Рішення

від 26.03.2014 по справі 916/3489/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2014 р.Справа № 916/3489/13

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Стадник О.С.

за участю представників сторін:

від ТОВ „Квас Бевериджиз " - Пеньков О.Ю. (довіреність №1 від 03.01.2014р.),

від ТОВ „Атланта - Він" - не з'явився,

від Одеської філії ТОВ „Атланта - Він" - Ткачук О.І. (довіреність б/н від 01.12.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Квас Бевериджиз "

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Атланта - Він" в особі Одеської філії товариства з обмеженою відповідальністю „Атланта - Він"

про стягнення 135 049,11 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Квас Бевериджиз" (ТОВ „Квас Бевериджиз") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Атланта - Він" в особі Одеської філії товариства з обмеженою відповідальністю „Атланта - Він" (ТОВ „Атланта - Він") 135 049,11 грн., з яких: 85 243,84 грн. - основна заборгованість, 4 025,04 грн. - пеня, 7 654,93 грн. - 25% річних, 19 531,30 грн. - штраф за невиконання місячного плану закупок, 17 222,40 грн. - штраф за невиконання квартального плану закупок, 1 371,60 грн. - вартість зворотної тари.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе за дистриб'юторським договором № 01 від 27.12.2012р. зобов'язань в частині здійснення повних та своєчасних розрахунків за поставлений товар, повернення зворотної тари, забезпечення придбання узгодженого сторонами в плані закупок обсягу товару.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2013р. суддею Мостепаненко Ю.І. порушено провадження по справі № 916/3489/13 за даним позовом із призначенням розгляду справи на 10.01.2014р.

09.01.2014р. відповідач надав до суду відзив на позов (вх. № 233/14), відповідно до якого, частково визнавши позовні вимоги в сумі 72 393,64грн. - основної заборгованості, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 850,20грн. - основної заборгованості, пені, 25% річних, штрафу та вартості зворотної тари, посилаючись на:

- акт звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами та скріплений їх печатками за листопад 2013р., згідно якого узгоджено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 79 393,64грн., та подальшу оплату ще 7 000грн.: 03.12.2013р. - 2 000,00 грн., 10.12.2013р. - 2 000,00 грн., 18.12.2013р. - 3 000,00 грн.;

- те, що 29.07.2013р. Одеська філія ТОВ „Атланта - Він" направила позивачу лист № 29/07.13 про дострокове припинення дистриб'юторського договору № 01 від 27.12.2012р., а відповідно до п. 13.14.2 договору сторони домовились про незастосування штрафних санкцій до ініціатора припинення при достроковому припиненні договору;

- те, що цим же листом відповідач зазначив про готовність повернути зворотну тару, але позивачем не виконано свого зобов`язання щодо своєчасної організації її приймання, встановленого п. 6.2.4 дистриб'юторського договору.

10.01.2014р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх. № 2-50/14), відповідно до якої позивач, зменшуючи розмір позовних вимог, просить суд стягнути з ТОВ „Атланта - Він" 126 049,11 грн., з яких: 76 243,84 грн. - основна заборгованість, 4 025,04 грн. - пеня, 7 654,93 грн. - 25% річних, 19 531,30 грн. - штраф за невиконання місячного плану закупок, 17 222,40 грн. - штраф за невиконання квартального плану закупок, 1 371,60 грн. - вартість зворотної тари.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.01.2014р. розгляд справи відкладено на 12.02.2014р., у зв'язку з неподанням всіх витребуваних судом документів.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 12.02.2014р.:

- строк розгляду справи продовжено до 03.03.2014р. - згідно ст. 69 ГПК України;

- розгляд справи відкладено на 26.02.2014р.,- відповідно до ст. 77 ГПК України.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 25.02.2014р., у зв'язку зі знаходженням судді Мостепаненко Ю.І. на навчанні, справу № 916/3489/13 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Лічману Л.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.2014р. суддею Лічманом Л.В. справу № 916/3489/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 19.03.2014р.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 03.03.2014р. справу № 916/3489/13, у зв'язку з поверненням судді господарського суду Одеської області Мостепаненко Ю.І. з навчання, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), передано на розгляд судді Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2014р. суддею Мостепаненко Ю.І. справу № 916/3489/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 19.03.2014р.

В судовому засіданні 19.03.2014р. оголошено перерву на 26.03.2014р. - згідно ст. 77 ГПК України.

В процесі розгляду справи позивачем неодноразово надавались письмові пояснення (вх. № 2935/14 від 05.02.2014р., вх. № 4943/14 від 26.02.2014р., вх. № 7526/14 від 25.03.2014р.), відповідно до яких, наполягаючи на задоволенні уточнених позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача, окрім витрат по сплаті судового збору, витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 17 500 грн. (заява № 7630/14 від 26.03.2014р.)

Відповідач, частково визнавши позов в сумі 72 393,64грн. - основної заборгованості, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 850,20грн. - основної заборгованості, пені, 25% річних, штрафу та вартості зворотної тари, в обґрунтування чого надав відзив на позов (вх. № 233/14 від 09.01.2014р.) та письмові пояснення (вх. № 3259/14 від 08.02.2014р. та № 7633/14 від 26.03.2014р.).

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 26.03.2014р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив наступне.

27.12.2012р. між ТОВ „Атланта-Він" в особі Одеської філії ТОВ „Атланта - Він" (Дистриб'ютором) та ТОВ „Квас Бевериджиз" (Компанією) укладено дистриб'юторський договір № 01 (Договір), відповідно до умов якого Компанія зобов'язалась поставляти та передавати у власність Дистриб'ютора продукцію торгової марки „Ярило" (Товар) у строк та відповідно до інших умов, передбачених Договором, а Дистриб'ютор - приймати та оплачувати Товар, здійснювати зберігання та дистрибуцію Товару власною торговою командою, а також надавати Компанії окремо узгоджені сторонами послуги на території, в межах якої Дистриб'ютор здійснює дистрибуцію товару і якою є вся територія України, та виконувати інші зобов'язання за Договором (п. 2.2 Договору).

Назва, асортимент, номенклатура та ціна на кожний вид Товару визначається сторонами в Специфікації і також вказується в товарно-транспортній накладній. В ціну Товару входить вартість Товару, вартість доставки Товару до місця поставки. Вартість зворотної тари не включено до ціни Товару (п. 2.3 Договору).

Розділом 4 Договору сторони узгодили наступне:

- обсяг замовлень на кожний календарний місяць визначений у плані закупок, який наведено у додатку 2 до Договору. Поставка товару здійснюється певними партіями, які формуються у порядку, визначеному у п.4.2-п. 4.3 Договору (п. 4.1 Договору);

- замовлення на поставку певної партії товару із зазначенням об'єму поставок на наступний тиждень, складається Дистриб'ютором за формою, що міститься у додатку 3 до Договору, й не пізніше 14:00 четверга поточного тижня надається компанії персонально через уповноваженого представника Компанії або направляється Компанії засобами факсимільного зв`язку, або електронної пошти. В замовленні Дистриб'ютор вказує кількість зворотної тари, яка готова до повернення Компанії (п. 4.2 Договору);

- поставка товару здійснюється на умовах СРТ (перевезення оплачено до) склад Дистриб'ютора, що знаходиться за адресою: Україна, м. Одеса, пров. Петренка, 1 (п. 4.4 Договору);

- право власності на партію товару та ризики його випадкового знищення, випадкової загибелі, випадкового пошкодження переходять до Дистриб'ютора з моменту підписання ним товарно-транспортної накладної (ТТН) (п. 4.6 Договору).

Відповідно до п. 5.5 Договору зворотною (заставною) тарою за цим Договором є: піддони, марковані відповідно до специфікації, яка наведена у додатку 4 до Договору.

Заставна вартість зворотної тари вказується в ТТН (п. 5.6 Договору).

Заставна вартість піддонів становить 63,50 грн. за один піддон (п. 5.6.1 Договору).

Згідно п. 5.7 Договору сторони узгодили, що Дистриб'ютор, який отримав товар, зобов'язаний повернути Компанії зворотну (заставну) тару у непошкодженому стані протягом 30 календарних днів від дати поставки. Повернення зворотної (заставної) тари від Дистриб'ютора проводиться силами та за рахунок Компанії, за відповідним письмовим повідомленням Дистриб'ютора. Приймання зворотної (заставної) тари за кількістю здійснюється Компанією у місці поставки.

Згідно п. 6.1 Договору Дистриб'ютор, серед іншого, зобов'язався:

- здійснювати розрахунки за отриманий товар в строки та на умовах, визначених в п. 7.2 Договору (п. 6.1.4 Договору);

- виконувати план закупок щодо відповідного місяця, кварталу та року в цілому (п. 6.1.5 Договору);

- здійснювати повернення зворотної (заставної) тари Компанії у строк, визначений п. 5.7 Договору (п. 6.1.12 Договору);

- у разі неповернення зворотної тари у встановлений у п. 5.7 Договору строк, протягом п'яти робочих днів сплатити Компанії заставну вартість зворотної тари у розмірі, зазначеному у п. 5.6 цього Договору, збільшену на суму ПДВ (п. 6.1.13 Договору).

При цьому, відповідно до п. 6.2.4 Договору Компанія зобов'язалась своєчасно організовувати приймання зворотної тари з оформленням відповідних документів на приймання.

Розділом 7 Договору встановлено:

- ціна на кожний вид товару зазначена у Специфікації. Загальна вартість кожної партії Товару розраховується, виходячи з кількості товару у партії, на основі цін Товару, зазначених у Специфікації, з урахуванням дистриб'юторської знижки та торгівельної націнки Дистриб'ютора, наведених у додатку 5 до Договору (п. 7.1 Договору);

- платежі за Договором у розмірі повної вартості поставленого товару здійснюються в гривні шляхом банківського переказу коштів на рахунок Компанії в наступному порядку (п. 7. 2 Договору): оплата за Товар, поставлений у період з січня по квітень (включно), здійснюється Дистриб'ютором протягом 30 календарних днів після дати поставки, на підставі рахунку Компанії (п. 7.2.1 Договору); оплата за Товар, поставлений у період з травня по серпень (включно), здійснюється Дистриб'ютором протягом 14 календарних днів після дати поставки, на підставі рахунку Компанії (п. 7.2.2 Договору); оплата за Товар, поставлений у період з вересня по грудень (включно), здійснюється Дистриб'ютором протягом 30 календарних днів після дати поставки, на підставі рахунку Компанії (п. 7.2.3 Договору);

- Дистриб'ютор зобов'язується сплачувати заставну вартість зворотної тари в строк, визначений в п. 6.1.13 Договору (п. 7.3 Договору).

За порушення строків оплати за цим Договором, Дистриб'ютор сплачує на користь Компанії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення та, двадцять п'ять процентів річних від суми простроченого платежу за весь період порушення - згідно ст. 625 ЦК України (п. 8.4 Договору).

У випадку невиконання Дистриб'ютором в повному обсязі місячного плану закупок (додаток 2 до Договору), Дистриб'ютор сплачує Компанії штраф у розмірі 2,5% від вартості Товару, поставленого протягом місяця, в якому відбулось таке невиконання плану закупок (п. 8.5 Договору).

У випадку невиконання Дистриб'ютором в повному обсязі квартального плану закупок, (додаток 2 до Договору), Дистриб'ютор сплачує Компанії штраф у розмірі 2% від вартості Товару, поставленого протягом кварталу, в якому відбулось таке невиконання плану закупок (п. 8.6 Договору).

Цей Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2013р., а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання сторонами (п. 13.1 Договору).

П. 13.4.2 Договору передбачено, що Договір, серед іншого, може бути припинений однією із сторін в односторонньому порядку у будь-який час без будь-якої причини шляхом надання простого письмового повідомлення іншій стороні за 60 календарних днів до бажаної дати припинення. Таке припинення Договору не матиме наслідком жодних штрафних санкцій у відношенні сторони, яка ініціює таке припинення. У випадку припинення Договору, як передбачено вище, Дистриб'ютор зобов'язаний оплатити партії Товару, фактично поставлені Компанією до дати припинення Договору.

Згідно додатку 2 до дистриб'юторського договору № 01 від 27.12.2012р. сторони узгодили план закупок на рік, який складає 1 306 883 літрів, в тому числі, по місяцях:

- січень - 10 618 л., лютий - 9 085 л., березень - 38 974 л. - всього за 1 квартал - 58 677 л.;

- квітень - 58 580 л., травень - 273 895 л., червень - 293 155 л. - всього за II квартал - 625 630 л.;

- липень - 293 155 л., серпень - 243 870 л., вересень - 39 587 л. - всього за III квартал - 567 612 л.;

- жовтень - 21 429 л., листопад - 19 771 л., грудень - 13 763 л. всього за IV квартал - 54 963 л.

Додатковою угодою № 1 від 28.12.2012р. до Дистриб'юторського договору № 01 від 27.12.2012р. сторони дійшли згоди, що у випадку, якщо обсяг поставки Товару у січні 2013 року дорівнює або перевищує сумарний обсяг плану закупок для січня та лютого, оплата за Товар, поставлений протягом січня 2013р., здійснюється Дистриб'ютором протягом 60 календарних днів після дати поставки, на підставі рахунку Компанії (п. 1 додаткової угоди).

Як свідчать наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні, в період з 09.01.2013р. по 26.07.2013р. позивач поставив відповідачу Товар в кількості 194 640 літрів на загальну суму 861 120,00 грн., з використанням 262 піддонів, а саме:

- ТТН № 4 від 09.01.2013р. - поставлено 19 728 літрів квасу на суму 79 868,16 грн. (26 піддонів на суму 1 651,00 грн.);

- ТТН № 160 від 12.03.2013р. - поставлено 19 512 літрів квасу на суму 83 013,12 грн. (26 піддонів 26 на суму 1 651,00 грн.);

- ТТН № 318 від 04.04.2013р. - поставлено 20 148 літрів квасу на суму 96 410,88 грн. (28 піддонів на суму 1 778,00 грн.);

- ТТН № 524 від 07.05.2013р. - поставлено 18 480 літрів квасу на суму 98 654,40 грн. (26 піддонів на суму 1 651,00 грн.);

- ТТН № 732 від 14.05.2013р. - поставлено 19 788 літрів квасу на суму 78 621,12 грн. (26 піддонів на суму 1 651,00 грн.);

- ТТН № 780 від 17.05.2013р. - поставлено 19 728 літрів квасу на суму 80 248,32 грн. (26 піддонів 26 на суму 1 651,00 грн.);

- ТТН № 2179 від 05.07.2013р. - поставлено 19 440 літрів квасу на суму 84 205,44 грн. (26 піддонів на суму 1 651,00 грн.);

- ТТН № 2394 від 12.07.2013р. - поставлено 19 440 літрів квасу на суму 84 205,44 грн. (26 піддонів на суму 1 651,00 грн.);

- ТТН № 2666 від 19.07.2013р. - поставлено 19 188 літрів квасу на суму 87 946,56 грн. (26 піддонів на суму 1 651,00 грн.);

- ТТН № 2789 від 26.07.2013р. - поставлено 19 188 літрів квасу на суму 87 946,56 грн. (26 піддонів на суму 1 651,00 грн.).

На оплату поставленого товару позивачем виставлено відповідачу відповідні рахунки.

Відповідач за отриманий Товар розрахувався частково - в сумі 730 282,88 грн., що підтверджується банківською випискою АТ „РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м. Києві за період з 01.01.20132р. по 12.11.2013р., наявною в матеріалах справи, а саме: 11.03.2013р. сплатив 79 868,16 грн., 11.04.2013р. сплатив 83 013,12 грн., 07.05.2013р. сплатив 96 410,88 грн., 11.06.2013р. сплатив 20 000 грн., 21.06.2013р. сплатив 20 000 грн., 03.07.2013р. в сплатив 217 474,84 грн., 04.07.2013р. - 49 грн., 23.07.2013р. - 84 205,44 грн., 02.08.2013р. - 84 205,44 грн., 10.09.2013р. - 9 000 грн., 18.09.2013р. - 5 000 грн., 03.10.2013р. - 3 000 грн., 16.10.2013р. - 4 000 грн., 17.10.2013р. - 6 056 грн., 24.10.2013р. - 6 056 грн., 25.10.2013р. - 3 944,00 грн., 30.10.2013р. - 4 000 грн., 01.11.2013р. - 4 000 грн.

Згідно накладних на повернення товару від покупця відповідач повернув, а позивач прийняв Товар в кількості 8 568 літрів на суму 45 593,28 грн., а саме:

- № 1040 від 15.08.2013р. в кількості 1 368 літрів на суму 8 389,44 грн. (за замовленням покупця від 19.07.2013р.);

- № 1009 від 16.08.2013р. в кількості 5 724 літрів на суму 30 196,80 грн. (за замовленням покупця від 26.07.2013р.);

- № 1045 від 22.08.2013р. в кількості 1 476 літрів на суму 7 007,04 грн. (за замовленням покупця від 26.07.2013р.),

та піддони в кількості 244 штуки, а саме:

- за накладною № 953 від 18.07.2013р. в кількості 210 штук на суму 13 335,00 грн.;

- за накладною № 994 від 15.08.2013р. в кількості 2 штук на суму 127,00 грн.;

- за накладною № 1010 від 16.08.2013р. в кількості 8 штук на суму 508,00 грн.;

- за накладною № 1046 від 22.08.2013р. в кількості 2 штук на суму 127,00 грн.;

- за накладною № 1148 від 03.10.2013р. в кількості 22 штук на суму 1 397,00 грн.

Листом № 29/07.13 від 29.07.2013р. відповідач повідомив позивача про дострокове припинення дистриб'юторського договору № 01 від 27.12.2012р. на підставі п. 13.4.2 Договору.

В процесі розгляду справи відповідачем здійснено часткову оплату Товару на загальну суму 9 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою АТ „РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м. Києві за період з 02.11.2013р. по 26.12.2013р., а саме: 13.11.2013р. - 2 000,00 грн., 03.12.2013р. - 2 000,00 грн., 10.12.2013р. - 2 000,00 грн., 18.12.2013р. - 3 000,00 грн.

Як зазначає позивач, відповідач у строки, встановлені п. 7.2 Договору, за поставлений Товар на суму 76 243,84 грн. (861 120,00 грн. - 730 282,88 грн. - 45 593,28 грн. - 9 000,00 грн.), не розрахувався, за весь період співпраці не придбав узгодженого сторонами в плані закупок обсягу товару, не повернув 18 піддонів, що і стало підставою для звернення ТОВ „Квас Бевериджиз" до господарського суду Одеської області з даним позовом та уточненнями до нього, в якому, окрім стягнення з відповідача 76 243,84 грн. - основного боргу, позивач просить суд стягнути ще 4 025,04 грн. пені, 7 654,93 грн. - 25% річних, 36 753,70 грн. - штрафу та 1 371,60 грн. - вартості зворотної тари.

Дослідивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами укладено дистриб'юторський договір № 01 від 27.12.2012р., згідно якого ТОВ „Квас Бевериджиз" зобов'язалась поставляти та передавати у власність ТОВ „Атланта-Він" в особі Одеської філії ТОВ „Атланта - Він" Товар, а відповідач - приймати та оплачувати Товар, здійснювати зберігання та Дистрибуцію Товару власною торговою командою, а також надавати позивачу окремо узгоджені сторонами, послуги та території.

Умовами п. 7.2 Договору та п. 1 Додаткової угоди № 1 до Договору сторони дійшли згоди, що платежі за Договором у розмірі повної вартості поставленого товару здійснюються в гривні шляхом банківського переказу коштів на рахунок Компанії в наступному порядку:

- оплата за Товар поставлений у період з січня по квітень (включно), здійснюється Дистриб'ютором протягом 30 календарних днів після дати поставки, на підставі рахунку Компанії (п. 7.2.1 Договору);

- оплата за Товар поставлений у період з травня по серпень (включно), здійснюється Дистриб'ютором протягом 14 календарних днів після дати поставки, на підставі рахунку Компанії (п. 7.2.2 Договору);

- оплата за Товар поставлений у період з вересня по грудень (включно), здійснюється Дистриб'ютором протягом 30 календарних днів після дати поставки, на підставі рахунку Компанії (п. 7.2.3 Договору);

- у випадку, якщо обсяг поставки Товару у січні 2013 року дорівнює або перевищує сумарний обсяг плану закупок для січня та лютого, то оплата за Товар, поставлений протягом січня 2013р., здійснюється Дистриб'ютором протягом 60 календарних днів після дати поставки, на підставі рахунку Компанії.

Із встановлених матеріалів справи вбачається, що позивач - на виконання умов дистриб'юторського договору № 01 від 27.12.2012р. - поставив відповідачу в період з 09.01.2013р. по 26.07.2013р. товар на загальну суму 861 120 грн., при цьому, товар на суму 45 593,28 грн. було повернуто позивачу, а 739 282,88 грн. - сплачено згідно платіжних доручень, у зв'язку із чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 76 243,84 грн.

При цьому, судом не приймається до уваги посилання відповідача на акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого узгоджено заборгованість відповідача перед позивачем станом на листопад 2013р. в сумі 79 393,64грн., оскільки цей акт не є первинним документом та не може підтверджувати обсяги поставок і оплат за господарськими операціями, що здійснювались між сторонами.

Згідно викладеного та, враховуючи, що основна заборгованість ТОВ „Атланта-Він" в особі Одеської філії ТОВ „Атланта - Він" в сумі 76 243,84 грн. підтверджується матеріалами справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог ТОВ „Квас Бевериджиз" про стягнення з ТОВ „Атланта-Він" в особі Одеської філії ТОВ „Атланта - Він" суми основної заборгованості за дистриб'юторським договором № 01 від 27.12.2012р.

Згідно ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас, вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами п. 8.4 Договору сторони узгодили, що за порушення строків оплати за цим Договором, Дистриб'ютор сплачує на користь Компанії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення та, двадцять п'ять процентів річних від суми простроченого платежу за весь період порушення - згідно ст. 625 ЦК України.

Розрахунок пені у загальному розмірі 4 025,04 грн., здійснений позивачем за прострочення виконання відповідачем зобов'язання оплатити товар, отриманий згідно ТТН № 2666 від 19.07.2013р. та ТТН № 2789 від 26.07.2013р, - всього на суму 175 893,12 за період з 10.08.2013р. по 11.11.2013р., перевірено господарським судом за допомогою системи „Ліга-Закон" та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оскільки умовами п. 8.4 Договору за погодженням сторін передбачений інший розмір процентів річних, а саме 25% від суми простроченого платежу, то позивачем здійснено розрахунок 25 % річних у загальному розмірі 7 654,93 грн. за прострочення виконання відповідачем зобов'язання оплатити товар, отриманий згідно ТТН № 2666 від 19.07.2013р. та ТТН № 2789 від 26.07.2013р, - всього на суму 175 893,12грн., за період з 10.08.2013р. по 11.11.2013р.

Суд, перевіривши зазначений розрахунок встановив його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Що стосується позовних вимог ТОВ „Квас Бевериджиз" про стягнення з відповідача штрафу, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Умовами п.п. 8.5 - 8.6 Договору передбачено такий вид санкцій за невиконання відповідачем у повному обсязі місячного та квартального плану закупок, як штраф:

- у розмірі 2,5% від вартості Товару, поставленого протягом місяця, в якому відбулось таке невиконання плану закупок;

- у розмірі 2% від вартості Товару, поставленого протягом кварталу, в якому відбулось таке невиконання плану закупок.

Суд, перевіривши розрахунки штрафів за невиконання місячного (19 531,30грн.) та квартального (17 222,40грн.) планів закупок, зроблені позивачем, встановив, що позивачем при здійсненні розрахунків штрафів не враховано кількість повернутого товару від покупця (який було поставлено в липні 2013р.) за накладними: № 1040 від 15.08.2013р. в кількості 1 368 літрів на суму 8 389,44 грн., № 1009 від 16.08.2013р. в кількості 5 724 літрів на суму 30 196,80 грн.; № 1045 від 22.08.2013р. в кількості 1 476 літрів на суму 7 007,04 грн., всього - 8568 літрів, та встановлено невідповідність даних розрахунків матеріалам справи, відповідно до чого зроблено свої власні розрахунки.

Розрахунок штрафу за невиконання місячного плану закупок

МісяцьНакладна Фактично поставлено літрівПлан закупок в літрахВартість поставленого товару (грн.)Розмір штрафу (грн.) березеньТТН №160 від 12.03.13р. 15 512 38 974 83 013,12 2 075,33 квітеньТТН №318 від 04.04.13р. 20 148 58 580 96 410,88 2 410,27 травеньТТН №524 від 07.05.13р. 57 996 273 895 6 438,10 ТТН №732 від 14.05.13р. 257 523,84 ТТН №780 від 17.05.13р. липеньТТН №2179 від 05.07.13р. 68 688 293 155 7 467,77 ТТН №2394 від 12.07.13р. 298 710,72 ТТН №2660 від 19.07.13р. Повернення № 1040 від 15.08.2013р. ТТН №2789 від 26.07.13р. Повернення № 1009 від 16.08.2013р. Повернення № 1045 від 22.08.2013р. Всього 18 391,47 грн.

Розрахунок штрафу за невиконання квартального плану закупок

кварталНакладна на суму (грн.)Фактично поставлено літрівПлан закупок в літрахВартість поставленого товару (грн.)Розмір штрафу (грн.) IТТН №4 від 09.04.2013р. 39 240 58 677 162 882,28 3 257,63 ТТН №160 від 12.03.13р. II ТТН №318 від 04.04.13р. 78 144 625 630 7 078,69 ТТН №524 від 07.05.13р. 353 934,72 ТТН №732 від 14.05.13р. ТТН №780 від 17.05.13р. ІІІТТН №2179 від 05.07.13р. 68 688 567 612 5 974,21 ТТН №2394 від 12.07.13р. 298 710,72 ТТН №2660 від 19.07.13р. Повернення № 1040 від 15.08.2013р. ТТН №2789 від 26.07.13р. Повернення № 1009 від 16.08.2013р. Повернення № 1045 від 22.08.2013р. Всього 16 310,53 грн.

Отже, сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача за невиконання місячного плану закупок становить 18 391,47 грн., а сума штрафу - за невиконання квартального плану закупок - 16 310,53грн.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про безпідставність заявлених позовних вимог про стягнення пені, 25% річних та штрафу з посиланням на п. 13.4.2 Договору, яким передбачено неприпустимість будь-яких штрафних санкцій щодо сторони, яка ініціювала одностороннє припинення договору, з огляду на те, що виключно сам факт припинення договору не звільняє відповідача від відповідальності за порушення, які мали місце під час дії договору.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача вартості заставної зворотної тари, суд вважає за доцільне відмовити у їх задоволенні, з огляду на таке.

Умовами п. 5.7 Договору сторони узгодили, що Дистриб'ютор, що отримав товар, зобов'язаний повернути Компанії зворотну (заставну) тару у непошкодженому стані протягом 30 календарних днів від дати поставки. Повернення зворотної (заставної) тари від Дистриб'ютора проводиться силами та за рахунок Компанії, за відповідним письмовим повідомленням Дистриб'ютора. Приймання зворотної (заставної) тари за кількістю здійснюється Компанією у місці поставки.

При цьому, умовами п. 6.2.4 Договору встановлено, що позивач зобов'язаний своєчасно організовувати приймання зворотної тари з оформленням відповідних документів на приймання.

Так, матеріалами справи встановлено, що листом № 29/07.13 від 29.07.2013р. - через три дні після здійснення останньої поставки 26.07.2013р. - відповідач повідомив позивача, серед іншого, про готовність повернути зворотну тару. Відповідний лист відповідачем було направлено 29.07.2013р., про що свідчить квитанція № 47 поштової установи та опис вкладення до цінного листа, наявні в матеріалах справи.

Проте, в порушення вимог договору, позивачем не було здійснено жодних дій щодо своєчасної організації та приймання зворотної тари, обов`язок здійснення яких встановлено п. 5.7 та п. 6.2.4 укладеного між сторонами договору.

Отже, ТОВ „Квас Бевериджиз" передчасно вимагає стягнення з відповідача вартості зворотної тари, оскільки відповідач не відмовлявся виконувати обов`язок за договором щодо її повернення. Навпаки, матеріали справи містять докази невиконання позивачем свого обов`язку прийняти зворотну тару. Зазначене не позбавляє ТОВ „Квас Бевериджиз" можливості виконати умови договору в цій частині в майбутньому.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача основного боргу в розмірі 76 243,84 грн., пені в розмірі 4 025,04 грн., 25% річних в розмірі 7 654,93 грн., штрафу в розмірі 34 702 грн.

Що стосується заяви позивача про розподіл судових витрат на послуги адвоката, суд зазначає наступне.

Ст. 44 ГПК України передбачено відшкодування як судових витрат, так і сум, що були сплачені стороною за отримання послуг адвоката.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З наданих позивачем документів - на підтвердження понесених ним судових витрат на оплату послуг адвоката у справі - вбачається, що позивач - ТОВ „Квас Бевериджиз" 07.02.2014р. уклало з адвокатським бюро ОСОБА_1 договір про надання правової допомоги № 1. Відповідно п. 1.1 даного договору, його предметом являється надання адвокатським бюро правової допомоги. Актом від 28.02.2014р. про надання правової допомоги згідно договору № 1 від 07.02.2014р. встановлено, що послуги надано в рамках справи № 916/3489/13 на суму 17 500грн. Згідно платіжного доручення № 3474 від 18.03.2014р. вбачається, що адвокатським бюро отримано гонорар за юридичні послуги згідно рахунку № 1 від 28.02.2014р. від ТОВ „Квас Бевериджиз" у розмірі 17 500,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд, застосовуючи аналогію закону (положення ст. 49 ГПК України), вважає за необхідне обмежити цей розмір до 17 024грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 520,98 грн. покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Атланта - Він" в особі Одеської філії товариства з обмеженою відповідальністю „Атланта - Він" (65003, м. Одеса, вул. Кравцова, 6, код ЄДРПОУ 38054796) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Квас Бевериджиз" (69057, м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, 3, код ЄДРПОУ 36065256) 76 243 (сімдесят шість тисяч двісті сорок три) грн. 84 коп. - основного боргу, 4 025 (чотири тисячі двадцять п'ять) грн. 04 коп. - пені, 7 654 (сім тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 93 коп. - 25% річних, 34 702 (тридцять чотири тисячі сімсот дві) грн. - штрафу, 17 024 (сімнадцять тисяч двадцять чотири) грн. - витрат на послуги адвоката та 2 452 (дві тисячі чотириста п`ятдесят дві) грн. 41 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3 . В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 31.03.2014р.

Суддя Мостепаненко Ю.І.