Рішення

від 27.05.2009 по справі 17/255-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/255-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

27.05.09                                                                                          Справа №  17/255-07

За позовом   Акціонерного товариства “Український інноваційний банк”, м. Київ

                      в особі Івано-Франківської філії

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю “А.П.К.-Сервіс”

про                стягнення 287 421,16 грн

Суддя  В.Г. Суховий

Представники: згідно з протоколом судового засідання.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Акціонерне товариство “Український інноваційний банк” в особі Івано-Франківської філії                   (у зв'язку з реорганізацією в процесі розгляду справи з 16.02.2009р. –в особі Івано-Франківського відділення Чернівецької філії АТ “Укрінбанк”, далі – Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “А.П.К.-Сервіс” (далі –Відповідач) про стягнення 283 452,82 грн заборгованості згідно договору поруки від 06.10.2006р. та кредитної угоди № 200310 від 26.03.2003р., та 3 968,37 грн витрат банку з купівлі валюти, всього 287 421,16 грн.

Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує тим, що 6 жовтня 2006р. між АТ “Український інноваційний банк” в особі Івано-Франківської філії                               (далі –Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “А.П.К.-Сервіс”             (далі –Відповідач) було укладено договір поруки (далі –Договір, оригінал в матеріалах справи а.с. 80-81). Предметом  зазначеного Договору поруки є виконання відповідачем - ТОВ “А.П.К.-Сервіс” (поручитель) в солідарному порядку з Боржником - ПФ “Західно-Українська Фінансова Компанія” (далі –ПФ “ЗУФК”) зобов'язань, що виникли з кредитної угоди № 200310 від 26.03.2003 року (а.с. 5-11), укладеної між позивачем та боржником (ПФ “ЗУФК”), у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником до 6 жовтня 2006р. названих зобов'язань. Відповідно до п.2.1 Договору поручитель зобов'язувався виконати грошове зобов'язання Боржника, визначене основним договором, включаючи неустойку, протягом одного місяця у випадку невиконання чи неналежного виконання до                     6 листопада 2006р. Боржником названих зобов'язань.

Однак станом на 01.06.2007 року боржником (ПФ “ЗУФК”) розрахунки з позивачем по кредитній угоді № 200310 від 26.03.2003 року не проведено. Відповідачем же (ТОВ “А.П.К.-Сервіс”), як поручителем, також не виконано в повному обсязі свого обов'язку щодо погашення зобов'язання боржника протягом одного місяця з 6 листопада 2006р. Таким чином, у зв'язку з зазначеним позивач був змушений звернутися з даним позовом до суду.

Відповідачем подано відзив від 08.10.2007р. (а.с. 74), в якому проти позовних вимог заперечує повністю та просить суд відмовити позивачу в позові.                                    В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що Договір поруки від 06.10.2006р. а ні директор а ні представник ТОВ “А.П.К.-Сервіс” не підписували. А оскільки відповідач не підписував Договір поруки, то відповідно у нього і відсутні будь-які домовленості перед позивачем за Договором.

Представником відповідача подано клопотання про призначення технічної та почеркознавчої експертизи, оскільки за посиланням відповідача спочатку був роздрукований договір, а потім була поставлена печатка і підпис, або навпаки. Крім того, згідно з поясненнями директора відповідача  Мамчура О.А., наданих ним в судовому засіданні, Договір поруки ним не підписувався. Представник позивача проти поданого клопотання заперечив.

Ухвалою суду від 10.10.2007р. провадження у справі № 17/255-07 було зупинено у зв'язку з призначенням судової почеркознавчої експертизи та судової техніко-криміналістичної експертизи, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення судової почеркознавчої  експертизи було поставлено таке питання: Чи виконаний підпис на Договір поруки від 06.10.2006р. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “А.П.К.-Сервіс” - Мамчуром Олександром Аркадійовичем? На вирішення судової техніко-криміналістичної експертизи було поставлено таке питання:  В якій послідовності виконувався Договір поруки від 06.10.2006р., у тому числі що раніше було нанесено на папір: текст Договору, печатка ТОВ “А.П.К.-Сервіс” та підпис Мамчура О.А.?

Зазначені експертизи були призначені у зв'язку з тим, що суд при дослідженні матеріалів справи дійшов висновку про необхідність встановлення факту належності підпису директору Товариства з обмеженою відповідальністю “А.П.К.-Сервіс” –                       Мамчуру О.А. на Договорі поруки від 06.10.2006р. (оригінал в матеріалах справи                 а.с. 80-81). В судовому засіданні 10.10.2007р. судом було також здійснено відбір експериментальних зразків підпису директора ТОВ “А.П.К.-Сервіс”  - Мамчура О.А. (а.с. 84). Крім того, суд дійшов висновку про необхідність встановлення послідовності нанесення на Договір поруки від 06.10.2006р. підпису Мамчура О.А., печатки ТОВ “А.П.К.-Сервіс” та тексту Договору.

Листами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (Вх. № 4817 та № 4813 від 12.03.2008р.) матеріали справи № 17/255-07 разом з висновком судово-технічної експертизи № 13502 від 29.12.2007р. та висновком судово-почеркознавчої експертизи № 13501 від 20.02.2008р. повернуті до господарського суду Київської області.

Висновком судово-технічної експертизи було встановлено, що: 1) у Договорі поруки від 06.10.2006р. спочатку був нанесений відтиск печатки від імені ТОВ “А.П.К.-Сервіс”, поверх якого виконаний підпис від імені поручителя. Друкований текст виконаний поверх відтиску печатки від імені ТОВ “А.П.К.-Сервіс” та підпису від імені поручителя Мамчура О.А. 2) Відтиск печатки від імені ТОВ “А.П.К.-Сервіс” у договорі поруки від 06.10.2006р. нанесений не тією печаткою, якою нанесений відтиск у платіжному дорученні № 21 від 06.09.2006р., а тією печаткою, відтиск якої міститься у довіреності на ім'я Мамчура О.А., датований 25.09.2007р.

Висновком судово-почеркознавчої експертизи було встановлено, що: підпис від імені Мамчура Олександр Аркадійовича в графі “За Поручителя Керівник /Мамчур О.А./” в договорі поруки від 06.10.2006р. виконаний не Мамчуром Олександром Аркадійовичем, а іншою особою з наслідуванням підпису Мамчура О.А.

Ухвалою суду від 02.04.2008р. було поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.05.2008р. Ухвалою суду від 06.05.2008р. розгляд справи було відкладено на 26.05.2008р.

Представником відповідача було подано доповнення до відзиву (Вх. № 8096 від 05.05.2008р.), в якому відповідач в задоволені позовних вимог позивача просить відмовити повністю, а договір поруки від 06.10.2006р. визнати недійсним.

22.05.2008р. до господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання (Вх. № 9234), в якому відповідач просить суд договір поруки від 06.10.2006р. визнати недійсним та стягнути з позивача 10 000 грн, які він отримав помилково по цій угоді за платіжним дорученням № 2115 від 31.10.2006р. Представник позивача заперечив проти цього клопотання.

В судовому засіданні 26.05.2008р. представником позивача подано клопотання № 04/403 від 23.05.2008р., в якому позивач ставить під сумнів об'єктивність та правильність проведених досліджень експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та просить суд призначити повторну судову почеркознавчу та судову техніко-криміналістичну експертизи і доручити їх проведення Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.                            В обґрунтування своїх доводів позивачем подано лист Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області № 23/3496 від 23.05.2008р. Представник відповідача проти проведення повторної експертизи заперечив, посилаючись на її необгрунтовність та безпідставність.

Ухвалою суду від 26.05.2008р. провадження у справі № 17/255-07 було зупинено у зв'язку з призначенням повторної судово-почеркознавчої експертизи та повторної судово-технічної  експертизи, проведення  якої було доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України

Листами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 2397 від 29.10.2008р. та № 2398 від 05.12.2008р. матеріали справи № 17/255-07 разом з висновком судово-технічної експертизи № 2398 від 05.12.2007р. та висновком судово-почеркознавчої експертизи № 2397 від 29.10.2008р. повернуті до господарського суду Київської області.

Висновком № 2397 повторної судово-почеркознавчої експертизи було встановлено, що: Підпис від імені Мамчура О.А., розташований в графі “За поручителя” після слова “Керівник” на другому аркуші договору поруки, укладеному між ООО “А.П.К.-Сервіс” з однієї сторони та Івано-Франківською філією АТ “Укрінбанк” з другої сторони від 06.10.2006р., виконаний не Мамчуром Олександром Аркадійовичем, а іншою особою зі старанним наслідуванням справжніх підписів Мамчура О.А. після “попереднього тренування”.

Висновком № 2398 повторної судово-технічної експертизи було встановлено, що: на другому аркуші оригіналу договору поруки від 06.10.2006р. між ТОВ  “А.П.К.-Сервіс” в особі директора Мамчура О.А. та Івано-Франківською філією АТ “Укрінбанк” в особі директора Ляхович В.Д. на 2-х арк. (а.с. 80-81), наданого на дослідження, штрихи друкованих текстів виконані поверх штрихів підпису від імені Мамчура О.А. та поверх відтиску печатки від імені ТОВ  “А.П.К.-Сервіс”. Встановити послідовність нанесення штрихів підпису від імені Мамчура О.А. з відтиском печатки від імені ТОВ  “А.П.К.-Сервіс” в цьому ж місці не видалося можливим з причин, що вказані в дослідницькій частині Висновку.

Ухвалою суду від 22.12.2008р. було поновлено провадження у справі та призначено до розгляду.

Згідно розпорядження голови господарського суду Київської області від 16.01.2009р. у зв'язку із закінченням строку повноважень судді господарського суду Київської області Сухового В.Г. справу № 17/255-07 передано до провадження судді Мальованій Л.Я.

Згідно розпорядження голови господарського суду Київської області від 10.02.2009р. у зв'язку з обранням Сухового В.Г. суддею господарського суду Київської області безстроково, справу № 17/255-07 повернуто до провадження судді Сухового В.Г.

Ухвалою суду від 16.02.2009р. розгляд справи було призначено на 18.03.2009р.             В судовому засіданні 18.03.2009р. була оголошена перерва в розгляді справи до 06.04.2009р. В судових засіданнях 06.04.2009р. та 21.04.2009р. розгляд справи було відкладено на 21.04.2009р. та 18.05.2009р. відповідно.

18.05.2009р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги  підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.  

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позов та поданому 18.03.2009р. обґрунтуванні відзиву.

В судовому засіданні 18.05.2009р. суд закінчив розгляд справи та оголосив перерву до 27.05.2009р. на 08:45 для виготовлення повного тексту рішення.

В судовому засіданні 06.04.2009р. представником відповідача подано клопотання про винесення окремої ухвали на адресу прокуратури                                            м. Івано-Франківська з посиланням на факт підробки договору поруки посадовими особами Івано-Франківської філії АТ “Укрінбанк”.

Згідно зі ст. 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.                Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу. Окрему ухвалу може бути оскаржено в установленому цим Кодексом порядку. Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Таким чином, ст. 90 ГПК України не передбачає винесення у відповідних випадках окремих ухвал “на адресу Прокуратури”. Що ж стосується надіслання повідомлення, то з урахуванням матеріалів справи та встановлених далі по тексту обставин, суд не вбачає підстав для такого повідомлення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд  в с т а н о в и в:

23 березня 2003 року Івано-Франківською філією АТ “Укрінбанк” (позивач) було укладено з Приватним підприємством Фірма “Західно-Українська Фінансова Компанія”  кредитну угоду № 200310 (а.с. 5-8, т. 1), відповідно до якої останньому була відкрита кредитна лінія з лімітом заборгованості 40 060,00 (сорок тисяч шістдесят) Євро на період з 26.03.2003 року по 26.03.2004 року. Кредитна лінія відкривалась для купівлі бульдозера “Катерпіллер”, який в свою чергу передавався в заставу.

Позивачем було надано кредит Приватному підприємству Фірма “Західно-Українська Фінансова Компанія” 27.03.2003р. в сумі 40 060,00 Євро (227 953,86 грн), що підтверджується випискою з банківського рахунку та меморіальним валютним ордером (а.с. 12, 13, т.1).

Пунктом 3.4 Кредитної угоди передбачено, що кредитна лінія в розмірі 40 060,00 Євро діє по 26 березня 2004 року. Позичальник зобов'язується погасити кредит шляхом перерахування коштів з свого рахунку на рахунок, вказаний в п. 3.8 цієї угоди, згідно графіку погашення, який є невід'ємною частиною кредитної угоди.

Згідно з графіком погашення заборгованості (а.с. 43, т.2), який є Додатком до кредитної угоди № 200310 від 26.03.2003р., боржник (ППФ “Західно-Українська Фінансова Компанія”) повинен оплатити: 29.12.2003р. –10 000,00 Євро; 30.01.2004р. –10 000,00 Євро; 27.02.2004р. –10 000,00 Євро; 26.03.2004р. –10 060,00 Євро.

Рішенням господарського суду Київської області по справі № 173/14-05                         від 24.02.2006р. (а.с. 18-20, т. 1), яке набрало законної сили та є чинним на даний час, (за позовом АТ “Український інноваційний банк” в особі Івано-Франківської філії до  відповідача-1 - Приватного підприємства “Приватна фірма “Західно-українська фінансова компанія”, відповідача-2 - ТОВ “А.П.К.-Сервіс” про визнання недійсним договору поставки транспортних засобів від 22.09.2003 р. №1-22/09-03 та зобов'язання повернути предмет застави), договір поставки транспортних засобів               №1-22/09-03 від 22.09.2003р. визнано недійсним та зобов'язано сторін повернути все отримане по угоді. Зокрема, зобов'язано ТОВ “А.П.К.-Сервіс” повернути Приватному підприємству “Приватна фірма “Західно-українська фінансова компанія” бульдозер Caterpiller-D8R, 2000 року випуску, номерний знак Т0220 ІФ, технічний талон серії ЧН №004711, отриманий по договору поставки транспортних засобів від 22.09.2003 р. №1-22/09-03, який визнано судом недійсним.

Зазначеним рішенням суду встановлено наступне: “Між Приватним підприємством "Приватна фірма "Західно-українська фінансова компанія", м. Івано-Франківськ та ТзОВ "АПК-Сервіс", м. Васильків було укладено договір поставки транспортних засобів від 22.09.2003 р. №1-22/09-03.

Згідно умов вказаного відповідачу-2 було передано відповідачем-1 транспортний засіб –бульдозер Caterpiller та обладнання до нього, що підтверджується актом приймання-передачі від 30.09.2003 року.

Як вбачається із матеріалів справи Івано-Франківською філією АТ "Український інноваційний банк" та Приватним підприємством "Приватна фірма "Західно-українська фінансова компанія" була укладена кредитна угода №200310 від 26.03.2003 року.

В забезпечення виконання зобов'язань по вказаній кредитній угоді було оформлено договір застави №Д-192 від 26.03.2003 року, згідно якого в заставу передавалося право вимоги на бульдозер Caterpiller-D6R, 2001 року випуску, майнових прав згідно контракту №12-03/03 від 12.03.2003 року з фірмою obelhandel Karl Kubasch”, Німеччина.

03.11.2003 року було внесено зміни до вищезазначеного договору застави, згідно яких в заставу замість застави права вимоги на бульдозер Caterpiller-D6R, 2001 року випуску майнових прав згідно контракту №12-03/03 від 12.03.2003 року з фірмою l Karl Kubasch”, Німеччина було надано бульдозер Caterpiller-D8R, 2000 року випуску, номерний знак Т0220 ІФ, технічний талон серії ЧН №004711.”.

Як зазначає позивач в позовній заяві, після ухвалення даного рішення, відповідачем (ТОВ  “А.П.К.-Сервіс”) було запропоновано укладення договору поруки з кредитором ПФ “Західно-Українська Фінансова Компанія” - позивачем по справі АТ “Укрінбанк”.

Позивачем надано до матеріалів справи оригінал укладено між АТ “Укрінбанк” в особі Івано-Франківської філії та ТОВ “А.П.К.-Сервіс” договір поруки (далі - Договір) від 6 жовтня 2006р. (а.с. 80-81, т.1).

Предметом даного Договору поруки є виконання Поручителем (відповідачем) в солідарному порядку з Боржником (ПФ “Західно-Українська Фінансова Компанія”) зобов'язань, що виникли з кредитної угоди № 200310 від 26.03.2003 року, укладеної між АТ “Укрінбанк” та ПФ “Західно-Українська Фінансова Компанія” у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником до 6 жовтня 2006р. названих зобов'язань. Відповідно до п.2.1 Договору поручитель зобов'язувався виконати грошове зобов'язання Боржника, визначене основним договором, включаючи неустойку, протягом одного місяця у випадку невиконання чи неналежного виконання до 9 жовтня 2006р. Боржником названих зобов'язань.

Ухвалою суду від 10.10.2007р. провадження у справі № 17/255-07 було зупинено у зв'язку з призначенням судової почеркознавчої експертизи та судову техніко-криміналістичної експертизи, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Зазначені експертизи були призначені у зв'язку з тим, що суд при дослідженні матеріалів справи дійшов висновку про необхідність встановлення факту належності підпису директору Товариства з обмеженою відповідальністю “А.П.К.-Сервіс” – Мамчуру О.А. на Договорі поруки від 06.10.2006р.

Висновком судово-технічної експертизи було встановлено, що: 1) у Договорі поруки від 06.10.2006р. спочатку був нанесений відтиск печатки від імені ТОВ “А.П.К.-Сервіс”, поверх якого виконаний підпис від імені поручителя. Друкований текст виконаний поверх відтиску печатки від імені ТОВ “А.П.К.-Сервіс” та підпису від імені поручителя Мамчура О.А. 2) Відтиск печатки від імені ТОВ “А.П.К.-Сервіс” у договорі поруки від 06.10.2006р. нанесений не тією печаткою, якою нанесений відтиск у платіжному дорученні № 21 від 06.09.2006р., а тією печаткою, відтиск якої міститься у довіреності на ім'я Мамчура О.А., датований 25.09.2007р.

Висновком судово-почеркознавчої експертизи було встановлено, що: підпис від імені Мамчура Олександр Аркадійовича в графі “За Поручителя Керівник /Мамчур О.А./” в договорі поруки від 06.10.2006р. виконаний не Мамчуром Олександром Аркадійовичем, а іншою особою з наслідуванням підпису Мамчура О.А.

Ухвалою суду від 26.05.2008р. провадження у справі № 17/255-07 було зупинено у зв'язку з призначенням повторної судово-почеркознавчої експертизи та повторної судово-технічної  експертизи, проведення  якої було доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України

Висновком № 2397 повторної судово-почеркознавчої експертизи було встановлено, що: Підпис від імені Мамчура О.А., розташований в графі “За поручителя” після слова “Керівник” на другому аркуші договору поруки, укладеному між ООО “А.П.К.-Сервіс” з однієї сторони та Івано-Франківською філією АТ “Укрінбанк” з другої сторони від 06.10.2006р., виконаний не Мамчуром Олександром Аркадійовичем, а іншою особою зі старанним наслідуванням справжніх підписів Мамчура О.А. після “попереднього тренування”.

Висновком № 2398 повторної судово-технічної експертизи було встановлено, що: на другому аркуші оригіналу договору поруки від 06.10.2006р. між ТОВ  “А.П.К.-Сервіс” в особі директора Мамчура О.А. та Івано-Франківською філією АТ “Укрінбанк” в особі директора Ляхович В.Д. на 2-х арк. (а.с. 80-81), наданого на дослідження, штрихи друкованих текстів виконані поверх штрихів підпису від імені Мамчура О.А. та поверх відтиску печатки від імені ТОВ  “А.П.К.-Сервіс”. Встановити послідовність нанесення штрихів підпису від імені Мамчура О.А. з відтиском печатки від імені ТОВ  “А.П.К.-Сервіс” в цьому ж місці не видалося можливим з причин, що вказані в дослідницькій частині Висновку.

Таким чином, як вбачається з зазначених вище висновків експертиз, Договір поруки від 06.10.2006р., укладений між Івано-Франківською філією АТ “Укрінбанк” (позивач) та ТОВ “А.П.К.-Сервіс” (відповідач), підписаний не Мамчуром Олександром Аркадійовичем. Отже, Договір поруки від 06.10.2006р. з боку відповідача підписаний не уповноваженою особою.

Таку ж позицію викладено відповідачем у його листі № 13/01 від 07.03.2007р. (а.с. 36, т.1), направленому позивачу та підписаного директором О. Мамчуром, де зазначено: “Договір підписано особою, яка не наділена відповідними повноваженнями”.

Водночас, позивачем подано платіжне доручення № 2115 від 31 жовтня 2006 року (оригінал а.с. 31, т.1), відповідно до якого ТОВ  “А.П.К.-Сервіс” (відповідач) сплатило АТ “Укрінбанк” (позивач) 10 000,00 грн з призначенням платежу “оплата за кран шаровий згідно договору поруки без номера від 06.10.2006р.”. Зазначене підтверджується також банківською довідкою № 03/03-3115 від 09.10.2007р.                         (а.с. 83, т.1).

Тобто, відповідачем (ТОВ  “А.П.К.-Сервіс”) здійснено платіж на виконання Договору поруки від 06.10.2006р., на підставі якого позивачем пред'явлено даний позов.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, підписання Договору поруки від 06.10.2006р. з боку відповідача (ТОВ  “А.П.К.-Сервіс”) не уповноваженою особою не тягне за собою його недійсність, а   створює цивільні права та обов'язки для сторін, оскільки в подальшому відбулося наступне схвалення даного правочину відповідачем, що полягає у здійсненні часткового перерахування коштів відповідачем позивачу у сумі 10 000,00 грн на виконання своїх зобов'язань за Договором поруки від 06.10.2006р.

Посилання відповідача на те, що сплата відповідачем позивачу коштів у сумі 10 000,00 грн була здійснена помилково та без відома директора, суд вважає необґрунтованим, оскільки: по-перше, в платіжному дорученні № 2115 від 31.10.2006р. в призначені платежу чітко зазначено “оплата за кран шаровий згідно договору поруки без номера від 06.10.2006р.”. Помилковим слід вважати слова “за кран шаровий”, тому що реквізити “договору поруки без номера від 06.10.2006р.” зазначено чітко. По-друге, відповідач не звертався до позивача з приводу помилковості сплати даних коштів або зміни призначення платежу до пред'явлення даного позову. Претензія щодо повернення 10 000,00 грн була ним пред'явлена позивачу лише через 7 місяців після подання даного позову –17.03.2008р., і через 16 місяців з часу оплати.

В процесі розгляду справи судом також встановлено, що оригінал Договору поруки від 06.10.2006р. (а.с. 80-81) та його копія, яка додана позивачем до позовної заяви (а.с. 14-15), містить розбіжність в п. 2.1 Договору щодо строку виконання грошового зобов'язання. Зокрема, в п. 2.1 оригіналу Договору зазначено                            “до 9 жовтня 2006 року”, а в копії, доданій до позовної заяви, зазначено “до 06 листопада 2006 року”.

З приводу даної розбіжності представником позивача надано пояснення                         № 122-17 від 15.05.2009р., згідно якого до позовної заяви було помилково додано попередню редакцію договору поруки (попередній договір), оригінал якого у позивача не зберігся.

Суд також враховує, що зазначення цієї дати в Договорі поруки, тобто дати виконання грошового зобов'язання, не має юридичного значення, оскільки згідно з     ст. 154 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто, обов'язок поручителя перед кредитором щодо сплати основного боргу, процентів, неустойки виникає з дня прострочення зобов'язань за кредитним договором і не може змінюватись договором поруки.

Договором поруки згідно зі ст. 554 ЦК України може бути встановлено інше лише щодо додаткової (субсидіарної) відповідальності поручителя (ч.1 ст. 554 ЦК України), обсягу відповідальності поручителя перед кредитором (ч.2 ст. 554 ЦК України).

Таким чином, строк виконання зобов'язань поручителем перед кредитором визначається умовами кредитного договору № 200310 від 23 березня 2006 року укладеного між Івано-Франківською філією АТ “Укрінбанк” (позивач) та Приватним підприємством Приватна Фірма “Західно-Українська Фінансова Компанія”.

Згідно з графіком погашення заборгованості (а.с. 43, т.2), який є Додатком до кредитної угоди № 200310 від 26.03.2003р., боржник (ПФ “Західно-Українська Фінансова Компанія”) повинен оплатити: 29.12.2003р. –10 000,00 Євро; 30.01.2004р. –10 000,00 Євро; 27.02.2004р. –10 000,00 Євро; 26.03.2004р. –10 060,00 Євро.

Тобто, на час подання позову строк оплати за кредитною угодою № 200310 від 26.03.2003р. настав.

Отже, відповідач (ТОВ “А.П.К.-Сервіс”), як поручитель, несе перед кредитором (позивач) відповідальність у тому ж обсязі, що й боржник.

Посилання відповідача на припинення поруки на час пред'явлення позову не може вважатися обґрунтованим з огляду на таке.

Згідно зі ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У п. 5.3 Договору поруки зазначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. Також, п. 5.1 Договору поруки від 06.10.2006р. визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом трьох років з дня його підписання.

Таким чином, зазначені положення договору поруки спростовують посилання  відповідача, що Договір поруки припинився, оскільки порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки (ч.4 ст. 559 ЦК України), а з п. 5.3 Договору вбачається, що порука не припинилася з огляду на те, що не припинилися забезпечені нею зобов'язання.

Суд не може погодитися з твердженням відповідача стосовно припинення поруки у зв'язку з припиненням забезпеченого зобов'язання після подання позивачем заяви, як вважає відповідач, у справі про банкрутство Приватного підприємства Приватна Фірма “Західно-Українська Фінансова Компанія”, оскільки доказів щодо наявності підстав –припинення зобов'язання, зазначених в главі 50 ЦК України, відповідачем не надано, а участь позивача у справі про банкрутство боржника не позбавляє його права звернутися до ТОВ  “А.П.К.-Сервіс”, як до солідарного боржника за договором поруки.

Заперечення відповідача, що наданий позивачем графік погашення заборгованості за Кредитним договором не може вважатися обґрунтованим, оскільки даний договір є додатком до договору кредитної лінії згідно з п. 3.4 зазначеного договору. Доказів, щодо фальсифікації чи фіктивності цього додатку (графіку) відповідачем не подано.

Суд також відхиляє інші заперечення відповідача щодо позовних вимог, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 1049 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст. 1049 ЦК України).

Заборгованість по кредитній угоді, від 26.03.2003р. № 200310 станом на 2.08.2007р. складає 40961,39 євро., що в гривневому еквіваленті становить 283452,82 грн. в т.ч. заборгованість за кредитом 30060,00 євро, заборгованість за простроченими відсотками складає 2 404,45 євро, пеня за простроченим кредитом за період з 29.03.2004 року по 09.09.2005 року складає 7 258,29 євро, пеня за простроченими відсотками за період з 11.06.2003 року по 09.09.2005 року складає 1 238,65 євро. Комісія для купівлі валюти становить 1133,81 грн., 2834,53 грн. відрахувань до пенсійного фонду.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  заборгованості  за Договором поруки від 06.10.2006р. в сумі 283 452,82 грн та 3 968,37 грн витрат банку з купівлі валюти, всього 287 421,16 грн є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача, крім судових витрат на повторну експертизу в сумі 4 797,00 грн, які покладаються на позивача, оскільки повторна експертиза була проведена за його клопотанням, але її висновки принципово не змінили висновків первісної експертизи.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

         1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “А.П.К.-Сервіс”                (код 30676132) на користь Акціонерного товариства “Український інноваційний банк”, м. Київ в особі Івано-Франківського відділення Чернівецької філії АТ “Укрінбанк” (код 14273457) 283 452,82 грн заборгованості та 3 968,37 грн витрат банку з купівлі валюти, всього 287 421,16 грн., а також судові витрати: держмито у розмірі 2 875,00 грн., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.