Ухвала

від 10.06.2009 по справі 22-а-18280/08

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №  22-а-18280/08                                       Головуючий у

І-ій інстанції: Шабунін  С.В. 

№ 46/323-А                                                                                 

Суддя-доповідач: Малинін В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    

УКРАЇНИ

10  червня  2009 року                                                                                       м. Київ                                                                                                      

Київський апеляційний адміністративний суд у складі

колегії суддів:

головуючого:              Малиніна В.В.

суддів:                          Василенка  Я.М., Горбань 

Т.І.,        

         при секретарі:    

       Герасимець  Н.В., 

         за

участю представника апелянта - ОСОБА_1,     

         розглянувши у відкритому судовому

засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у

Печерському районі м. Києва на постанову 

Господарського  суду  м. Києва 

від 11  січня 2008 року  у 

справі за позовом Акціонерного 

товариства закритого типу «Фінансовий союз» до Державної податкової

інспекції у  Печерському районі м.

Києва  про визнання недійсним податкового

повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У  травні 2007 року

Акціонерне  товариство  закритого 

типу  «Фінаннсовий  союз» (надалі - Позивач, АТЗТ «Фінаннсовий

союз») звернулося  до Господарського  суду 

м. Києва  з  позовом 

до Державної  податкової  інспекції 

у  Печерському  районі 

м. Києва (надалі - відповідач, ДПІ

у Печерському  районі), в  якому 

просило  визнати  недійсним податкове  повідомлення-рішення відповідача

№000863235/0  від 07.11.2006 року, прийняте  на 

підставі  акту виїзної  планової 

перевірки  позивача

№507/23-5/2370241  від 27.10.2006 року,

з  питань 

дотримання  ним  вимог 

податкового  законодавства за  період з 01.01.2005 року  по 30.06.2006 рік.

В 

обґрунтування позовних  вимог  вказує 

на  правомірність включення  ним 

витрат  по  сплаті 

податку до  складу  податкового 

кредиту, що  підтверджується

відповідними  податковими накладними, які

були виписані його контрагентами ТОВ «Промислово-індустріальне товариство

Малахіт» та ТОВ «Будснабресурс-К». При цьому позивач зазначає, що на момент

укладення та виконання господарських зобов'язань по  вищезазначеним  накладним, його  контрагенти 

були  зареєстровані платниками

ПДВ  у 

встановленому  законом  порядку. Крім 

того, посилається на  факт

скасування  за              нововиявленими  обставинами 

рішень Голосіївського  районного

суду  м. Києва, що лягли в основу

висновків відповідача про порушення підприємством податкового  законодавства. 

Постановою Господарського суду м. Києва  від 11 січня 2008 року позовні  вимоги АТЗТ «Фінаннсовий союз» задоволено 

повністю.

Визнано 

недійсним  податкове  повідомлення-рішення  Державної 

податкової  інспекції  у 

Печерському  районі м. Києва №000863235/0 

від 07.11.2006 року.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду,

звернувся з апеляційною  скаргою, в якій зазначає,

що вказана постанова не відповідає вимогам матеріального права, а саме, судом

першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що  мають значення для справи, висновки суду

першої інстанції не відповідають 

обставинам справи, в зв'язку з

чим просить скасувати постанову Господарського суду

м. Києва від 11 січня 2008 року  та постановити нове рішення, яким відмовити в

задоволенні заявлених  позивачем  вимог.

В  судовому 

засіданні представник ДПІ підтримав вимоги апеляційної скарги;

представник позивача не з'явився, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши у судовому

засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної

скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС

України суд  апеляційної  інстанції 

залишає  апеляційну  скаргу 

без  задоволення, а  постанову 

або  ухвалу  суду 

без  змін, якщо визнає, що  суд 

першої  інстанції  правильно 

встановив  обставини  справи 

та  ухвалив  судове 

рішення  з  додержанням 

норм  матеріального  і 

процесуального  права.

Судом 

першої  інстанції  вірно 

було  встановлено, що ДПІ у Печерському районі 

було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання

вимог податкового  законодавства за

період з 01.01.2005 р. по 30.06.2006 р.

За наслідками перевірки було складено акт №

507/23-5/2370241 від 27.10.2006 р., в якому

відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п.

7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"

від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого

встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму

4 237 867 грн.

На  підставі  вказаного 

акту  перевірки, відповідачем  було винесене податкове повідомлення-рішення

від 07.11.2006 р. № 000863235/0 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану

вартість у розмірі 4 237 867 грн. за 

основним  платежем  та  2 118 933 грн. по штрафним (фінансовим)

санкціям, а всього на суму 6 356 800 грн.

Даючи 

правову  оцінку  обставинам 

вказаної  справи, колегія  суддів 

вважає зазначити  наступне.

Відповідно 

до п. 1.7 ст. 1  Закону  України «Про податок  на 

додану  вартість» від 03.04.1997

року № 168/97-ВР (в  редакції чинній  на 

момент  виникнення  даних 

правовідносин) ( далі - Закон № 168/97), податковий  кредит - це 

сума, на  яку  платник 

податку  має  право 

зменшити  податкове  зобов'язання 

звітного  періоду, визначена  згідно 

з  цим  Законом.

          Згідно

п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7  Закону № 168/97,

не  підлягають  включенню 

до  складу  податкового 

кредиту  суми  сплаченого (нарахованого)  податку 

у  зв'язку з 

придбанням  товарів (послуг),

не  підтверджені  податковими 

накладними чи  митними  деклараціями (іншими  подібними документами згідно  з 

підпунктом 7.2.6 цього  пункту).

          У  разі коли 

на  момент  перевірки 

платника  податку  органом 

державної  податкової  служби 

суми  податку, попередньо  включені 

до  складу  податкового 

кредиту, залишаються  не  підтвердженими зазначеними  цим 

пунктом  документами, платник  податку 

несе  відповідальність  у 

вигляді  фінансових  санкцій, установлених  законодавством, нарахованих  на 

суму  податкового  кредиту, не 

підтверджену  зазначеними  цим 

пунктом  документами.

Спір виник в

результаті віднесення позивачем податку на додану вартість на загальну суму 4

237 867,0 грн. ( у січні 2005 р. - 

638201,0 грн., в лютому 2005р. - 1 137 421,0 грн., березні 2005р. -760

087,0 грн., квітень 2005р. - 116 657,0 грн., травень 2005р. - 182 506,0 грн.,

червень 2005р. - 153 825,0 грн., липень 620 777,0 грн., серпень 2005р. - 312

623,0 грн., вересень 2005р. - 115 286,0 грн., жовтень 2005р. - 201 484,0 грн.)

до складу податкового кредиту. Відповідач нарахував штрафні (фінансові) санкції

у розмірі 2 118 933,0 грн., вважаючи таке віднесення неправомірним. При цьому

сторонами не оспорюється наявність всіх необхідних документів (договорів, актів

виконаних робіт, банківських виписок, тощо), оформлених належним чином, зокрема

податкових накладних, які надають право платнику податків на бюджетне

відшкодування.

ДПІ у Печерському

районі м. Києва вважає представлені документи неналежними, через скасування

свідоцтв на додану вартість контрагентів АТЗТ «Фінаннсовий союз», про  що  свідчать

наступні  судові  рішення:

- рішення  Голосіївського  районного 

суду  м. Києва від 10.04.2006 року

по  цивільній  справі № 2-1977/06   за 

позовом  ДПІ  у Голосіївському  районі 

м. Києва, яким  визнано  недійсним 

свідоцтво  про  реєстрацію 

платника  податку  на 

додану  вартість ТОВ «

Промислово-індустріальне  товариство

«Малахіт» № 37085401, виданого 01.07.2004 року з  моменту реєстрації  платника 

ПДВ;

- рішення

Голосіївського  районного  суду 

м. Києва  від 25.10.2005 року  по 

цивільній  справі № 2-4060/05

за  позовом  ДПІ  у  Голосіївському  районі 

м. Києва, яким  визнано  недійсним 

свідоцтво  про  реєстрацію платника  ПДВ ТОВ «Будснабресурс-К»  № 37086218, виданого 15.07.2004 року з  моменту 

реєстрації  платника  ПДВ.

         Як  свідчать 

матеріали даної справи, на 

момент  проведення  перевірки 

позивач  мав усі  податкові 

накладні  на  підтвердження 

сум  податкового  кредиту.

            Що

стосується позиції Відповідача стосовно недійсності виписаних ТОВ

«Будснабресурс-К» і ТОВ «Промислово-індустріальне підприємство «Малахіт»

накладних у зв'язку з анулюванням їх свідоцтв в судовому порядку, то

судова  колегія  вважає 

її  хибною, виходячи  з 

наступного.

         Відповідно 

до п. 9.6 ст. 9  Закону  України 

«Про  податок  на 

додану  вартість», свідоцтво  про 

реєстрацію  особи  в 

якості  платника  ПДВ 

діє  до  дати 

його  анулювання.

         Згідно

Свідоцтв про  реєстрацію платника  податку 

на  додану  вартість ТОВ «Будснабресурс-К» (№37086218 від

15.07.2004р.) і ТОВ «Промислово-індустріальне підприємство «Малахіт» (№37085401

від 01.07.2004р.), вони були зареєстровані 

органами  державної  податкової 

служби  у  встановленому 

законом  порядку, а  отже  мали  право на 

момент  укладання  вищезазначених договорів  складати 

податкові накладні. Тому всі законні юридичні правочини, які відбувались

до моменту прийняття судового рішення про анулювання Свідоцтва про ПДВ є

дійсними та спричиняють відповідні наслідки. На момент виконання договору

платник податку не знав і не міг знати про майбутнє скасування документів

контрагента, а тому не зобов'язаний нести будь-яку фінансову відповідальність

за наслідками такої події.

       Слід  також 

відмітити, що  договори від

12.12.2004 року, 05.01.2005 року  та

10.06.2005 року станом  на час  розгляду 

справи  є  чинними. До 

того ж,  ухвалою  Голосіївського районного  суду 

м. Києва  від 9 серпня 2006 року

було скасовано за           

нововиявленими обставинами заочне рішення того ж суду від 25.10.2005

року у  цивільній справі № 2-4060/05 за

позовом Державної податкової інспекції у 

Голосіївському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Будснабресурс-К», ОСОБА_2 про 

визнання  установчих  документів 

недійсними.

       Крім  того, 

ухвалою  Голосіївського

районного  суду  м. Києва 

від 2 листопада  2006 року було

скасовано за нововиявленими обставинами з рішення того ж суду від  10.04.2006 року по  цивільній 

справі № 2-1977/06   за  позовом Державної податкової інспекції у  Голосіївському районі м. Києва до Товариства

з обмеженою відповідальністю « Промислово-індустріальне товариство «Малахіт»

про  визнання  установчих 

документів та  свідоцтва  платника 

ПДВ недійсними. 

Що стосується доводів відповідача щодо

порушення прокуратурою Шевченківського району м. Києва кримінальної справи

№60-1671 у відношенні службових осіб ТОВ «Промислово-індустріальне підприємство

«Малахіт» (код ЄДРПОУ 32957667) за ознаками злочину, передбаченого ст.205 КК

України; Голосіївським РУГУ МВС України в м. Києві кримінальної справи №01-6699

у відношенні службових осіб ТОВ «Будснабресурс-К» (код ЄДРПОУ 33052808) за

ознаками злочину, передбаченого ч.2ст. 209 КК України, то вони не беруться до

уваги, оскільки не мають значення для вирішення спору.

Колегія суддів підкреслює той факт, що для

визнання недійсними та такими, які не дають права на податковий кредит,  накладних, необхідно визнання договору недійсним за статтями 207, 208 ГК

України. При цьому наявність обвинувального вироку в кримінальній справі є

обов'язковим доказом, що встановлює протиправність дій сторін і фіктивність

документів. Без таких доводів всі податкові накладні, оформлені відповідно до

вимог чинного законодавства дають право платнику податків на податковий кредит.

АТЗТ «Фінаннсовий союз» не міг перевірити чи

проконтролювати сплату податків до бюджету своїми контрагентами. Такого

обов'язку не покладається на платників податків жодним законодавчим актом

України. Не передбачено фінансової відповідальності однієї особи за протиправні

дії іншої особи, так як і не передбачено сторнування раніше створених

податкових зобов'язань платника податку, на підставі документів, про

недійсність яких він не знав і не міг знати на момент їх отримання.

Згідно  ст.

71  КАС 

України, кожна  сторона  повинна 

довести  ті  обставини, на 

яких  ґрунтуються її вимоги  та 

заперечення, крім  випадків, встановлених  статтею 72 

КАС  України.

За  таких обставин, апелянтом не було надано

доказів  на  підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи

апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не

відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав  вищенаведеного, колегія суддів дійшла

висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи,

дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і

обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права,

а  тому 

підстав  для  його 

скасування  не  вбачається. 

           Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС

України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої

інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без

задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись

ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 

КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної

податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського

суду м. Києва від 11 січня 2008 року - залишити без  задоволення.

Постанову Господарського суду м.

Києва від 11 січня 2008 року - залишити  без 

змін.

Матеріали

справи повернути до  Господарського суду м. Києва.

Ухвала

набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана

касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного

місяця з дня складення цієї ухвали

в повному обсязі.

Головуючий:

Судді:

             Повний текст ухвали 

складено та підписано  15.06.09

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 

22-а-18280/08                                       Головуючий у І-ій

інстанції: Шабунін  С.В. 

№ 46/323-А                                                                                 

Суддя-доповідач: Малинін В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    

УКРАЇНИ

10  червня  2009 року                                                                                       м. Київ                                                                                                      

Київський апеляційний адміністративний суд у складі

колегії суддів:

головуючого:              Малиніна В.В.

суддів:                          Василенка  Я.М., Горбань 

Т.І.,        

         при секретарі:    

       Герасимець  Н.В.,       

         розглянувши у відкритому судовому

засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у

Печерському районі м. Києва на постанову 

Господарського  суду  м. Києва 

від 11  січня 2008 року  у 

справі за позовом Акціонерного 

товариства закритого типу «Фінансовий союз» до Державної податкової

інспекції у  Печерському районі м.

Києва  про визнання недійсним податкового

повідомлення-рішення, -

Керуючись

ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 

КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної

податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського

суду м. Києва від 11 січня 2008 року - залишити без  задоволення.

Постанову Господарського суду м.

Києва від 11 січня 2008 року - залишити  без 

змін.

Матеріали

справи повернути до  Господарського суду м. Києва.

Ухвала

набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана

касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного

місяця з дня складення цієї ухвали

в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: