Ухвала

від 04.11.2015 по справі 1027/387/2012

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Святошинський районний суд м. Києва

пр. № 1-в/759/336/15

ун. № 1027/387/2012

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві ОСОБА_3 звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України. Дане подання обґрунтовує тим, що боржник має невиконані майнові зобов`язання за рішенням суду перед ТОВ СП «Нібулон». Так, на виконанні ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві знаходиться виконавчий лист № 1/381/8/13, виданий 08.04.2014 Фастівським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ СП «Нібулон» боргу в розмірі 2442000 грн 00 коп. Згідно із повідомленнями відповідних державних органів нерухомого майна у боржника не виявлено, а на рухоме майно транспортний засіб марки «SUBARU LEGACY», д.н.з. НОМЕР_1 , накладено арешт. Також арешт накладено на розрахункові рахунки боржника, які знаходяться у ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК». Під час виходу за місцем проживання боржника для перевірки його майнового стану, який здійснювався 03.06.2014, двері ніхто не відкрив. Відтак, з метою забезпечення належного виконання боржником рішення суду, захисту прав стягувачів та неможливості ухилення від виконання своїх майнових зобов`язань просить застосувати тимчасове обмеження боржника ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України до виконання останнім своїх майнових зобов`язань як додатковий захід впливу.

У судове засідання головний державний виконавець ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві ОСОБА_3 та прокурор не прибули, про місце та час розгляду подання повідомлялися належним чином, причини неприбуття суду невідомі.

Заслухавши думку ОСОБА_4 , а також враховуючи положення ч. 2 ст. 3771 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дане подання за відсутності вказаних осіб.

У судовому засіданні ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення подання, вказуючи, що він з даним боргом не погоджується і в майбутньому буде звертатися за захистом своїх справ до суду.

Суд, дослідивши подання та додані до нього додатки, заслухавши думку ОСОБА_4 , прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 3771 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Згідно із положеннями п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням лише у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням.

Аналогічна норма закріплена і у п. 12.1 розділу XІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

Тобто обов`язковою умовою встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України є ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.

Разом з тим, з подання та доданих до нього документів не вбачається, що ОСОБА_4 ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.

При цьому, головний державний виконавець вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 таке обмеження як додатковий захід впливу на останнього.

Відтак, невиконання ОСОБА_4 зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, хоча і зачіпає законні права ТОВ СП «Нібулон», однак, головним державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві ОСОБА_5 належного доказового обґрунтування щодо неможливості виконання виконавчого листа та необхідності обмежити виїзд боржника за кордон не надано, а сам факт наявності заборгованості не дає підстав для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон.

Крім того, головним державним виконавцем з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 30.04.2014 майже рік, а саме до 16.04.2015, коли була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, не вчинялися жодні дії щодо примусового виконання рішення суду, що може свідчити про невжиття державним виконавцем необхідних заходів примусового виконання рішення суду та несвоєчасність вчинення виконавчих дій.

З огляду на вище наведене, у задоволенні подання головного державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві ОСОБА_3 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 3771 ЦПК України, п. 12.1 розділу XІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника- фізичної особи громадянина України ОСОБА_4 за межі України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: ОСОБА_1