Рішення

від 28.03.2014 по справі 907/85/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.03.2014 Справа № 907/85/14

За позовом : ТОВ „Транс Карпати М" м.Мукачево

До відповідача1 : Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 м.Львів

До відповідача2 : ПАТ „БіЕс Банк" м.Львів

Про визнання виконавчого надпису таким, що не підлягає виконанню

Суддя О.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача: Маргіта В.В. - представник

відповідача1: представник не з'явився

відповідача2: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ : Предметом даного спору є вимоги позивача визнати виконавчий надпис від 23.04.2013р. за реєстром №1141, який вчинено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та за яким звернуто стягнення на майно позивача за борговими зобов'язаннями ТОВ „Ківін" с.м.т.Кольчино, Мукачівського району, таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи наведені вище вимоги, позивач покликається на порушення приватним нотаріусом (відповідач 1) вимог ст.ст.42, 88, 89 Закону України „Про нотаріат" та ст.27 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідач 1 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, заперечення відповідача 1 пов'язані із безспірністю боргу, відсутністю правових підстав для залучення до відповідальності приватного нотаріуса та відповідності спірних дій нотаріуса вимогам ч.6 ст.20 Закону України „Про заставу", ст.ст.24, 26 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та ст.590 ЦК України.

Відповідач 2 письмових пояснень по суті заяви позивача не надав, свого представника у засідання суду не направив, не пояснив причин невиконання вказівок суду та не надав доказів причин відсутності свого представника у засіданнях суду, які неодноразово відкладались за його клопотанням.

У ході судового розгляду справи судом з'ясовано, що відповідач 2, яким на момент звернення позивача з позовом був ПАТ „Фольксбанк" м.Львів, змінив свою назву на ПАТ „ВіЕс Банк" м.Львів. Доказом цього є наявні у матеріалах справи копії нової редакції Статуту ПАТ ВіЕс Банк" та виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, ПАТ „ВіЕс Банк" є правонаступником ПАТ „БіЕс Банк".

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши

подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання ,

СУД ВСТАНОВИВ:

За оспореним виконавчим надписом №1141 було звернуто стягнення на рухоме майно позивача з усіма приналежностями та покращеннями, а саме: сідловий тягач марки RENAULT, модель PREMIUM 410 DXI 11, державний реєстраційний номер АО8203 АШ, 2007 року випуску, червоного кольору, шасі в„–VF624GPA000010567 , об'єм двигуна 10837 см.куб. у рахунок погашення заборгованості боржника - ТОВ „Ківін" с.м.т.Кольчино, Мукачівського району.

Означений надпис вчинено на підставі Договору застави, що укладений 23.03.2011р. між ПАТ „Фольксбанк" (Заставодержатель) та позивачем - ТОВ „Транс Карпат М". Згідно з п.1.1. цього договору застави, позивач забезпечив власним майном, у складі якого є і спірне майно (сідловий тягач марки RENAULT, модель PREMIUM 410 DXI 11, державний реєстраційний номер АО8203 АШ, 2007 року випуску, червоного кольору, шасі в„–VF624GPA000010567 , об'єм двигуна 10837 см.куб.), кредиторські зобов'язання ТОВ „Ківін", що виникли на підставі Кредитного договору №КU010167 від 23.03.2013р. Розмір боргових зобов'язань складається із суми 34000 доларів США та відсотків за його використання.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для вчинення виконавчого надпису №1141 стало звернення ПАТ „Фольксбанк" (правонаступником якого є ПАТ „ВіЕс Банк") із Листом №10-3/9823 від 23.04.2013р. про вчинення виконавчого надпису на договорі застави від 23.03.201р. та звернути стягнення на заставлене майно позивача на суму 13498,46 доларів США, 681,36 грн. та суму витрат по оплаті нотаріальних послуг.

До даного Листа №10-3/9823 від 23.04.2013р., банківською установою - позивачем додано Розрахунок загальної заборгованості по кредитному договору №КU010167 від 23.03.2013р., копію Договору застави від 23.03.2011р., копію кредитного договору №КU010167 від 23.03.2013р. та повідомлення-вимоги ідентичного змісту, адресовані боржнику - ТОВ „Ківін" с.м.т.Кольчино, та заставодавцеві - ТОВ „Транс-Карпати М".

