Рішення

від 27.03.2014 по справі 307/2757/13-ц

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2757/13-ц

Провадження № 2/307/76/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Розман М.М., при секретарі Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Біловарської сільської ради, де третя особа Закарпатська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру», управління Держкомагенства у Тячівському районі про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на землю, внесення змін у конфігурацію земельної ділянки та земельно-кадастрову документацію,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, Біловарської сільської ради, де третя особа Закарпатська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру», управління Держкомагенства у Тячівському районі про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на землю, внесення змін у конфігурацію земельної ділянки та земельно-кадастрову документацію. Позовні вимоги мотивує тим, що до 1991 року нею було побудовано житловий будинок АДРЕСА_1, а в листопаді 2012 року за рішенням виконкому сільської ради будинок було зареєстровано за нею і їй видано свідоцтво про право власності на домоволодіння. Згідно із погосподарськими записам сільської ради, ще до забудови будинку, їм було виділено та закріплено земельну ділянку для садибної забудови, яка знаходиться між сусідніми землекористувачами , в існуючій забудові та визначених огорожами межах.

У 2012 році відповідачка ОСОБА_2 як сусідній землекористувач оформляла документи щодо передачі їй у власність земельної ділянки та прийшла погоджувати межі. При цьому вони дійшли згоди, що межа їх земельних ділянок проходить від центральної вулиці Леніна вглиб по наявному фундаменту огорожі, по фундаменту її житлового будинку та господарської споруди, побудованих на межі, далі по наявним стовпцях огороду. Натомість, зловживаючи її довірою, відповідачка провела заміри із спеціалістом землевпорядної геодезичної організації без її участі та всупереч розпорядженню землевпорядника сільської ради, умовно (без встановлення межового знаку) відступили від старої межі на 1 метр вглиб її двору, захопивши у такий спосіб частину її двору площею 11 кв. м. та суттєво звузивши проїзд у двір її дворогосподарства. Вважає, що внаслідок недобросовісного здійснення свого права ОСОБА_2 виготовила державний акт на право власності на земельну ділянку з порушенням порядку встановлення меж в натурі, без встановлення межового знаку, з порушенням вимог ст. 13 ЦК України, за приписами якої при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю, не допускати дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах та при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Крім того, рішенням 15-ї сесії 6-го скликання Біловарської сільської ради від 18 квітня 2013 року № 197/01-3 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення на земельну ділянку» їй було надано дозвіл на розробку такого проекту на земельну ділянку, на якій розташований її будинок у власність для будівництва житлового будинку та господарських споруд, площею 2076 кв.м..

Частина використовуваної нею земельної ділянки, внаслідок умовного незаконного ( без встановлення межового знаку) зміщення меж відповідачкою у її бік, виявилась захопленою, і щодо цієї спірної частини відповідачці видано Державний акт на право власності на земельну ділянку та фактично звужено в'їзд у її двір, що є перешкодою у користуванні будинком, дворогосподарством.

Вважає, що проміри зовнішніх меж по лінії А - Д, що зазначені в державному акті на право приватної власності та технічній документації із землеустрою на виготовлення права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 слід визнати недійсним та визнати дійсними промір зовнішніх меж земельної ділянки, що фактично проходять від вулиці Леніна (точка А) вглиб по наявному фундаменту огорожі, по фундаменту житлового будинку та господарської споруди відповідачки, далі по наявним стовпцях огорожі огороду, внести зміни у відповідну документацію та реєстри ДЗК.

На підставі ст.ст. 103-108, 118, 152 ЗК України, ст.ст. 1, 22, 24 Закону України « Про державний земельний кадастр», ст.ст. 13, 16 ЦК України, Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 4 травня 1999 року, просить визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 883698, виданий ОСОБА_2, на земельну ділянку, розміщену в АДРЕСА_2.

Визнати недійсним проміри зовнішніх меж по лінії А -Д конфігурації земельної ділянки кадастровий № 2124480501:01:001:0021 та визнати дійсними проміри зовнішніх меж земельної ділянки, що фактично проходять від точки А вглиб по наявному фундаменту огорожі, по фундаменту житлового будинку та господарської споруди і далі по огорожі огороду до точки Д.

Зобов'язати ЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» внести зміни у конфігурацію земельної ділянки, кадастровий номер № 2124480501:01:001:0021 та земельно-кадастрову документацію, визначивши фактичне проходження зовнішньої межі від точки А вглиб по наявному фундаменту огорожі, по фундаменту житлового будинку та господарської споруди, а далі по огорожі до точки Д.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 і її представник позов підтримали посилаючись на викладені в письмовій позовній заяві обставини і просять позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 і її представник в судовому засіданні проти позову заперечили і вважають його безпідставним. Просять в задоволенні позову відмовити.

Представник Біловарської сільської ради в судове засідання не з'явився, так як згідно поданої письмової заяви просив розглянути справу у його відсутності , проти позову не заперечив, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник Закарпатської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» в судове засідання не з'явився, так як згідно поданої письмової заяви просив розглянути справу у його відсутності , а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник управління Держкомагенства у Тячівському районі в судовому засіданні проти позову не заперечив посилаючись на те, що на момент видачі державного акту не було відомо про існуючу накладку.

На продовження розгляду справи представник управління Держкомагенства у Тячівському районі не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України закінчив розгляд справи у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є суміжними землекористувачами відносно земельних ділянок, що розташовані по АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 відповідно і на вказаних земельних ділянках розташовані житлові будинки, які перебувають у їх володінні і в яких вони проживають та значаться зареєстрованими як за місцем проживання та між ними наявний спір з приводу суміжного землекористування, що визнано і підтверджено в судовому засіданні сторонами.

Відповідачка ОСОБА_2 на підставі Державного акту серії ЯК № 883698 на право власності на земельну ділянку, виданого 3 вересня 2012 року, є власником земельної ділянки площею 0,1955 га, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2124480501:01:001:0021, що розташована в АДРЕСА_2( а.с.161).

Вказаний державний акт виданий на підставі технічної документації, яка містить акт погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами, у якому відсутні дані про ознайомлення з таким фактичного суміжного землекористувача ОСОБА_1, а також акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, у якому міститься підпис позивачки ОСОБА_1(а.с.11-23).

Відповідно до рішення Біловарської сільської ради від 18 квітня 2013 року за № 19701-3 позивачці ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.2076 га. по АДРЕСА_1 за рахунок земель, що перебувають у користуванні вказаного громадянина, для будівництва та обслуговування житлового будинку( а.с.26).

Згідно до ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

Власник та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням ( неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Статтею 106 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановлення твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначається з урахуванням цих обставин.

У відповідності до ст. 81 ч.1 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки в тому числі шляхом безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Підстави та порядок набуття права на землю, а також порядок передачі земельних ділянок визначено у ст.ст. 116, 118 ЗК України.

Із зазначених норм випливає, що отримання земельної ділянки у власність або в користування супроводжується різними діями зацікавленої особи, прийняттям відповідних рішень органу місцевого самоврядування (щодо дачі згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки, про затвердження проекту відведення та про передачу земельної ділянки).

У відповідності до ст. 125 ЗК України( в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації, якими є згідно до ст. 126 цього Кодексу державні акти.

Згідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 4 травня 1999 року , яка була чинною на момент видачі оспорюваного державного акту, ( п.п. 1.13-1.14) складання державного акту на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціями і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні право установчих документів на ці земельні ділянки,проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі( на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією. Довгострокові межові знаки передаються на зберігання власнику або користувачу земельної ділянки, про що складається відповідний акт. Акт складається у трьох примірниках, підписується власником або користувачем земельної ділянки, виконавцем робіт і представником районного відділу земельних ресурсів Держкомзему України. Один примірник обов'язково видається разом із державним актом на землю власнику земельної ділянки.

Згідно до ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати будь-яких порушень його прав на землю.

Захист прав на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними актів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів особи.

Згідно до ст.60 цього Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А згідно до ст. ст. 58, 59 цього Кодексу докази повинні бути належними і допустимими.

Як встановлено в судовому засіданні, із видачею відповідачці оспорюваного державного акту на право власності на земельну ділянку, змінено конфігурацію земельних ділянок, які перебували у користуванні сторін, за рахунок земельної ділянки позивачки, що стверджується даними протоколу письмового повідомлення Біловарської сільської ради від 14.06.2013 року за № 6202-5, протоколу земельної комісії Біловарської сільської ради від 14.06.2013 року за №1, фото таблиці, технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), матеріалами виносу меж в натуру земельних ділянок, проекту забудови земельної ділянки, технічної інвентаризації( а.с. 24, 29,30,86-95, 118-127, 179-185).

Сам по собі факт підписання позивачкою акту прийому-передачі межових знаків на зберігання( а.с. 22), при наведених по справі обставинах, не свідчить про фактичне погодження меж земельної ділянки між сторонами.

Також суд не може визнати як докази в даній справі , на які посилається відповідачка ОСОБА_2 і її представник, акт перевірки вимог земельного законодавства від 1 лютого 2013 року та складені на його підставі протокол про адмінправопорушення від 5 лютого 2013 року, припис від 15 лютого 2013 року, а також постанову про накладення адміністративного стягнення від 16.02.2013 року за невиконання припису( а.с. 166-169), оскільки вони ґрунтуються виключно на даних оспорюваного державного акту.

Інших належних і допустимих доказів сторонами не наведено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що порушене право позивачки на передачу їй у приватну власність земельну ділянку в раніше існуючих межах підлягає захисту шляхом визнання недійсним оспорюваного державного акту, виданого на ім'я відповідачки ОСОБА_2.

Що стосується вимог позивачки про визнання недійсними промірів зовнішніх меж земельної ділянки, визнання дійсними промірів зовнішніх меж земельної ділянки по запропонованій нею схемі і внесення запропоновані нею зміни у конфігурацію земельної ділянки, кадастровий номер та земельно-кадастрову документацію відповідачки , то зазначені вимоги до задоволення не підлягають, оскільки законом не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав.

Вимог про повернення сплачених судових витрат не заявлено.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 169, 209-215 ЦПК України, на підставі ст.ст.81, 103-108, 116, 118, 125, 126, 152 ЗК України, ст..ст. 13, 16 ЦК України, Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 4 травня 1999 року, з наступними змінами і доповненнями, суд,

Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним і скасувати Державний акт серії ЯК № 883698 на право власності на земельну ділянку площею 0,1955 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2124480501:01:001:0021, розташовану в АДРЕСА_2 , виданий 3 вересня 2012 року ОСОБА_2.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення , а особами , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: М.М.Розман