Так, згідно ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (діючого у період здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами, що були предметом перевірки) валові витрати виробництва та обіг - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Як встановлено пп. 139.1.6. п. 139.1. ст. 139 ПК України до складу витрат не включаються суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду п. 1.7 ст. 1 ЗУ «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168).

Податковий кредит платника податку складається із сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку (п. п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону №168).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що викладені в акті перевірки факти та висновки є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження висновків контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами у періоді, що перевірявся. Не доведено належними та допустимими доказами відповідачем збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 13209, 25 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від № 0004842203 від 13.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 13290, 25 грн. не відповідають вимогам п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокомплект» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» №0004842203 від 13.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 13290,25 грн. (10673 грн. - основний платіж, 2617,25 грн. штрафна (фінансова) санкція).

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокомплект» судові витрати в розмірі 182, 70 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 лютого 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 24.02.2014 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіН.В. Захарчук Н.В. Захарчук В.В. Кухар