На підставі оспорюваного виконавчого надпису нотаріуса №1141 головним державним виконавцем міського відділу ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції було винесено Постанову ВП №40408932 про відкриття виконавчого проваження для звернення стягнення на рухоме майно позивача з усіма приналежностями та покращеннями, а саме: сідловий тягач марки RENAULT, модель PREMIUM 410 DXI 11, державний реєстраційний номер АО8203 АШ, 2007 року випуску, червоного кольору, шасі в„–VF624GPA000010567 , об'єм двигуна 10837 см.куб. у рахунок погашення заборгованості боржника - ТОВ „Ківін" с.м.т.Кольчино, Мукачівського району.

Оскільки дії державного виконавця у спірній ситуації підпорядковані правилам Закону України „Про виконавче провадження" а їх підставою є виконавчий надпис нотаріуса №1141, як юридичне явище, його (держвиконавця) процесуальна роль зводиться до узаконювання та регламентації процесуальних дій, направлених на виконання означеного виконавчого документа. Зважаючи на таке, безпосередні права та охоронювані законом інтереси державного виконавця не є і не можуть бути зачеплені при вирішення спірної ситуації по суті позовних вимог заставодавця (позивача). Саме тому, суд не вважає доцільним та необхідним залучати до участі у справі в якості третьої особи Відділ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції.

Отже, судом з'ясовано, що 23.04.2013р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вчинено Напис №1141, який згідно статті 90 Закону України „Про нотаріат" та ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження" має статус виконавчого документу, який підлягає примусовому виконанню у відповідності до порядку, визначеного Законом України „Про виконавче провадження". Зазначений напис вчинений в порядку Постанови КМ України „Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих надписів нотаріусів" від 20.06.1999р. №1172 та Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 та п.5.2. договорі застави від 23.03.2011р., де позивач є заставодавцем.

Разом з тим, в цілому, системно аналізуючи порядок та підстави видачі Напису, суд дійшов однозначного висновку стосовно того, що вказані дії проведені нотаріусом з порушенням приписів частини 2 статті 19 Конституції України , яка визначає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до імперативних норм статті 88 Закону України „Про нотаріат", пункту Інструкції та підпункту Б частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172 , та Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Водночас, при вчиненні Напису нотаріус не отримував від Банку та Товариства первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості Товариства перед Банком, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у Написі, є безспірними. Розрахунок боргу, підготовлений працівниками Банку щодо наявності грошового зобов'язання Товариства по тілу кредиту, відсотках, процентах річних та пені - є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог Банку до Товариства.

Про спірний характер правовідносин між Позивачем та Банком поза всяким розумним сумнівом свідчить доводи позивача, викладені у позовній заяві та відсутність його особистої поінформованості про спосіб звернення стягнення на заставлене майно.

З огляду на наведене, нотаріус при вчиненні Напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за Написом, та безспірності характеру правовідносин сторін, чим порушив норми статті 88 Закону України „Про нотаріат", пункту 284 Інструкції та підпункту Б частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172 . Означене вказує на відсутність у Напису сили виконавчого документу, через що Напис підлягає визнанню судом таким, що не підлягає примусовому виконанню.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає позовні вимоги Товариства про визнання виконавчого Напису таким, що не підлягає виконанню, достатньо обґрунтованими з правової та доказової точки зору. Причиною виникнення спору є безпідставна з правової точки зору (без ознак безспірності стягнення) видача Напису нотаріусом, невжиття Банком заходів щодо встановленню достовірності боргу, належного пред'явлення претензії заставодавцеві та відсутність через вказане у Напису сили виконавчого документу.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 33, 34,49,82,84,85,87 ГПК України

СУД ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 1141, вчинений 23.04.2013р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» (м.Львів, вул..Грабовського, 11м, код 19358632) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Карпат М» (м.Мукачево, вул..Ужгородська, 167а код 25434716) суму 1218 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2014р.

СУДДЯ О.С. ЙОСИПЧУК