cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2014 року місто Київ № 810/1316/14
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Автобанн» (представник - Крупка Богдан Григорович) доБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобанн» (представник - Крупка Богдан Григорович), звернувся до суду з адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 11.02.2014 № 0001182210 прийняте з порушенням норм матеріального права, є таким, що суперечить чинному законодавству України та підлягає скасуванню.
В призначений день та час у судове засідання з'явилися представники позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
В наданих суду запереченнях на адміністративний позов відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд протокольною ухвалою від 01.04.2014 вирішив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.
Під час судового розгляду справи представниками сторін надавалися додаткові докази по справі, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення сторін, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобанн» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 33003362.
З матеріалів справи встановлено, що 27.01.2014 Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 27.01.2014 № 32/22-1/33003362 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Автобанн» (код за ЄДРПОУ: 33003362) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Фірма Васанд» (код за ЄДРПОУ: 37859321) за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 та ТОВ «Девен Альянс» (код за ЄДРПОУ: 37471577) за період з 01.11.2012 по 31.12.2012».
Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано наступні порушення вимог податкового законодавства, зокрема:
- пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, чим було занижено ПДВ в сумі 1 894 833, 21 гривень, а саме:
за листопад 2012 року у сумі 515 560, 00 гривень;
за грудень 2012 року у сумі 1 178 765, 00 гривень;
за липень 2013 року у сумі 200 508, 21 гривень
Зі змісту позовної заяви встановлено, що за результатами розгляду заперечень позивача на Акт перевірки від 27.01.2014 № 32/22-1/33003362, відповідачем (лист відповідь Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 07.02.2014 № 679/10-04-22-10), висновок до Акта перевірки щодо ТОВ «Фірма Васанд» (код за ЄДРПОУ: 37859321) за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 - залишено без змін, а висновок щодо ТОВ «Девен Альянс» (код за ЄДРПОУ: 37471577) за період з 01.11.2012 по 31.12.2012 - скасовано.
На підставі Акта перевірки від 27.01.2014 № 32/22-1/33003362 Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.02.2014 № 0001182210 за платежем по ПДВ за на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 174 320, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 87 160, 00 гривень.
Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суд з даним позовом, в якому просив суд визнати його протиправним та скасувати, що і є предметом даного спору.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити наступне.
З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання виходячи з висновку про проведення безтоварних фінансових потоків між позивачем та його контрагентом ТОВ «Фірма Васанд», спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання з метою штучного формування податкового кредиту і відсутності реальності господарської операції, судом досліджено дане питання та встановлено наступне.
Зі змісту Акта перевірки вбачається, що ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у місті Києві складено Акт перевірки від 03.10.2013 № 558/22-2-37859321 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Фірма Васанд» (код за ЄДРПОУ 37859321) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, з якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.09.2012 по 31.08.2013».
Згідно змісту зазначеного Акта, контролюючим органом встановлено відсутність ТОВ «Фірма Васанд» (код за ЄДРПОУ 37859321) за податковою адресою: м. Київ, вулиця Маршала Тимошенко, 9, а також встановлені факти, які свідчать про відсутність реального здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Зважаючи на те, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи ТОВ «Фірма Васанд» (код за ЄДРПОУ 37859321) за вказаною у реєстраційних документах адресою не знаходиться, перевірку проведено за результатами аналізу наявних інформаційних баз даних ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, на підставі яких ДПІ дійшло висновку про проведення контрагентом позивача безтоварних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.
Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Автобанн» в порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, безпідставно відобразило у складі податкового кредиту ПДВ суму 174 320, 00 гривень за липень 2013 року на підставі податкових накладних свого контрагента - ТОВ «Фірма Васанд» (код за ЄДРПОУ 37859321).
З такими висновками відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.
Між позивачем (підрядник) та ТОВ «Фірма Васанд» (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 01/05 до договору № 5 «Асфальтування току в с. Нагірна, Жашківського району, Черкаської області» від 18.07.2013.
Згідно умов вищевказаного договору, підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами, засобами, технікою, оснащенням та матеріалами, в межах договірної ціни, що наведена в розділі ІІІ договору та у встановлений строк, виконати і здати підряднику роботи з Асфальтування току в с. Нагірна, Жашківського району, Черкаської області, а підрядник зобов'язується прийняти та оплатити роботи.
Відповідно до розділу III цього Договору, ціна Договору становить 1 400 000, 00 гривень, у тому числі ПДВ 233 333, 34 гривень. Ціна є динамічною та може бути змінена за взаємною згодою сторін. Договірна ціна робіт визначається кошторисом та повинна відповідати вимогам, встановленим державними будівельними нормами.
На виконання умов зазначеного Договору, ТОВ «Фірма Фасанд» виконані, а ТОВ «Автобанн» прийняті будівельні роботи з асфальтування току с. Нагірна, Жашківського району, Черкаської області, про що складені Акти приймання виконаних будівельних робіт:
1. Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (форма № КБ-2в) від 30.07.2013 № 1-01/05 на загальну суму 890 000, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 148 333, 33 гривень.
2. Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (форма № КБ-2в) від 31.07.2013 № 2-01/05 на загальну суму 58 572, 50 гривень, в тому числі ПДВ - 9 762, 08 гривень.
3. Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (форма № КБ-2в) від 31.07.2013 № 3-01/05 на загальну суму 58 619, 90 гривень, в тому числі ПДВ - 9 769, 48 гривень.
4. Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (форма № КБ-2в) від 31.07.2013 № 4-01/05 на загальну суму 58 325, 38 гривень, в тому числі ПДВ - 9 720, 90 гривень.
5. Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (форма № КБ-2в) від 31.07.2013 № 5-01/05 на загальну суму 59 478, 50 гривень, в тому числі ПДВ - 9 913, 08 гривень.
6. Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (форма № КБ-2в) від 31.07.2013 № 6-01/05 на загальну суму 59 538, 50 гривень, в тому числі ПДВ - 9 923, 08 гривень.
7. Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (форма № КБ-2в) від 31.07.2013 № 7-01/05 на загальну суму 57 090, 72 гривень, в тому числі ПДВ - 9 515, 12 гривень.
8. Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (форма № КБ-2в) від 31.07.2013 № 8-01/05 на загальну суму 58 377, 50 гривень, в тому числі ПДВ - 9 729, 58 гривень.
Всього на загальну суму 1 300 000, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 216 666, 65 гривень, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про вартість виконаних робіт за липень 2013 року.
Вказаний Договір створює правові наслідки для обох сторін договору, оскільки позивачем отримано виконані роботи, а ТОВ «Фірма Васанд» отримано оплату за виконані роботи.
Позивач отримав від ТОВ «Фірма Васанд» податкові накладні (копії яких наявні в матеріалах справи), а саме:
№ 104 від 24.07.2013 на суму 50 000, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 8 333, 33 гривень;
№ 101 від 24.07.2013 на суму 50 000, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 8 333, 33 гривень;
№ 99 від 24.07.2013 на суму 50 000, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 8 333, 33 гривень;
№ 97 від 24.07.2013 на суму 50 000, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 8 333, 33 гривень;
№ 116 від 25.07.2013 на суму 50 000, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 8 333, 33 гривень;
№ 112 від 25.07.2013 на суму 50 000, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 8 333, 33 гривень;
№ 110 від 25.07.2013 на суму 50000, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 8 333, 33 гривень;
№ 108 від 25.07.2013 на суму 50000, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 8 333, 33 гривень;
№ 117 від 26.07.2013 на суму 48 564, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 8 094, 00 гривень;
№ 119 від 26.07.2013 на суму 41 396, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 6 899, 33 гривень;
№ 122 від 26.07.2013 на суму 56 834, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 9 472, 33 гривень;
№ 126 від 26.07.2013 на суму 53 206, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 8 867, 67 гривень;
№ 141 від 29.07.2013 на суму 49 238, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 8 206, 33 гривень;
№ 133 від 29.07.2013 на суму 39 526, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 6 587, 67 гривень;
№ 131 від 29.07.2013 на суму 58 341, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 9 723, 50 гривень;
№ 129 від 29.07.2013 на суму 52 895, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 8 815, 83 гривень;
№ 150 від 30.07.2013 на суму 44 600, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 7 433, 33 гривень;
№ 142 від 30.07.2013 на суму 45 400, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 7 566, 67 гривень;
№ 160 від 31.07.2013 на суму 57 090, 72 гривень, в тому числі ПДВ - 9 515, 12 гривень;
№ 162 від 31.07.2013 на суму 59 538, 50 гривень, в тому числі ПДВ - 9 923, 08 гривень;
№ 164 від 31.07.2013 на суму 58 377, 50 гривень, в тому числі ПДВ - 9 729, 58 гривень;
№ 183 від 31.07.2013 року на суму 59 478, 50 гривень, в тому числі ПДВ - 9 913, 08 гривень.
Всього на загальну суму 937 071, 07 гривень, в тому числі ПДВ - 187 414, 21 гривень.
Крім цього, позивачем прийнято роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, про що вже зазначалося вище. Тобто, позивачем вчинено всі необхідні дії для віднесення сум податку до податкового кредиту, які зазначені в статтях 198 та 201 Податкового кодексу України.
Таким чином, укладений між позивачем та ТОВ «Фірма Васанд» договір був спрямований на реальне настання правових наслідків і дані наслідки підтверджуються відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт.
Усі копії вищевказаних документів наявні в матеріалах справи.
Факт виконання сторонами договірних зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт, договірною ціною, локальним кошторисом, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом здачі-прийняття робіт тощо.
Оплата за отримані послуги з надання будівельних робіт здійснювалася у безготівковій формі.
Розрахунок проводився підрядником по факту виконання робіт. Підрядник може перераховувати субпідряднику протягом одного місяця з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з актами виконаних робіт. Поточні та остаточний розрахунок за виконані роботи підрядник здійснив на підставі актів, підписаних уповноваженими представниками сторін. (пункт 4.1 - 4.3 Договору). На виконання умов договору позивачем в липні 2013 року проведено на користь субпідрядника оплату робіт з асфальтування току в сумі 890 000, 00 гривень, в тому числі ПДВ 148 333, 3 гривень. Відповідно до вимог пункту 4.6 Договору, згідно акта здачі-прийняття робіт № 03/01/05 від 31.07.2013, субпідрядником прийняті від підрядника послуги підряду в сумі 32 500, 00 гривень, в тому числі ПДВ - 5 416, 67 гривень.
Вказані документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксують факт здійснення господарської операції. Наявні до договору документи дають змогу визначити, які саме послуги було надано та за якою ціною.
Відповідач в Акті перевірки також вказав, що якщо платником податків здійснюються операції без мети реального настання правових наслідків, але з метою формування податкового кредиту та, як наслідок, несплата податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Державного бюджету України.
Тобто, в результаті виконання сторонами угод, які не мають реального характеру, у позивача не може виникати право на податковий кредит по ПДВ.
Однак, в Акті перевірки не наведено належних доводів, також відповідачем жодними доказами не підтверджено, що правочини між позивачем та ТОВ «Фірма Васанд» були спрямовані на проведення безтоварних фінансових потоків для здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання з метою штучного формування податкового кредиту і відсутності реальності господарської операції
З матеріалів справи не вбачається, що на час укладання та виконання правочинів, контрагент позивача не був зареєстрований юридичною особою та не був платником податку на додану вартість.
Відповідачем також не надано суду доказів визнання правочинів між позивачем та контрагентом ТОВ «Фірма Васанд» недійсними у судовому порядку.
Також, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб як позивача так і його контрагента.
Суд виходить з того, що факт здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Фірма Васанд» підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт, договірною ціною, локальним кошторисом, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом здачі-прийняття робіт тощо.
Щодо правомірності формування податкового кредиту, слід зазначити наступне.
Поняття платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування, внесення та відшкодування податку на додану вартість регламентується розділом V Податкового кодексу України .
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).
За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.
Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідача під час перевірки про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного законодавства не зазначив.
З приводу вищенаведеного слід зазначити, що відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.
Згідно з вимогами статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (пункт 1.2 Положення № 88).
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пункт 2.1 Положення № 88).
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення № 88).
Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (пункт 2.5 Положення № 88).
Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм (пункт 2.7 Положення № 88).
Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників (пункт 2.15 Положення № 88).
Стосовно заповнення первинних документів з порушенням вимог діючого податкового законодавства та бухгалтерського обліку, а саме відсутність у них обов'язкових реквізитів тощо, під час перевірки встановлено не було.
Позивачем надано суду всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо отримання послуг. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.
Надані представником позивача докази, у сукупності з доказами, приєднаними до матеріалів справи свідчать про дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Фірма Васанд».
Вирішуючи питання про реальність придбання у ТОВ «Фірма Васанд» послуг з метою подальшого використання у власній господарській діяльності, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність, як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
В свою чергу факт безпосереднього права на формування податкового кредиту повинен бути встановлений з урахуванням якісних характеристик товарів, робіт або послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.
Документи та інші дані, що спростовують або підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Основними видами діяльності позивача є: Код КВЕД 42.11 - Будівництво доріг і автострад (основний); Код КВЕД 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 46.73 - Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
Позивач має ліцензію АВ 587895, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на вид господарської діяльності: здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, термін дії: з 01.07.2011 до 01.07.2016.
В перевіряємому періоді Товариство на підставі договору субпідряду від 18.07.2013 № 01/05 до Договору № 05 «Асфальтування току в с. Нагірна, Жашківського району, Черкаської області» в якості субпідрядника було залучено ТОВ «Фірма Васанд» (код за ЄДРПОУ 37859321), про що вже зазначалося вище.
Основним видом діяльності контрагента позивача - ТОВ «Фірма Васанд» (код за ЄДРПОУ 37859321) є: Код КВЕД 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель.
Відповідно до умов Договору (пункт 1.1.), на умовах даного Договору підрядник (ТОВ «Автобанн») доручає, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами, засобами, технікою, оснащенням та матеріалами, в межах Договірної ціни, що наведена в розділі III Договору та у встановлений строк виконати і здати підряднику роботи з Асфальтування току в с. Нагірна, Жашківського району, Черкаської області. Роботи виконуються субпідрядником згідно кошторисної документації в межах ціни цього Договору (пункт 1.2. Договору). Невід'ємною частиною договору є Договірна ціна та календарний план виконання робіт.
Між ТОВ «Автобанн» та ТОВ «Прогрес» (19223, Черкаська область, Жашківський район, село Нагірна, код за ЄДРПОУ 32874565) був укладений договір № 5 від 18.07.2013, згідно умов якого, позивач взяв на себе зобов'язання здійснити роботи з асфальтування току Замовника відповідно до кошторисної документації та в межах ціни цього договору.
Для виконання робіт, позивачем в якості субпідрядника було залучено будівельну організацію - ТОВ «Фірма Васанд» (код за ЄДРПОУ 37859321), ліцензія Державної архітектурно - будівельної інспекції України серія АЕ № 260766 на здійснення господарської діяльності пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), строк дії ліцензії: з 12.04.2013 по 12.04.2016. Таким чином, асфальтування току в селі Нагірна Жашківського району Черкаської області здійснювалося силами, засобами, технікою, оснащенням та матеріалами Субпідрядника згідно умов Договору субпідряду № 01/05 від 18.07.2013 та проектно - кошторисної документації.
Будівельні роботи, після прийняття їх від Субпідрядника, передані позивачем замовнику на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт № 01/05-18 за липень 2013 року від 31.07.2013. Вартість робіт складає 1 300 000, 00 гривень, в тому числі ПДВ 216 666, 67 гривень, з яких позивачем утримано 2, 5 % відповідно до пункту 4.6 укладеного Договору субпідряду у розмірі 32 500, 00 гривень. Позивачем в оплату отриманих робіт субпідряду перераховано ТОВ «Фірма Фасад» протягом липня-серпня 2013 року грошові кошти в сумі 1 150 000, 00 гривень.
На підтвердження реальності здійснення зазначеного правочину, позивачем були надані додаткові докази, а саме: Витяг з ЄДР на позивача, копія відповіді ДПІ від 07.02.2014 № 679/10-04-22-10, копія договору № 5 від 18.07.2013 «Асфальтування току в с. Нагірна, Жашківського району, Черкаської області», копія договірної ціни, копія локального кошторису на асфальтування току с. Нагірна Жашківського району Черкаської області, копія підсумкової відомості ресурсів, копія календарного плану виконання робіт, копія довідки про вартість виконаних будівельних робіт, копія Акта приймання виконаних будівельних робіт, копії ліцензій, платіжних доручень тощо.
Таким чином, на момент укладання правочинів та їх виконання позивачем та його контрагентом ТОВ «Фірма Васанд» було дотримано усіх вимог чинного законодавства.
З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, висновок податкового органу про проведення безтоварних фінансових потоків між позивачем та його контрагентом ТОВ «Фірма Васанд» суд вважає безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб податкового органу.
Слід відмітити, що податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.
Із системного аналізу положень Податкового кодексу України, вбачається висновок, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у тому числі платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).
Відтак, у ході судового розгляду справи позивачем спростовано висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, шляхом надання належних та допустимих доказів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за вказаним договором.
Згідно первинних бухгалтерських документів та податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідний період, що відображено у податкових деклараціях.
Судом на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт надання позивачеві послуг щодо виконання робіт з асфальтування току в с. Нагірна, Жашківського району, Черкаської області, документально підтверджується. Твердження податкового органу про відсутність факту виконання таких робіт під час судового розгляду справи не були доведені, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо реальності господарської операції.
Окремо суд зауважує, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності контрагента його контрагента (по ланцюгу постачання), що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такий контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження господарських операцій, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо дій цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для донарахування сум податкового зобов'язання позивачеві. На переконання суду, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам статті 19 Конституції України. Тобто, фактично позивачу у вину поставлено неправомірну господарську діяльність контрагента його контрагента.
Судом враховано при розв'язанні відповідних спорів принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Судом було запропоновано особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
При розгляді даної справи належних та допустимих доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди та доказів того, що безпосередній контрагент позивача не здійснює господарську діяльність, а операції є безтоварними, відповідачем суду не надано.
Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч нормам чинного законодавства прийняте оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення, оскільки судом встановлено правомірність формування податкового кредиту, виходячи з реальності укладеного правочину, а, отже, доводи відповідача про заниження податку на подану вартість і нарахування за такі порушення штрафних санкції є необґрунтованими.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для скасування податкового повідомлення-рішення та визнання його протиправним, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.
В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та винесення відповідних рішень.
Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 11.02.2014 № 0001182210.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобанн» понесені ним судові витрати в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійки.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2014 |
Оприлюднено | 03.04.2014 |
Номер документу | 37983073 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Шевченко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні