Постанова

від 19.03.2014 по справі 826/17432/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2014 року 08 год. 45 хв. № 826/17432/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Санта-Р» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 15 травня 2013 року № 0006292208 і № 0006302208, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Санта-Р» (далі - позивач, ТОВ «Санта-Р») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 15 травня 2013 року № 0006292208 і № 0006302208.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 26.11.2012р. № 1086/22-8/25268525, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Санта-Р» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «НВЦ «Електропромторг» (ідентифікаційний код 37515907) за період з 01.01.2009р. по 30.06.2012р., документально та нормативно не підтверджуються.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення б/н і б/д, додаткові документи (зокрема: роздруківку Акта ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 02.08.2012р. № 501/2240/37515907 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НВЦ «Електропромторг» (код ЄДРПОУ 37515907) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 24.01.2011р. по 31.10.2011р.»; копію постанови ст. слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві від 09.07.2012р. про призначення документальної позапланової виїзної перевірки; копію обвинувального висновку у кримінальній справі № 54-3414 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1, 2 і 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, затвердженого Заступником Прокурора м. Києва 05 липня 2012 року). В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівником ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Санта-Р» (ідентифікаційний код 25268525) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «НВЦ «Електропромторг» (ідентифікаційний код 37515907) за період з 01.01.2009р. по 30.06.2012р., за результатами якої складений Акт від 26.11.2012р. № 1086/22-8/25268525. Згідно висновків цього Акта перевірки ТОВ «Санта-Р» допустило порушення норм пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, ст. 185 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за ІІ - ІІІ-ій квартали 2011 року на загальну суму 31 380, 00 грн. і завищення підприємством податкового кредиту з податку на додану вартість за звітні періоди травень і серпень 2011 року на загальну суму 27 286, 00 грн. На думку відповідача, висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах, а саме: Акті ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 02.08.2012р. № 501/2240/37515907 та матеріалах кримінальної справи № 54-3414, порушеної відносно ОСОБА_1 за фактом фіктивного підприємництва. За наслідками проведеної перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.05.2013р. № 0006292208 і № 0006302208, що повністю відповідає вимогам податкового законодавства.

В судових засіданнях, призначених по даній справі на 29 листопада, 12 та 18 грудня 2013 року, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

13 лютого 2014 року, враховуючи неприбуття в призначене судове засідання представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, а також неодноразове нез'явлення в судове засідання представника позивача, судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 14.11.2012р. по 20.11.2012р. згідно з нормами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі направлення на перевірку від 14.11.2012р. № 2009/22-08, наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 13.11.2012р. № 1820 і постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві, підполковника податкової міліції Бабія О.В. від 09.07.2012р., винесеної в рамках кримінальної справи № 54-3414, працівником податкової інспекції була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Санта-Р» (ідентифікаційний код 25268525) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «НВЦ «Електропромторг» (ідентифікаційний код 37515907) за період з 01.01.2009р. по 30.06.2012р., за результатами якої складений Акт від 26.11.2012р. № 1086/22-8/25268525 (далі - Акт перевірки).

Перелік первинних документів позивача, використаних працівником відповідача під час проведення вказаної документальної перевірки, міститься на стор. 3 - 4 цього Акта перевірки.

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені взаємовідносини ТОВ «Санта-Р» з суб'єктом господарської діяльності ТОВ «НВЦ «Електропромторг» (ідентифікаційний код 37515907) - усні угоди щодо поставки товарів у травні та серпні 2011 року на загальну суму 163 718, 36 грн. (з ПДВ). За результатами таких фінансово-господарських відносин перевіряєме підприємство віднесло до складу валових витрат за ІІ-ий квартал 2011 року суму витрат у розмірі 51 765, 30 грн. та за ІІІ-ій квартал 2011 року - 84 666, 67 грн., а до складу податкового кредиту за травень і серпень 2011 року - податок на додану вартість в сумі 27 286, 39 грн.

При цьому працівником відповідача при проведенні вказаної документальної перевірки позивача були враховані висновки Акта ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 02.08.2012р. № 501/2240/37515907 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НВЦ «Електропромторг» (код ЄДРПОУ 37515907) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 24.01.2011р. по 31.10.2011р.». Так, в тексті Акта ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 02.08.2012р. № 501/2240/37515907, зокрема, наведені наступні обставини: 1) відповідальними посадовими особами ТОВ «НВЦ «Електропромторг» за перевіряємий період був ОСОБА_1 (з моменту реєстрації по 16.11.2011р.), стан платника ТОВ «НВЦ «Електропромторг» - 8 «до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей»; 2) свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «НВЦ «Електропромторг» від 04.03.2011р. № 100327718, видане ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, було анульовано 31 жовтня 2011 року, у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність підприємства за місцезнаходженням; 3) встановлено відсутність у ТОВ «НВЦ «Електропромторг» необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; 4) до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС надійшов протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_1 (керівника ТОВ «НВЦ «Електропромторг») від 25.05.2012р., в якому останній пояснив, що ним за грошову винагороду були зареєстровані певні юридичні особи (в т.ч. ТОВ «НВЦ «Електропромторг»), без мети здійснення фінансово-господарської діяльності від імені таких підприємств. Також ОСОБА_1 зазначив про недійсність первинних документів, підписаних від його імені як директора ТОВ «НВЦ «Електропромторг». З огляду на це ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС були зроблені висновки про: порушення ТОВ «НВЦ «Електропромторг» норм ч. 5 ст. 203, ч. 1 і 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених цим підприємством за період діяльності з 24.01.2011р. по 30.10.2011р. при придбанні та продажу товарів (послуг); встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 24.01.2011р. по 30.10.2011р., які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про платок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та ст. 134 Податкового кодексу України.

Крім того, з листа Управління податкової міліції Державної податкової служби у м. Києві від 11.07.2012р. 3 3017/7/09-1015 та доданих до нього документів, працівнику ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС стало відомо, що в провадженні Слідчого управління ДПС у м. Києві знаходиться кримінальна справа № 54-3414, порушена 10 червня 2012 року відносно ОСОБА_1, за фактом фіктивного підприємництва, вчиненого за попередньою змовою групою осіб групою осіб, підроблення за попередньою змовою групою осіб офіційного документу, який посвідчується підприємством, установою, організацією, приватним нотаріусом чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, та використанні завідомо підробленого документу, за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1, ч.2 та ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

На підставі вищевикладеного працівник відповідача, дійшов висновку про нереальність, та відповідно до п. 1 і 2 ст. 215, п. 1 і 5 ст. 203, ст. 216 та ст. 228 Цивільного кодексу України, - про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «Санта-Р» і ТОВ «НВЦ «Електропромторг» за перевіряємий період, з урахуванням, на його думку факту фіктивності створення контрагента-постачальника, а тому не взяв до уваги надані ТОВ «Санта-Р» до перевірки первинні та розрахункові документи, оформлені по описаним господарським операціям з названим підприємством, як достатню правову підставу для формування позивачем сум валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 26.11.2012р. № 1086/22-8/25268525 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Санта-Р» наступних норм законодавства України:

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за ІІ-ий квартал 2011 року на суму 11 906, 00 грн., за ІІІ-ій квартал 2011 року - 31 380, 00 грн.;

- п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, ст. 185 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 10 353, 00 грн., за серпень 2011 року - 16 933, 00 грн.

15 травня 2013 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС підставі Акта перевірки від 26.11.2012р. № 1086/22-8/25268525 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0006292208, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 86.9 ст. 86 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, ст. 185 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Санта-Р» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 31 520, 00 грн., в т.ч. 27 286, 00 грн. - основний платіж, 4 234, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0006302208, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 86.9 ст. 86 цього Кодексу, за порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Санта-Р» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 31 380, 00 грн., в т.ч. 31 380, 00 грн. - основний платіж.

Згідно рішень Головного управління Міндоходів у м. Києві і Міністерства доходів і зборів України від 30.09.2013р. № 12200/6/99-99-10-01-15, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг ТОВ «Санта-Р» на податкові повідомлення-рішення від 15.05.2013р. № 0006292208 і № 0006302208, дані скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.05.2013р. відповідно - без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу «господарська діяльність» - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що в травні та серпні 2011 року між ТОВ «Санта-Р» (Покупець), і суб'єктом господарської діяльності - ТОВ «НВЦ «Електропромторг» (Постачальник), в особі директора ОСОБА_1 (за серпень 2011 року) та ОСОБА_2 (за серпень 2011 року), були укладені угоди щодо поставки товарів.

Відповідно до пояснень позивача, викладених у клопотанні ТОВ «Санта-Р» від 18.12.2013р. б/н, що було подане до канцелярії суду 18 грудня 2013 року, перевезення сантехнічного обладнання, придбаного у ТОВ «НВЦ «Електропромторг», здійснювалося позивачем самотужки за допомогою власного вантажного автомобіля.

На підтвердження фактів отримання товарів від ТОВ «НВЦ «Електропромторг» позивач надав до суду копії наступних документів:

- рахунку-фактури від 31.05.2011р. № СФ-31/05-1 на суму 62 118, 36 грн. (з ПДВ);

- видаткової накладної від 31.05.2011р. № 43 на суму 62 118, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 353, 06 грн.). За результатами дослідження тексту цієї видаткової накладної судом встановлено, що в даному документі відсутні такі обов'язкові реквізити первинного документу як підпис та П.І.П. особи, відповідальної за здійснення господарської операції та складання такого документу, - зі сторони Покупця (тобто відсутня відмітка про одержання товару за вказаною видатковою накладною). Натомість від імені Постачальника дана видаткова накладні від 31.05.2011р. підписана ОСОБА_2, який за даними Акта перевірки являється директором ТОВ «Санта-Р»;

- рахунку від 31.08.2011р. № 3108-1 на суму 101 600, 00 грн. (з ПДВ);

- видаткової накладної від 31.08.2011р. № 55 на суму 101 600, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 933, 33 грн.). За результатами дослідження тексту цієї видаткової накладної судом встановлено, що в даному документі відсутні такі обов'язкові реквізити первинного документу як місце складання, П.І.П. особи, відповідальної за здійснення господарської операції та складання такого документу, - зі сторони Покупця;

- оборотно-сальдових відомостей ТОВ «Санта-Р» по субрахунку бухгалтерського обліку 201 «Товари на складі» за 2011 рік;

- копії виписки по рахунку позивача у банку за 31.05.2011р. та 31.08.2011р., платіжних доручень ТОВ «Санта-Р» від 31.05.2011р. № 1491 та від 31.08.2011р. № 1743 з відомостями про перерахування коштів на загальну суму 163 718, 36 грн. (з ПДВ) на рахунок контрагента - ТОВ «НВЦ «Електропромторг»;

- податкових накладних від 31.05.2011р. № 43 на суму 62 118, 36 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 353, 06 грн.) і від 31.08.2011р. № 55 на суму 101 600, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 933, 33 грн.), в гр. «Вид цивільно-правового договору» вказані відомості про договори поставки від 31.05.2011р. № 6, та які підписані однією особою - ОСОБА_1 та скріплені печаткою ТОВ «НВЦ «Електропромторг». Вся сума податку на додану вартість по вказаним податковим накладним була повністю включена позивачем до складу податкового кредиту за звітні періоди травень і серпень 2011 року;

- подорожніх листів вантажного автомобіля (режим роботи погодинний), товарно-транспортних накладних за 31.05.2011р. та 31.08.2011р., які не містять відомостей про здійснення позивачем перевезень вантажів з пункту призначення - місцезнаходження Постачальника (оскільки надані позивачем первинні документи не містять жодних даних про місце розташування складу ТОВ «НВЦ «Електропромторг»).

З метою всебічного з'ясування всіх обставин справи № 826/17432/13-а судом на адресу контрагента позивача - ТОВ «НВЦ «Електропромторг» був направлений судовий запит від 23.12.2013р. № 826/17432/13-а з питань документального підтвердження фінансово-господарських відносин з позивачем. Даний судовий запит повернувся до суду 04 січня 2014 року разом з поштовим відправленням з причини «за закінченням встановленого строку зберігання».

Натомість позивач надав суду копії інших документів: статуту ТОВ «Санта-Р»; договору оренди нежитлового приміщення від 18.03.2008р. № 30-08, укладеного між Голосіївською районної у м. Києві радою (Орендодавцем) і ТОВ «Санта-Р» (Орендарем) щодо платного строкового користування певним приміщенням для використання в підприємницькій діяльності позивача; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (вантажний самоскид) за ТОВ «Санта-Р»; оборотно-сальдових відомостей ТОВ «Санта-Р» по рахункам бухгалтерського обліку 10 «Основні засоби», субрахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар» за 2011 рік; наказів позивача про призначення матеріально-відповідальних осіб за збереження матеріальних цінностей на підприємстві; матеріальних звітів про використання матеріальних цінностей; копії договорів підряду, укладених ТОВ «Санта-Р» (як Підрядником) із суб'єктами господарювання (Замовниками) протягом 2011 - 2012 років щодо виконання комплексу робіт, та первинних документів, що оформлені на виконання таких договорів (актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в); витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «НВЦ «Електропромторг» станом на 31.08.2011р. та 28.10.2013р., свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «НВЦ «Електропромторг» та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість - контрагента позивача, тощо.

Разом з тим, з наявних матеріалів справи судом не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірними правочинами та наведеними первинними та іншими документами, оформленими (отриманими) ТОВ «Санта-Р» в ході здійснення звичайної господарської діяльності, оскільки такі документи самі по собі не свідчать про здійснення ТОВ «НВЦ «Електропромторг» поставок товарів.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи первинних і розрахункових документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема первинні, які б підтверджували факти дійсного передання ТОВ «НВЦ «Електропромторг» на адресу позивача товарів, перелік яких наведений у видаткових накладних від 31.05.2011р. та від 31.08.2011р.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведений факт здійснення господарських операцій з отримання товарів від контрагента-постачальника (ТОВ «НВЦ «Електропромторг») належними первинними документами, а тому відповідно віднесення сум коштів та податку на додану вартість з вартості таких товарів до валових витрат і податкового кредиту, є безпідставним.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Санта-Р» відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова