ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.2014 Справа № 905/990/14 Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Коровіній І.С. розглянувши матеріали
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МЕТХОЛДІНГ" до Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" про стягнення 336830,19грн. Представники сторін: від позивача: від відповідача: Алексєєв О.І. - представник за довіреністю; Макаров А.М. - представник за довіреністю.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТХОЛДІНГ" до Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" про стягнення 336830,19грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки №4400003495 від 06.09.2012 в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 336830,19грн.
На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки №4400003495 від 06.09.2012; додаткової угоди №1 від 29.11.2013; специфікацій №2 від 29.11.2013; видаткових накладних №РН-0000042 від 26.12.2013, №РН-0000042 від 26.12.2013; довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №00593 від 25.12.2013; сертифікат якості №26/12 від 26.12.2013; рахунків-фактур №СФ-0000038 від 26.12.2013; №СФ-0000042 від 30.12.2013 податкових накладних №7 від 26.12.2013, №12 від 30.12.2013.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та вказує на те, що строки виконання відповідачем грошових зобов'язань по договору №4400003495 не настали, оскільки позивачем не виконані умови п. 8.1 договору щодо надання відповідачу повного пакету документів, а надіслання таких документів на адресу відповідача 12.02.2014 свідчить про передчасність звернення позивача до суду, оскільки станом на момент порушення провадження у справі у відповідача ще не виникло грошове зобов'язання перед позивачем.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України 25.03.2014 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.03.2014. В судовому засіданні 26.03.2014 оголошено перерву з 11.55год. до 12.30 год. з метою надання відповідачу можливості письмово викласти свої заперечення.
В судове засідання 26.03.2014 представники сторін з'явились. Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.
Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
06.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТХОЛДІНГ", як продавцем (позивач) та Приватним акціонерним товариством "Донецький електрометалургійний завод", як покупцем (відповідач) підписаний договір поставки №4400003495 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах, визначених даним договором.
Пунктом 1.2 договору визначено, що найменування (номенклатура, асортимент) кількість, якісні показники, ціна, строки, та умови поставки продукції визначаються у специфікаціях к даному договору, які є невід'ємними частинами цього договору.
Покупець здійснює оплату на поточний рахунок постачальника за ціною, визначеною у специфікаціях к даному договору, які складають його невід'ємну частину. Ціна, визначена у специфікаціях к даному договору, є твердою та зміні не підлягає (п. 3.1 договору).
Загальна сума даного договору визначається сукупністю сум специфікації, які складають невід'ємну частину договору.(п. 4.1 договору).
Згідно з п. 8.1 договору разом з продукцією постачальник зобов'язується надати наступні документи: сертифікат якості (паспорт), завірений печатками виробника або копію сертифікату якості (паспорту), завірену печатками постачальника та відміткою про засвідчення копій у відповідності з ДСТУ 4163-2003; рахунок-фактуру на оплату; товарно-транспортні документи; видаткову накладну; податкову накладку.
29.11.2013 сторонами підписано додаткову угоду, в якій пункт 12.1 договору змінено та викладено у наступній редакції: "12.1 Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома представниками сторін, скріплений печатками обох сторін та діє до 31 грудня 2014 року."
Одночасно з підписанням додаткової угоди до договору було погоджено та підписано специфікацію №2 до договору від 29.11.2013.
Пунктом 1 специфікації визначено, що поставка здійснюється на умовах СРТ - (м.Донецьк, вул.І.Ткаченко, 122, Центральний заводський склад покупця) при поставці автотранспортом згідно правилам ІНКОТЕРМС 2000.
Покупець здійснює оплату вартості поставленої продукції на поточний рахунок постачальника протягом 14 банківських днів після отримання результатів хімічного аналізу на відповідність показникам якості в поставленій продукції та надання документів, передбачених п. 8.1 договору поставки №4400003495 від 06.09.2012.
Договір, додаткова угода та специфікація №2 від 29.11.2013 до договору укладені між позивачем та відповідачем, підписані сторонами та скріплені їх печатками.
На виконання умов договору №4400003495, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 336830,19грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000042 від 26.12.2013 на суму 336698,59грн., №РН-0000042 від 26.12.2013 на суму 131,60грн.
Поставлений згідно вищезазначених накладних товар на підставі довіреності №00593 від 25.12.2013 на отримання товарно-матеріальних цінностей з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останньої на вказаних накладних.
З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять усі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.
Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаних накладних здійснювались на виконання договору поставки №4400003495 від 06.09.2012.
Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що - якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.
Відповідач умови договору та специфікації у повному обсязі не виконав, а саме не перерахував позивачу після 14 банківських днів після отримання результатів хімічного аналізу на відповідність показникам якості в поставленій продукції та надання документів, передбачених п. 8.1 договору поставки №4400003495 від 06.09.2012.
Проте відповідач заперечує проти настання строку виникнення у нього грошових зобов'язань перед позивачем, оскільки позивачем не виконано п. 8.1 договору та не передано відповідачу документи передбачені у вказаному пункті договору.
З такими доводами відповідача суд не погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до пояснень позивача та наданих документів, позивач на виконання п. 8.1 договору одночасно з продукцією надав відповідачу наступні документи: сертифікат якості №26/12 від 26.12.2013, рахунки-фактури №СФ-0000038 від 26.12.2013; №СФ-0000042 від 30.12.2013; видаткові накладні РН-0000042, №РН-0000044 та виписані податкові накладні №7 від 26.12.2013, №12 від 30.12.2013.
Відбирання проб продукції здійснювалось представником покупця (відповідача) в момент отримання продукції, про що зроблено відмітку "Вхідний контроль" на сертифікаті якості. Продукція відповідачем прийнята, будь яких заперечень щодо якості, кількості тощо від відповідача позивачу не надходило.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем разом з вимогою про оплату №1 від 11.02.2014 повторно направлено на адресу відповідача товаросупровідні документи, визначені п. 8.1 договору: видаткові накладні №РН- 0000042 від 26.12.2013, №РН-0000044 від 30.12.2013; податкові накладні №7 від 26.12.2013, №м12 від 30.12.2013; сертифікат якості №26/12 від 26.12.2013; рахунків-фактур №СФ-0000038 від 26.12.2013, №СФ-0000042 від 30.12.2013; товарно-транспортну накладну, рекомендованим листом з описом вкладення (в матеріалах справи міститься копія фіскального чеку від 12.02.2014 та копія опису вкладення від 12.02.2014).
Відповідно до ст. 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 268 Господарського кодексу України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
Згідно ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві .
Відповідачем не повідомлено суд, який меті не відповідає проданий відповідачем товар; позивачем до матеріалів справи не надано жодних доказів звернення до відповідача з вимогою поставити товар іншої якості, іншого найменування, асортименту, кількості ніж був поставлений, про відмову від прийняття товару, про повернення товару у зв'язку з його поставкою неналежної якості та не у тій кількості, про відмову від договору тощо.
Навпаки матеріали справи свідчать про прийняття позивачем продукції від відповідача на виконання умов договору №4400003495.
Відповідачем не надано доказів встановлення відповідачу строку для надання документів, що стосуються товару, не надано доказів відмови від прийняття товару, відмови від договору, повернення відповідачу товару.
Доводи відповідача щодо ненастання строку грошових зобов'язань у зв'язку з тим, що позивач надіслав на адресу відповідача документи передбачені п. 8.1 договору тільки 12.02.2014 разом з вимогою №1 від 11.02.2014, судом також не приймаються, оскільки 12.02.2014 вказані документи надіслані на адресу відповідача повторно , вперше такі документи були передані позивачем відповідачу разом з товаром та видатковими накладними. Усі заперечення щодо неотримання документів з'явились у відповідача тільки під час розгляду справи у суді.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, вартість якого останній не оплатив у повному обсязі, позивачем повністю виконано умови п. 8.1 договору щодо передання документів разом з товаром, станом на теперішній час заборгованість становить 336830,19грн.
Відповідачем жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, на підтвердження перерахування відповідачу коштів у розмірі 336830,19грн., не надано. За клопотанням відповідача в судовому засіданні 26.03.2014 оглянуто оригінали первинних документів, долучених до матеріалів справи. Матеріали справи інших документів не містять.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 336830,19грн. суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" (вул. І.Ткаченко,122, м.Донецьк, 83062, код ЄДРПОУ 30479040 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТХОЛДІНГ" (вул.Бехтерева, 16, м.Донецьк, 83058 код ЄДРПОУ 37380862) суму основного боргу у розмірі 336830 (триста тридцять шість тисяч вісімсот тридцять) грн. 19коп., судовий збір у розмірі 6736 (шість тисяч сімсот тридцять шість) грн. 60коп.
3. Повернути з Державного бюджету надмірно сплачений судовий збір у розмірі 0 (нуль) грн. 02 коп. на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТХОЛДІНГ" (вул.Бехтерева, 16, м.Донецьк, 83058 код ЄДРПОУ 37380862).
3. Видати наказ.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Д.М. Огороднік
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2014 |
Оприлюднено | 02.04.2014 |
Номер документу | 37962654 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Д.М. Огороднік
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні