Ухвала

від 18.12.2008 по справі 22-а-18280/08

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя - доповідач Юрченко В

Суддя - доповідач Юрченко В.П.  

Суддя - доповідач 1-ї інстанції Князьков В.В.

                                 Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА 

                                                                          Іменем   України

18 грудня  2008 року 

                                                                                                                           справа № 22-а-18280/08

приміщення

суду за адресою: м.Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія

суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

головуючого 

Юрченко В.П.,

суддів

при секретарі за участю: 

позивача представника відповідача 

ОСОБА_1., ОСОБА_2.  

ОСОБА_3  ОСОБА_4ОСОБА_5 

розглянувши у відкритому  апеляційну скаргу відповідача

судовому засіданні  

Управління праці та соціального захисту населення  Ворошиловської районної в м.

Донецьку ради 

на

постанову              

Ворошиловського районного суду м. Донецька

від

03.11.2008

року

по

справі

№

2-а-337/08

за

позовом

ОСОБА_4

до

Управління праці та соціального захисту населення  Ворошиловської районної в м.

Донецьку ради 

про

стягнення недоотриманих сум допомоги на оздоровлення,

- 

В С Т А Н О В 

И  Л  А :

             ПозивачОСОБА_4звернувся в суд з

позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської

районної в м. Донецьку ради  про визнання

дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум допомоги на оздоровлення за

2004 - 2007 роки.

           Постановою  Ворошиловського районного суду м. Донецька

від 03.11.2008 року позовні вимоги були задоволені частково. Стягнуто з

Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.

Донецьку ради  недоотриману щорічну

допомогу на оздоровлення на користьОСОБА_4за 2004, 2005, 2007 роки у розмірі

4168, 30 грн. В решті задоволення позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що

позивач є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській атомній

електростанції 1 категорії,  інвалідом ІІ

групи та перебуває на обліку у відповідача.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав

апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати і в задоволенні

позовних вимог позивачу відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що

судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Посилаючись на неправильне застосування судом норм

матеріального права, а саме, він здійснював виплати, керуючись постановами

Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 р. “Про компенсаційні виплати

особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та № 562 від

12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти аргументів

апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної

скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача

та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи

апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу

задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні з

наступних підстав.

Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що

позивач є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1

категорії та інвалідом 2 групи.

Згідно відповіді відповідача, позивачу було сплачено

компенсаційні суми на оздоровлення за 2004 р. в сумі 26 грн. 70 коп. /сплачено

у жовтні 2005 року/, за 2005 р. в сумі 120 грн. /сплачено у листопаді 2005

року/ та за 2007 р. - 120 грн. /сплачено у квітні 2007 року  (а.с.5).

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ 

передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасником ліквідації наслідків

аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії другої групи інвалідності - п'ять

мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається

на момент виплати.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи

державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного

судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта

Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу

юридичну силу.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",

конкретні розміри всіх видів доплат, пенсій і компенсацій підвищуються

Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни вартості життя і зростання

мінімальної заробітної плати.

Встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996

року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи", розмір щорічної допомоги на оздоровлення до

липня 2005 року не збільшувався, в той час як Законами України "Про

встановлення мінімальної заробітної плати на 2001 рік", "Про

встановлення мінімальної заробітної плати на 2002 рік", "Про

встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік", "Про

Державний бюджет України на 2004 рік", "Про Державний бюджет України

на 2005 рік", «Про Державний бюджет на 2007 рік» розмір мінімальної

заробітної плати збільшувався неодноразово. Визначені наведеною постановою та

постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року "Про

щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи" розміри щорічних грошових виплат на

оздоровлення значно нижчі за відповідні, передбачені ст. 48 Закону України

"Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи", кратні розміри мінімальної заробітної плати, і тому виходячи

із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами,

до спірних правовідносин суд застосував нормативний акт вищою юридичної сили -

Закон України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХП.

Крім того, рішеннями Конституційного

Суду України від 01.12.2004р. та від 09.07.2007р., якими визнані

неконституційними відповідні положення Законів про Державні бюджети України на

2004 та 2007 роки і тому позивачу повинні були проведені за 2004, 2005 та 2007

роки виплати грошової допомоги у відповідності до Закону України

"Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи".

Суд першої інстанції правомірно визнав дії відповідача неправомірними щодо

неповної виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005 та 2007 роки

та стягнув недоотримані   суми  допомоги за ці періоди.

Водночас суд першої інстанції допустив помилку у здійснені розрахунків

недоотриманої суми допомоги на оздоровлення, з огляду на наступне.

Законом України «Про Державний бюджет на 2005 рік та деяких інших

законодавчих актів України» №2505 - ІV встановлений мінімальний розмір заробітної плати з 01 вересня 2005 року у

розмірі 332 грн. Враховуючи момент виплати допомоги за 2004 та 2005 роки у

жовтні - листопаді 2005 року, тому розрахунок недоотриманої допомоги на

оздоровлення повинен бути таким: за 2004 рік (332 х 5 - 26,70 грн. = 1633,30

грн.), за 2005 рік (332 х 5 - 120 грн. = 1540 грн.) та за 2007 рік (420 х 5 -

120 грн. = 1980 грн.) всього 5153, 30грн., і саме ця сума підлягає стягненню на

користь позивача.

Колегія суддів прийшла до висновку 

про необхідність вийти за межі апеляційної скарги, тому що  судом першої інстанції допущено помилкове

порушення норм матеріального права, що призвело 

до неправильного вирішення справи в частині розмір стягнутих сум.

Таким чином, колегія

суддів вважає, що судом першої інстанції 

правильно по суті вирішена справа, але

ухвалено судове рішення з помилковим

застосуванням норм

матеріального права.

На підставі вищевикладеного, керуючись

ст. 195-196, п.2 ч.1 ст. 198, ст. 201, ст.207, ст. 211, ст. 254 Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів, -    

                                                    ПОСТАНОВИЛА:

            Апеляційну скаргу Управління праці

та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку

ради  - задовольнити частково.

            Постанову Ворошиловського районного

суду м. Донецька від 03.11.2008 року по справі №2а-337/2008 за позовом

ОСОБА_4до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської

районної в м. Донецьку ради  про

стягнення недоотриманих сум допомоги на оздоровлення - змінити.

            Стягнути з Управління праці та

соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради

недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2004, 2005 та 2007 роки у розмірі

5153, 30 грн.

            В іншій частині постанову

Ворошиловського районного суду м. Донецька від 03.11.2008 року по справі

№2а-337/2008 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути

оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом

одного місяця з моменту набрання законної сили.

Головуючий суддя:                                                                       

В.П. Юрченко     

                  Судді:                                                                                                

Н.К. Шаптала       

О.П. Лях