Постанова

від 02.04.2014 по справі 910/15966/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року Справа № 910/15966/13

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УТЕК будівельна та

торгова компанія"

на рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013р. та

постанову Київського апеляційного господарського суду

від 04.02.2014р.

у справі №910/15966/13 господарського суду міста Києва

за позовом Житомирського товариства з обмеженою відповідальністю "Галант"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"УТЕК будівельна та торгова компанія"

про стягнення 668 019,66 грн.,

за участю представників:

ТОВ "Галант" - Тарнавський В.Я.;

ТОВ "УТЕК будівельна та торгова компанія" - Римар С.Ю.;

в с т а н о в и л а :

Житомирське товариство з обмеженою відповідальністю "Галант" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УТЕК будівельна та торгова компанія" і просило суд стягнути з останнього 668019,66 грн., у тому числі: 560 943,75 грн. безпідставно отриманих коштів, 28047,19 грн. пені, 2804,72 грн. 3% річних та 76224,0 грн. збитків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що внаслідок його відмови від договору генерального підряду №№2012/10 від 25.05.2012р., відповідач зобов'язаний повернути безпідставно отримані кошти за оплачені, але не виконанні роботи у розмірі 560 943,75 грн., сплатити встановлену договором пеню, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних та відшкодувати понесені позивачем збитки через неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання.

У своєму відзиві на позов відповідач заперечує проти його задоволення, посилаючись, між іншим, на те, що припинення 03.04.2013р. дії договору підряду не є підставою для визнання раніше сплачених позивачем коштів за оплатним договором як безпідставних (т.1 а.с.125-131).

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.11.2013р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 560 943,75 грн. безпідставно отриманих коштів, 2305,25 грн. - 3% річних, 28 047,19 грн. пені. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідачем не виконані роботи за договором на суму перерахованого авансу;

- договір підряду є розірваним, а тому вказана сума має бути повернута позивачу відповідачем як безпідставно ним одержана відповідно до ст.1212 ЦК України;

- пеня підлягає стягненню на підставі п.12.6 договору, а 3% річних відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України;

- заявлені позивачем до стягнення з відповідача збитки не підлягають задоволенню через їх недоведеність відповідно до ст.22 ЦК України та ст.224 ГК України (т.2 а.с.11-16).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013р. залишено без змін (т.2 а.с.56-62).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати в частині задоволених вимог, прийняти в цій частині нове рішення про відмову, в іншій частині оскаржувані рішення та постанову залишити в силі.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (т.2 а.с.78-85).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

25.05.2012р. між Житомирським ТОВ "Галант" (замовник) та ТОВ "УТЕК будівельна та торгова компанія" (генеральний підрядник) укладено договір генерального підряду № 2012/10 будівництва об'єкту - одноповерхова будівля складу у м.Житомир по вул. Вітрука, 5 "а".

Відповідно до п.1.1. договору, договір регулює всі відносини між замовником і генеральним підрядником щодо будівництва об'єкту (одноповерхова будівля складу, яку буде збудовано згідно з проектною документацією), готового до експлуатації, та передачі його замовнику. Генеральний підрядник бере на себе зобов'язання виконати власними силами і засобами на свій ризик весь обсяг робіт з будівництва об'єкта відповідно до договору і проектної документації, затвердженої замовником, в рамках договірної ціни та строків виконання робіт.

Пунктом 1.2 договору погоджено, що генеральний підрядник зобов'язаний виконати роботи власними силами і засобами, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Загальна вартість робіт за договором становить 2 433 333,33 грн. без ПДВ (або 2 920 000 грн. з ПДВ) (пункт 4.2 договору).

Згідно пунктів 6.1, 6.2 договору, виконання робіт починається після здійснення авансового платежу замовником і передачі майданчика генеральному підряднику. Термін виконання будівельних робіт на об'єкті 8 (вісім) місяців згідно з графіком виконання робіт.

Даний договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, що вірно визначено судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 629 ЦК України та ст.193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судами встановлено, що на виконання умов договору позивач сплатив відповідачу 2 662 000 грн. авансу (т. 1, а.с.24, 26-34).

Згідно акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2012 року, підписаного обома сторонами без будь-яких зауважень, вартість виконаних робіт за договором склала 2 101 056,25 грн. (т.1, а.с.35-63).

Відповідно до пункту 14.1 договору, замовник може відмовитися від Договору або призупинити його виконання у зв'язку з несвоєчасним початком виконання робіт за договором з вини генерального підрядника і відставання від графіку виконання робіт більше ніж на 1 (один) місяць.

Частиною 2 ст.849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Судами встановлено і не заперечується скаржником, що позивач в порядку ст.849 ЦК України та з урахуванням умов п.14.1 договору листом від 19.03.2013р. №9 повідомив відповідача про відмову від договору підряду та вимагав повернути безпідставно отримані кошти за оплачені, але не виконані роботи, та сплатити пеню у розмірі 5% від вартості невиконаних робіт (т.1, а.с.109-111).

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача, визначений ст.1212 ЦК України, повернути безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 560 943,75 грн., сплатити пеню, 3% річних та відшкодувати збитки.

Згідно ч.3 ст.651, ч.2 ст.653 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим; у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч.2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 3 вказаної норми встановлено, що положення глави 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються також до вимоги про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Отже, із змісту вищевказаних норм вбачається, що якщо одна сторона до розірвання договору не надала виконання, але отримала виконання від другої, то вона набула майно або зберегла його за рахунок другої, а правовою підставою такого набуття або збереження був саме договір. У разі розірвання договору правова підстава відпадає, і мають застосуватись правила частини першої статті 1212 ЦК України.

Враховуючи, що позивач в односторонньому порядку відмовився від договору відповідно до умов п.14.1 договору та ст.849 ЦК України, а відтак зобов'язання сторін є припиненими, і, зважаючи на те, що відповідачем не виконані роботи на суму 560 943,75 грн., перераховану йому в якості оплати відповідних робіт, суди дійшли правильного висновку про те, що відповідач утримує грошові кошти у вказаному розмірі безпідставно і має повернути їх позивачу в силу ст.1212 ЦК України.

Окрім того, згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 12.6 договору встановлено, що якщо генеральний підрядник неспроможний вчасно закінчити роботу за договором, то він сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості невиконаних робіт за договором за кожен день прострочення виконання робіт; загальна вартість пені обмежена 5% вартості невиконаних робіт.

Оскільки до дати розірвання договору відповідач прострочив виконання робіт на чотири місяці, то суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 28 047,19 грн. (560 943,75 грн. х 5%).

Разом з тим, задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача передбачених ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних, суди двох інстанцій помилково не врахували, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням процентів річних не виникає у випадку повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідна дія вчиняється сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав (п.5.2. постанови пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань).

За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. в частині залишення без змін рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013р. щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2305,25 грн. 3% річних та рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013р. у відповідній частині підлягають скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині підстави для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р., якою залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013р., відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УТЕК будівельна та торгова компанія" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. в частині залишення без змін рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013р. щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2305,25грн. 3% річних та рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013р. у відповідній частині скасувати, прийнявши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

3. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. у справі №910/15966/13 та у відповідний частині рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2013р. залишити без змін.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Палій В.М.