Ухвала

від 25.03.2014 по справі 1027/387/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1027/387/2012 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11/780/193/14 Доповідач у 2 інстанції СвінціцькаКатегорія 23 25.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

25 березня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

представника цивільного позивача ОСОБА_7

засудженого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_8 , засудженого ОСОБА_8 , на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2013 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, освіта неповна вища, розлученого, працюючого директором ТОВ «Кожанське ХПП», проживає в АДРЕСА_1 , не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки;

При постановленні вироку судом вирішено питання щодо речових доказів.

Постановлено стягнути з ОСОБА_8 на користь ТОВ СП «Нібулон» 2 442 000 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення почеркознавчих та економічної експертиз в розмірі 18326,56 гривень,

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_8 визнано винним у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, за наступних обставин.

12 березня 2010 року, ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Кожанське ХПП», реалізовуючи свій злочинний намір щодо заволодіння зерном пшениці ТОВ СП «Нібулон» в кількості 1500 тонн, в якості директора ТОВ «Кожанське хлібоприймальне підприємство» уклав договір, який заздалегідь не збирався виконувати, а саме : договір поставки №1508/2009 з додатком №1 до вказаного договору від 12 березня 2010 року з ТОВ СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в особі начальника відділу закупівлі ОСОБА_9 , яка діяла на підставі довіреності №339 від 19 грудня 2009 року, відповідно до якого, ТОВ «Кожанське хлібоприймальне підприємство» мало намір закупити 1500 тонн зерна пшениці 3 класу на суму 1 859 994, 00 (з урахуванням ПДВ) у власника зерна ТОВ СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». На день укладення вказаного правочину, обумовлене в договорі поставки №1508/2009 зерно пшениці 3 класу урожаю 2009 року на підставі договору складського зберігання №17/08 від 17.08.2009 року, додаткової угоди №1 до договору №17/08 від 24.12.2009 року та договору оренди складу №22/02 від 22.02.2010 року перебувало на збереженні на зерновому складі ВП «Кожанське ХПП» ПП «Велес Трейдинг» за адресою: Київська область, Фастівський район, селище Кожанка, вулиця Поштова, 1, отримавши таким чином копію договору про поставки зерна пшениці в кількості 1500 тонн з відбитком печатки ТОВ СП «Нібулон» та скріплений підписами посадових осіб ТОВ СП «Нібулон».

Не оплативши вартість ввіреного йому зерна пшениці 3 класу в кількості 1500 тон на суму 1 859 994, 00 гривень (з урахуванням ПДВ) на загальну суму 1 861 234,00 гривень, згідно рахунку фактури №966, відповідно не отримавши оригінал складських квитанцій на вказане зерно, які зберігалися у власника зерна ТОВ СП «Нібулон», директор ТОВ «Кожанське ХПП» ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, з корисливих спонукань, використовуючи своє службове становище директора ТОВ «Кожанське ХПП», діючи всупереч інтересів ТОВ «Кожанське ХПП» та всупереч взятим вказаним товариством зобов`язань по збереженню зерна пшениці ТОВ СП «Нібулон» в кількості 1500 тонн, з наміром незаконного заволодіння вказаним зерном пшениці, 12 березня 2010 року звернувся до директора ПП «Велес-Трейдинг» ОСОБА_10 з листом про відвантаження зерна пшениці 3 класу в кількості 1500 тонн із орендованого ТОВ «Кожанське ХПП» зернового складу ПП «Велес Трейдинг». При цьому, ОСОБА_8 , використовуючи своє службове становище директора товариства, завідомо знаючи про те, що ТОВ «Кожанське ХПП « фактично не оплатило вартість зерна ТОВ СП «Нібулон» надав ОСОБА_10 наявний примірник договору поставки №1508/2009 від 12 березня 2010 року, мотивуючи його умовами виконання ТОВ «Кожанське ХПП» договору купівлі продажу та довіреність №2 ТОВ «Кожанське ХПП» від 11 березня 2010 року, власноручно ним підписану на отримання директором ТОВ «Кожанське ХПП» ОСОБА_8 зерна пшениці в кількості 1500 тон.

На підставі поданих директором ТОВ «Кожанське ХПП» ОСОБА_8 документів, 12 березня 2010 року директором ПП «Велес-Трейдинг» ОСОБА_10 був виданий наказ директору зернового складу ВП «Кожанське ХПП» ПП «Велес-Трейдинг» ОСОБА_11 на відвантаження автотранспортом 1500 тон зерна пшениці 3 класу врожаю 2009 року ТОВ «Кожанське ХПП» через ОСОБА_8 за дорученням №2 від 12 березня 2010 року.

Завершуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння зерном пшениці, використовуючи своє службове становище директора ТОВ «Кожанське ХПП», ОСОБА_8 , 12 березня 2010 року звернувся до директора зернового складу ВП «Кожанське ХПП» ПП «Велес- Трейдинг» ОСОБА_11 про відвантаження зерна пшениці і на підставі вказаного наказу директора ПП «Велес-Трейдинг» ОСОБА_10 та наданої ОСОБА_8 копії договору поставок №1508/2009 від 12 березня 2010 року, зерно пшениці 3 класу в кількості 1500 тонн, яке фактично перебувало у власності ТОВ СП «Нібулон», із зернового складу ПП «Велес-Трейдинг» на протязі з 12 березня 2010 року по 18 березня 2010 року було відвантажено через директора ТОВ «Кожанське ХПП» ОСОБА_8 у його розпорядження, після чого він розпорядився ним на власний розсуд.

Судом встановлено, що 11.08.2009 року між ТОВ СП «Нібулон» (код ЄДРПОУ 14291113) в особі начальника відділу закупівлі ОСОБА_9 та ТОВ «Кожанське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 35744933) в особі в.о. директора ОСОБА_12 , був укладений договір поставки №735N2009, згідно умов якого ТОВ «Кожанське ХПП» зобов`язалося поставити ТОВ СП «Нібулон» сільськогосподарську продукцію, а саме: зерно пшениці 3 класу. На виконання умов договору поставки, ТОВ «Кожанське ХПП» закупило на складі відокремленого підрозділу (ВП) «Кожанське ХПП» ТОВ «Кожанське хлібоприймальне підприємство» 1500 тонн зерна 3 класу. Після чого 17.08.2009 року ВП ТОВ «Кожанське ХПП» з ТОВ СП «Нібулон» було укладено договір складського зберігання №17/08 і в підтвердження надходження зерна поклажодавця ТОВ СП «Нібулон» до зернового складу, керівником складу ОСОБА_11 , були видані складські квитанції про прийняття на зберігання від ТОВ СП «Нібулон» зерна пшениці: №28 від 17.08.2009 року, зерно пшениці заліковою вагою 500 000 кг; №29 від 27.08.2009 року; зерно пшениці заліковою вагою 500 000 кг та №31 від 08.09.2009 року, зерно пшениці заліковою вагою 500 000 кг. Тобто, ТОВ «Кожанське ХПП» в особі директора товариства взяло на себе договірні зобов`язання перед ТОВ СП «Нібулон» по збереженню зерна пшениці в кількості 1500 тон.

02.10.2009 року ТОВ «Кожанське ХПП», в особі директора ОСОБА_12 , реалізувало (продало) майновий комплекс (зерносклад), що розташований по вулиці Поштова, 1 в смт. Кожанка Фастівського району Київської області ТОВ «Компанія «Рентабуд».

21.10.2009 року ТОВ «Компанія «Рентабуд» в особі директора ОСОБА_13 реалізувало (продало) майновий комплекс (зерносклад), що розташований по вулиці Поштова, 1 смт. Кожанка Фастівського району Київської області ПП «Велес Трейдинг» в особі директора ОСОБА_14 . Одночасно з тим, для виконання взятих ТОВ «Кожанське ХПП» зобов`язань по збереженню зерна пшениці ТОВ СП «Нібулон», яке зберігалося на складі №2 зернового складу 23.10.2009 року директор ТОВ «Кожанське ХПП» ОСОБА_12 уклав договір №23/10 оренди складу строком до 01.03.2010 року з ПП «Велес Трейдинг» в особі директора ОСОБА_14 , тобто, продовжував виконувати взяті ТОВ «Кожанське ХПП» зобов`язання перед ТОВ СП «Нібулон» по збереженню зерна пшениці. Відповідно до укладених договорів між товариствами, ТОВ СП «Нібулон» оплачувало рахунки ТОВ «Кожанське ХПП» за збереження зерна пшениці.

10.02.2010 року, згідно протоколу №2/10 загальних зборів учасників ТОВ «Кожанське хлібоприймальне підприємство» від 10.02.2010 року, ОСОБА_8 став єдиним засновником та директором товариства, тобто, являється службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, які закріплені в статуті ТОВ «Кожанське ХПП» від 10.02.2010 року, що пройшов державну реєстрацію з 10.02.2010 року та має порядковий номер 10741050007029077, відповідно маючи повноваження та зобов`язання по управлінню та розпорядженню майном товариства і взятими товариством зобов`язаннями.

11.02.2010 року, після зміни директора ТОВ «Кожанське ХПП» ОСОБА_12 було передано директору ТОВ «Кожанське ХПП» ОСОБА_8 печатка товариства, документообіг товариства та згідно акту прийому-передачі передано 1500 тонн зерна пшениці 3 класу та 1 тонна зерна пшениці 4 класу, що належало ТОВ СП «Нібулон», яке зберігалося на зерновому складі по вулиці Поштова, 1 в смт. Кожанка Фастівського району Київської області.

Знаючи про взяті договірні зобов`язання ТОВ «Кожанське ХПП» по збереженню зерна пшениці ТОВ СП «Нібулон», ОСОБА_8 , являючись службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи в якості директора ТОВ «Кожанське ХПП», 20.02.2010 року звернувся з листом до директора ПП «Велес-Трейдинг» ОСОБА_14 з проханням укласти новий договір оренди складських приміщень, у зв`язку із зміною директора товариства та зупиненням дії договору оренди №23/10 від 23.10.2009 року.

22.10.2010 року між директором ТОВ «Кожанське ХПП» в особі ОСОБА_8 та директором ПП «Велес Трейдинг» в особі ОСОБА_14 був укладений договір « 22/02 оренди складу, згідно якого ТОВ «Кожанське ХПП» взяло в тимчасове володіння склад за адресою: Київська область, Фастівський район, смт. Кожанка, вул. Поштова, 1 склад №2, з передачею ключів від складу та правом безперешкодного вільного доступу у приміщення, що орендується. Згідно додатку №1 до вказаного договору, 22.02.2010 року нежитлове приміщення (склад №2) був переданий у тимчасову власність ТОВ «Кожанське ХПП» в особі директора товариства ОСОБА_8 .

Відтак, ОСОБА_8 , являючись службовою особою директором ТОВ «Кожанське хлібоприймальне підприємство», який згідно положення статуту ТОВ «Кожанське ХПП» був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, маючи реальну можливість виконати взяті ТОВ «Кожанське ХПП» договірні зобов`язання по збереженню зерна пшениці 3 класу в кількості 1500 тонн, що належала ТОВ СП «Нібулон», діючи всупереч інтересам ТОВ «Кожанське ХПП», директором якого він являється та всупереч взятим вказаним товариством зобов`язанням по збереженню зерна пшениці, яке зберігалося на орендованому вказаним товариством складі за адресою: Київська область, Фастівський район, смт. Кожанка, вул. Поштова, 1, склад №2, у невстановленому досудовим слідстві місці та у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше як 12.03.2010 року, зловживаючи своїм службовим становищем у вигляді злочинного використання правомочності щодо збереження вказаного зерна, вирішив незаконно заволодіти майном ТОВ СП «Нібулон» - зерном пшениці в кількості 1500 тонн.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.12.2013 року в частині доведеності вини та кваліфікації дій засудженого, просить його скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. На думку прокурора, судом першої інстанції у вироку не наведено висновків суду щодо оцінки доказів в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу, не вмотивовано прийняття одних і відхилення інших доказів, не обгрунтовано доказами, дослідженими в судовому засіданні висновки суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину, а оцінка доказам дана з порушеннями вимог закону. Вважає, що суд першої інстанції при постановленні вироку формально оцінив покази свідків, не зазначив, чому бере до уваги одні докази та відкидає інші, не надав належної оцінки доводам захисту щодо наявності зерна на складах ТОВ «Кожанське ХПП» в 2009 році.

Крім того, вважає, що суду слід було надати оцінку наявним в матеріалах кримінальної справи показам свідків Шумського, ОСОБА_15 та інших. Зазначає, що разом з тим, не надано оцінку тому факту, що офіційних даних про роботу ОСОБА_8 на будь-якій посаді немає. Крім того вказує, що судом першої інстанції жодним чином не відреаговано на незаконні дії сторони захисту, яка шляхом намагання створення штучних доказів по справі надала лист начеб-то від Держсільгоспінспекціі, який надрукований не на бланку, без вихідного номера та без печатки і в якому стверджувалось про те, що акти перевірок Держхлібінспекції за 2009 рік є знищеними. Крім того, на думку прокурора, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що ОСОБА_8 у своїх показах вказав, що у ОСОБА_11 були бланки з його підписами, які зберігались у нього в сейфі і що ОСОБА_11 або інша особа надрукувала на аркушах з його підписами зазначені вище документи. Поряд з цим, як зазначає прокурор, суд не спростовує і тверджень сторони захисту щодо того, що зі складів ТОВ «Кожанське ХПП» неможливо вивезти зерна більше ніж 200 тонн на добу. Таким чином, прокурор вважає, що при винесенні вироку суд першої інстанції неоднозначно, неповно та не об`єктивно підійшов до оцінки доказів по справі і без належного обґрунтування поклав їх в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_8 .

В апеляції, поданій в інтересах засудженого ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати у зв`язку з суттєвим порушенням норм процесуального та матеріального права та закрити справу відносно підсудного ОСОБА_8 на підставі п.2 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року). Як вважає захисник, досудовим слідством не встановлено та жодним чином не перевірялося, що ТОВ «Кожанське ХПП» на 17.08.2009 року мало у власності зерно пшениці 3 класу врожаю 2009 року в кількості 1500 тонн. Вказує, що судове слідство відхилило всі клопотання захисту підсудного та самого підсудного про витребування документів, на підставі яких можливо було б підтвердити або спростувати факт права власності на зерно пшениці 3 класу врожаю 2009 року в кількості 1500 тонн, яке належало ТОВ «Кожанське ХПП» та яке на праві власності перейшло до ТОВ СП «Нібулон». Апелянт зазначає, що досудовим та судовим слідством не спростована версія скоєння злочину, передбаченого ст.190 КК України директором та засновником ТОВ «Кожанське ХПП» ОСОБА_12 . Вказує, що позбавивши права на виступ в дебатах захисника підсудного та самого підсудного, суд першої інстанції позбавив права надати заперечення до висунутих позовних вимог. На думку захисника, суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, зібраним по справі та в ході судового слідства, на які безперервно звертав увагу захист в своїх клопотаннях, а при винесенні вироку суд взяв до уваги лише ті докази, які здобуті в ході судового слідства стосовно обсягів участі підсудного у скоєнні злочину. Зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що зібраними досудовим слідством матеріалами покази свідків, в тому числі і ОСОБА_16 спростовуються. Крім того, зазначає, що незважаючи на винесену окрему ухвалу, суд першої інстанції у вироку посилається на неправдиві показання свідка ОСОБА_17 та кладе їх в основу винесеного вироку, а покази свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_11 суперечать один одному та спростовуються зібраними досудовим слідством матеріалами по кримінальній справі. При цьому, на думку захисника, судом залишено без належної оцінки, що електрона адреса ІНФОРМАЦІЯ_3 належить ПП «Велес-Трейдинг», а саме, засновнику та директору ПП «Велес-Трейдинг» ОСОБА_14 , а не надавши належної оцінки вищезазначеному факту досудовим та судовим слідством не спростована версія підготовки та скоєння злочину директором та засновником ПП «Велес-Трейдинг» ОСОБА_14 . Крім цього, захисник вказує на порушення судом першої інстанції вимог ч.ч.5, 6 ст.16-1, п.7,9,10 ст.263, ч.2 ст.266, ст.334 КПК України.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_8 вказує на те, що рішення суду прийняте з істотним порушенням норм матеріального та процесуального законодавства та просить вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Вважає, що його незаконно обвинувачено у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, оскільки ні в ході досудового слідства ні в суді не встановлено точний час, спосіб вчинення злочину та характер і розмір шкоди, завданої злочином, тобто відсутні подія злочину та відсутній об`єкту злочину. Звертає особливу увагу на факт відсутності об`єкту злочину як обов`язкової частини юридичного визначення складу злочину. Апелянт вказує, що в матеріалах справи немає жодного документа, який би підтверджував те, що ТОВ «Кожанське ХПП» в особі директора ОСОБА_12 придбало пшеницю продовольчу 3 класу в кількості 1500 тонн, відсутні акти прийому-передачі пшениці 3 класу 1500 тонн від ТОВ «Кожанське ХПП» до ТОВ «Рентабуд», відсутні акти прийому передачі пшениці 3 класу 1500 тонн від ТОВ «Рентабуд» до ТОВ «Велес-Трейдинг», тому ні досудовим, ні судовим слідством не було встановлено, чи була пшениця 3 класу взагалі на складах ТОВ «Кожанське ХПП». Звертає увагу на те, що судові засідання проходили в кабінеті у судді, а не в залі судових засідань, що він під час судових засідань був закований в кайданки, що не давало йому можливості робити записи під час допиту свідків та під час вивчення матеріалів справи.

В доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_8 просить вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області щодо нього скасувати та закрити справу відносно нього на підставі п.2 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року) посилаючись на те, що згідно відповіді Державного підприємства «Держреєстри України» від 08.01.2014р., яка була надана на запит його захисника, в період з 01.06.2009р. по 01.10.2009р. на зерновому складі ТОВ «Кожанське ХПП» не зберігалось зерно пшениці 3 класу врожаю 2009р. особистої власності ТОВ «Кожанське ХПП», що підтверджує його непричетність до зникнення зерна.

В поданих запереченнях на апеляцію адвоката ОСОБА_6 прокурор зазначає, що подані стороною захисту нові докази, які приєднані до апеляційної скарги не досліджувались судом, до матеріалів справи не приєднані та не можуть бути покладені в основу вироку. Вказує, що окрім показів ОСОБА_8 , які одночасно виступають і способом та позицією його захисту від пред`явленого обвинувачення, у кримінальній справі відсутні докази, які б вказували на те, що колишнім директором ТОВ «Кожанське ХПП» ОСОБА_12 вчинено злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України. Зазначає, що заперечення захисника проти цивільного позову жодним чином не впливає на кваліфікацію дій засудженого та ступінь його вини і не є підставою для скасування даного рішення. Окремо зазначає, що суддею ОСОБА_1 винесено окрему ухвалу щодо свідка ОСОБА_17 , на яку Фастівською прокуратурою надано відповідь до постановлення судом вироку і яка долучена до матеріалів справи. На думку прокурора, факт щодо підробки журналу реєстрації вантажів на автомобільних вагах ТОВ «Кожанського ХПП» є лише здогадкою захисника та припущеннями засудженого. Вказує, що судом правомірно відмовлено у клопотанні захисту щодо виклику в судове засідання ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та інших для з`ясування причин наявності на складах ТОВ «Кожанське ХПП» зерна більше 1500 тонн. Як вказує прокурор, офіційно ОСОБА_8 працював в лютому-березні 2010 року лише на посаді директора ТОВ «Кожанське ХПП». На думку прокурора, захистом імовірно з метою введення суду в оману та чинення тиску на сторону державного обвинувачення постійно перекручувались слова останнього і навіть в своїй апеляції адвокатом ОСОБА_6 зазначається про те, що прокурор надавав суду пояснення з приводу підробки журналу зважування вантажів ТОВ «Кожанського ХПП». Просить суд при розгляді апеляційної скарги визнати такі заяви захисту неприйнятними і не брати їх до уваги при перевірці вироку.

