Рішення

від 04.03.2014 по справі 406/5244/13-ц

АЛЧЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №406/5244/13

Провадження № 2/406/17/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 року м.Алчевськ

Алчевський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Вискребенцева Л.Б.

при секретарі Бедненко Л.О.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства (ПП) «Структум» про визнання запису у трудовій книжці недійсним, внесення іншого запису до трудової книжки, стягнення не отриманих сум заробітної плати, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди , -

В с т а н о в и в :

Відповідно до наказу ПП «Структум» №20к від 01.10.12 р. позивача було прийнято на посаду заступника директора з виробництва.

Наказом від 18.02.13 р. за №3к позивача із займаної посади звільнено за згодою сторін з 19.02.2013 р.

Посилаючись на те, що трудову книжку йому було надіслано поштовим переказом лише 15.06.2013р., позивач звернувся до суду з позовом про покладання на відповідача зобов'язання внести до трудової книжки запис про його звільнення сАме з 15.06.2013р., скасування попереднього запису щодо його звільнення з 19.02.2013 р. та стягнення нарахованої але не сплаченої заробітної плати у розмірі 649 грв.50 коп.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, що утворилась через невиплату йому коштів на утримання під час відрядження у листопаді та грудні 2012 року загальною тривалістю 52 дні у розмірі 2600грв. тобто по 50 грв. на день (52 х 50).

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, тобто з 19.02.2013 р. по день постановлення рішення судом у цій справі, тобто по 4.03.2014 р., яка, за його підрахунками, становить 21 397грв.80коп.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 10 000 грв. в рахунок відшкодування моральної шкоди, зумовленої порушенням його трудових прав.

Наведені позовні вимоги та їх обґрунтування були остаточно сформульовані представником позивача в ході судового розгляду справи саме у приведеному вище варіанті.

Відповідачем позовні вимоги, як у їх первісному, так і в остаточному варіанті, не визнані.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд визнає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до положень ст.116 КЗпП України, при звільнені працівника, виплата всіх сум, які належать йому від роботодавця, проводиться в день звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України та п.4.1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників» (надалі Інструкція), затвердженої Наказом Мінпраці №58 від 27.07.1993 р., власник або уповноважений ним орган зобов'язані видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

У разі не виконання наведених норм з вини власника або уповноваженого ним органу, наступають наслідки у вигляді зобов'язання сплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а днем звільнення у такому разі вважається день видачі трудової книжки (ст.117 КЗпП України, п.4.1 Інструкції).

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, у разі, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, власник або уповноважений ним орган відшкодовує моральну шкоду.

Стаття 10 ЦПК України регламентує обов'язок сторони у цивільному судочинстві довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано ті обставини, що на день звільнення позивачу не було сплачено усіх належних йому сум, і не була видана трудова книжка.

Як вбачається із наданих суду доказів, будучи звільненим із займаної ним посади з 19.02.2013 р. позивач отримав свою трудову книжку поштовим переказом 15.06.2013 р. ( а.с. 89, 91).

Заборгованість із заробітної плати відповідачем була фактично погашена остаточно 18.07.2013 р. також шляхом поштового переказу (а.с.93-94).

Суд не бере до уваги доводів відповідача щодо відсутності його вини за несвоєчасне отримання позивачем трудової книжки, оскільки сталося це через наче б то навмисне ухилення останнього від її отримання.

Адже порядок вручення трудової книжки у разі відсутності працівника на робочому місці у день звільнення чітко регламентований п.4.2 Інструкції та полягає у тому, що відповідач мав повідомити позивача в день звільнення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки та за наявності згоди позивача переслати трудову книжку поштовим переказом.

Трудова книжка з великим відхиленням від зазначеної норми Інструкції була направлена позивачу тільки після звернення останнього до прокуратури з заявою про порушення його прав.

Безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, визнає суд доводи позивача про те, що повний розрахунок з ним відповідач не провів до теперішнього часу.

Адже заборгованість з заробітної плати у розмірі 649 грв.50 коп., двома поштовими переказами відповідач надіслав позивачу 12.07. та 18.07.2013 р.

Тобто позивач мав і має можливість її отримати, але свідомо не робить цього з причин, відомих тільки йому, а, відтак, подальша не виплата заробітної плати позивачу відбувається не з вини відповідача.

Виходячи з того, що позивач не оспорює розміру заборгованості заробітної плати, просячи стягнути її сАме у розмірі 649грв. 50коп. суд визнає, що причини відмови отримати її, починаючи з 18.07.2013 р. є відсутніми, а вимогу про стягнення цієї суми з відповідача безпідставною, оскільки спір щодо цього відсутній.

Таким чином, суд визнає позов таким, що підлягає задоволенню у частині щодо внесення до трудової книжки запису про іншу дату звільнення позивача.

Частковому задоволенню підлягає позов щодо сплати позивачеві середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, а сАме з 19.02. по 18.07.2013 р., (а не по день розгляду справи у суді як того просив позивач), який становить 9 506,50грв..

При цьому суд визнає вірним розрахунок середнього заробітку за весь час затримки приведений відповідачем вірним (а.с.162).

Таким, що підлягає частковому задоволенню, суд визнає також позов щодо відшкодування моральної шкоди.

При цьому суд погоджується з тим, що порушенням його трудових прав, позивачеві були спричинені моральні страждання, пов'язані з необхідністю додавати зусиль для організації свого життя.

Проте, враховуючи, що норми ст.117 КЗпП України значною мірою спрямовані на мінімізацію та компенсацію наслідків несвоєчасного розрахунку підприємства з працівником, розмір заявленої моральної шкоди має бути скорегований у бік зменшення.

Виходячи з того, що відповідач переконливо спростував позов у частині стягнення заборгованості, що утворилася за рахунок перебування позивача у відрядженні у листопаді та грудні 2012 р., суд не вбачає підстав для задоволення позову у цій частині.

При цьому судом взято до уваги, що відповідно до наданого відповідачем документа, який має назву «Ведомость выплаты зарплаты ОСОБА_1 за 2012 год» (а.с.161) позивачу було виплачено: 19.01.13 р.- 300грв., 21.01.2013р. - 1500грв. та 4.02.2013р. - 1500грв. і зазначеної обставини позивач не оспорював.

При цьому представник позивача стверджував, що до наведених виплат з-поміж іншого, включені витрати, пов'язані з відрядженням у листопаді та грудні 2012 р., а позивач натомість не спростував цих тверджень та не довів іншої природи цих платежів.

На підставі наведеного, керуючись ст.116, 117, 47, 237-1 КЗпП України, п.4.1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», ст.213-215 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства «Структум» про визнання запису у трудовій книжці недійсним, внесення іншого запису до трудової книжки, стягнення не отриманих сум заробітної плати, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Зобов'язати ПП «Структум» скасувати запис у трудової книжці ОСОБА_1 про його звільнення наказом №3к від 18.02.2013 р.

Зобов'язати ПП «Структум» внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про його звільнення з посади заступника директора за згодою сторін з 15.06.2013р.

Стягнути з ПП «Структум» на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку за період з 19.02. по 18.07.2013 р. у розмірі 9 506,50грв.

Стягнути з ПП «Структум» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 500грв.

Стягнути з ПП «Структум» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку у місячному розмірі - 1 898,00грв. і у цій частині рішення підлягає виконанню негайно.

У іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ПП «Структум» р/р 26001139918500, АКИБ «УкрСибБанк», МФО 351005, код 35226230, ІНН 352262312062, свідоцтво №200005457 судовий збір на користь держави у сумі 229,40 грн. (рах.№31210206700027, Банк одержувача ГУ ДКУ у Луганській області, код ЄДРПО 05380757, отримувач УДК в м.Алчевську, МФО 804013, код платежу 22030001, код ОКРО 37907097).

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя Л.Б.Вискребенцев