cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" березня 2014 р.Справа № 5017/3700/2012
За позовом: Заступника Білгород - Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі
Міністерства оборони України
Білгород - Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району;
до відповідачів: 1) Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області;
2) Фермерського господарства "Таврія - К";
про визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки
Суддя Степанова Л.В.
Представники:
Від прокурора: Гончаренко А.О. за посвідченням
Від позивача Міністерства оборони України: Добров Ю.І. за довіреністю
Від позивача Білгород - Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району: Добров Ю.І. за довіреністю
Від відповідача 1: Кюссе І.Г. за довіреністю
Від відповідача 2: Гусаров О.Л. за довіреністю
Суть спору: про визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки
У судовому засіданні 20.03.2014 року судом було оголошено перерву до 27.03.2014 року, відповідно до статті 77 Господарського кодексу України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2012р. порушено провадження у справі № 5017/3700/2012 за позовом Заступника Білгород -Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород - Дністровської квартирно -експлуатаційної частини району до відповідачів Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, Фермерського господарства "Таврія - К" про визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.04.2013р. по справі №5017/3700/2012 у задоволені позову Заступника Білгород - Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород - Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2013р. рішення господарського суду Одеської області від29.04.2013р. по справі №5017/3700/2012 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2013р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2013р. та рішення господарського суду Одеської області від 29.04.2013р. по справі № 5017/3700/2012 скасовані, а справу № 5017/3700/2012 передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Згідно з автоматизованим розподілом справ, в порядку ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, справу № 5017/3700/2012 передано на розгляд судді Степановій Л.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.11.2013р. справу № 5017/3700/2012 за позовом Заступника Білгород -Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород - Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до відповідачів Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, Фермерського господарства "Таврія - К" про визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки прийнято до провадження суддею Степановою Л.В.
Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 20.01.2014р. приймаючи до уваги, що суддя господарського суду Одеської області Степанова Л.В. перебуває на лікарняному, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р. із змінами та доповненнями відповідно до протоколу №17-01/2012 від 16.02.2012р.), справу № 5017/3700/2012 передано на розгляд судді Горячук Н.О.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.01.2014р. справу № 5017/3700/2012 прийнято до провадження суддею Горячук Н.О.
Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 27.01.2014р. приймаючи до уваги, що суддя господарського суду Одеської області Степанова Л.В. вийшла з лікарняного, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р. із змінами та доповненнями відповідно до протоколу №17-01/2012 від 16.02.2012р.), справу № 5017/3700/2012 передано на розгляд судді Степановій Л.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.01.2014р. справу № 5017/3700/2012 прийнято до провадження суддею Степанової Л.В.
17.12.2013 року представником Міністерства оборони України було надано обґрунтування заявлених позовних вимог (вх. № 38410/13), відповідно до яких останній просить позов задовольнити з підстав, викладених в обґрунтуваннях.
13.01.2014 року відповідач Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області надала до суду пояснення № 10/1/14 від 10.01.2014 року, відповідно до яких просить у позові відмовити, з підстав викладених у поясненнях.
13.01.2014 року відповідачем Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області було надано клопотання про зупинення провадження у справі.
Судом клопотання розглянуто у судовому засіданні та відмовлено в його задоволенні, в зв'язку з необґрунтованістю.
13.01.2014 року відповідачем Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області було надано заяву про застосування строку позовної давності.
13.01.2014 року відповідачем Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області було надано клопотання про призначення земельної технічної експертизи. Судом клопотання розглянуто у судовому засіданні та відмовлено в його задоволенні, в зв'язку з необґрунтованістю.
14.01.2014 року (вх. 698/14) заступником Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері було подано заяву № 16вих-14 від 08.01.2014 року відповідно до якої позовні вимоги були викладені в такій редакції: 1. визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 28.12.2007 року - об'єкт оренди земельна ділянка площею 450,00 га укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ФГ «Таврія -К» та 2. витребувати від ФГ «Таврія-К» та зобов'язати повернути Міністерству оборони України зі складанням акту прийому-передачі, земельні ділянки, передані Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області земельну ділянку площею 450,00 га та вартістю 1 483 020 грн. за договором №б/н від 28.12.2007р.
10.02.2014року відповідачем ФГ «Таврія-К» було надано до суду клопотання про застосування строків давності щодо позовних вимог.
10.02.2014 року відповідачем Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області було надано заяву про застосування строків давності щодо позовних вимог.
17.02.2014 року представником позивача Міністерства оборони України було надано заперечення на клопотання відповідача про призначення судової експертизи та застосування строків позовної давності.
25.02.2014 року від відповідача Тарутинської районної державної адміністрацієї Одеської області до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить у позові відмовити з підстав викладених у відзиві.
20.03.2014 року представником позивача Міністерства оборони України до суду було надано додаткові пояснення до позовних вимог.
20.03.2014 року представником позивача Міністерства оборони України до суду було надано додаткові пояснення з документами.
20.03.2014 року представником позивача Міністерства оборони України було надано заперечення на клопотання відповідача про призначення судової експертизи та застосування строків позовної давності.
20.03.2014 року до суду представником відповідача Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області були надані доповнення до відзиву.
27.03.2014 року до суду представником відповідача Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області було надано доповнення до відзиву.
Розглянув матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Заступник Білгород -Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Білгород-Дністровської квартирно -експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього в редакції від 25.04.2013р. за вх. суду №13525/2013 до відповідачів Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та Фермерського господарства "Таврія - К" згідно з якими просить:
- визнати недійсним та скасувати договір оренди землі № б/н від 28.12.2007р. - об'єкт оренди - земельна ділянка площею 450,00га, укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та Фермерським господарством "Таврія - К";
- зобов'язати відповідачів Тарутинську районну державну адміністрацію Одеської області та Фермерським господарством "Таврія-К" повернути Міністерству оборони України земельну ділянку площею 450,00га вартістю 1483020,00грн.
В подальшому прокуратура неодноразово надавала уточнення позовних вимог від 14.01.2014 року (вх. 698/14) та заступником Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері було подано заяву № 16вих-14 від 08.01.2014 року відповідно до якої позовні вимоги були викладені в такій редакції: - визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 28.12.2007 року - об'єкт оренди земельна ділянка площею 450,00 га укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ФГ «Таврія -К» та - витребувати від ФГ «Таврія-К» та зобов'язати повернути Міністерству оборони України зі складанням акту прийому-передачі, земельні ділянки, передані Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області земельну ділянку площею 450,00 га та вартістю 1 483 020 грн. за договором №б/н від 28.12.2007р.
Суд розглядає позовні вимоги, викладені в заяві про уточнення позовних вимог № 16вих-14 від 08.01.2014 року.
Свої позовні вимоги заступник прокурора обґрунтовує наступним.
Між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та Фермерським господарством "Таврія-К" укладено договір оренди землі, загальною площею 450,00га, відповідно до умов якого на підставі розпорядження голови Тарутинської райдержадміністрації №398/А-2007 від 28.12.2007р. була передана в оренду Фермерському господарству "Таврія-К" земельна ділянка загальною площею 450,00га строком на 49 років.
Заступник прокурор у своєму позові вказує, що вищезазначений договір суперечить приписам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, у зв'язку з чим є недійсними оскільки Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 року скасовано розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" від 05.05.2005р. та п. 1 Розпорядження від 14.12.2005 року № 386/А-2005 "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями" як таких, що не відповідають вимогам закону.
Прокурор наполягає на тому, що зазначеними розпорядженнями Тарутинської РДА припинено право користування земельною ділянкою площею 23253,17 га, яка була надана в користування військовій частині А1366 для організації загальновійськового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської ради та переведено її до остаточного вирішення земельних суперечок в землі запасу Веселодолинської сільської ради", а незаконно вилучена земельна ділянка в подальшому була надана в оренду фізичним та юридичним особам (в т.ч. відповідачу 2 - ФГ "Таврія-К").
Також прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка знаходиться на обліку Білгород-Дністровської КЕЧ району, що підтверджується індивідуальною карткою обліку земельної ділянки, а також довідкою №1162 від 07.08.2012 року, виданою начальником Білгород-Дністровської КЕЧ району. Таким чином Тарутинська РДА Одеської області, укладаючи вищезазначений спірний договір оренди землі і не маючи жодних повноважень на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою загальною площею 450,00 га, розпорядилась самовільно і незаконно землями оборони, всупереч вимогам Закону України «Про оренду землі» та Земельного кодексу України. Крім того, у позові зазначено, що будь-які дозволи щодо передачі земельних ділянок загальновійськового полігону суб'єктам господарювання, у тому числи і ФГ «Таврія - К», ані Міністерством оборони України, ані Білгород-Дністровською КЕЧ району не надавались.
Крім того у своїх уточненнях прокурор зазначає, що рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2013 року по справі № 916/876/13, залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року, скасовано розпорядження Тарутинської райдержадміністрації від 25.12.2007 року № 398/А-2007.
Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує ст.ст. 203, 215, 387, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 208 Господарського кодексу України.
Відповідач - Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області проти позовних вимог заперечує у повному обсязі. Так, згідно з відзивом № 96/1/14 від 24.02.2014р. (вх. № 4879/14 від 25.02.2014р.) відповідач зазначає, що заявником у справі невірно визначено склад позивачів, посилаючись при цьому на постанову Одеського апеляційного суду, на яку зокрема посилається заявник, землі оборони належать державі на праві власності та закріплені за військовими формуваннями на праві користування. Так, згідно статті 152 ЗК України власник або землекористувач можуть вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Відповідно до пункту 2.4. постанови Пленуму ВГСУ № 6 від 17 травня 2011 року з позовами про визнання недійсним право чинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих право чинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, зокрема, особи, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору. При цьому інтерес такої особи стосовно придбання у власність земельної ділянки має бути законним, не суперечити Конституції і закону України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам, а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу.
Також відповідач зазначає, що вимоги про витребування або повернення земельної ділянки є необґрунтованими, повернення земельної ділянки не обумовлене вимогами закону і з огляду на наступне. Повернення в розумінні пункту 1.3. Постанови пленуму ВГСУ № 6 від 17 травня 2011 року обумовлене самовільним зайняттям ділянки. У випадку з зареєстрованим в ДЗК договором оренди землі сам факт самовільного ії зайняття Відповідачем унеможливлюється. Іншою підставою для повернення майна є поверхня як елемент двосторонньої реституції за договором. Втім, остання можлива лише щодо сторін договору оренди, а не третіх осіб.
Крім того, представник Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області просить суд застосувати строк позовної давності з підстав, викладених у заяві № 11/1/14 від 10.01.2014р. (вх. № 503/14 від 13.01.2014р.). також, у своїх поясненнях № 10/1/14 від 10.01.2014р. (вх. № 502/14 від 13.01.2014р.) відповідач зазначає, що в постанові Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 року, на яку посилаються позивачі, не визначено, яка саме військова частина є землекористувачем земельної ділянки земель оборони на території Всеволодинської сільської ради. Право постійного користування на ділянку виникає після одержання користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою. Відповідно до п.1 ст.126 ЗКУ, таким документом є державний акт. Отже, право користування земельною ділянкою не може виникнути на підставі відомчих документів Міністерства Оборони України. Також представник Тарутинської РДА в Одеській області просить суд взяти до уваги відомості державної статистичної звітності фор.6-зем. щодо обліку земель на території Веселодолинської сільської ради, з яких вбачається, що на цій території є земельні ділянки категорії земель оборони, які до теперішнього часу обліковуються в землях запасу та не надані у власність або користування, але позивачами не вжито заходів щодо оформлення права постійного користування. Не враховано, що відповідно до довідки Південного територіального КЕУ ці земельні ділянки для потреб оборони не використовуються з 2003 року.
Відповідач - Фермерське господарство "Таврія - К" просить суд застосувати позовну давність та проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченнях (вх. № 3550/2013 від 01.02.2013р.). При цьому, відповідач посилається на те, що позов про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 28 грудня 2007 року подано в грудні 2012 року, тобто після сплинув строку позовної давності, та вважає що в позові слід відмовити з підстав пропуску строку позовної давності. Крім того, як на підставу виникнення прав на спірну земельну ділянку, позивач посилається на Постанову Ради народних комісарів УРСР від 18.12.1945 року № 2002/063, якою вирішено відвести на території зазначених районів під окружний артполігон Одеського військового округу 20000 га землі, просити Раду народних комісарів Союзу РСР дозволити Раді народних комісарів УРСР відвести ОДВо під полігон в Ізмаїльській області 20000 га. Відповідач зазначає що документального факту узгодження Радою народних комісарів Союзу РСР вищевказаного відведення позивачем не проводиться.
Також, Фермерське господарство "Таврія - К" у запереченнях на заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 3552/2013 від 01.02.2013р.) просить суд відмовити у прийнятті до розгляду заяву прокурора про уточнення позовних вимог та посилається при цьому на постанову Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а також зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про „доповнення" або „уточнення" позовних вимог, або заявлення „додаткових" позовних вимог і т.п. З огляду на викладені положення Господарського процесуального кодексу України та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, вищевказана заява фактично спрямована на подання іншого позову в рамках однієї справи.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №398/А-2007 від 28.12.2007р. „Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ТОВ „Тіса", ВАТ „ім.Чапаєва", ФГ „Таврія-К", ФГ „Колос-2006", ТОВ Мазур-ЮГ", ВАТ „Калініна", ПП „Фетіца", ПП „Роман" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради" затверджено подані ТОВ „Тіса", ВАТ „ім.Чапаєва", ФГ „Таврія-К", ФГ „Колос-2006", ТОВ Мазур-ЮГ", ВАТ „Калініна", ПП „Фетіца", ПП „Роман" проекти землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок із земель запасу Веселодолинської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; передано ТОВ „Тіса" земельну ділянку площею 750 га ріллі в довгострокову оренду строком на 49 років; ВАТ „ім.Чапаєва" земельну ділянку площею 1800 га ріллі в довгострокову оренду строком на 5 років; ФГ „Таврія-К" земельну ділянку площею 450 га ріллі в довгострокову оренду строком на 49 років; ФГ „Колос-2006" земельну ділянку площею 300 га ріллі в довгострокову оренду строком на 49 років; ТОВ Мазур-ЮГ" земельну ділянку площею 100 га ріллі в довгострокову оренду строком на 49 років; ВАТ „Калініна" земельну ділянку площею 885 га ріллі в довгострокову оренду строком на 30 років; ПП „Фетіца" земельну ділянку площею 223 га ріллі в довгострокову оренду строком на 25 років; ПП „Роман" земельну ділянку площею 350 га ріллі в довгострокову оренду строком на 49 років; зобов'язано керівників ТОВ „Тіса", ВАТ „ім.Чапаєва", ФГ „Таврія-К", ФГ „Колос-2006", ТОВ Мазур-ЮГ", ВАТ „Калініна", ПП „Фетіца", ПП „Роман" укласти договори оренди землі з районною державною адміністрацією.
Так, на підставі вищезазначеного розпорядження голови Тарутинської райдержадміністрації №398/А-2007 від 28.12.2007р. між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та Фермерським господарством "Таврія-К" було укладено договір оренди землі, загальною площею 450,00 га, із земель загальновійськового полігону на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району, які були надані військовій частині А1366 для організації загальновійськового полігону відповідно до якого була передана в оренду ФГ "Таврія - К" земельна ділянка загальною площею 450,00га строком на 49 років.
Рішенням господарського суду Одеської області по справі № 916/876/13 від 30.07.2013 року позовну заяву Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району задоволено повністю та визнано недійсним розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №398/А-2007 від 28.12.2007р. „Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ТОВ „Тіса", ВАТ „ім.Чапаєва", ФГ „Таврія-К", ФГ „Колос-2006", ТОВ Мазур-ЮГ", ВАТ „Калініна", ПП „Фетіца", ПП „Роман" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради". Вказане рішення господарського суду Одеської області залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року.
Крім того в рішенні господарського суду Одеської області по справі № 916/876/13 від 30.07.2013 встановлено, що на підставі аналізу норм законодавства України, суд дійшов висновку про те, що спірні земельні ділянки є землями оборони; власником земельних ділянок, закріплених за суб'єктами, що перебувають у сфері управління Міністерства оборони України, є держава в особі Кабінету Міністрів України. Виходячи з того, що землі оборони знаходяться у Міністерства оборони лише у користуванні , розпорядження ними здійснює лише Кабінет Міністрів України, який має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони.
Приймаючи до уваги, що рішенням суду визнано недійсним розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №398/А-2007 від 28.12.2007р. на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки площею 450 га від 28.12.2007 року укладений між Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та Фермерським господарством «Таврія-К», вказаний договір підлягає визнанню недійсним.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України - 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно статті 215 Цивільного кодексу України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
На підставі викладеного, позовні вимоги про визнати недійсним договору оренди землі № б/н від 28.12.2007 року - об'єкт оренди земельна ділянка площею 450,00 га, укладеного між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ФГ «Таврія -К» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання повернути Міністерству оборони України зі складанням акту прийому-передачі, земельні ділянки, передані Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області земельну ділянку площею 450,00 га та вартістю 1 483 020 грн. за договором №б/н від 28.12.2007р. слід зазначити наступне.
Вказану позовні вимогу заступник прокурора обґрунтовує статтями 387, 388 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України - власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
А згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. 2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. 3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
В даному випадку по договору оренди відповідач ФГ «Таврія -К» є орендарем земельної ділянки, а не добросовісним набувачем за відплатним договором.
У випадку визнання недійсним договору, скасовується підстава на якій це майно було орендоване.
Таким чином позовні вимоги про зобов'язання повернути Міністерству оборони України зі складанням акту прийому-передачі земельні ділянки, передані Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області земельну ділянку площею 450,00 га та вартістю 1 483 020 грн. за договором №б/н від 28.12.2007р. не обґрунтовані та з підстав, викладених у позові, задоволенню не підлягають.
Щодо клопотання відповідачів про застосування строків позовної давності, слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.
Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України вказано, що Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Відповідно до пункту 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 10 від 29.05.2013 року зазначено, що початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі. У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.
Однак відповідачами не доведено, що саме позивачем пропущений строк позовної давності та не доведено коли саме позивачу стало відомо про порушення його права.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Заступника Білгород - Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про визнання недійсним договору оренди землі від 28.12.2007 року, які підлягають задоволенню, а щодо позовних вимог, в частині зобов'язання повернути Міністерству оборони України земельні ділянки, передані Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області за договором оренди землі від 28.12.2007р., суд відмовляє у їх задоволені як необґрунтованих.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Положеннями п. 4.6 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року N 7 передбачено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) , якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам ), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
Таким чином, судові витрати за розгляд позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 28.12.2007 року, покладаються на відповідачів пропорційно.
Судові витрати за розгляд позовних вимог про зобов'язання повернути Міністерству оборони України земельні ділянки, передані Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області за договором оренди землі від 28.12.2007р., в свою чергу, покладаються на позивачів пропорційно.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Заступника Білгород - Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України Білгород - Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до відповідачів Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та Фермерського господарства "Таврія - К" про визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки задовольнити частково.
2. Визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 28.12.2007 року, укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та Фермерським господарством "Таврія -К".
3. В решті позову відмовити.
4. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) до державного бюджету України через ГУДКСУ в Одеській області (м. Одеса вул. Садова, 1а) на код бюджетної класифікації 22030001, п/р 31210206783008 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526 судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн.
5. Стягнути з Білгород - Дністровської квартирно -експлуатаційної частини району (67700, Одеська область, м. Білгород - Дністровський, вул. Лікарняна, 1, код ЄДРПОУ 08124865) до державного бюджету України через ГУДКСУ в Одеській області (м. Одеса вул. Садова, 1а) на код бюджетної класифікації 22030001, п/р 31210206783008 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526 судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн.
6. Стягнути з Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Котовського, 1, код ЄДРПОУ 04056894) до державного бюджету України через ГУДКСУ в Одеській області (м. Одеса вул. Садова, 1а) на код бюджетної класифікації 22030001, п/р 31210206783008 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526 судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн.
7. Стягнути з Фермерського господарства "Таврія - К" (68535, Одеська область, Тарутинський район, с. Миколаївка, вул. Чапаєва, 28, код ЄДРПОУ 34421628) до державного бюджету України через ГУДКСУ в Одеській області (м. Одеса вул. Садова, 1а) на код бюджетної класифікації 22030001, п/р 31210206783008 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526 судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складено 01.04.2014 року
Суддя Степанова Л.В.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2014 |
Оприлюднено | 04.04.2014 |
Номер документу | 38005252 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні