ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" травня 2014 р.Справа № 916/610/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.
суддів Савицького Я.Ф., Журавльова О.О.
(склад судової колегії сформовано відповідно до розпорядження № 695 від 22.04.2014 року)
при секретарі судового засідання Будному О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 22.05.2014 року:
від позивача: Федяєв С.В., за довіреністю;
від відповідачів: Рожков О.Є., за довіреністю, представник ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»
на рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2014 року
по справі № 916/610/14
за позовом: Приватного підприємства «Смартком»
до відповідачів: Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»
про стягнення 2304627,95 грн.
В судовому засіданні 22.05.2014 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2014 року Приватне підприємство «Смартком» (далі - позивач, ПП «Смартком») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідачі, ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» та ФОП ОСОБА_3) про стягнення з ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» 1080591,00 грн. в якості страхової виплати, 816202,95 грн. матеріальної шкоди, завданої неналежним виконанням зобов'язань, 384124,00 грн. неустойки, 23700,00 грн. моральної та матеріальної шкоди, а також стягнення з ФОП ОСОБА_310000,00 грн. як з поручителя за договором поруки 87-638-П, укладеним між ФОП ОСОБА_3 та ПП «Смартком».
Позовні вимоги, заявлені до ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ», умотивовані неналежним виконанням товариством своїх зобов'язань за договором добровільного страхування життя та здоров'я № НВ 12-625-004/07, укладеним 01.06.2007 року між ВАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» (новою назвою якого є ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ», страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник), а також обґрунтовані договором уступки вимоги (цесії) від 03.01.2014 року, укладеним між ОСОБА_5 та ПП «Смартком». Вимагаючи стягнення з ФОП ОСОБА_3 10 000,00 грн., позивач послався на договір поруки 87-638-П, відповідно до якого підприємець (поручитель) поручився перед ПП «Смартком» (кредитор) за виконання ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» (боржник) зобов'язань за основним договором - договір № НВ 12-625-004/07 від 01.06.2007 року добровільного страхування життя та здоров'я.
Рішенням господарського суду Одеської області від 01.04.2014 року по справі № 916/610/14 (суддя Меденцев П.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" на користь Приватного підприємства "Смартком" в якості страхової виплати 1 080 591,00 грн.; в якості матеріальної шкоди, завданої неналежним виконанням зобов'язань, 816 202,95 грн.; в якості неустойки - 384 124,00 грн.; суму судового збору у розмірі 45 618,57 грн. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства "Смартком" 10 000,00 грн., суму судового збору у розмірі 201,61 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд вказав про обґрунтованість та доведеність ПП "Смартком" позовних вимог у частині стягнення страхової виплати, завданої матеріальної шкоди, нарахованої неустойки та суми 10 000,00 грн. за договором поруки. Відмовляючи в стягненні 23700,00 грн. моральної шкоди, суд зазначив про не підтвердження наявності підстав для відшкодування моральної шкоди.
Не погодившись з рішенням від 01.04.2014 року, ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення суду винесене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також внаслідок грубого порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Скаржник наводить наступні доводи: - судом розглянуто спір без належного повідомлення ПрАТ про дату судового засідання; - судом не враховано преюдиціальні факти, встановлені рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2009 року, що вигодонабувачем за договором страхування є ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»; - безпідставним є висновок суду про те, що вигодонабувач на час подання позову до суду не скористався правом першочерговості на отримання страхового відшкодування, а також відносно того, що страховик не здійснив виплату страхового відшкодування; - договір відступлення права вимоги (цесії) від 03.01.2014 року, укладений між ОСОБА_5 та ПП "Смартком", не може бути підставою для переходу права вимоги за договором № НВ 12-625-004/07 добровільного страхування життя та здоров'я від 01.06.2007 року, оскільки на дату укладення договору відступлення права вимоги (цесії) ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (вигодонабувач) вже розпорядився своїм правом вимоги; - матеріали справи не містять доказів спричинення страховиком - ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» ОСОБА_5 будь-якої майнової шкоди; - до вимог про стягнення матеріальної шкоди слід застосувати позовну давність; - судом не враховано, що ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» не порушило вимоги Законів України «Про страхування», «Про захист прав споживачів» та умови договору № НВ 12-625-004/07 від 01.06.2007 року добровільного страхування життя та здоров'я, відтак, підстави для нарахування неустойки - відсутні; - в будь-якому випадку до вимог про стягнення неустойки слід застосувати позовну давність; - судом не надано належної оцінки договору поруки 87-638-ІІ, укладеному між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Смартком", який не відповідає положенням ст. ст. 546, 548 ЦК України.
З викладених підстав ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» просить рішення від 01.04.2014 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові до ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ».
В запереченні на апеляційну скаргу представник ПП "Смартком" Федяєв С.В. не погоджується з доводами апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду вважає зваженим, законним та таким, що ґрунтується на належних доказах та вимогах закону.
ФОП ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, в засідання суду апеляційної інстанції не з'явилась, через канцелярію суду надіслала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату з підстави знаходження 22.05.2014 року у Генеральній прокуратурі України в якості свідка.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Колегія суддів зауважує, що заявником не надано допустимих доказів на підтвердження обставин неможливості розгляду справи без участі ФОП ОСОБА_3, тому у задоволенні клопотання відмовлено.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Матеріали справи не містять доказів того, що ухвала господарського суду Одеської області від 21.03.2014 року по справі № 916/610/14 про прийняття справи до провадження суддею Меденцевим П.А. та відкладення розгляду на 01.04.2014 року отримана ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ», відтак, товариство не повідомлено належним чином про дату та місце засідання суду, що є безумовною підставою для скасування рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2014 року та прийняття у справі № 916/610/14 нового рішення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.06.2007 року між ВАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» (новим найменуванням якого є Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»), як страховиком, та ОСОБА_5, як страхувальником, укладено договір № НВ 12-625-004/07 добровільного страхування життя та здоров'я (далі - «договір страхування»).
Згідно п. 5 договору страхування об'єктом зазначеного договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані зі здоров'ям та працездатністю страхувальника.
Згідно п. 4 договору страхування вигодонабувачем за даним договором є Одеська обласна дирекція ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Одеса до моменту погашення заборгованості по кредитному договору № 014/0044/74/75493 від 25.05.2007 року. Вигодонабувач має першочергове право на отримання страхового відшкодування згідно п. 11 цього договору на свою користь, тобто на погашення кредитної заборгованості страхувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2009 року у цивільній справі № 2-143-1/09, яке набрало законної сили, 30.06.2007 року стався випадок, внаслідок якого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості і став інвалідом ІІ групи.
Також, Печерським районним судом м. Києва встановлено, що за договором № НВ 12-625-004/07 від 01.06.2007 року добровільного страхування життя та здоров'я, а саме п. 11.2, передбачено, що при настанні страхового випадку страхувальник здійснює страхову виплату вигодонабувачеві у розмірі заборгованості застрахованої особи за кредитним договором у відповідності до умов п. 8.4 даного договору. Виходячи зі змісту вищевказаного договору добровільного страхування життя та здоров'я позивач по цивільній справі № 2-143-1/09 (ОСОБА_5) не є вигодонабувачем.
Відповідно до п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Враховуючи ті обставини, що представники ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» не були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи господарським судом першої інстанції, колегія суддів приймає та досліджує додаткові докази, надані ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» з апеляційною скаргою.
Згідно ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.
Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України «Про страхування» страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначити за згодою застрахованої особи фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.
Згідно вимог частин 1 та 2 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Водночас, згідно положень ч. 4 ст. 636 ЦК України якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи,може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
Колегією суддів встановлено, що ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» як цедентом та ТОВ «Юридичні гарантії» як цесіонером було укладено договір про відступлення права вимоги, на підставі якого цедент відступив цесіонарію належне цедентові право вимоги за кредитним договором № 014/0044/74/75493 від 25.05.2007 року (далі іменується «кредитний договір»), іпотечним договором від 07.06.2007 року (іпотечний договір), укладений між цедентом та ОСОБА_5.
07.05.2013 року ТОВ «Юридичні гарантії» як кредитор за кредитним договором звернулось до ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» із листом - вимогою про виплату страхового відшкодування.
13.05.2013 року ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» звернулось до Одеської дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з листом № 2229/13, в якому просило вигодонабувача надати дозвіл на перерахування суми страхового відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридичні гарантії».
Листом № Р2-01-00-1-0-09/993 від 21.05.2013 року Одеська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надала дозвіл на перерахунок страхового відшкодування до договору № НВ 12-625-004/07 добровільного страхування життя та здоров'я від 01.06.2007 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичні гарантії» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/0044/74/75493 від 25.05.2007 року.
Листом № 2519/13 від 19.07.2013 року страховик повідомив ТОВ «Юридичні гарантії» про прийняте вигодонабувачем рішення та просив повідомити банківські реквізити, на які має бути перераховане страхове відшкодування за договором № НВ 12-625-004/07 добровільного страхування життя та здоров'я від 01.06.07 року.
Листом № 1 від 14.02.2014 року ТОВ «Юридичні гарантії» повідомило страховику реквізити для виплати страхового відшкодування.
З наявних у матеріалах справи страхового акту № 10/14, листа-розрахунку страхової виплати до страхового акту № 10/14 вбачається, що подія з ОСОБА_5 є страховою, страхова виплата складає 756414,35 грн. (70% від страхової суми 1080591,93 грн.) та згідно платіжного доручення № 186 від 14.02.2014 року перерахована ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридичні гарантії».
Щодо розміру перерахованого страхового відшкодування, то колегія суддів зазначає, що договір № НВ 12-625-004/07 добровільного страхування життя та здоров'я від 01.06.2007 року не містить конкретних розмірів страхового відшкодування, яке має виплачуватись в разі настання страхового випадку.
Разом з тим, відповідно до п. 13.7 договору за всіма умовами, що не відображені у цьому договорі, сторони керуються Законом України «Про страхування» та Правилами добровільного особистого страхування громадян від нещасних випадків ВАСТ «Гарантія» № 1-08/02 від 25.02.1997 року (далі по тексту - «Правила страхування»).
При цьому, згідно п. 1.7.2 Правил страхування страховими випадками по даним правилам страхування, визнаються випадки, що відбулись після вступу в силу договору страхування, перелічені в ньому і документально підтверджені події, зокрема, первинна інвалідність застрахованого внаслідок випадку, що стався на виробництві чи в побуті.
Відповідно до положень п.6.3. Правил страхування при настанні страхового випадку, зазначеного в п. 1.7.2, страховик здійснює виплату страхової суми (її частини): у разі встановлення застрахованому ІІ-ої групи інвалідності - 70%.
Як вже вказувалось раніше, позовні вимоги ПП "Смартком" обґрунтовані умовами договору уступки вимоги (цесії), укладеного між ОСОБА_5 (цедент) та ПП "Смартком" (цесіонарій), відповідно до якого цедент передав позивачу право вимоги за договором № НВ 12-625-004/07 від 01.06.2007 року добровільного страхування життя та здоров'я.
Судом апеляційної інстанції вже зазначалось, що вигодонабувачем за вказаним договором № НВ 12-625-004/07 від 01.06.2007 року є ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (рішення Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2009 року у справі № 2-143-1/09), який відповідно до п. 4 договору страхування мале першочергове право на отримання страхового відшкодування.
Згідно ч. 4 ст. 636 ЦК України якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про страхування» договір № НВ 12-625-004/07 від 01.06.2007 року є договором особистого страхування, згідно з яким ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» взяло на себе обов'язок відшкодувати вигодонабувачу збитки, завдані внаслідок ушкодження ОСОБА_5 свого здоров'я.
Згідно ст. 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Згідно ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини щодо відсутності відмови ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» як вигодонабувача за договором НВ 12-625-004/07 від 01.06.2007 року від свого права, наданого йому договором страхування, приймаючи до уваги положення ст. ст. 515, 518 Цивільного кодексу України, відсутність у матеріалах справи доказів повідомлення ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» ОСОБА_5 про відступлення права вимоги та наявність заперечень ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» проти вимоги ПП "Смартком", колегія суддів відмічає, що передані ОСОБА_5 вимоги за договором уступки вимоги (цесії) від 03.01.2014 року є недійсними.
Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Суд апеляційної інстанції відмічає, що передані позивачу вимоги про отримання від ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» матеріальної шкоди в розмірі 816202,95 грн., неустойки в сумі 384124,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 23700,00 грн. не підтверджені доказами та не випливають з умов договору страхування НВ 12-625-004/07 від 01.06.2007 року та положень Закону України «Про захист прав споживачів», на який посилається позивач.
За наведених обставин, позовні вимоги ПП "Смартком" до ПрАТ «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» про стягнення 1080591,00 грн. в якості страхової виплати, 816202,95 грн. матеріальної шкоди, завданої позивачу неналежним виконанням зобов'язань, 384124,00 грн. неустойки, 23700,00 грн. моральної та матеріальної шкоди є безпідставними, тому положення ЦК України про позовну давність не підлягають застосуванню.
Як вже згадувалось вище, позовні вимоги ПП "Смартком" до ФОП ОСОБА_3 ґрунтуються на умовах договору поруки 87-638 П (без дати), укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Смартком" і згідно якого ФОП ОСОБА_3 поручилась перед ПП "Смартком" за виконання зобов'язань за договором № НВ 12-625-004/07 добровільного страхування життя та здоров'я від 01 червня 2007 року.
Згідно вимог ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Згідно ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Колегія суддів зауважує, що ані умовами договору страхування, ані чинним законодавством не передбачено забезпечення виконання страховиком чи страхувальником зобов'язань за договором добровільного страхування життя та здоров'я.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги ПП "Смартком" не підлягають задоволенню як безпідставні та недоведені.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2014 року по справі № 916/610/14 - скасувати.
У позові Приватного підприємства «Смартком» - відмовити.
Стягнути з Приватного підприємства «Смартком» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» 22809,29 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Одеської області видати наказ з зазначенням відповідних реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено та підписано 27.05.2014 року.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.О. Журавльов
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2014 |
Оприлюднено | 30.05.2014 |
Номер документу | 38915115 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Гладишева Т.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні