Постанова

від 01.04.2014 по справі 910/15487/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року Справа № 910/15487/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Плюшка І.А., суддівКочерової Н.О. (доповідач), Мележик Н.І., розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.01.2014р. у справі№ 910/15487/13 господарського суду міста Києва за позовомприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Мобілья", провідшкодування шкоди в розмірі 21 074, 92 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Васютін А.Г., дов. від 30.12.2013

від відповідача: Кравчук Ю.Д., дов. від 05.09.2013

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "НОВА" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Мобілья" про відшкодування шкоди в розмірі 21 074, 92 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що виплативши відповідно до полісу ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів № ВС/8074983 страхове відшкодування він набув згідно абз. ґ) п. 38.1.1. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" право регресної вимоги про стягнення виплаченого страхового відшкодування до свого страхувальника - відповідача у справі, оскільки ні останній, ні водій забезпеченого за вказаним полісом транспортного засобу - винуватець ДТП не повідомили страховика про настання ДТП у строки і за умов, визначених у пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього Закону.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.11.2013р. (суддя Домнічева І.О.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Глобал Мобілья" на користь ПрАТ "Страхова компанія "НОВА" 21 074, 92 грн. страхового відшкодування та 1 720, 50 грн. судового збору.

При цьому, місцевий господарський суд, керуючись абз. ґ) п. 38.1.1. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" дійшов висновку про наявність у позивача права на звернення з регресним позовом до свого страхувальника - відповідача у справі та наявність підстав для задоволення позову, оскільки в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази факту повідомлення відповідачем позивача про настання ДТП у строки і за умов, визначених пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 вказаного Закону.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014р. (колегія суддів у складі: Синиця О.Ф. - головуючий, Зеленін В.О., Калатай Н.Ф.) рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2013р. скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ПАТ "Страхова компанія "Нова" на користь ТОВ "Глобал Мобілья" 860, 25 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правові підстави для звернення позивача до свого страхувальника з регресним позовом про стягнення страхового відшкодування відсутні, оскільки, як встановлено судом, відповідач вчасно та відповідно до вимог чинного законодавства повідомив позивача про настання страхового випадку за допомогою телефонного дзвінка на мобільний номер оператора страховика, зазначеного в полісі ОСЦПВ, а норми пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", які діяли на час ДТП, не передбачали лише письмову форму повідомлення страховика про настання страхового випадку.

В касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "НОВА" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 24.09.2009р. між позивачем, як страховиком, та відповідачем, як страхувальником, укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом обов'язкового страхування цивільно-правої відповідальності власників транспортних засобів № ВС/8074983, згідно якого застраховано цивільно-правову відповідальність власника забезпеченого за вказаним полісом транспортного засобу - автомобіля "Renault Kangoo", н.з. НОМЕР_1. Строк дії полісу - з 24.09.2009р. по 23.09.2010р. (включно).

31.12.2009р. у м. Києві на перехресті вулиць Салтикова-Щедріна та Кіквідзе, 36а сталась дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого за вказаним полісом № ВС/8074983 автомобіля марки "Renault Kangoo", н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_9 та автомобіля марки "Volkswagen Passat", н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_10

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 25.01.2010р. у справі № 3-158/10 водія автомобіля "Renault Kangoo", н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні 31.12.2009р. правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (Порушення Правил дорожнього руху), та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

На момент ДТП автомобіль "Volkswagen Passat" було застраховано товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Демерс Олексенко і партнери" у ЗАТ СК "К'Ю БІ І Україна" відповідно до договору страхування.

Згідно звіту про оцінку автомобіля №34, складеного 12.02.2010р. закритим акціонерним товариством "Експерт-Сервіс" на замовлення страхової компанії "К'Ю БІ І Україна", матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Volkswagen Passat В6 держномер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, склав 22 660, 58 грн.

23.03.2011р. позивач отримав від приватного акціонерного товариства Страхової компанії "К'Ю БІ І Україна" вимогу № 140-03/11 від 17.03.2011р. про виплату в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 21 584, 92 грн., виплаченого останнім своєму страхувальнику внаслідок пошкодження 31.12.2009р. при ДТП автомобіля "Volkswagen Passat", н.з. НОМЕР_2.

Відповідно до страхового акту № 2143 від 05.09.2011р. позивач прийняв рішення про виплату приватному акціонерному товариству Страховій компанії "К'Ю БІ І Україна" страхового відшкодування в розмірі 21 074,92 грн. (за вирахуванням передбаченої полісом ОСЦПВ № 8074983 суми франшизи в розмірі 510, 00 грн.) та здійснив таку виплату, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок по особовому рахунку позивача (а.с. 43-45).

28.11.2012р. позивач звернувся до відповідача з письмовою претензійною вимогою № 2354/0/17-12 від 28.11.2012р., в якій, посилаючись на неповідомлення його відповідачем, як страхувальником, про настання ДТП у строки у і за умов, визначених пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", просив в досудовому порядку протягом 15 днів сплатити йому в порядку регресу суму виплаченого приватному акціонерному товариству СК "К'Ю БІ І Україна" страхового відшкодування. Однак, відповідач відповіді на вимогу не надав, суму страхового відшкодування в порядку регресу не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" метою обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно п. 22.1. ст. 22 вказаного Закону в редакції від 24.09.2008р., чинній на час зазначеної у даній справі ДТП, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, зокрема копіями банківських виписок по особовому рахунку позивача, останній, як страховик цивільно-правової відповідальності відповідача - власника забезпеченого за полісом ОСЦПВ №ВС/8074983 автомобіля "Renault Kangoo", н.з. НОМЕР_1, - учасника ДТП, відшкодував заподіяну водієм вказаного автомобіля, якого визнано винним у вчиненні 31.12.2009р. ДТП, власнику автомобіля "Volkswagen Passat" шкоду.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачені підстави для звернення страховика з регресним позовом до страхувальника, відповідно до абзацу ґ) пп. 38.1.1. п. 38.1. якої в редакції від 24.09.2008р. передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду в разі, якщо він не повідомив страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. ст. 33 цього Закону.

Відповідно до пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції від 24.09.2008р. учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Як встановлено судом апеляційної інстанції водій автомобіля "Renault Kangoo", н.з. НОМЕР_1, винний у спричиненні ДТП, - ОСОБА_9 - засновник юридичної особи відповідача, в день ДТП повідомив страховика про настання страхового випадку шляхом здійснення телефонного дзвінка на мобільний номер оператора страховика, зазначений в страховому полісі останнього та повідомив всю необхідну інформацію про ДТП за участю забезпеченого за полісом №ВС/8074983 транспортного засобу.

Встановивши наведені обставини, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач вчасно повідомив позивача про настання ДТП, а його дії щодо повідомлення страховика про ДТП за допомогою телефонного зв'язку відповідали вимогами чинного на той час законодавства, оскільки, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, правова норма підпункту 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції закону від 24.09.2008р., чинній станом на 31.12.2009р., не передбачала виключно письмову форму повідомлення страхувальником страховика про настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог страховий акт № 2143 від 05.09.2011р., в якому містяться відомості щодо дати повідомлення страховика про подію, та довідка від 31.10.2013р. про відсутність в кол-центрі позивача повідомлень про ДТП, яка мала місце 31.12.2009р., не є належними та допустимими доказами несвоєчасного повідомлення про страховий випадок в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки вказані документи складені самим позивачем в односторонньому порядку, а тому, з достовірністю не підтверджують фактів, викладених в них. Інших доказів в підтвердження доводів позивача щодо несвоєчасного його повідомлення страхувальником про настання страхового випадку матеріали справи не містять. Відсутні в матеріалах справи і належні докази в спростування тверджень відповідача відносно здійснення ним повідомлення страховика про ДТП саме 31.12.2009р., тобто в строки, передбачені чинним на час ДТП законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач не довів факту несвоєчасного повідомлення страхувальником страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди, а відтак, не набув передбаченого ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" права подати регресний позов.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у позивача правових підстав для звернення з регресним позовом про стягнення страхового відшкодування у даній справі та вірно скасував рішення місцевого господарського суду, прийнявши нове рішення про відмову в позові.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувана відповідачем постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а твердження скаржника про порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014р. у справі № 910/15487/13 - без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

Н. Мележик