В поданих запереченнях на апеляції адвоката ОСОБА_6 та прокурора, представник цивільного позивача ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_7 зазначає, що законних підстав для скасування вироку суду першої інстанції в частині цивільного позову ТОВ СП «Нібулон» до ОСОБА_8 не має та просить в задоволенні апеляції прокурора щодо скасування вироку в частині цивільного позову ТОВ СП «Нібулон» до ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 2 442 000 гривень 00 копійок відмовити. Зазначає, що судом першої інстанції не було порушено законне та процесуальне право на захист підсудного ОСОБА_8 та його адвоката ОСОБА_6 . Також зазначає, що вирок суду першої інстанції в частині задоволення цивільного позову є законним та обґрунтованим, а покладені в його основу висновки ґрунтуються на достовірних доказах, які були досліджені у відкритому судовому засіданні з додержанням встановленого кримінально-процесуальним законом порядку щодо повноти, всебічності та об`єктивності. Розмір завданої ТОВ СП «Нібулон» матеріальної шкоди стверджується висновком судово економічної експертизи №10493/11-44 від 29.11.2011р.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який подану апеляцію підтримав, а апеляції захисника та засудженого ОСОБА_8 підтримав частково, а саме в частині, що стосується вимог про скасування вироку суду першої інстанції, але заперечував щодо доводів апеляції, викладених захисником та засудженим ОСОБА_8 , думку захисника, який подані ним та його підзахисним ОСОБА_8 апеляції підтримав та заперечував щодо апеляції прокурора, думку засудженого ОСОБА_8 , який також подану ним та його захисником апеляцію підтримав та заперечував щодо апеляції прокурора, думку представника цивільного позивача, який заперечував щодо апеляції засудженого ОСОБА_8 та його захисника та заперечував щодо апеляції прокурора в частині, що стосується цивільного позову ТОВ СП «Нібулон», в іншій частині апеляцію прокурора підтримав, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи викладені в апеляціях, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обгрунтованим. Суд обгрунтовує вирок лише на тих доказах, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 365 ч.1 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляцій.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_8 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, за викладених у вироку обставин та правильність кваліфікації його дій за ч.5 ст. 191 КК України підтверджується зібраними у справі доказами, яким суд дав належну оцінку.

Не зважаючи на невизнання своєї вини засудженими ОСОБА_8 , суд правильно встановив фактичні обставини справи та обґрунтував докази обвинувачення засудженого.

Вина засудженого ОСОБА_8 підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та перевірених в судовому засіданні, а саме, показами самого засудженого, показами свідків, висновками експертиз, договорами поставки, а також іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Так, з показів свідка ОСОБА_18 вбачається, що ТОВ СП «Нібулон» здійснювало закупівлю зерна в ТОВ «Кожанське ХПП» і після закупівлі уклало догорів складського зберігання. В подальшому, а саме 12.03.2010р. до ТОВ СП «Нібулон» звернувся директор ТОВ «Кожанське ХПП» з пропозицією придбання зерна пшениці, яке зберігалось на зерносховищі. Після цього була обумовлена вартість зерна та підписаний договір поставки, на виконання якого ТОВ «Кожанське ХПП» оплатило 40 тисяч гривень з необхідних 1859994 грн. Оскільки договір поставки зерна фактично ТОВ «Кожанське ХПП» не був оплачений, зерно пшениці не переоформлялось. В травні 2010р. після направлення листа до керівника складу ОСОБА_11 з проханням відвантажити вказану кількість зерна пшениці, належного ТОВ СП «Нібулон», йому стало відомо, що зерна пшениці на складі ТОВ «Кожанське ХПП» не виявилось.

Свідок ОСОБА_19 показав, що безпосередньо він укладав договір складського зберігання на зерно пшениці, придбане ТОВ СП «Нібулон» у ТОВ «Кожанське ХПП». На вказане зерно були видані складські квитанції в кількості трьох штук, що підтверджувало наявність зерна на складі. 24.12.2009р. була укладена додаткова угода про продовження строку зберігання зерна до 01.05.2010р., які підписав ОСОБА_11 19.05.2010р. ТОВ СП «Нібулон» звернулося з листом до керівника складу ОСОБА_11 з проханням відвантажити вказану кількість зерна пшениці, що належало ТОВ СП «Нібулон», однак ОСОБА_11 повідомив, що на зерновому складі зерна ТОВ СП «Нібулон» немає.

Свідок ОСОБА_20 в суді вказував, що коли зерно пшениці перебувало на складі ТОВ «Кожанське ХПП», то була укладена угода складського зберігання зерна. ТОВ СП «Нібулон» щомісячно переводило на рахунок ТОВ «Кожанське ХПП» кошти за зберігання зерна. В березні 2010р. до товариства звернувся директор ТОВ «Кожанське ХПП» ОСОБА_8 з пропозицією викупити зерно пшениці в кількості 1500 тон. З даного приводу був складений договір купівлі продажу зерна пшениці, після чого ТОВ «Кожанське ХПП» перевело на рахунок ТОВ СП «НІбулон» кошти в сумі 40000 грн. в якості виконання умов договору. Повна вартість зерна пшениці в розмірі 1861234 грн. оплачена не була.

Аналогічні покази були надані свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 .

З показів свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 вбачається, що в березні 2010р. до ПП «Велес Трейдинг» з листом звернувся директор ТОВ «Кожанське ХПП» ОСОБА_8 , в якому він просив відвантажити на його транспорт зерно, в зв`язку з чим директором ПП «Велес Трейдинг» було видано наказ про відвантаження зерна пшениці зі складу зерносховища ТОВ «Кожанське ХПП». В подальшому ОСОБА_8 приїхав до зерноскладів, надав копію договору купівлі продажу зерна у ТОВ СП «Нібулон» в кількості 1500 тон, доручення ТОВ «Кожанське ХПП» на ім.»я ОСОБА_8 за його ж підписом на відвантаження 1500 тон зерна пшениці, наказ про відвантаження зерна пшениці за підписом директора ПП «Велес Трейдинг» ОСОБА_10 , на підставі чого вказане зерно було відвантажене ОСОБА_8 на автомобільний транспорт. При зважуванні автотранспорта був особисто присутній ОСОБА_8 , який контролював процес зважування.

Вказані покази свідків узгоджуються з іншими дослідженими в суді доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме, роздруківками руху коштів ТОВ «Кожанське ХПП» , з яких вбачається що ТОВ СП «Нібулон» дійсно перераховувало на банківські рахунки ТОВ «Кожанське ХПП» кошти для придбання зерна пшениці і за зберігання цього зерна (т.5 а.с.125-170); проведеною виїмкою документів з ТОВ СП «Нібулон», під час якої було вилучено документи, в тому числі оригінали складських квитанцій на зерно пшениці в кількості 1500 тон, яке зберігалось на зерносховищі ТОВ «Кожанське ХПП» та договори поставки зерна від 11.08.2009р. та від 12.03.2010р., укладені між ТОВ СП «Нібулон» та ТОВ «Кожанське ХПП» (т.3 а.с.124-232).

Сукупність наведених у вироку доказів свідчить про те, що ТОВ «Кожанське ХПП» станом на серпень 2009р. мало у власності зерно пшениці в кількості 1500 тон, яке в подальшому на праві власності перейшло до ТОВ СП «Нібулон».

З огляду на викладене, доводи засудженого ОСОБА_8 та його захисника про те, що ні досудовим слідством ні судом не було встановлено, що ТОВ «Кожанське ХПП» станом на 17.08.2009р. мало у власності зерно пшениці 3 класу врожаю 2009року в кількості 1500 тон є безпідставними.

Колегія суддів критично ставиться до посилання захисника на довідку видану ДП «Держреєстри України» від 08.01.2014р., згідно якої, за даними основного реєстру складських документів на зерно і зерна, прийнятого на зберігання, в період з 01.06.2009р. по 01.10.2009р. на зерновому складі ТОВ «Кожанське ХПП» не зберігалось зерно пшениці 3 класу врожаю 2009р. особистої власності ТОВ Кожанське ХПП», оскільки вказана довідка не свідчить беззаперечно про фізичну відсутність вказаного зерна пшениці, а факт наявності зерна доводиться наведеними вище матеріалами кримінальної справи.

Також, на думку колегії суддів, є безпідставними доводи захисника та засудженого ОСОБА_8 про непричетність ОСОБА_8 до вчинення злочину та необхідності притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, а саме, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , оскільки вказані доводи спростовуються протоколом огляду вилучених в ПП «Велес Трейдинг» документів, а саме, договору оренди складу, акту прийому передачі, листа директора ТОВ «Кожанське ХПП» ОСОБА_8 , наказу №4 на відвантаження зерна, довіреністю №2 від 12.03.2010 на ім`я ОСОБА_8 (т.3 а.с.242 -243), висновком почеркознавчої експертизи №482-ВКД від 30.08.2011р., згідно якого підписи в графі «керівник підприємства», «головний бухгалтер» в довіреності на відвантаження зерна пшениці від 12.03.2010р. виконані ОСОБА_8 (т.5 а.с.83-87), висновком судово-почеркознавчої експертизи №637-ВКД від 11.11.2011 року, згідно якого підписи у наданих на дослідження документах: посадова інструкція директора підприємства; фотокопія акту приймання-передавання майнового комплексу з додатком №1, протокол №2/10 від 10.02.2010 року, акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей станом на 11.02.2010 року; акт прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 11.02.2010 року; договір оренди складу №22/10 від 22.02.2010; видаткові накладні на зерно; оригінал листа директора ТОВ «Кожанське ХПП» ОСОБА_8 від 12.03.2010 року на відвантаження зерна; оригінал акту відвантаження зерна від 18.03.2010 року виконані ОСОБА_8 (т.5 а.с.94-99), висновком почеркознавчо технічної експертизи документів № 694-ВКД від 24.11.2011р., згідно якого акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей станом на 11.02.2010 року; акт прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 11.02.2010 року; договір оренди складу №22/10 від 22.02.2010; видаткові накладні на зерно; оригінал листа директора ТОВ «Кожанське ХПП» ОСОБА_8 від 12.03.2010 року на відвантаження зерна; оригінал акту відвантаження зерна від 18.03.2010 року виконані вже після нанесення друкованого тексту (т.6 а.с.113-122), протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_17 та обвинуваченим ОСОБА_8 , де ОСОБА_17 підтвердив те, що саме ОСОБА_8 керував вивозом зерна ТОВ СП «Нібулон» із зернового складу №2 ТОВ «Кожанське ХПП» (т.7 а.с.105-113).

Колегія суддів не приймає до уваги доводи захисника про те, що покази свідка ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_11 суперечать один одному та спростовуються іншими матеріалами справи, оскільки їх покази є послідовними, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і не суперечать іншим матеріалам справи.

Також, на думку колегії суддів, є безпідставними доводи захисника щодо позбавлення права на виступ в дебатах його та його підзахисного, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання, захисник та ОСОБА_8 самі відмовилися від виступу (а.с.229-230 т.10).

З огляду на викладене, доводи апеляцій засудженого ОСОБА_8 та його захисника про незаконність вироку суду першої інстанції не заслуговують на увагу, належних підстав для скасування вироку їх апеляції не містять, тому апеляції засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_6 слід залишити без задоволення.

Також необґрунтованими є доводи апеляції прокурора про невідповідність висновків суду першої інстанції, викладеним у вироку фактичним обставинам справи, оскільки суд повно і всебічно дослідив зібрані у справі докази, дав їм належну оцінку та правильно кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч.5 ст. 191 КК України.

За таких обставин апеляція прокурора також є необґрунтованою та до задоволення не підлягає.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій учасників судового розгляду, обставин та фактів, які могли вплинути на обґрунтованість прийнятого судом рішення відносно доведеності вини ОСОБА_8 в скоєнні злочину і не були досліджені чи належним чином оцінені судом першої інстанції чи інших порушень норм кримінально процесуального закону, які можуть бути підставою для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції апеляційний суд не знаходить, а тому залишає вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2013 року щодо ОСОБА_8 без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України в редакції 1960р., колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_8 , засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2013 року щодо ОСОБА_8 - без змін.

Головуючий

Судді