Ухвала

від 11.02.2014 по справі 29/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

11.02.2014р. Справа № 29/150

Господарський суд Донецької області у складі Головуючого судді Соболєвої С.М., суддів Осадчої А.М., Сич Ю.В., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГІРНИЧІ МАШИНИ", м.Донецьк, №356 від 25.07.2013р. на дії відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГІРНИЧІ МАШИНИ", ЄДРПОУ 30202875, м.Донецьк,

до відповідача, Державного підприємства "Донецьквугілля", ЄДРПОУ 32329398, м.Донецьк,

про стягнення 10450,12грн,-

за участю представників сторін:

від позивача(заявника): не з'явився,

від відповідача(боржника): не з'явився,

Від ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №29/150 від 14.03.2002р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівельний завод" м.Горлівка до Державного підприємства "Донецьквугілля" м.Донецьк про стягнення 10 450грн. 12коп. були задоволені повністю та стягнуто з Державного підприємства "Донецьквугілля" м.Донецьк, заборгованість у сумі 10 450грн. 12коп., витрати по сплаті держмита у сумі 104грн. 50коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 69грн. 00коп.

На виконання зазначеного рішення від 14.03.2002р. господарським судом видано наказ про примусове виконання рішення від 25.03.2002р., яким стягнуто з Державного відкритого акціонерного товариства "Шахта імені О.О.Скочинського" Державної холдингової компанії "Донвугілля" м.Донецьк, поточний рахунок №26006301013020 у АК "Промекономбанк" МФО 334992, ЕДРПОУ 00178779, на користь Публічного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівний завод", м.Горлівка, вул.Катеринича,1, поточний рахунок №26005959676860 в філії ПУМБ м.Донецька, МФО 335537, код 00165758, суму збитків 10 450 грн. 12 коп., державне мито в сумі 104 грн.50 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 69грн., що разом становить 10623,62 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.04.2013р. замінено сторону (стягувача) у справі № 29/150 з Відкритого акціонерного товариства "Горлівський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ00165758) на Публічне акціонерне товариство "Горлівський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ00165758).

Замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду Донецької області у справі №29/150 від 25.03.2002р. з Публічного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ00165758) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гірничі машини" (код ЄДРПОУ 30202875).

18.01.2013р. Відділом державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 36029306.

19.04.2013р. Відділом державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 36029306.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку від 24.05.2013р. ВП № 36029306 за підписом заступника начальника відділу стягувачеві повернуто виконавчий документ у зв'язку з відсутністю майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, грошових коштів на рахунках в установах банку, а також у зв'язку з незнаходженням боржника за даними державного реєстру підприємств та організацій України.

25.07.2013р. Стягувач звернувся до суду із розглядуваною скаргою, за якою просить:

- визнати неправомірними та незаконними дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку - Асадовим В.Т. при винесенні та затвердженні постанови про повернення стягувану наказу господарського суду Донецької області від 25.03.2002р. по справі №29/150;

- скасувати Постанову Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про повернення стягувачеві виконавчого документу - наказу господарського суду Донецької області від 25.03.2002р. по справі №29/150 у виконавчому провадженні ВП№36029306;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку відновити виконавче провадження ВП№36029306 щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 25.03.2002р. по справі №29/150;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку здійснити дії, передбачені ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а саме передати до Державної казначейської служби України, необхідні для перерахування стягувану - ТОВ "Компанія "ГІРНИЧІ МАШИНИ" у виконавчому провадженні ВП№36029306, про що повідомити в установленому порядку Стягувача.

В обґрунтування викладених вимог у скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГІРНИЧІ МАШИНИ" зазначає, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 36029306 від 24.05.2013р. винесена з порушенням норми ч. 4 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки незважаючи на наявність двох підстав для повернення виконавчого документу, державний виконавець навів у оскаржуваній постанові посилання лише на одну норму закону а саме на п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", не зазначивши п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Також скаржник вказує, що в порушення норм ч. 3 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» керівником Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку протягом 10 днів з моменту винесення постанови про повернення виконавчого документа не надано до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів.

27.11.2013р. Скаржник уточнив вимоги згідно поданої скарги та просить суд:

- визнати неправомірними та незаконними дії державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції по винесенню постанови про повернення стягувачу наказу господарського суду Донецької області від 25.03.2002р. по справі №29/150;

- скасувати Постанову Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про повернення стягувачеві виконавчого документу - наказу господарського суду Донецької області від 25.03.2002р. по справі №29/150 у виконавчому провадженні ВП№36029306;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку відновити виконавче провадження ВП№36029306 щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 25.03.2002р. по справі №29/150;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку здійснити дії, передбачені ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а саме передати до Державної казначейської служби України, необхідні для перерахування стягувану - ТОВ "Компанія "ГІРНИЧІ МАШИНИ" у виконавчому провадженні ВП№36029306, про що повідомити в установленому порядку Стягувача.

Відділ ДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку надав відзив на скаргу, вказавши на необґрунтованість посилань та заявлених вимог Скаржника. Зауважує, що здійснював заходи з метою перевірки майнового стану боржника.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 27.11.2013р. призначено судову колегію для розгляду справи №29/150 у складі Головуючого судді С.М. Соболєвої, А.М. Осадчої, М.М.Гриник.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 23.01.2014р. змінено судову колегію для розгляду справи №29/150, а саме замінено суддю М.М.Гриник на суддю Ю.В. Сич.

Дослідивши матеріали скарги та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на час прийняття держвиконавцем відповідних процесуальних документів (далі Закон) передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ст. 5 Закону, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Статтею 11 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державне підприємство.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано потягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Оскільки, боржник - ДП «Донецьквугілля» є державним підприємством, щодо нього слід застосовувати особливості виконання рішень суду про стягнення коштів передбачені ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» .

Так, даною нормою встановлено, що у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Також відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" , крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що про виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що про виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

З тексту оскаржуваної Постанови ВП№36029306 від 24.05.2013р., вбачається, що майно боржника, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє. Заходи, вжиті щодо розшуку такого майна, виявились безрезультатними: згідно відповідей з БТІ м.Донецька, МРЕВ №3 м.Донецька, управління Держкомзему у м.Донецьку нерухомості, автомототранспорт них засобів та земельних ділянок за боржником не зареєстровано. Згідно Відповіді з Державної Податкової інспекції у Ворошиловсьокму районі м.Донецька за боржником зареєстровані відкриті рахунки в установах банку, на які державним виконавцем було накладено арешт, але грошові кошти боржника на рахунках відсутні. За адресою, вказаною у виконавчому документі, та витягу з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (м.Донецьк, вул. Артема, 63) боржник не знаходиться, майно, на яке можливо звернути стягнення за виконавчим документом, відсутнє. Заходи, прийняті державним виконавцем щодо розшуку боржника - юридичної особи, не дали результатів.

Як на правові підстави винесення зазначеної постанови держвиконавець послався на норми п.5 ч.1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Деталізуючи за текстом оскаржуваної постанови факти, які вказують про відсутність майна боржника, держвиконавцем не вказано у якості правової підстави винесення ухвали про повернення виконавчого документу стягувачу норми п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Мотивування підстав винесення постанови не звільняє державного виконавця від обов'язку визначення правових підстав здійснення вказаних дій, що полягають у посиланні на чітко визначені норми права.

Так, на сьогоднішній день законодавством України передбачений спеціальний порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з боржника, що є державним підприємством та має рахунки у Казначействі, про що також зазначалось вище.

Згідно ст. 4 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», у разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок Державної виконавчої служби України, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача не пізніше наступного дня після перерахування коштів.

Кошти, що надійшли на відповідний рахунок Державної виконавчої служби України, перераховуються стягувачу протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей.

Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється Державною казначейською службою України у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

Державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на Державну казначейську службу України з одночасним направленням повідомлення такому органу.

Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов'язані протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах Державної казначейської служби України та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Положення цієї частини не поширюються на банки, сто відсотків або частка статутного капіталу яких належить державі.

При цьому норми ч. 3 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» чітко закріплюють, що протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2 - 4 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження» керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Відсутність посилання у оскаржуваній постанові на імперативну норму п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження» унеможливлює застосування положень ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України , частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР ) (далі -Конвенція). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

В рішенні від 17.05.05 по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції.

Європейський Суд з прав людини неодноразово в низці своїх рішень за заявами громадян проти України зазначав ,що в Україні заявники на протязі значного терміну часу не можуть домогтися виконання судових рішень, винесених на їх користь .Так у рішенні по Справі «Войтенко проти України» (Заява N 18966/02,Страсбург, 29 червня 2004 року) суд наголошує, що «...ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок ( «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява N 22774/93) . Суд нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1 («Бурдов проти Росії» , заява N 59498/00; «Ясіуньєне проти Латвії», заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що дії держвиконавця з винесення постанови про повернення стягувачу наказу господарського суду Донецької області від 25.03.2002р. по справі №29/150, є неправомірними, такими, що порушують права та законні інтереси Стягувача, а заява в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно п.9.13. роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною , чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на синонімічність понять «незаконний» та «недійсний» вимога скасувати Постанову Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про повернення стягувачеві виконавчого документу - наказу господарського суду Донецької області від 25.03.2002р. по справі №29/150 у виконавчому провадженні ВП№36029306 підлягає задоволенню як така, що тотожна вимозі про визнання її недійсною, а вказана постанова - визнанню недійсною.

Згідно ч.1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Таким чином, вимога про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку відновити виконавче провадження ВП№36029306 щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 25.03.2002р. по справі №29/150 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Зважаючи на норми ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» підлягає задоволенню й вимога зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку здійснити дії, передбачені ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а саме передати до Державної казначейської служби України, необхідні для перерахування стягувачу - ТОВ "Компанія "ГІРНИЧІ МАШИНИ" у виконавчому провадженні ВП№36029306, про що повідомити в установленому порядку Стягувача.

Враховуючи вищевикладене, скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 47, 82 Закону України „Про виконавче провадження" ст.ст. ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГІРНИЧІ МАШИНИ", м.Донецьк, №356 від 25.07.2013р. на дії відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку - задовольнити.

Визнати неправомірними та незаконними дії державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції по винесенню постанови про повернення стягувачу наказу господарського суду Донецької області від 25.03.2002р. по справі №29/150;

Визнати Постанову Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про повернення стягувачеві виконавчого документу - наказу господарського суду Донецької області від 25.03.2002р. по справі №29/150 у виконавчому провадженні ВП№36029306 незаконною;

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку відновити виконавче провадження ВП№36029306 щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 25.03.2002р. по справі №29/150;

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку здійснити дії, передбачені ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а саме передати до Державної казначейської служби України, необхідні для перерахування стягувану - ТОВ "Компанія "ГІРНИЧІ МАШИНИ" у виконавчому провадженні ВП№36029306, про що повідомити в установленому порядку Стягувача.

Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя С.М. Соболєва

Суддя А.М. Осадча

Суддя Ю.В. Сич