Рішення

від 01.04.2014 по справі 916/610/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2014 р.Справа № 916/610/14

За позовом: Приватного підприємства "Смартком";

До відповідачів:

1. Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ";

2. Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1;

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"

про стягнення

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Косіченко В.Є. (керівник).

Від відповідача (ПрАТ "СТ "ГАРАНТІЯ"): не з'явився.

Від відповідача (ФОП ОСОБА_1): не з'явився.

Від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ : 20.02.2014 року за вх. №595/14 Приватне підприємство "Смартком" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" (далі - відповідач 1) в якості страхової виплати 1 080 591,00 грн., в якості матеріальної шкоди завданої позивачу неналежним виконанням зобов'язань 816 202,95 грн., в якості неустойки 384 124,00 грн., в якості моральної та матеріальної шкоди 23 700,00 грн. та з Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) 10 000,00 грн., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

Ухвалою суду від 21.02.2014 року провадження у справі було порушено суддею Рога Н.В., та присвоєно справі №916/610/14.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 21 березня 2014 року у зв'язку із знаходженням судді Рога Н.В. у відпустці, справу №916/610/14 було прийнято справу до провадження суддею Меденцевим П.А.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" у судових засіданнях не з'являлося, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання було належним чином повідомлене.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у судових засіданнях не з'являлася, проте, 31.03.2014 року за вх. №8061/14 надала до суду заяву про розгляд справи за відсутністю належного представника відповідача 2.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" у судових засіданнях не з'являлося, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідачі відзив на позов не надали, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

У судовому засіданні 01.04.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що 03.01.2014 року ОСОБА_5 уклав договір з Приватним підприємством "Смартком" про відступлення права вимоги (цесії), яким передав позивачу право вимоги за договором № НВ 12-625-004/07 укладеним між ОСОБА_5 та ВАТ "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ".

З позовної заяви вбачається, що право вимоги у ОСОБА_5 виникло з наступних підстав.

25 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (назва змінена на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 014/0044/74/75493, за яким ОСОБА_5 зобов'язувався здійснити страхування майна, яке надається в забезпечення /іпотеку/, та/або свого життя (або страхування здоров'я, працездатності або від нещасних випадків) на користь Банку.

01 червня 2007 року між ОСОБА_5 та ВАТ Страхове товариство „Гарантія" в особі Одеської Філії ВАТ Страхове товариство „Гарантія" було укладено договір добровільного страхування життя та здоров'я № НВ 12-625-004/07.

Предметом зазначеного договору є страхування майнових інтересів, пов'язаних зі здоров'ям та працездатністю ОСОБА_5 за кредитним договором № 014/0044/74/75493 від 25.05.2007р. в розмірі поточної заборгованості ОСОБА_5 перед Малиновським відділенням Одеської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен банк Аваль", але не більше страхової суми (1 080 591,93 грн.).

Згідно даного договору першочерговим вигодонабувачем є Одеська обласна дирекція Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль". За умовами цього договору саме ВАТ Страхове товариство „Гарантія" зобов'язалось при настанні страхового випадку виплатити вигодонабувачу страхову суму, яка становить заборгованість за кредитним договором № 014/0044/74/75493 - 1 080 591,00 грн.

30 червня 2007 року сталась подія, що передбачена страховим договором, як страховий випадок, а саме: в результаті дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості та отримав стійку втрату працездатності (II групу інвалідності).

Згідно п.п. 10.2.2. та 11.1 договору добровільно страхування життя та здоров'я

01.07.2007 року ОСОБА_5 повідомив про настання страхового випадку.

08.11.2007 року на виконання вимог п.п. 11.2.1.1. договору № НВ 12-625-004/07 добровільного страхування життя та здоров'я від 01.06.2007р. до ВАТ СТ „Гарантія" була надана довідка МСЕК № 049779 від 31.10.2007 р. про встановлення ОСОБА_5 другої групи інвалідності.

Як вбачається із отриманих страхових відповідей на запити № 528 від 26.11.2007р. та №5-2/504 від 17.04.2008р. інвалідність ОСОБА_5 є наслідком отриманої в результаті ДТП травми.

Згідно до умов договору від 01 червня 2007 року укладеного між ОСОБА_5 та ВАТ Страхове товариство „Гарантія" „Райффайзен Банк Аваль" є лише першочерговим набувачем.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2009 року № 2-143-1/09 та ухвалою Апеляційного суду м. Києва було встановлено, що дійсно був страховий випадок та ВАТ Страхове товариство „Гарантія" повинно виплатити страхову виплату, однак ОСОБА_5 було відмовлено в стягненні страхової виплати на підставі того, що згідно до договору страхування вигодонабувачем є „Райффайзен Банк Аваль".

Проте, на час подання позову до суду, „Райффайзен Банк Аваль" так і не скористався правом першочергового вигодонабувача та не звернувся до страховика з вимогою виплати за договором страхування.

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_5 нараховував пеню за прострочення виплати, яка складає 384 124,00 грн.

Незаконними діями відповідачів, на думку позивача, було завдано матеріальної шкоди: за час прострочення виконання відповідачем умов договору страхування ВАТ „Райффайзен банк Аваль" нарахував пеню та проценти за кредитним договором №014/0044/754993, які не були б нараховані, якби відповідач виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування життя та здоров'я № НВ 12-625-004/07.

Сума нарахованих відсотків та пені згідно до вимоги дорівнює: 816 202,95 грн.

Крім майнової шкоди ОСОБА_5 було завдано також і моральну шкоду, яка оцінюється у 23 700,00 грн. Вона полягає у душевних стражданнях, яких зазнав ОСОБА_5 у зв'язку з постійним турбуванням про долю свого майна, так як банк вимагає погашення заборгованості за кредитним договором та погрожує стягнути з ОСОБА_5 заставлене житло.

Таким чином на момент укладання договору цесії, відповідач 1 був винен ОСОБА_5: в якості страхової виплати - 1 080 591 (один мільйон вісімдесят тисяч п'ятсот дев'яносто

одна) грн.; в якості матеріальної шкоди завданої позивачу неналежним виконанням зобов'язань - 816 202,95 грн.; в якості неустойки - 384 124,00 грн.; в якості моральної шкоди - 23 700,00 грн.

В свою чергу 04.01.2014р. ФОП ОСОБА_1 уклала з позивачем договір поруки. У відповідності до цього договору поручитель, поручається перед кредитором за виконання обов'язку ПАТ Страхове товариство „Гарантія", щодо виконання усіх його зобов'язань за договором. У разі порушення боржником обов'язку за основним зобов'язанням обсяг відповідальності поручителя перед кредитором складатиме 10 000,00 грн.

10.01.2014р. Приватне підприємство "Смартком" надіслало претензію-вимогу відповідачу 1, якою вимагало сплати страхової виплати за договором № НВ 12-625-004/07 укладеним між ОСОБА_5 та ВАТ Страхове товариство „Гарантія" та матеріальної і моральної шкоди, яка була завдана ОСОБА_5 та право вимоги якої перейшло до Приватного підприємства "Смартком".

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків:

Відносини, що виникли між сторонами на підставі вищезазначеного договору, є господарськими зобов'язаннями, тому згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватись відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбаченим Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, 03.01.2014 року ОСОБА_5 уклав договір з Приватним підприємством "Смартком" про відступлення права вимоги (цесії), яким передав позивачу право вимоги за договором № НВ 12-625-004/07 укладеним між ОСОБА_5 та ВАТ "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ".

25 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (назва змінена на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 014/0044/74/75493, за яким ОСОБА_5 зобов'язувався здійснити страхування майна, яке надається в забезпечення /іпотеку/, та/або свого життя (або страхування здоров'я, працездатності або від нещасних випадків) на користь Банку.

01 червня 2007 року між ОСОБА_5 та ВАТ "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" (яке в подальшому було реорганізовано в ПРАТ "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ") було укладено Договір добровільного страхування життя та здоров'я № НВ 12-625-004/07. Згідно даного договору першочерговим вигодонабувачем є Одеська обласна дирекція Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль". За умовами цього договору ВАТ "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" зобов'язалось при настанні страхового випадку виплатити Вигодонабувачу страхову суму, яка становить заборгованість за кредитним договором № 014/0044/74/75493 - 1 080 591 (один мільйон вісімдесят тисяч п'ятсот дев'яносто одна) грн. 00 коп.

30 червня 2007 року сталась подія, що передбачена страховим договором, як страховий випадок, а саме: в результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості, у зв`язку із чим висновком медико-соціальної експертної комісії йому було встановлено стійку втрату працездатності (ІІ-гу групу інвалідності), що є страховим випадком відповідно до умов договору добровільного страхування життя від нещасних випадків.

Згідно п.п.10.2.2. та 11.1 Договору добровільно страхування життя та здоров'я від 01.07.2007 року ОСОБА_5 повідомив про настання страхового випадку.

08.11.2007 року на виконання вимог п.п.11.2.1.1. Договору № НВ 12-625-004/07 добровільного страхування життя та здоров'я від 01.06.2007 р. до ВАТ "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" була надана довідка МСЕК № 049779 від 31.10.2007р. про встановлення ОСОБА_5 другої групи інвалідності.

Як вбачається із отриманих страхових відповідей на запити № 528 від 26.11.2007 р. та №5-2/504 від 17.04.2008 р. інвалідність ОСОБА_5 є наслідком отриманої в результаті ДТП травми.

Згідно до умов договору від 01 червня 2007 року укладеного між ОСОБА_5 та ВАТ "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" „Райффайзен Банк Аваль" є лише першочерговим набувачем.

Згідно до ст.636 ЦК України: договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі; виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору; з моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Згідно до листа Верховного суду України від 19.07.2011р.: при розгляді справ щодо стягнення страхового відшкодування виникали труднощі стосовно складу осіб, тобто у визначенні учасника цивільного процесу, якого залучають до участі у справі, зокрема банку, якщо він зазначений у договорі страхування вигодонабувачем. Якщо вигодонабувач (банк) відмовився від права, наданого йому на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, тоді банк буде третьою стороною у справі, якщо ж ні - належним позивачем має бути вигодонабувач (банк).

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2009 року № 2-143-1/09 та ухвалою Апеляційного суду м. Києва було встановлено, що дійсно був страховий випадок та ВАТ „Страхове товариство „ГАРАНТІЯ" повинно виплатити страхову виплату, однак ОСОБА_5 було відмовлено в стягненні страхової виплати на підставі того, що згідно до договору страхування вигодонабувачем є „Райффайзен Банк Аваль".

Згідно до ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежній виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у раз наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ст.992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно зі ст. 1 Закону "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 5 Закону "Про страхування" страхування може бути добровільним (наприклад, страхування життя, страхування майна) або обов'язковим.

За ст. 6 зазначеного Закону, страхування життя - це вид особистого страхування, який

передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи. У разі, якщо при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов'язковим є передбачення у договорі страхування ризику смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою з числа

довічних страхових виплат. В інших випадках передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов'язковим протягом всього строку дії договору страхування життя.

З урахуванням того, що діяльність страховика підпадає під визначення послуги і

виконавця, що містяться в ч. 1 ст. 1 Закону „Про захист прав споживачів", то у разі, якщо

договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої фізичної

особи, такі правовідносини регулюються Законом „Про захист прав споживачів" в частині, не врегульованій спеціальним законом.

Згідно до ч.5 ст.10 Закону України „Про захист прав споживачів": у разі коли виконавець може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Розрахунок неустойки, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір неустойки, що нарахована відповідачу 1, становить 384 124,00 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність нормам чинного законодавства.

Розрахунок матеріальної шкоди, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, через наявність прострочення виконання відповідачем умов договору страхування ВАТ „Райффайзен банк Аваль" нарахував пеню та проценти за кредитним договором №014/0044/754993, які не були б нараховані, якби відповідач виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування життя та здоров'я № НВ 12-625-004/07, тому матеріальна шкода складає 816 202,95 грн.

Розрахунок моральної шкоди, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір шкоди становить 23 700,00 грн., перевірений господарським судом та встановлено його не відповідність нормам чинного законодавства, так як він не є непідтверджений належним чином, відповідними доказами, які б стверджували про настання підстав для відшкодування саме моральної шкоди Приватному підприємству "Смартком".

Судом також встановлено, що 04.01.2014р. ФОП ОСОБА_1 уклала з позивачем договір поруки. У відповідності до цього договору поручитель, поручається перед кредитором за виконання обов'язку ПАТ Страхове товариство „Гарантія", щодо виконання усіх його зобов'язань за договором. У разі порушення боржником обов'язку за основним зобов'язанням обсяг відповідальності поручителя перед кредитором складатиме 10 000,00 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 суми у розмірі 10 000,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідачів, пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" (01601, Київська область, м. Київ, Печерський район, Печерський узвіз, буд. 3, код ЄДРПОУ 14229456) на користь Приватного підприємства "Смартком" (65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 67, код ЄДРПОУ 32316404) в якості страхової виплати - 1 080 591,00 грн.; в якості матеріальної шкоди завданої неналежним виконанням зобов'язань - 816 202,95 грн.; в якості неустойки - 384 124,00 грн.; суму судового збору у розмірі 45 618,57 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Смартком" (65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 67, код ЄДРПОУ 32316404) 10 000,00 грн., суму судового збору у розмірі 201,61 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 01 квітня 2014 року.

Суддя Меденцев П.А.