Постанова

від 28.03.2014 по справі 826/1102/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2014 року 08 год. 20 хв. № 826/1102/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Київмлин» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 серпня 2013 року № 0002092201 і податкового повідомлення-рішення № 0002102201 в частині, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Київмлин» (далі - позивач, ПрАТ «Київмлин») з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 серпня 2013 року № 0002092201 і податкового повідомлення-рішення № 0002102201 в частині суми 34 756, 00 грн. (в т.ч. 24 815, 00 - основного платежу та 9 941, 00 грн. - штрафних санкцій).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Подільському районі ГУ Мнідоходів у м. Києві від 25.07.2013р. № 614/26-56-22-01-03/30523267, складеного за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «Київмлин» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських діяльності, зокрема, по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Каргопромтранс» (ідентифікаційний код 37689263), ТОВ «Укрпромбуд» (ідентифікаційний код 24373361), ПП «Автотрейд 2012» (ідентифікаційний код 37200994), ТОВ «Рафіас» (ідентифікаційний код 34867282), за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р, документально та нормативно не підтверджуються.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення б/н і б/д, та додаткові документи (зокрема: витяги з електронної бази даних «АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України; роздруківки електронних копій Акта ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 12.12.2011р. № 126/2306/37689263 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Каргопромтранс» (ЄДРПОУ 37689263) щодо підтвердження фінансово-господарської діяльності за вересень 2011р.», Акта ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013р. № 211/3-22-30-34867282 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Рафіас-М» (код ЄДРПОУ 34867282) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Елплант» (код за ЄДРПОУ 36984783), ПП «Формат-59» (код за ЄДРПОУ 36984783), ТОВ «Збут проект - 1» (код за ЄДРПОУ 37617581),…» Акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 10.04.2012р. № 111/2240/37200994 «Про неможливість проведення перевірки ПП «Автотрейд-2012» (ЄДРПОУ 37200994) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий, червень, серпень, вересень 2011 року»; копію висновку спеціаліста від 09.12.2011р. № 538, складеного за результатами проведення почеркознавчого дослідження). В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що працівниками ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ «Київмлин» (ідентифікаційний код 30523267) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 25.07.2013р. № 614/26-56-22-01-03/30523267. Згідно висновків цього Акта перевірки ПрАТ «Київмлин» допустило ряд порушень норм податкового законодавства України, зокрема: норм пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 48.1 ст. 48, п. 46.5 ст. 46, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 і п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток підприємств за 2-4-ий квартали 2011 року, 9-ть місяців 2012 року та 4-ий квартал 2012 року на загальну суму 104 718, 00 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 172 631, 00 грн., в т.ч. за червень 2011 року на суму 7 635, 00 грн., за жовтень 2011 року на суму 162 999, 00 грн., за червень 2012 року на суму 1 000, 00 грн., за листопад 2012 року на суму 997, 00 грн. На думку відповідача, висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах. За наслідками проведеної перевірки ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.08.2013р. № 0002092201 і № 0002102201, що повністю відповідає вимогам податкового законодавства.

В судовому засіданні по справі представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в призначеному судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

13 лютого 2014 року судом було ухвалено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 05.06.2013р. по 18.07.2013р. працівниками ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ «Київмлин» (ідентифікаційний код 30523267) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 25.07.2013р. № 614/26-56-22-01-03/30523267 (далі - Акт перевірки).

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені взаємовідносини ПрАТ «Київмлин» з рядом суб'єктів господарської діяльності, зокрема:

- ТОВ «Каргопромтранс» (ідентифікаційний код 37689263), з яким підприємство уклало договір купівлі-продажу від 15.08.2011р. № 149/п, згідно якого Продавець (ТОВ «Каргопромтранс») зобов'язувався поставити, а Покупець (ПрАТ «Київмлин») прийняти та оплатити товар (зерно пшениці 2, 3 класу, жита продовольчого). Згідно цього Договору ТОВ «Каргопромтранс» виписало на користь ПрАТ «Київмлин» у вересні 2011 року видаткові накладні на загальну суму 84 917, 00 грн. (з ПДВ) та податкові накладні на суму податку на додану вартість 16 983, 33 грн. За результатами таких фінансово-господарських відносин перевіряєме підприємство віднесло до складу валових витрат суму витрат у розмір 67 933,67 грн., а до складу податкового кредиту за вересень 2011 року - податок на додану вартість в сумі 16 983, 00 грн.

При цьому працівником відповідача в ході проведення документальної перевірки ПрАТ «Київмлин» були враховані відомості, що наведені в Акті ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 12.12.2011р. № 126/2306/37689263 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Каргопромтранс» (ЄДРПОУ 37689263) щодо підтвердження фінансово-господарської діяльності за вересень 2011р.». В тексті цього Акта ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 12.12.2011р. № 126/2306/37689263 зазначено, що працівниками податкової інспекції встановлено відсутність у ТОВ «Каргопромтранс» трудових та матеріально-технічних ресурсів (складські приміщення, виробничі потужності), необхідних для здійснення господарської діяльності, та містяться посилання на висновок експерта НДКЦ при УМВС України на ПЗЗ від 09.12.2011р. № 538, оформленого за результатами проведення почеркознавчого дослідження певних документів ТОВ «Каргопромтранс» (в цьому висновку експерта наведений умовивід про підписання деяких первинних та інших документів Товариства від імені гр. ОСОБА_2 в дійсності невідомими особами), висновок ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва щодо ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Каргопромтранс»;

- ТОВ «Укрпромбуд» (ідентифікаційний код 24373361), з яким підприємство була уклало усну угоду на продаж запчастин на суму 6 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 000, 00 грн.)(письмовий договір до перевірки не наданий), згідно якої Продавець (ТОВ «Укрпромбуд») зобов'язувався реалізувати, а Покупець (ПрАТ «Київмлин») прийняти та оплатити товар (диск алмазний 600 мм). За результатами таких фінансово-господарських відносин перевіряєме підприємство віднесло до складу валових витрат суму витрат у розмір 5 000,00 грн., а до складу податкового кредиту за червень 2012 року - податок на додану вартість в сумі 1 000, 00 грн.

При цьому працівником відповідача в ході проведення документальної перевірки ПрАТ «Київмлин» були враховані відомості, що наведені в Акті ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.04.2013р. № 1290/22.1/24373361, складеного за результатами проведення перевірки ТОВ «Укрпромбуд» (ідентифікаційний код 24373361) з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» (ідентифікаційний код 24373361) та іншими суб'єктами господарювання за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., та в тексті якого зазначено про наступне: в постанові слідчого СУ ГУМВС України в місті Києві від 04.03.2013р. Цуркан А.В. про призначення документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Укрпромбуд» за період 2012 року при взаємовідносинах з ТОВ « Ю.О. Електронікс-1» (код за ЄДРПОУ 32799525) та іншими підприємствами, суб'єктами господарювання, викладено наступне: «У жовтні 2011 року невстановлені особи, за обіцяну грошову винагороду перереєстрували у органах державної влади Шевченківського району міста Києва на ім'я ОСОБА_3 підприємство «ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» (код за ЄДРПОУ 32799525) з метою прикриття незаконної діяльності з надання суб'єктам господарювання послуг по мінімізації податкових зобов'язань шляхом формування фіктивних валових витрат та податкового кредиту по ПДВ. При чому, ОСОБА_3 категорично заперечує свою причетність до такої діяльності та підписання будь-яких документів на посаді директора».

Виходячи з того, що ТОВ «Укрпромбуд» не надано до перевірки підтверджуючих документів здійснення фінансово-господарської діяльності, формування податкового кредиту і податкових зобов'язань по податку на додану вартість та у зв'язку з відсутністю вказаного підприємства за податковою адресою, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажі товарів (послуг) за січень-грудень 2012 року, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України;

- ПП «Автотрейд 2012» (ідентифікаційний код 37200994), з яким перевіряєме підприємство уклало усну угоду щодо надання транспортно-експедиційних послуг, згідно якої Виконавець (ПП «Автотрейд 2012») в червні 2011 року виписав на користь Замовника (ПрАТ «Київмлин») акти виконаних робіт на загальну суму 35 009, 37 грн. (з ПДВ) та податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 5 835, 00 грн. За результатами таких фінансово-господарських відносин перевіряєме підприємство віднесло до складу валових витрат суму витрат у розмір 29 175,00 грн., а до складу податкового кредиту за червень 2011 року - податок на додану вартість в сумі 5 835, 00 грн.

При цьому працівником відповідача в ході проведення документальної перевірки ПрАТ «Київмлин» були враховані відомості, що наведені в Акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 10.04.2012р. № 111/2240/37200994 «Про неможливість проведення перевірки ПП «Автротрейд-2012» (ЄДРПОУ 37200994) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, з якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий, червень, серпень, вересень 2011 року». В ході проведення такої перевірки ПП «Автотрейд 2012» були встановлені порушення цим підприємством наступних норм податкового законодавства України: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст.188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України; п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених контрагентами ПП «Автотрейд-2012» при визначенні податкових зобов'язань та податкового кредиту, у зв'язку з чим підлягають зменшенню податкового кредиту, який задекларований контрагентом-покупцем, до 0 за період лютий, червень, серпень, вересень 2011 року;

- ТОВ «Рафіас-М» (ідентифікаційний код 34867282), з яким перевіряєме підприємство уклало усну угоду щодо надання транспортних послуг по вивезенню ґрунту за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 83, згідно якої Виконавець (ТОВ Рафіас-М») у листопаді 2012 року виписав на користь Замовника (ПрАТ «Київмлин») акти здачі-прийняття робіт (послуг) на суму 5 984,72 грн. (з ПДВ) та податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 5 835, 00 грн. За результатами таких фінансово-господарських відносин перевіряєме підприємство віднесло до складу валових витрат суму витрат у розмір 4 987,00 грн., а до складу податкового кредиту за листопад 2012 року - податок на додану вартість в сумі 997, 45 грн.

При цьому працівником відповідача в ході проведення документальної перевірки ПрАТ «Київмлин» були враховані відомості, що наведені в Акті ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013р. №211/3-22-30-34867282 щодо відносин з ТОВ «Елплат», (код за ЄДРПОУ 36984783), ПП «Формат - 59», (код за ЄДРПОУ 35043357), ТОВ «Збут проект - 1», (код за ЄДРПОУ 37617581), ТОВ «ТД «Елінар», (код за ЄДРПОУ 37707968), ТОВ «Бакс», (код за ЄДРПОУ 23054636), ТОВ «Лиго Сервис», (код за ЄДРПОУ 24348676), ТОВ «Юнімед», (код за ЄДРПОУ 24384459), ТОВ «Євро проект - Схід», (код за ЄДРПОУ 35537625), ТОВ «Сервіс-Центр-Метал», (код за ЄДРПОУ 20260789), ТОВ «НПК Метал», (код за ЄДРПОУ 37494746), ТОВ «Промелектро ХХІ-Плюс», (код за ЄДРПОУ 37225176), ПП «Промтехснаб Плюс», (код за ЄДРПОУ 36439988), ТОВ «Інкотекс - Україна», (код за ЄДРПОУ 35077475), ТОВ «Влад», (код за ЄДРПОУ 20908084), ТОВ «Міцар», (код за ЄДРПОУ 25187488), ТОВ «Інвесттрейдсервіс», (код за ЄДРПОУ 38149285), ТОВ «Інкомтраст», (код за ЄДРПОУ 38122420), ТОВ «Приємна пропозиція», (код за ЄДРПОУ 37264435), ПП «Унісон Дизайн» (код за ЄДРПОУ 34795572), ПП «Будстоун - К», (код за ЄДРПОУ 37280090), ТОВ «Інтерхім - БТВ», (код за ЄДРПОУ 32837895), ТОВ «Факторіал», (код за ЄДРПОУ 23002272), ТОВ «Прем»єр Декор», (код за ЄДРПОУ 34519097) за період січень, березень-квітень, червень - листопад 2012 року».

За результатами проведеної перевірки працівник ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС прийшов до висновку про те, що господарські операції за період січень, березень-квітень, червень-листопад 2012 року щодо придбання ТОВ «РАФІАС - М» товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників та продажу ТОВ «Рафіас-М» товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим встановлено завищення: 1) по операціях з продажу товарів, (робіт, послуг) між ТОВ «Рафіас-М» та контрагентами-покупцями на загальну суму 791 367,64 грн.; 2) по операціях з придбання товарів, (робіт, послуг) між ТОВ «Рафіас-М» та контрагентами - постачальниками на загальну суму 717 439,0 грн.

На підставі вищевикладеного працівник відповідача дійшов висновку про нереальність описаних вище господарських операцій та не визнав надані ПрАТ «Київмлин» до перевірки первинні та розрахункові документи, що були оформлені по господарським операціям з названими контрагентами (ТОВ «Каргопромтранс», ТОВ «Укрпромбуд», ПП «Автротрейд 2012» і ТОВ «Рафіас-М») такими, що є достатньою правовою підставою для формування позивачем сум валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, під час проведення перевірки позивача перевіряючим встановлено неправомірне перенесення ПрАТ «Київмлин» у податковій звітності з податку на додану в вартість залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту звітного періоду, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 51 800, 00 грн., в т.ч. за червень 2011 року - 1 800, 00 грн., за жовтень 2011 року - 50 000, 00 грн.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 25.07.2013р. № 614/26-56-22-01-03/30523267 перевіряючий встановив порушення ПрАТ «Київмлин» наступних норм законодавства України: пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 48.1 ст. 48, п. 46.5 ст. 46, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 і п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток підприємств за 2-4-ий квартали 2011 року, 9-ть місяців 2012 року та 4-ий квартал 2012 року на загальну суму 104 718, 00 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 172 631, 00 грн., в т.ч. за червень 2011 року на суму 7 635, 00 грн., за жовтень 2011 року на суму 162 999, 00 грн., за червень 2012 року на суму 1 000, 00 грн., за листопад 2012 року на суму 997, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав до канцелярії податкової інспекції письмові заперечення від 06.08.2013р. № 1-468 на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїми листами від 13.08.2013р. № 2862/10/26-56-22-01-12 відповідач частково врахував доводи ПрАТ «Київмлин», викладені у вказаних письмових запереченнях, та виклав висновки Акта перевірки від 25.07.2013р. № 614/26-56-22-01-03/30523267 у новій редакції.

15 серпня 2013 року ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 25.07.2013р. № 614/26-56-22-01-03/30523267(з урахуванням змін внесених листом від 12.08.2013р. № 28/2201) прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0002092201, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 та п. 6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу, за порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ПрАТ «Київмлин» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 29 388, 00 грн., в т.ч. 28 339, 00 грн. - основний платіж, 1 049, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0002102201, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу та п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення», за порушення вимог п. 48.1 ст. 48, п. 46.5 ст. 46, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 і п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, визначило ПрАТ «Київмлин» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 111 106, 00 грн., в т.ч. 76 615, 00 грн. - основний платіж, 34 491, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішень Головного управління Міндоходів у м. Києві від 31.10.2013р. № 5957/10/26-15-10-04 та Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013р. № 18107/6/99-99-10-01-15, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг ПрАТ «Київмлин» на податкові повідомлення-рішення від 15.08.2013р. № 0002092201 і № 0002102201, дані скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.08.2013р. відповідно - без змін.

Надалі ПрАТ «Київмлин» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 серпня 2013 року № 0002092201 повністю і податкового повідомлення-рішення № 0002102201 в частині нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34 756, 00 грн., в т.ч. за основним платежем - 24 815, 00 грн., за штрафною санкцією - 9 941, 00 грн. З тексту поданої позовної заяви вбачається, що оскаржувані суми були нараховані саме по правочинам позивача з контрагентами ТОВ «Каргопромтранс», ТОВ «Укрпромбуд», ПП «Автотрейд 2012» і ТОВ «Рафіас-М», що описані вище.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу «господарська діяльність» - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 10 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що протягом 2011 - 2012 років між ПрАТ «Київмлин» (Покупець, Замовник) та суб'єктом господарської діяльності - ТОВ «Каргопромтранс», ТОВ «Укрпромбуд», ПП «Автотрейд-2012» і ТОВ «Рафіас-М» були укладені письмові договори та усні угоди, а саме:

- договір купівлі-продажу від 15.08.2011р. № 149/п, за умовами якого Продавець (ТОВ «Каргопромтранс») зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим Договором поставити пшеницю 2, 3 класу, жита продовольчого (далі - Товар), а Покупець (ПрАТ «Київмлин»), в свою чергу, - прийняти та оплатити такий Товар. Поставка товару здійснюється за допомогою автомобільного транспорту, залізничного транспорту, розпакування товару - насипом. Форма розрахунків - безготівкова.

Відповідно до письмових пояснень позивача, викладених в тексті поданої позовної заяви, зерно від ТОВ «Каргопромтранс» надходило автотранспортом та оприбутковувалося на елеваторі ПрАТ «Київмлин» на підставі накладних, обліковувалося на рах. 201 «Сировина та матеріали»;

- договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 14.01.2011р. № 10, за умовами якого Перевізник (ПП «Автотрейд-2012») зобов'язується приймати, а Замовник (ПрАТ «Київмлин») пред'являти до перевезення вантажі (зерно пшениці та жита) на підставі узгоджень між Сторонами по цьому Договору. Перевізник виконує перевезення, а Замовник забезпечує приймання і відпуск вантажів, передбачені замовленнями.

Завантаження і розвантаження автотранспорту здійснюється власними силами Замовника.

Відповідно до письмових пояснень позивача, викладених в тексті поданої позовної заяви, ПП «Автотрейд-2012» здійснювало перевезення зерна, придбаного ПрАТ «Київмлин» згідно біржових контрактів Аграрної біржі в Аграрному фонді та згідно товаротранспортних накладних. Крім того відомості про номери машин та пункти завантаження-розвантаження містяться в актах виконаних робіт;

- усну угоду щодо поставки товару в червні 2012 року, згідно якої Постачальник (ТОВ «Укрпромбуд») поставив Покупцю (ПрАТ «Київмлин») диск алмазний (600 мм) вартістю 6 000, 00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до письмових пояснень позивача, викладених в тексті поданої позовної заяви, вказаний диск алмазний був отриманий працівником ПрАТ «Київмлин» ОСОБА_4 за довіреністю від 19.06.2012р. № 441, оприбуткований на підприємстві як запчастина з передачею до структурного підрозділу підприємства, обліковувався на рахунку бухгалтерського обліку 207 «Запасні частини». В подальшому дана запчастина була використана при ремонті обладнання (шворіз) в січні 2013 року за вимогою-накладною, та як наслідок - списана;

- усну угоду щодо надання транспортних послуг по вивезенню ґрунту за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 83, у листопаді 2012 року, згідно якої Виконавець (ТОВ «Рафіас-М») надав Замовнику (ПрАТ «Київмлин») транспортні послуги на суму 5 984, 72 грн. (з ПДВ).

Відповідно до письмових пояснень позивача, викладених в тексті поданої позовної заяви, оплата даних послуг відбулася на підставі рахунка-фактури. При цьому необхідність у вивезенні ґрунту підтверджено актами ремонту системи каналізації адмінбудівлі, лабораторії млина № 3, млина № 4, елеватора № 2, ремонту вагової млина № 4, службовою запискою начальника елеватора № 2 ОСОБА_5, доповідною головного механіка ОСОБА_6 з візами головного інженера ОСОБА_7

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки товарів, надання послуг і відповідно оплати вартості таких товарів (послуг)) за вказаними Договорами та Угодами позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів:

- договору купівлі-продажу від 15.08.2011р. за № 149/п з додатковою угодою до нього - «Протокол погодження цін»;

- накладних від 06.09.2011р. № 6/9 та від 27.09.2011р. № 27/1- щодо відпуску Продавцем на користь Покупця 28 460 кг пшениці 2-го класу та 31 670 кг жита продовольчого. Згідно цих накладних перевезення придбаного товару здійснювалося з використанням автомобілів з державними номерними знаками СВ0397АР та СВ-4107АВ;

- прибуткових квитанцій ПрАТ «Київмлин» на отримання хлібопродуктів від 06.09.2011р. № 678 та від 27.09.2011р. № 824;

- рахунків ТОВ «Каргопромтранс» від 06.09.2011р. № 91 на оплату товару (пшениці 2-го класу в кількості 28,46 т) на суму 51 278, 00 грн. (з ПДВ) та від 27.09.2011р. № 170 на оплату товару (жита в кількості 31,67 т) на суму 50 672, 00 грн. (з ПДВ);

- витягів з журналу поставок зернопродуктів на елеваторах та журналу реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах (надходження) за період вересень 2011 року. В яких зафіксовано доставка зернових на елеватор позивача на автомобілях з державними номерними знаками СВ0397АР та СВ-4107АВ;

- аркушів журналу реєстрації заїзду автомобілів з зерном, журналів реєстрації показників якості зерна (жита), що надходить автомобільним транспортом на елеватор № 2 та журналу приймання комерційного зерна з автомобільного транспорту (елеватор № 2), в т.ч. за період з 06.09.2011р. та 27.09.2011р., в яких зафіксовано доставлення зернових на елеватор позивача на автомобілях з державними номерними знаками СВ0397АР та СВ-4107АВ;

- реєстраційних документів сільськогосподарських підприємств-безпосередніх виробників зерна (Фермерського підприємства «Росток» і Селянсько (Фермерського) Господарства «Люна»), завірених ТОВ «Каргопромтранс»;

- договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 14.01.2011р. № 10;

- Додатків № 15 і № 16 до Договору від 14.01.2011р. № 10 - «Протоколів узгодження вартості автоперевезень автотранспортом між ПП «Автотрейд» та ВАТ «Київмлин» від 20.06.2011р.;

- актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 29.06.2011р. № 06029 на суму 10 093, 43 грн. (з ПДВ) щодо перевезення 60,44 тони вантажу, від 30.06.2011р. № 06030 на суму 10 278, 45 грн. (з ПДВ) щодо перевезення 87,85 тони вантажу, від 30.06.2011р. № 06031 на суму 14 637, 48 грн. (з ПДВ) щодо перевезення 87,65 тони вантажу - щодо надання ПП «Автотрейд-2012» транспортно-експедиційних послуг на користь ВАТ «Київмлин» за певними маршрутами з використанням автомобілів з державними номерними знаками АІ1838СІ, АІ5851АТ, АІ2819АА, 22028КМ, АІ2518АМ;

- витягів з журналів поставок на елеватори ВАТ «Київмлин» з віддалених складів за 29.06.2011р. та 30.06.2011р. та прибуткових квитанцій на отримання хлібопродуктів від постачальників (ТОВ «Агрофірма «Відродження» і ПАТ «Млибор»), що перевозилися перевізником (ПП «Автотрейд-2012»);

- рахунків-фактур ПП «Автотрейд-2012» від 29.06.2011р. та від 30.06.2011р. на оплату транспортно-експедиційних послуг;

- накладної від 19.06.2012р. № 1206-01, виписаної на відпуск ТОВ «Укрпромбуд» на користь ПрАТ «Київмлин» товару (алмазного диску, 600 мм) на суму 6 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1000, 00 грн.), підписаного з боку обох сторін невідомими особами (без зазначення П.І.П. і посад таких осіб) та без зазначення реквізитів довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей;

- рахунку від 18.06.2012р. № 1206-01 на оплату поставленого товару в сумі 6 000, 00 грн. (з ПДВ), що підписані з боку Постачальника невідомими особами без зазначення П.І.П.;

- акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.11.2012р. № ОУ-0000005 на суму 5 984, 72 грн. (в т.ч. ПДВ - 997, 45 грн.) - щодо надання ТОВ «Рафіас-М» на користь ПрАТ «Київмлин» транспортних послуг по вивезенню ґрунту за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 83;

- платіжних доручень позивача, датованих липнем, вереснем-жовтнем 2011 року, червнем і листопадом 2012 року з відомостями про здійснення переказу сум коштів (вартість товарів, послуг з ПДВ) на користь контрагентів на загальну суму 148 894, 08 грн.;

- карток рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за вересень 2011 року, червень, листопад 2012 року;

- виписок Подільського відділення ПАТ «КБ «Хрещатик» (МФО 300670) по розрахунковому рахунку ПрАТ «Київмлин» № 26003001014343 з відомостями про здійснення переказу сум коштів (вартість товару (послуг) з ПДВ) на користь ТОВ «Каргопромтранс», ТОВ «Укрпромбуд», ПП «Автотрейд-2012» і ТОВ «Рафіас-М».

За результатами здійснення поставок товарів і виконання робіт (надання послуг) контрагенти ПрАТ «Київмлин» виписали на його користь наступні податкові накладні: від 06.09.2011р. № 15 на суму 51 228, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 538, 00 грн.) та від 27.09.2011р. № 66 на суму 50 672, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 445, 33 грн.) - від ТОВ «Каргопромтранс», від 29.06.2011р. № 84 на суму 10 093, 43 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 682, 24 грн.), від 30.06.2011р. № 92 на суму 10 278, 45 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 713, 07 грн.) та від 30.06.2011р. № 93 на суму 14 637, 48 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 439, 58 грн.) - від ПП «Автотрейд-2012», від 18.06.2012р. № 4 на суму 6 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 000, 00 грн.) - ТОВ «Укрпромбуд», та від 09.11.2012р. № 15 на суму 5 984, 72 грн. (в т.ч. ПДВ - 997, 45 грн.) - від ТОВ «Рафіас-М».

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення. Також наявні в матеріалах податкові накладні, що були виписані підприємствами ТОВ «Каргопромтранс», ПП «Автотрейд-2012», ТОВ «Укрпромбуд» і ТОВ «Рафіас-М» на адресу позивача за результатами поставлених товарів та наданих послуг, за своїм змістом цілком відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Відповідно до письмових пояснень позивача, викладених в тексті поданої позовної заяви, до основних видів господарської діяльності ПрАТ «Київмлин» за КВЕД відносяться виробництво хліба та хлібобулочних виробів, продуктів борошномельно-круп'яної промисловості. Таким чином, операції з придбання зерна і жита, та послуг з перевезення таких сільськогосподарських товарів, запчастин до обладнання, яке використовується при виробництві основної продукції позивача, безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю позивача.

Додатково на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії наступних первинних, розрахункових та інших документів: статуту ПрАТ «Київмлин» та довідки з органу статистики відносно ПрАТ «Київмлин» станом на 27.11.2012р.; акта списання ПрАТ «Київмлин» за № 3/179, датованого січнем 2013 року, щодо списання матеріалів та інвентарю (в т.ч. диску алмазного, 600 мм), картки бухгалтерського рахунку 207 «Запасні частини» щодо диску алмазного за період січень-червень 2013 року; акта приймання виконаних будівельних робіт за листопад 212 року (форми № КБ-2в), оформленого за результатам виконаних підрядною організацією (ТОВ «Девен-Альянс») ремонтних робіт каналізаційної мереж ПрАТ «Київмлин», доповідної та службової записок працівників ПрАТ «Київмлин» на ім'я В.о. голови правління Товариства ОСОБА_8 з питання необхідності вжиття заходів по вивезенню відходів за межі підприємства із залученням автотранспортного підприємства ; копії виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Каргопромтранс» станом на 12.05.2011р., довідок органу статистики відносно ТОВ «Каргопромтранс» станом на 17.05.2011р., ПП «Автотрейд-2012», свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Автотрейд-2012», свідоцтва про реєстрацію платників податків на додану вартість - ТОВ «Каргопромтранс» № 100346855 від 04.08.2011р.; довідок про взяття на облік платників податку - ТОВ «Каргопромтранс», ПП «Автотрейд-2012» (форми № 4-ОПП), та ін.

Натомість відповідачем не надано доказів відсутності у контрагентів позивача (ТОВ «Каргопромтранс», ПП «Автотрейд-2012», ТОВ «Укрпромбуд» і ТОВ «Рафіас-М») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказані підприємства не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірних правочинів. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за червень і жовтень 2011 року, червень і листопад 2012 року, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названого підприємства умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 25.07.2013р. № 614/26-56-22-01-03/30523267 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця, Замовника) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем, Виконавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Також, у своїй іншій ухвалі від 22.08.2012р. по справі № К/9991/14668/11, Вищий адміністративний суд України, зокрема, вказує на те, що витребування у контрагента документів про державну реєстрацію і реєстрацію платником податків на додану вартість є достатнім доказом розумності дій та обачності підприємства при обранні того чи іншого контрагента.

Наведені правові позиції Вищого адміністративного суду України повністю кореспондуються з правовим баченням Європейського суду з прав людини, яке міститься в тексті рішення цього суду у справі «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03). Приймаючи це рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що позбавлення податковим органом права платників податків ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їх постачальників є порушенням ст. 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Адже немає доказів залучення платника ПДВ до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників. В цьому випадку недотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізації яких здійснюється втручання держави.

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати як позивачем, так і його контрагентами (за даними податкової звітності) сум податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ПрАТ «Київмлин» і підприємствами ТОВ «Каргопромтранс», ПП «Автотрейд-2012», ТОВ «Укрпромбуд» і ТОВ «Рафіас-М», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання спірного правочину не уповноваженими на те особами.

Зокрема, в Акті перевірки від 25.07.2013р. № 614/26-56-22-01-03/30523267 також відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів, визначення йому сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств ТОВ «Каргопромтранс», ПП «Автотрейд-2012», ТОВ «Укрпромбуд» і ТОВ «Рафіас-М» за фактом ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому відповідачем не надано суду будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ПрАТ «Київмлин» або його контрагентів - ТОВ «Каргопромтранс», ПП «Автотрейд-2012», ТОВ «Укрпромбуд» і ТОВ «Рафіас-М», безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток та податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями в оскаржуваній частині.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними та скасування спірних у справі податкового повідомлення-рішення від 15.08.2013р. № 0002092201 та податкового повідомлення-рішення від 15.08.2013р. № 0002102201 в частині донарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34 756, 00 грн., в тому числі 24 815, 00 - основного платежу та 9 941, 00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 182, 70 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Київмлин» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 15 серпня 2013 року № 0002092201.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 15 серпня 2013 року № 0002102201 в частині донарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34 756, 00 грн., в тому числі 24 815, 00 - основного платежу та 9 941, 00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій).

4. Присудити з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства «Київмлин» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 83, ідентифікаційний код 30523267) 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно .

Суддя О.В. Дегтярьова