Постанова

від 24.03.2014 по справі 804/3165/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 р. Справа № 804/3165/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

представника позивача Руденка О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "ІМЕКС" Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Весна" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002562203 від 28.10.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дочірнього підприємства «Імекс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Весна» (ДП «ІМЕКС» ТОВ «Видавництво «Весна») до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002562203 від 28.10.2013 р.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Дочірнього підприємства «Імекс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Весна» щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій по придбанню товару за період з лютого 2012 року по серпень 2012 року та його подальшої реалізації за межами митної території України у лютому, березні, квітні, липні 2012 року, за результатами якої, складено акт від 11.10.2013 року № 633/04-65-22-03/24993721. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0002562203 від 28.10.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 948766,50 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесене податкове повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

В судове засідання 12.03.2014 року представник відповідача не з'явився, надіслав до суду письмове клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, не надавши суду доказів в підтвердження свого клопотання. В цей же день було заслухано в судовому засіданні представника позивача та по справі було оголошено перерву, та вдруге було повідомлено відповідача про подальший розгляд справи 24.03.2014 року.

В судове засідання 24.03.2014 року представник відповідача, також не з'явився, клопотань суду не надходило про поважність неприбуття до суду вдруге.

З урахуванням вищевикладеного, судом було прийнято рішення про розгляд справи за участю представника позивача та наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Дочірнього підприємства «Імекс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Весна» щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій по придбанню товару за період з лютого 2012 року по серпень 2012 року та його подальшої реалізації за межами митної території України у лютому, березні, квітні, липні 2012 року.

Перевіркою встановлені порушення:

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2756 - VI від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на загальну суму 632510,80 грн. у тому числі: у лютому 2012р. на суму 81225,60 грн.; у березні 2012р. на суму 169222,91 грн.; у квітні 2012р. на суму 237671,88 грн.; у травні 2012 року на суму 186,30 грн.; у липні 2012 року на суму 144204,11 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 11.10.2013 року № 633/04-65-22-03/24993721, на підставі якого, винесено податкове повідомлення-рішення № 0002562203 від 28.10.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 948766,50 грн.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, ДП «ІМЕКС» ТОВ «Видавництво «Весна» на підставі укладеного договору поставки від 28.04.2011 № 64 з ТОВ «ДВВ груп» та специфікації № 9 від 09.02.2012 року було придбано тормозні колодки на загальну суму 406128,00 грн. без урахування ПДВ.

ПДВ за вказаною операцією склало 81 225,60 грн.

На виконання вказаної операції виписано податкову накладну від 09.02.2012р. № 25, та видаткову накладну від 09.02.2012 р. № ДВ-0000025.

Згідно рахунку Г-1543 від 07.02.2012 р. Дніпропетровська торгово-промислова палата здійснила сертифікацію походження товарів, оформлення та видачу висновків оформлених сертифікатом походження товару СТ-1 серія 0135307 від 08.02.2012 р. Послуги Дніпропетровської торгово-промислової палати оформлені актом виконаних робіт № Г-1543 від 08.02.2012 р. на суму 465,75 грн. та ПДВ 93,15 грн.

На виконання указаної операції виписано податкову накладну № 1775 від 08.02.2012р. на суму 465,75 грн. та ПДВ 93,15 грн. та платіжне доручення № 5092 від 08.02.2012р. на суму на суму 465,75 грн. та ПДВ 93,15 грн.

Вказану продукцію ДП «ІМЕКС» ТОВ «Видавництво «Весна» було передано у власність ТОВ «ТОПАЗ» (Російська Федерація) на підставі договору від 28.04.2011р. № 72.

Продаж товару підтверджується вантажно-митною декларацією №110080000/2012/102257 від 09.02.2012 р. здійснений на загальну суму 427503,54 грн.

ДП «ІМЕКС» ТОВ «Видавництво «Весна» на підставі укладеного договору поставки від 28.04.2011р. № 64 з ТОВ «ДВВ груп» та специфікації № 10 від 01.03.2012 року було придбано тормозні колодки на загальну суму 424781,70 грн. без урахування ПДВ.

ПДВ за вказаною операцією склало 84956,34 грн.

На виконання вказаної операції виписано податкову накладну від 01.03.2012 р. № 38 та видаткову накладну від 01.03.13 р. № ДВ 0000038.

Згідно Специфікації № 11 від 22.03.2012р. до того ж договору було придбано тормозні колодки на загальну суму 419 935,60 грн. без урахування ПДВ.

ПДВ за вказаною операцією склало 83987,12 грн.

На виконання вказаної операції виписано податкову накладну від 22.03.2012 р. № 56 та видаткову накладну від 22.03.13р. № ДВ 0000056.

Згідно рахунків Г-2844 від 01.03.2012р. та Г-3950 від 23.03.2012р. Дніпропетровська торгово-промислова палата зробила сертифікацію походження товарів, оформлення та видачу висновків оформлених сертифікатами походження товару СТ-1 (серія 0147773 від 01.03.2012р. та серія 0190255 від 23.03.2012р.). Послуги ТПП оформлені актами виконаних робіт:

- № Г-2844 на суму 465, 75 грн. без урахування ПДВ. ПДВ склало 93,75 грн. Сплачено платіжним дорученням № 5438 від 03.03.2012 р. На виконання указаної операції виписано податкову накладну № 3145 від 01.03.2012 року;

- № Г-3950 від 23.03.2012р. на суму 465,75 без урахування ПДВ. ПДВ склало 93,15 грн. Сплачено платіжним дорученням № 5714 від 22.03.2012р. На виконання указаної операції виписано податкову накладну № 4424 від 22.03.2012 року.

Вказану продукцію ДП «ІМЕКС» ТОВ «Видавництво «Весна» було передано у власність ТОВ «ТОПАЗ» (Російська Федерація) на підставі договору № 72 від 28.04.2011 року.

Продаж товару підтверджується:

- вантажно-митною декларацією № 103956 від 02.03.2012 р. здійснений на загальну суму 447122,16 грн. з урахуванням нульової ставки ПДВ;

- вантажно-митною декларацією № 106006 від 26.03.2012 р. здійснений на загальну суму 442037,71 грн. з урахуванням нульової ставки ПДВ.

Транспортування на експорт вказаного товару за договором від 28.04.2011 № 72 здійснювалось за рахунок покупця ТОВ «ТОПАЗ» (Російська Федерація).

ДП «ІМЕКС» ТОВ «Видавництво «Весна» на підставі укладеного договору поставки від 28.04.2011р. № 64 з ТОВ «ДВВ груп» та специфікації № 12 від 09.04.2012 року було придбано тормозні колодки на загальну суму 416658,52 грн. без урахування ПДВ.

ПДВ за вказаною операцією склало 83331,70 грн. На виконання вказаної операції виписано податкову накладну № 72 від 09.04.2012р. та видаткову накладну № ДВ 0000071 від 09.04.2012р.

Згідно Специфікації № 13 від 25.04.2012р., до того ж договору було придбано тормозні колодки на загальну суму 400235,16 грн. без урахування ПДВ.

ПДВ за вказаною операцією склало 80047,03 грн. На виконання вказаної операції виписано податкову накладну № 81 від 25.04.2012 р. та видаткову накладну № ДВ 0000080 від 25.04.2012 р.

Вказану продукцію ДП «ІМЕКС» ТОВ «Видавництво «Весна» було передано у власність ТОВ «ТОПАЗ» (Російська Федерація) на підставі договору № 72 від 28.04.2011 року.

Продаж товару підтверджується:

- вантажно-митною декларацією № 108223 від 13.04.2012 р. здійснений на загальну суму 438 584,96 грн. з урахуванням нульової ставки ПДВ;

- вантажно-митною декларацією № 110195 від 28.04.2012 р. здійснений на загальну суму 421300,05 грн. з урахуванням нульової ставки ПДВ.

Транспортування на експорт вказаного товару за договором від 28.04.2011р. № 72 здійснювалось за рахунок покупця ТОВ «ТОПАЗ» (Російська Федерація).

ДП «ІМЕКС» ТОВ «Видавництво «Весна» на підставі укладеного договору поставки від 16.05.2011р. № 67 з ТОВ «ДВВ груп» та специфікації № 6 від 24.04.2012 року було придбано тормозні колодки на загальну суму 350276,96 грн. без урахування ПДВ.

ПДВ за вказаною операцією склало 70055,39 грн. На виконання вказаної операції виписано податкову накладну № 80 від 24.04.2012 р. та видаткову накладну № ДВ 0000079 від 24.04.2012 р.

Вказану продукцію ДП «ІМЕКС» ТОВ «Видавництво «Весна» було передано у власність ТОВ «Соліс» (Російська Федерація) на підставі договору № 82 від 27.05.2011 року.

Продаж товару підтверджується:

- вантажно-митною декларацією № 109626 від 25.04.2012 р. здійснений на загальну суму 390550,72 грн.

Транспортування товару на експорт здійснювалось за рахунок продавця ДП «Імекс» ТОВ Видавництво «Весна», договір №21 від 27.05.2011р. щодо надання транспортних послуг укладено із ТОВ «Дніпротранссервіс» (код ЄДРПОУ 30195664), виконання послуг підтверджується актом виконаних робіт ОУ-384 від 28.04.2012 р. на суму 4650 грн. без ПДВ, податкова накладна від 28.04.2012 року №100 на суму 4650,00грн., сплата здійснена платіжним дорученням від 10.05.2012р. № 6413 на суму 4650,00 грн.

Згідно рахунків: Г-5023 від 12.04.2012р.; Г-5797 від 24.04.2012р.; Г-5996 від 26.04.2012р. Дніпропетровська торгово-промислова палата зробила сертифікацію походження товарів, оформлення та видачу висновків оформлених сертифікатами походження товару СТ-1 (Серія 0226254 від 12.04.2012р; серія 0182972 від 24.04.2012р.; серія 0200197 від 27.04.2012р. Послуги Дніпропетровської торгово-промислової палати оформлені актами виконаних робіт:

- № Г-5023 від 12.04.2012р. на суму 558,90 в т.ч. ПДВ - 93,15 грн.; № Г-5797 від 24.04.2012р. на суму 558,90 грн. в т.ч. ПДВ - 93,15 грн.; № Г-5996 від 26.04.2012р. на суму 558,90 в т.ч. ПДВ - 93,15 грн. та виписані податкові накладні:

- № 5899 від 11.04.2012 р. на суму 558,90 грн. в т.ч. ПДВ - 93,15грн. №3313 від 03.03.2012 р. на суму 558,90 грн. в т.ч. ПДВ - 93,15грн. №7070 від 27.04.2012 р. на суму 558,90 грн. в т.ч. ПДВ - 93,15грн.

Розрахунки здійснювались у безготівковій формі. У рахунок оплати перераховані грошові кошти: п/д №5395 від 01.03.2012р. на суму 558,90 грн.; п/д №6020 від 11.04.2012р. на суму 558,90 грн.; п/д №6281 від 27.04.2012р. на суму 558,90 грн. Заборгованість відсутня.

ДП «ІМЕКС» ТОВ «Видавництво «Весна» на підставі укладеного договору поставки від 28.04.2011р. № 64 з ТОВ «ДВВ груп» та специфікації № 17 від 18.07.2012 року було придбано тормозні колодки на загальну суму 381351,40 грн. без урахування ПДВ. На виконання вказаної операції виписано податкову накладну № 146 від 18.07.2012р. та видаткову накладну № ДВ-0000142 від 18.07.2012р.

Вказану продукцію ДП «ІМЕКС» ТОВ «Видавництво «Весна» було передано у власність ТОВ «ТОПАЗ» (Російська Федерація) на підставі договору № 72 від 28.04.2011 року.

Продаж товару підтверджується:

вантажно-митною декларацією № 119599 від 18.07.2012 р. здійснений на загальну суму 401425,50 грн. з урахуванням нульової ставки ПДВ.

Транспортування на експорт вказаного товару за договором від 28.04.2011 № 72 здійснювалось за рахунок покупця ТОВ «ТОПАЗ» (Російська Федерація).

ДП «ІМЕКС» ТОВ «Видавництво «Весна» на підставі укладеного договору поставки від 16.05.2011р. № 67 з ТОВ «ДВВ груп» та специфікації № 7 від 03.07.2012 року було придбано тормозні колодки на загальну суму 338149,90 грн. без урахування ПДВ. На виконання вказаної операції виписано податкову накладну № 133 від 03.07.2012р. та видаткову накладну № ДВ-0000130 від 03.07.2012 р.

Вказану продукцію ДП «ІМЕКС» ТОВ «Видавництво «Весна» було передано у власність ТОВ «Соліс» (Російська Федерація) на підставі договору № 82 від 27.05.2011 року.

Продаж товару підтверджується:

- вантажно-митною декларацією № 118135 від 04.07.2012 р. здійснений на загальну суму 355947,34 грн.

Транспортування товару на експорт здійснювалось за рахунок продавця ДП «Імекс» ТОВ Видавництво «Весна», договір №21 від 27.05.2011р. щодо надання транспортних послуг укладено із ТОВ «Дніпротранссервіс» (код ЄДРПОУ 30195664).ТОВ «Дніпротрансервіс» здійснювали автотранспортні послуги за межами митниці України. Виконання послуг підтверджується актом виконаних робіт ОУ-664 від 09.07.2012 р. на суму 4650 грн. без ПДВ, податкова накладна від 09.07.2012 року №133 на суму 4650,00грн., сплата здійснена.

На підставі контракту поставки №190 від 18.06.2012р. ДП «Імекс» ТОВ «Видавництво «Весна» (постачальник) зобов'язується на умовах DAP м. Кустанай, Казахстан (покупець) виготовити та поставити упаковку для новорічних подарунків АО «Баян Сулу» (Республіка Казахстан, 110006, м. Костанай, вул. Бородіна, 198), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість. Орієнтовна сума по договору складає 30 000 дол. США. Вартість тари та упаковки, підготовчі роботи, транспортні витрати до місця поставки включені до вартості товару. Розрахунки здійснювались шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Продаж товару підтверджується:

- вантажно-митною декларацією № 318384 від 31.07.2012 р. здійснений на загальну суму 230997,70 грн.

Транспортування товару на експорт здійснювалось за рахунок продавця ДП «Імекс»ТОВ «Видавництво «Весна», договір № 30-07/01 TP від 30.07.2012 р. укладено із ТОВ «Глобус-РС» (код ЄДРПОУ 23367269), акт виконаних робіт РС-00544 від 03.08.2012 р. на суму 57000,00 грн. без НДС, податкова накладна №13 від 03.08.2012р. на суму 57000,00 без ПДВ, сплата здійснювалась п/д №7562 від 13.08.2012р. на суму 47000,00грн., п/д № 7524 від 06.08.2012р. на суму 10000,00 грн.

Згідно рахунків: Г-9558 від 03.07.2012 р.; Г-10147 від 13.07.2012 р., Г-11016 від 31.07.2012р. Дніпропетровська торгово-промислова палата зробила сертифікацію походження товарів, оформлення та видачу висновків оформлених сертификатами походження товару СТ-1 (серія 0298721 від 03.07.2012р; серія 0338232 від 13.07.2012р.). Послуги Дніпропетровської торгово-промислової палати оформлені актами виконаних робіт:

- № Г-9558 від 03.07.2012р. на суму 558,90 грн., ПДВ - 93,15грн., податкова накладна №133 від 03.07.2012р. на суму 558,90 грн. в т.ч. ПДВ - 93,15грн., платіжне доручення №7152 від 03.07.2012р. на суму 558,90 грн.;

- № Г-10147 від 13.07.2012 р. на суму 558,90 грн. ПДВ - 93,15грн., податкова накладна № 441 від 09.07.2012р. на суму 558,90 грн. в т.ч. ПДВ - 93,15грн., платіжне доручення № 7227 від 09.07.2012р. на суму 558,90 грн.;

- № Г-11016 від 31.07.2012 р. на суму 558,90 грн. ПДВ - 93,15грн., податкова накладна № 798 від 13.07.2012р. на суму 558,90 грн. в т.ч. ПДВ - 93,15грн., платіжне доручення № 7278 від 13.07.2012р. на суму 558,90 грн.

У своєму акті перевірки відповідачем були наведені твердження, що саме визначення бази оподаткування операцій, без урахування витрат на сплату ПДВ, призвело до помилкового висновку про отримання доходу від зазначених операцій, а тому, дохідність є умовною, оскільки, досягнута за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ та зі змісту угод платника податків дана операція з продажу товару за ціною, нижчою від ціни придбання, за рахунок чого, вбачається навмисне збільшення податкового кредиту, і, як слідство, заниження сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість. А це на думку податкового органу, свідчить про те, що операція не відповідає меті підприємницької діяльності - одержанню прибутку, не містять ділової мети та головною метою ДП « Імекс» ТОВ «Видавництво «Весна» було одержання доходу за рахунок несплати відповідних сум ПДВ в бюджет.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.36. пункту 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність визнається як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами».

Приписами частин 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України наведено визначення господарської діяльності, під якою розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

А згідно ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 1 ст. 142 Господарського кодексу України визначено, що прибуток (доход) суб'єкта господарювання, є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Отже, враховуючи характер проведених господарських операцій за укладеними правочинами, суд приходить до висновку, що позивач здійснював свою господарську діяльність, що була спрямована на отримання прибутку та досягнення економічних і соціальних результатів. А твердження відповідача зазначеного в акті, з цього приводу, є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам, які склались.

Також у відповідності до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких, передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 85.2, п. 85.4, п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на органи державної податкової служби.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Так, згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування, є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань, у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (у відповідній чинній редакцій), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у відповідній чинній редакцій), визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів, можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме: господарські операції, тобто, фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Проте, відповідач не дослідив відповідні первинні документи на підтвердження реальності проведеної господарської операції та передчасно зробив висновки щодо нереальності наслідків, заради яких, позивачем було укладено вищезазначений правочин.

Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, лише в разі фактичного здійснення господарської операції, документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. А, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких, передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких, передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Визначення податкового кредиту надано пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до положень п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Це належним чином і було зроблено позивачем та підтверджується матеріалами справи.

Щодо висновків відповідача про те, що на ДП « Імекс» ТОВ «Видавництво «Весна» не поширюється дія пп. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в частині, яка відноситься до платників податків, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість та до складу витрат яких, входять суми ПДВ, сплачені у складі ціни придбаних товарів, робіт, послуг, вартість яких, належить до витрат такого платника податку, про те, що при експорті товару при розрахунку ціни мало бути включено як додаткові витрати - 20 % ПДВ, які були сплачені ДП «Імекс» ТОВ «Видавництво «Весна» при поставці товарів, у зв'язку із чим, сума придбання позивачем товару з урахуванням ПДВ є більшою, ніж сума реалізації цього товару на експорт, то суд зазначає наступне.

Згідно абз. а) пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 розділу 5 «Податок на додану вартість», Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції, зокрема, з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

За характером проведеної позивачем господарської операції, така операція здійснена в митному режимі експорту товару, зокрема, за договорами № 72 від 28.04.2011 року, № 82 від 27.05.2011 року, № 190 від 18.06.2012 року. Згідно вказаної норми Податкового кодексу України, експортні товари, є об'єктом оподаткування ПДВ, експортер має право на бюджетну відшкодування сум ПДВ, сплачених постачальникам.

Так, нормою ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року № 959-ХІІ, дано визначення експорту (експорту товарів), під яким розуміється продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Також, ст.ст. 70, 82, ч. 1, ч. 2 ст. 83 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VІ (у відповідній чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) визначено, що з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими, в тому числі експорт (остаточне вивезення). Експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого, українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Митний режим експорту може бути застосований до товарів, що призначені для вивезення за межі митної території України, та до товарів, що вже вивезені за межі цієї території та перебувають під митним контролем, за винятком товарів, заборонених до поміщення у цей митний режим відповідно до законодавства.

Для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів у митному режимі експорту, документи на такі товари;

2) сплатити митні платежі, якими відповідно до закону обкладаються товари під час вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту;

3) виконати вимоги щодо застосування, передбачених законом заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

4) у випадках, встановлених законодавством, подати органу доходів і зборів дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з вивезення товарів у третю країну (реекспорт).

Статтею 66 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, що вивозяться за межі митної території України, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

Митна вартість товарів, що вивозяться за межі митної території України, визначається при поміщенні цих товарів уперше в митний режим з наступним фактичним переміщенням їх через митний кордон України. При зміні митного режиму під час знаходження товарів за межами митної території України, митною вартістю товарів, є митна вартість, визначена на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації при їх першому поміщенні в митний режим.

Отже, враховуючи, що позивачем були надані всі необхідні первинні документи на підтвердження реальності проведеної господарської операції та позивач, є платником ПДВ, останній правомірно заявив про своє право на бюджетне відшкодування сум ПДВ, сплачених постачальникам.

Щодо посилань відповідача на не поширення дії пп. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України на ДП «Імекс» ТОВ «Видавництво «Весна» в частині, яка відноситься до платників податків, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість та до складу витрат яких, входять суми ПДВ, сплачені у складі ціни придбаних товарів, робіт, послуг, вартість яких, належить до витрат такого платника податку, суд зазначає наступне.

У відповідності до пп. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, в тому числі і суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів, згідно з розділом IV цього Кодексу.

Для платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких, належить до витрат такого платника податку.

Отже, як зазначається і в самому акті перевірки ДП «Імекс» ТОВ «Видавництво «Весна», є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 04414685 від 08.02.2001 року. Тому, під час експорту товару, позивач правомірно керувався абз. 1 вказаного підпункту ст. 139 Податкового кодексу України, адже, сплачений ПДВ при експорті підлягав поверненню експортеру, а податковий орган, у свою чергу, протиправно посилався на абз. 2 пп. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в даному випадку. Слід, також, зазначити про те, що під час судового розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи ДП «Імекс» ТОВ «Видавництво «Весна» з огляду на матеріали справи, норми чинного законодавства України.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих представником позивача доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв'язку з чим, присужити з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "ІМЕКС" Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Весна" судовий збір в сумі 458,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "ІМЕКС" Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Весна" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002562203 від 28.10.2013 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002562203 від 28.10.2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "ІМЕКС" Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Весна" судовий збір в сумі 458,80 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Постанова не набрала законної сили 24.03.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіІ.О. Лозицька І.О. Лозицька Ф.В.Рагімов