Постанова

від 01.04.2014 по справі 812/1829/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1829/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства "Житремонт-Антрацит" про стягнення коштів за податковим боргом з плати за землю у розмірі 50823,40 грн. за рахунок готівки,-

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2014 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства "Житремонт-Антрацит" про стягнення коштів за податковим боргом з плати за землю у розмірі 50823,40 грн. за рахунок готівки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що КП "Житремонт-Антрацит" зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 28.12.2009 року, є юридичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою Управління статистики у м.Антрацит № 070474 від 05.01.2010 року.

Підприємство взяте на податковий облік Антрацитівською ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 29.12.2009 № 569 та платником податку на додану вартість згідно із свідоцтвом від 27.01.2010 № 100265395.

З посиланням на п.16.1.4 ст.16, п.286.2 ст.286, п.287.3 ст.287 ПКУ зазначає, що КП "Житремонт-Антрацит" було подано до Антрацитівської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю № 900003884472 від 04.02.2013 на 2013 рік.

Станом на 27.02.2014 року сума несплаченого податкового зобов'язання відповідача з плати за землю за період з 30.09.2013 року по 30.01.2014 року становить -50 823,40 грн., в т.ч. за основним платежем - 50 823,40 грн.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПКУ у зв'язку з несплатою платником узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені законодавством строки та з метою погашення податкового боргу , Антрацитівською ОДПІ 06.04.2010 року виставлено відповідачу податкову вимогу № 1/85, яку отримав 06.04.2010 головний бухгалтер підприємства.

Другу податкову вимогу №2/111, яка була направлена до платника податків 12.05.2010 року, отримано 13.05.2010 року.

Посилаючись на п.95.1 та п.95.4 ст.95 ПКУ просить стягнути з відповідача кошти на суму податкового боргу з плати за землю за період з 30.09.2013 по 30.01.2014 року у розмірі 50823,40 грн. за рахунок готівки.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надіслав заяву , в якій просив розглянути справу без участі уповноваженого представника.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Ухвалою суду від 01 квітня 2014 року вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Відповідач - Комунальне підприємство "Житремонт-Антрацит" , і.к. 36621644, зареєстроване ВК Антрацитівської міської ради Луганської області 28.12.2009 року, запис № 1 379 102 0000 000744 ( а.с.6,7,9).

Перебуває на обліку як платник податків у позивача з 29.12.2009 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 29.12.2009 № 569 (а.с.10).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " Закон України "Про систему оподаткування " , ЗУ «Про плату за землю» втратили чинність.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно статті 269 ПКУ платниками земельного податку є:

269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

269.1.2. землекористувачі.

Статтею 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.

Згідно п. 286.2 ст.286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3. ст.287 ПКУ передбачено , що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

31.01.2013 відповідачем подано до позивача податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), зареєстровану позивачем за вх.№ 9003884472 від 04.02.2013 року, в якій відповідачем самостійно нараховано земельного податку за рік -121975,73 грн., щомісячний платіж -10164,68 грн., грудень -10164,25 грн. ( а.с.17-20).

У зв"язку з несвоєчасною сплатою, за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку в розмірі 50823,40 грн. за період 30.09.3013 по 30.01.2014 року.

У відповідності із статтею 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами "(який був чинним до 01.01.2011) позивачем уповноваженому представнику відповідача 06.04.2010 було вручено першу податкову вимогу -№1/85 від 06.04.2010 та 13.05.2010 другу №2/111 ( а.с.13).

Згідно п.п.59.5 ст.59 ПКУ погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п. 95.1. та п.95.2 ст.95 ПКУ контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

П.95.3 ст.95 ПКУ передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 95.4. ст.95 ПКУ контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином норми Податкового кодексу України встановлюють альтернативні засоби стягнення податковими органами коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу або з рахунків платника податків у банках, або за рахунок готівки, що належить такому платнику.

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно існує податковий борг з земельного податку в розмірі 50 823,40 грн. за період з 30.09.2013 по 30.01.2014 року, про який він повідомлений, який є узгоджений та до теперішнього часу не сплачений.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду справи податковий борг з земельного податку в сумі, заявленій до стягнення, не сплатив в добровільному порядку, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з земельного податку за рахунок готівки, враховуючи, що позивачем обрано саме такий спосіб стягнення суми податкового боргу, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства "Житремонт-Антрацит" про стягнення коштів за податковим боргом з плати за землю у розмірі 50823,40 грн. за рахунок готівки задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Житремонт-Антрацит" ( і.к.36621644) кошти на суму податкового боргу з плати за землю за період з 30.09.2013 по 30.01.2014 року у розмірі 50 823,40 грн. (п'ятдесят тисяч вісімсот двадцять три гривні 40 коп.) за рахунок готівки, перерахувавши до місцевого бюджету на р/р 33212811700010, код платежу 13050100, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код отримувача 37983403, отримувач -Антрацитівське УДКСУ Луганської області.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя С.М. Чиркін