Постанова

від 02.04.2014 по справі 905/6837/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року Справа № 905/6837/13

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого судді Кузьменка М.В.,

Судді Васищака І.М.,

Судді Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління

будівельними проектами "Герц"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

від 14.01.2014 р.

у справі № 905/6837/13 господарського суду Донецької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління

будівельними проектами "Герц"

до 1. Приватної виробничо-комерційної фірми "Фаетон";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Де Проект"

про стягнення 798 154,59 грн.

за участю представників:

ТОВ "Компанія з управління будівельними проектами "Герц"- Нещерет Д.Б.

ПВКФ "Фаетон" - не з'явилися;

ТОВ "Де Проект" - не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління будівельними проектами "Герц" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми "Фаетон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Де Проект" і просило суд стягнути солідарно з останніх безпідставно отримані кошти у розмірі 1000,0 грн. та стягнути з ТОВ "Де Проект" 373 661,03 грн. неустойки і безпідставно набуті грошові кошти у сумі 423 493,56 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення другим відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором субпідряду №0124.Д-16150.01 від 16.11.2012р. щодо дотримання строків виконання будівельних робіт, забезпечення дотримання правил охорони праці та техніки безпеки, а також стверджує про безпідставність набуття другим відповідачем грошових коштів.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.10.2013р. позов задоволено повністю (т.2 а.с.16-19).

При цьому задовольняючи вимоги щодо стягнення з другого відповідача встановленої договором субпідряду неустойки у розмірі 273 661,03 грн., суд першої інстанції виходив з того, що останнім допущено порушення строків виконання робіт, передбачених календарним графіком виконання робіт, та остаточний строк виконання робіт. Також суд першої інстанції визнав правомірними вимоги позивача про стягнення з другого відповідача передбаченого договором штрафу у розмірі 100 000,0 грн. за порушення правил охорони праці та техніки безпеки.

Стосовно задоволення вимог про стягнення безпідставно отриманих другим відповідачем грошових коштів у сумі 71 263,79 грн. - вартість генпідрядних послуг (5% від договірної суми); у сумі 28 505,51 грн. - вартість послуг з прибирання будівельного майданчику (вивезення сміття тощо) (2% від договірної суми), які не були утриманні позивачем з кожної перерахованої другому відповідачу суми, а також у сумі 324 724,26 грн. - невикористаний аванс, то суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для їх отримання.

В частині стягнення з першого відповідача 1000,0 грн. рішення суду першої інстанції ґрунтується на умовах укладеного 15.04.2013р. між ТОВ "Компанія з управління будівельними проектами "Герц" та ПВК фірмою "Фаетон" договору поруки, відповідно до якого відповідальність останнього за виконання ТОВ "Де Проект" зобов'язань за договором субпідряду обмежується сплатою суми у розмірі 1000,0 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.01.2014р. рішення господарського суду Донецької області від 28.10.2013р. скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову (т.2 а.с.218-224).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

- існування між сторонами господарських зобов'язальних правовідносин, на виконання яких позивачем перераховувалась другому відповідачу грошові кошти, виключає застосування до спірних правовідносин положень ст.1212 ЦК України;

- факт невиконання другим відповідачем робіт за договором субпідряду на суму, з якої розрахований розмір штрафу, позивачем недоведений;

- підстави для покладання на другого відповідача штрафної відповідальності за порушення в сфері охорони праці не доведені.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права (т.3 а.с.3-6).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи спір у даній справі по суті заявлених вимог, судами двох інстанцій встановили наступні обставини.

16.11.2012р. між ТОВ "Компанія з управління будівельними проектами "Герц" (генпідрядник) та ТОВ "Де Проект" (субпідрядник) укладено договір субпідряду на виконання робіт №0124.Д-16150.01, за умовами якого генпідрядник доручив, а субпідрядник зобов'язався на свій ризик виконати роботи з улаштування монолітного каркасу центральної частини готелю та ліфтових шахт 1000, 1600 на об'єкті: "Реконструкція лікувального корпусу №2 санаторію "Нижня Ореанда" під готель на 9 номерів, з прибудовою басейну, господарського блоку та підземного переходу (коригування)" та передати їх результати генпідрядникові в установлений даним договором строк відповідно до умов договору. Генпідрядник зобов'язався надати субпідряднику будівельний майданчик (Фронт робіт), забезпечити своєчасне фінансування виконання робіт, прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах, визначених в договорі.

Даний договір за своєю правовою природою є договором підряду, що вірно визначено судами першої та апеляційної інстанцій.

Так, в силу ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання субпідряднику, визначені договором та додатками до нього (п. 1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору, субпідрядник розпочне виконання робіт протягом 1 (одного) календарного дня від дати складання даного договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що субпідрядник закінчить виконання робіт через 48 календарних днів від дати початку виконання робіт та при наявності необхідної будівельної готовності згідно з додатком №4 до даного Договору. Датою закінчення виконання робіт є останній день загального строку виконання робіт зазначеного робіт зазначеного у цьому пункті. Строк виконання окремих етапів робіт визначається календарним графіком виконання робіт (Додаток № 2 до договору).

Згідно календарного графіку виконання робіт, що є додатком №2 до договору субпідряду, роботи мали бути виконані другим відповідачем в наступні строки:

- улаштування монолітного каркасу ліфтової шахти 1000 - до 18.01.2013р.;

- улаштування монолітного каркасу ліфтового шахти 1600 - до 23.01.2013р.;

- улаштування монолітного каркасу центральної частини готелю - до 23.01.2013р.

Згідно п.3.1 договору, договірна ціна робіт визначена сторонами на момент підписання договору згідно з договірною ціною з локальним кошторисом та відомістю ресурсів (додаток №1 до договору), є твердою і складає 2 522 067 грн. 07 коп.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору, приймання - передача виконаних робіт повинно було здійснюватись щомісячно відповідно до вимог договору. Субпідрядник щомісячно, але не пізніше 20 числа звітного місяця надає генпідряднику два екземпляри довідки про вартість виконаних підрядних робіт за типовою формою №КБ-3 та Акта приймання виконаних підрядних робіт за типовою формою №КБ-2в.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що генпідрядник зобов'язаний підписати надані субпідрядником акти протягом 8 (восьми) робочих днів від дати їх отримання або в такий самий строк направити субпідряднику мотивовану відмову від їх підписання із зазначенням строків виправлення виявлених у роботах недоліків (дефектів).

Згідно п.6.2 договору, за порушення строків виконання робіт, передбачених календарним графіком виконання робіт, більше ніж на 5 (п'ять) календарних днів субпідрядник сплачує генпідряднику неустойку у розмірі 3% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

За порушення остаточного строку виконання робіт, передбаченого календарним графіком виконання робіт, більш ніж на 5 (п'ять) календарних днів субпідрядник сплачує генпідряднику неустойку у розмірі 7% від загальної суми договору та всіх додатків до нього (п. 6.3 договору).

Пунктом 6.9 договору передбачено, що за порушення охорони праці або техніки безпеки (ДБН А.3.2.-2-2009), або наявність сміття на будівельному майданчику, або паління чи вживання спиртних напоїв робітниками субпідрядника на будівельному майданчику, субпідрядник сплачує генпідряднику штраф у розмірі 5000 грн. 00 коп. за кожен випадок виявленого порушення.

Додатковою угодою №1 від 08.04.2013р. сторони доповнили види додаткових робіт вартістю 107 674,08 грн. з терміном виконання до 30.04.2013р. (т.1 а.с.44).

Додатковою угодою №2 від 12.04.2013р. сторони доповнили види додаткових робі вартістю на 381 563,66 грн. з терміном виконання до 20.04.2013р. (т.1 а.с.54).

На виконання умов договору позивач перерахував другому відповідачу 1750000,0 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться у матеріалах справи (т.1 а.с.67-76).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що оскільки станом на 29.01.2013р. другим відповідачем не були виконані роботи на суму 2 095 656,48 грн., а станом на 30.04.2013р. не було завершено виконання робіт за договором субпідряду та додатковими угодами до нього на загальну суму за договором 3 011 304,80 грн., то позивач має право на нарахування другому відповідачу штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт у розмірі 273 661,03 грн.

Одночасно позивач стверджував, що вартість генпідрядних послуг у розмірі 71 263,79 грн. та вартість послуг з прибирання будівельного майданчика, електро - та водопостачання, водовідведення у розмірі 28 505,51 грн., які відповідно до п.п.3.9, 3.10 договору мали бути утримані позивачем при здійсненні платежів на рахунок другого відповідача, але не утримані ним, а також перераховані авансові кошти у розмірі 324 724,26 грн., а всього 423 493,56 грн., є такими, що безпідставно набуті та підлягають поверненню на підставі ст.1212 ЦК України.

Також позивач вважає, що він має право на стягнення з другого відповідача передбаченого п.6.9 договору штрафу у розмірі 100 000,0 грн. за встановленні його працівником 20-ти випадків порушення охорони праці та техніки безпеки (за кожний випадок штраф у розмірі 5000,0 грн.).

Отже, предметом спору у даній справі є обов'язок другого відповідача повернути грошові кошти у розмірі 423 493,56 грн., отриманих без достатніх на те підстав, сплатити неустойку за порушення строків виконання робіт у розмірі 273 661,03 грн. та штраф у розмірі 100 000,0 грн. за порушення охорони праці або техніки безпеки, а всього 798 154,59 грн.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначені нормами гл.83 ЦК України.

Так, відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч.2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов : набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього правових підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Зважаючи на наявність діючого між сторонами договору субпідряду, а також враховуючи, що суми вартості генпідрядних послуг та послуг з прибирання будівельного майданчика, електро - та водопостачання, водовідведення, які мали бути утримані позивачем при перерахуванні другому відповідачу платежів, а також сума авансового платежу, перераховувались позивачем у добровільному порядку і в межах діючого договору субпідряду, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для повернення грошових коштів у розмірі 423 493,56 грн. на підставі ст.1212 ЦК України відповідає нормам матеріального права.

За встановленого факту відсутності у другого відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, висновок суду апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог до першого відповідача - ПВК фірми "Фаетон" (поручитель) про стягнення з нього 1000,0 грн., є правомірним.

Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності з вимогами п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За твердженням позивача другий відповідач допустив порушення строків виконання робіт, що є підставою для стягнення з нього передбаченої пунктами 6.2, 6.3 договору неустойки у розмірі 273 661,03 грн., обрахованої від суми невиконаних робіт.

Судом апеляційної інстанції встановлено і доведено матеріалами справи, що між позивачем та другим відповідачем були підписані у добровільному порядку, без заперечень та зауважень, акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за січень 2013р.,№2 за лютий 2013р., №2 за травень 2013р., №1 за травень 2013р., № 3 за березень 2013р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та затратах/ (форма КБ-3) на загальну суму 1 425 275,74 грн. разом з ПДВ.

Однак оскільки складені другим відповідачем акти приймання виконаних робіт №1, 4 за травень 2013р. (КБ-2) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2013р. на загальну суму 430 518,32 грн., які були направлені на адресу позивача 20.05.2013р., 04.06.2013р., до теперішнього часу не підписані позивачем й не надана мотивована відмова від їх підписання, то враховуючи умови пунктів 4.1., 4.2, 4.3. договору субпідряду, висновок суду апеляційної інстанції про те, що виконані другим відповідачем роботи в загальному розмірі на суму 1 855 794,06 грн. вважаються такими, що прийняті позивачем.

При цьому, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції і підтверджується матеріалами справи, у порушення ст.33 ГПК України позивачем не доведено факт невиконання другим відповідачем робіт за договором субпідряду саме на суму 2 095 656,48 грн., з якої розрахований розмір неустойки.

Окрім того, у пункті 2.2. договору сторони обумовили дату початку виконання робіт, від якої розраховується й дата закінчення виконання робіт - 48 календарних днів від дати початку виконання робіт та при наявності необхідної будівельної готовності згідно з додатком №4 до даного Договору.

Проте судом апеляційної інстанції з'ясовано, що акт будівельної готовності частини приміщення (споруд) до виробництва монолітних робіт, з наявністю якого обумовлено дату початку виконання робіт та від якого треба розраховувати дату закінчення виконання робіт, взагалі не існує.

За наведених обставин є правильним висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав вважати другого відповідача таким, що порушив передбачені договором строки виконання робіт, оскільки стягнення договірних штрафних санкцій можливо тільки за умови винних дій боржника і відсутності прострочки кредитора, що позивачем не доведено.

Відповідно до п.6.9 договору, за порушення охорони праці або техніки безпеки (ДБН А.3.2.-2-2009), або наявність сміття на будівельному майданчику, або паління чи вживання спиртних напоїв робітниками субпідрядника на будівельному майданчику, субпідрядник сплачує генпідряднику штраф у розмірі 5000,0 за кожен випадок виявленого порушення.

Статтею 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до приписів статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання .

Отже, відповідальність у вигляді штрафу настає у разі вчинення учасником господарських відносин порушення у сфері господарювання.

В обґрунтування своїх вимог про стягнення з другого відповідача штрафу, нарахованого на підставі п.6.9 договору, позивач посилався на планову перевірку з питань стану охорони праці в ТОВ "Де Проект" на об'єкті будівництва, проведену працівником позивача, за результатами якої винесений відповідний припис про усунення виявлених порушень ДБН А.3.2.-2-2009, НПАОП 0.00-1.30-01, Положення про розробку інструкцій з охорони праці, Закону України "Про охорону праці", та повторний припис щодо усунення виявлених порушень ДБН А.3.2.-2-2009, НПАОП 0.00-1.30-01, Положення про розробку інструкцій з охорони праці, Закону України "Про охорону праці", який доведено до відома під підпис начальнику дільниці ТОВ "Де Проект".

Враховуючи, що вказані перевірки проводились в односторонньому порядку, а договором не передбачена можливість встановлення фактів правопорушення в сфері охорони праці лише генпідрядником, який не є контролюючим державним органом з питань надзору за охороною праці до повноважень якого чинним законодавством України відноситься проведення таких перевірок на підприємствах інших юридичних осіб, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення 100 000,0 грн. штрафу, є правомірним.

За таких обставин, підстави для зміни чи скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.01.2014р., якою скасовано рішення господарського суду Донецької області від 28.10.2013р., відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.01.2014р. у справі № 905/6837/13 господарського суду Донецької області залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління будівельними проектами "Герц" - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Палій В.М.