Постанова

від 21.03.2014 по справі 826/249/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2014 року 08 год. 30 хв. № 826/249/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 15 жовтня 2013 року № 0001214120, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Підприємство з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» (далі - позивач, Підприємство з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна») з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач, Міжрегіональне ГУ Міндоходів) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 15 жовтня 2013 року № 0001214120.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта Міжрегіонального ГУ Міндоходів від 27.09.2013р. № 1171/41-20/30603572, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Об'єднана металургійна група» (ідентифі-каційний код 37954346) за період грудень 2012 року, січень і лютий 2013 року, документально та нормативно не підтверджуються.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 11.02.2014р. № 429/9/28-10-10-25, та додаткові документи (в т.ч. роздруківку Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 22.07.2013р. № 393/26552201/37954346 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Об'єднана металургійна група» (податковий номер 37954346) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2012 - 31.12.2012»). В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівниками Міжрегіонального ГУ Міндоходів була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» (ідентифі-каційний код 30603572) з питань правильності обчислення та сплати податків при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Об'єднана металургійна група» (ідентифікаційний код 37954346) за період грудень 2012 року, січень і лютий 2013 року, за результатами якої складений Акт від 27.09.2013р. № 1171/41-20/30603572. Згідно висновків цього Акта перевірки Підприємство з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» допустило порушення норм п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, абз. «г» п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення підприємством податкового кредиту з податку на додану вартість за звітний період грудень 2012 року на суму 203 099, 84 грн. На думку відповідача, висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах, а саме: висновках Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 22.07.2013р. № 393/26552201/37954346 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Об'єднана металургійна група» (податковий номер 37954346) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2012 - 31.12.2012». За наслідками проведеної перевірки відповідачем винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.10.2013р. № 0001214120, що повністю відповідає вимогам податкового законодавства.

В судових засіданнях по даній справі представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 13 лютого 2014 року, заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

13 лютого 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що 27 вересня 2013 року, згідно з нормами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі Наказу Міжрегіонального ГУ Міндоходів від 23.09.2013р. № 490, працівниками цього Міжрегіонального ГУ Міндоходів була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» (ідентифікаційний код 30603572) з питань правильності обчислення та сплати податків при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Об'єднана металургійна група» (ідентифікаційний код 37954346) за період грудень 2012 року, січень і лютий 2013 року, за результатами якої складений Акт від 27.09.2013р. № 1171/41-20/30603572 (далі - Акт перевірки).

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені взаємовідносини Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» з суб'єктом господарської діяльності ТОВ «Об'єднана металургійна група» (ідентифікаційний код 37954346) - договір підряду від 31.07.2012р. № 18/7 (з урахуванням додаткових угод до нього від 10.12.2012р. № 1 та від 11.12.2012р. № 2), згідно якого Підрядник (ТОВ «Об'єднана металургійна група») за дорученням Замовника (перевіряємого підприємства) зобов'язується виконати проектні роботи (а саме: проектно-вишукувальні роботи з повної реконструкції та модернізації АЗС, отримання технічних умов, здійснення комплексної державної експертизи, отримання дозволу на реконструкцію (на проведення будівельних робіт) у відповідності до узгодженого Сторонами переліку Об'єктів. Загальна вартість робіт згідно Додаткової угоди від 10.12.2012р. № 1 до Договору підряду від 31.07.2012р. № 18/7 становить 2 362 999, 00 грн. (з ПДВ) .

На запит Міжрегіонального ГУ Міндоходів від 06.09.2013р. № 6116/10/41.2-20 Підприємство з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» надало додатково до зазначених договору та додаткових угод акти виконаних робіт за грудень 2012 року (а саме: від 03.12.2012р. № 12, від 10.12.2012р. № 13, від 14.12.2012р. № 15, від 14.12.2012р. № 16, від 14.12.2012р. № 17 і від 14.12.2012р. № 18) на загальну суму 1 218 599, 05 грн. (з ПДВ), податкові накладні за грудень 2012 року (а саме: від 03.12.2012р. № 1, від 10.12.2012р. № 2 і від 14.12.2012р. № 3) на загальну суму 1 218 599, 05 грн. (в т.ч. ПДВ - 203 099, 80 грн.), аналіз рахунку бухгалтерського обліку 631.

За результатами таких фінансово-господарських відносин перевіряєме підприємство віднесло до складу податкового кредиту за грудень 2012 року податок на додану вартість в сумі 169 767, 00 грн., а за січень 2013 року податок на додану вартість в сумі 33 333, 00 грн.

Станом на 31.12.2012р. кредиторська заборгованість по Договору підряду від 31.07.2012р. № 18/7 за отримані послуги за розрахунками з ТОВ «Об'єднана металургійна група» становила 201 600, 00 грн.

При цьому працівником відповідача при проведенні вказаної документальної перевірки позивача були враховані висновки Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 22.07.2013р. № 393/26552201/37954346 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Об'єднана металургійна група» (податковий номер 37954346) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2012 - 31.12.2012». Згідно тексту цього Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 22.07.2013р. № 393/26552201/37954346 по-перше, встановлено відсутність первинних документів по фінансово-господарським операціям ТОВ «Об'єднана металургійна група», відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність транспортних засобів, устаткування, а також трудових ресурсів, які необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, по-друге, встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання від ТОВ «Металоконструкція» до ТОВ «ОССІ», від ТОВ «ОССІ» до ТОВ «Об'єднана металургійна група» за грудень 2012 року.

На підставі вищевикладеного працівник відповідача, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» правових підстав для формування податкового кредиту на підставі первинних документів, оформлених за результатами господарських операцій з контрагентом ТОВ «Об'єднана металургійна група».

В розділі «Висновок» Акта перевірки від 27.09.2013р. № 1171/41-20/30603572 перевіряючий встановив порушення Підприємством з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» наступних норм законодавства України: п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, абз. «г» п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість на загальну суму 203 100, 00 грн., в т.ч. за грудень 2012 року на суму 203 100, 00 грн.

15 жовтня 2013 року Міжрегіональне ГУ Міндоходів підставі Акта перевірки від 27.09.2013р. № 1171/41-20/30603572 прийняло спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення за № 0001214120, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, абз. «г» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило Підприємству з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 304 650, 00 грн., в т.ч. 203 100, 00 грн. - основний платіж, 101 550, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішення Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013р. № 18098/6/99-99-10-01-15, винесеного за результатами розгляду скарги Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» на податкове повідомлення-рішення від 15.10.2013р. № 0001214120, дана скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.10.2013р. відповідно - без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бух-галтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що 31 липня 2012 року між Підприємством з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» (Замовник), в особі генерального директора Гаврильця А.І., і суб'єктом господарської діяльності - ТОВ «Об'єднана металургійна група» (Підрядник), в особі директора Павленко А.П., був укладений письмовий договір підряду на виконання проектно-вишукувальних робіт за № 18/7/12/1288. За умовами цього Договору Підрядник зобов'язується виконати проектні роботи: проектно-вишукувальні роботи з повної реконструкції та модернізації АЗС, отримання технічних умов, здійснення комплексної державної експертизи, отримання дозволу на реконструкцію (на проведення будівельних робіт) згідно переліку об'єктів, узгодженого Сторонами в Додатку № 1 до цього Договору.

Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації визначені завданням на проектування Замовника є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Додатку № 1 до вказаного Договору підряду роботи здійснюються відносно наступних об'єктів: АЗС № 11-01 (м. Київ, вул. Щорса, 24-А), АЗС № 11-03 (м. Київ, вул. Полярна, 8-Ж), АЗС № 11-09 (м. Київ, просп. Московський, 20-А) та АЗС № 26-01 (м. Чернівці, вул. Головна, 249).

Вартість робіт визначена Протоколом про договірну ціну (додаток № 2 до даного Договору) і складає 2 161 399, 20 грн. (в т.ч. ПДВ - 360 233, 20 грн.).

Відповідно до п. 3.1 зазначеного Договору підряду по закінченню етапів робіт Підрядник передає Замовнику акт здавання-прийняття виконаних робіт.

Одночасно при дослідженні тексту вказаного Договору підряду судом виявлено, що умови цього Договору не надають Підряднику права на залучення до виконання обумовлених Договором робіт третіх осіб. Також в тексті Договору підряду не визначений порядок передачі результатів робіт - дозволів на проведення будівельних робіт АЗС та безпосередньо проектної документації, та коло осіб, відповідальних за здачу та прийняття результатів робіт.

На підтвердження факту виконання проектно-вишукувальних робіт позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору на виконання проектно-вишукувальних робіт від 31.07.2012р. № 18/7/12/1288 та додатку № 1 та Додатку № 2 «Протокол про договірну ціну на виконання проектних робіт: Проектно-вишукувальні роботи з повної реконструкції та модернізації АЗС»;

- акта наданих послуг від 03.12.2012р. № 12 на суму 816 998, 84 грн. (в т.ч. ПДВ - 136 166, 47 грн.) - щодо надання Виконавцем послуг - проект реконструкції та модернізації 4-х АЗС;

- акта наданих послуг від 10.12.2012р. № 13 на суму 200 000, 20 грн. (в т.ч. ПДВ - 33 333, 37 грн.) - щодо надання Виконавцем послуг - виконання проектних робіт по кожній АЗС;

- актів надання послуг від 14.12.2012р. № 15 на суму 50 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 400, 00 грн.), від 14.12.2012р. № 16 на суму 50 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 400, 00 грн.), від 14.12.2012р. № 17 на суму 50 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 400, 00 грн.) та від 14.12.2012р. № 18 на суму 50 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 400, 00 грн.) - щодо надання Виконавцем послуг - дозволи на виконання будівельних робіт згідно договору підряду № 18/7 від 31.07.2012 по кожній окремій АЗС;

- копії проектної документації (в частині), розробником якої значиться третя особа - ТОВ «ТАМ Каріатіда»;

- платіжних доручень Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» від 15.01.2013р. № 223 436, від 15.01.2013р. № 223434, від 15.01.2013р. № 223435, від 15.01.2013р. № 223433, від 27.09.2012р. № 212336, від 27.09.2012р. № 212337, від 27.09.2012р. № 212339, від 27.09.2012р. № 212335, від 26.10.2012р. № 215098, від 26.10.2012р. № 215096, від 26.10.2012р. № 215094, від 26.10.2012р. № 215095, від 27.11.2012р. № 218540, від 27.11.2012р. № 218539, від 27.11.2012р. № 218541, від 27.11.2012р. № 218542, від 11.12.2012р. № 219886, від 11.12.2012р. № 219887, від 11.12.2012р. № 219885, від 11.12.2012р. № 219884, від 24.12.2012р. № 221584, від 24.12.2012р. № 221583, від 24.12.2012р. № 221585, від 24.12.2012р. № 221586 про сплату позивачем сум коштів на користь ТОВ «Об'єднана металургійна група» за виконані проектно-вишукувальні роботи за договором № 12/1288 від 31.07.2012р. згідно певних рахунків по АЗС № 11-01, № 11-03, № 11-09 і № 26-01, всього на загальну суму 2 362 999, 20 грн. (в т.ч. ПДВ - 393 833, 20 грн.). В ході дослідження таких платіжних доручень судом виявлено наявні розбіжності між реквізитами договору (а саме реєстраційним номером) та сумами спірних робіт - фактично сплаченою та зафіксованою в актах наданих послуг, датованих груднем 2012 року.;

- виписок по розрахунковому рахунку позивача № 26009200340019 в ПАТ «Сітібанк» (МФО 300584) за відповідні дати;

- податкових накладних від 03.12.2012р. № 1 на суму 816 998, 84 грн. (в т.ч. ПДВ - 136 166, 47 грн.), де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Проект реконструкції та модернізації АЗС», і від 14.12.2012р. № 3 на суму 201 600, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 33 600, 00 грн.), де в гр. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «Дозвіл на виконання будівельних робіт згідно договору підряду № 18/7 від 31.07.2012 по АЗС № 11.09 та № 26-01», які підписані однією особою - ОСОБА_3 Решту податкових накладних на суму податку на додану вартість у розмірі 33 333, 00 грн., виписаних контрагентом, позивач суду не пред'явив;

- копії листів ТОВ «Об'єднана металургійна група» від 23.10.2012р. № 5/23-10/12 та від 24.09.2012р. № 2/29-09, адресованих Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», з питань виконання Договору підряду;

- копії ліцензії серії АВ № 601066, виданої ТОВ «Об'єднана металургійна група» на право здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Об'єднана металургійна група» станом на 01.11.2011р., свідоцтва про реєстрацію платника податків на додану вартість - ТОВ «Об'єднана металургійна група» № 20027216 від 10.02.2012р.; заявки ТОВ «Об'єднана металургійна група» від 08.05.2012р.№ 1/05 на участь в тендері на «Проектно-вишукувальні роботи на повну реконструкцію, модернізацію і технічне переозброєння 12-ти АЗС»; фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ТОВ «Об'єднана металургійна група» станом на 31.03.2012р.

Згідно письмових пояснень позивача, викладених в тексті поданої позовної заяви, та додаткових пояснень від 05.02.2014р. № 04/90 та від 18.02.20.14р. № 04/124, договір підряду від 31.07.2012р. № 18/7/12/1288 був укладений шляхом проведення тендеру. Відповідно до п. 9 Підсумкового протоколу по вибору переможцю тендеру від 14.06.2012р. ТОВ «Об'єднана металургійна група» визнана переможцем тендеру за АЗС позивача (№№ 11-01, 11-19, 11-03, 01-07, 01-08, 26-01). Крім того, виконання проектно-вишукувальних робіт було зумовлено необхідністю проведення в 2013 році реконструкції діючих АЗС позивача. На виконання цього договору підряду від 31.07.2012р. ТОВ «Об'єднана металургійна група» здійснило розроблення проектної документації для проведення реконструкції АЗС.

Підтвердженням виконання робіт є наступні документі: проекти реконструкцій АЗС за адресами: м. Київ, вул. Щорса 24а; м. Київ, вул. Полярна 8-ж; м. Київ, пр. Московський 20-А; м. Чернівці, вул. Головна 249; акти виконання послуг № 15 від 14.12.2012р., № 16 від 14.12.2012р., № 18 від 14.12.2012р., № 17 від 10.12.2012р., № 13 від 10.12.2012р., № 12 від 03.12.2012р.; податкові накладні від 03.12.2012р. та від 14.12.2012р.; платіжні доручення.

Наразі позивач здійснює реконструкцію та модернізацію власних АЗС на підставі проектної документації ТОВ «Об'єднана металургійна група». На підтвердження наявності проектів реконструкції АЗС позивач надав до суду копії договорів генерального підряду на капітальне будівництво від 27.06.2013р. за № СП2706ЛУ/2/13/1111 та № СП2706ЛУ/2/13/1112, укладених Підприємством з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» (як Замовником) з ТОВ «Статус-Проект» (Генеральним підрядником) щодо виконання комплексу робіт з будівництва Об'єктів (АЗС № 11-09, № 26-01), та первинної і проектної документації.

Додатково на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії наступних первинних, розрахункових та інших документів: статуту Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» станом на 12.12.2013р. та довідки з органу статистики відносно Підприємства з ІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» станом на 18.12.2012р.; правовстановлюючих документів на АЗС, тощо.

Інших первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі Договору підряду від 31.07.2012р. № 18/7/12/1288, зокрема: рахунків на оплату послуг (посилання на реквізити яких наявні в платіжних документах), актів наданих послуг на решту суму оплачених підрядних робіт, актів передачі-приймання безпосередньо результатів наданих послуг (а саме - дозволів на виконання будівельних робіт та проектної документації); організаційно-розпорядчих документів щодо призначення відповідальних працівників Товариства за виконання спірного договору, прийняття і перевірку за якістю та повнотою результатів надання таких послуг.

За результатами дослідження наявних матеріалів справи судом не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірним правочином та додатково наданими позивачем документами, оскільки такі документи не містять жодних відомостей про виконання проектно-вишукувальних робіт саме підприємством ТОВ «Об'єднана металургійна група».

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факти здійснення господарських операцій з отримання проектно-вишукувальних, передбачених Договором підряду від 31.07.2012р. № 18/7/12/1288, від названого вище контрагента належними первинними документами.

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентом (ТОВ «Об'єднана металургійна група») належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу суми податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова