Постанова

від 18.11.2009 по справі 17/255-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2009 р. № 17/255-07

Вищий господарський суд України у складі колегії су ддів:

головуючого Губенко Н.М.

суддів Барицької Т.Л.

Мирошниченка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційн у скаргу

Товариства з обмежен ою відповідальністю "АПК-Сер віс"

на рішення

від

та на постанову

від господарського суду Київс ької області

27.05.2009

Київського міжобласного а пеляційного господарського суду

21.07.2009

у справі № 17/255-07

за позовом Акціонерного товариства " Український інноваційний ба нк"

до

третя особа Товариства з обмеженою ві дповідальністю "АПК-Сервіс"

Приватне підприємство "Зах ідно-українська фінансова ко мпанія"

про стягнення 287 421,16 грн.

у судовому засіданні взял и участь представники:

- позивача Морозова Г.Є.;

- відповідача Демченко І.П.;

- третьої особи повідомлений, але не з'явив ся

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Ук раїнський інноваційний банк " (далі - позивач) звернулось д о господарського суду Київсь кої області з позовом до Това риства з обмеженою відповіда льністю "АПК - Сервіс" (далі - відповідач) про стягнення 283 452 ,82 грн. заборгованості та 3 968,37 гр н. витрат банку з купівлі валю ти.

Рішенням господарського с уду Київської області від 27.05.20 09 у справі № 17/255-07 (суддя Суховий В.Г.) позов задоволено повніст ю, стягнуто з відповідача на к ористь позивача 283 452,82 грн. забо ргованості та 3 968,37 грн. витрат б анку з купівлі валюти, всього 287 421,16 грн., а також судові витрат и: державне мито у розмірі 2 875,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу.

Постановою Київського між обласного апеляційного госп одарського суду від 21.07.2009 у спра ві № 17/255-07 (колегія суддів у скла ді: Рудченко С.Г. - головуючий суддя, судді Жук Г.А., Мельник С .М.) апеляційну скаргу відпові дача залишено без задоволенн я, рішення господарського су ду Київської області від 27.05.2009 - без змін.

Не погоджуючись з рішенням и судів попередніх судових і нстанцій, відповідач звернув ся до Вищого господарського суду України з касаційною ск аргою, в якій просить скасува ти прийняті у справі № 17/255-07 суд ові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні п озовних вимог відмовити повн істю, договір поруки, укладен ий між Івано-Франківською фі лією АТ "Український інновац ійний банк" та ТОВ "АПК-Сервіс" від 06.10.2006 визнати недійсним.

Обґрунтовуючи підстави зв ернення з касаційною скаргою , скаржник посилається на пор ушення та неправильне застос ування судами попередніх суд ових інстанцій норм матеріал ьного права: ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 241, ч. 2 ст . 547, ст. 548, ч. ч. 1, 4 ст. 559 ЦК України, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відно влення платоспроможності бо ржника або визнання його бан крутом".

У відзиві на касаційну скар гу позивач заперечує проти д оводів відповідача, викладен их у касаційній скарзі, проси ть оскаржувані судові рішенн я залишити без змін, а вимоги к асаційної скарги - без задо волення.

Від третьої особи відзив на касаційну скаргу не надходи в, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України не перешкоджає пере гляду оскаржуваних судових р ішень.

Усіх учасників судового пр оцесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином п овідомлено про час і місце ро згляду касаційної скарги, пр едставник третьої особи у су дове засідання суду касаційн ої інстанції не з'явився.

Перевіривши правильніс ть застосування судами попер едніх судових інстанцій норм матеріального та процесуаль ного права, Вищий господарсь кий суд України дійшов висно вку, що касаційна скарга відп овідача не підлягає задоволе нню з наступних підстав.

Спір, що виник між сторонам и, стосується виконання ТОВ "А ПК-Сервіс" (відповідачем у спр аві), за договором поручителе м, взятих на себе зобов'язань з а договором поруки від 06.10.2006 від повідно до погоджених сторон ами умов.

Так, предметом даного догов ору поруки є виконання ТОВ "АП К-Сервіс" в солідарному поряд ку з ПП "Західно-українська фі нансова компанія" зобов'язан ь, що виникли з кредитної угод и № 200310 від 26.03.2003, укладеної між АТ "Укрінбанк" та ПП "Західно-укр аїнська фінансова компанія" у випадку невиконання чи нен алежного виконання боржнико м до 06.10.2006 зобов'язань.

Відповідач, як під час розгл яду спору судами попередніх судових інстанцій, так і в про цесі касаційного перегляду о скаржуваних судових рішень ( відповідно до доводів касаці йної скарги) з посиланням на п оложення п. 2 ст. 203, п. 1 ст. 215 ЦК Укра їни та на висновки судово-поч еркознавчої експертизи № 13502 в ід 29.12.2007 та № 2397 від 29.10.2008 вважає дог овір поруки від 06.10.2006 недійсним .

Колегія суддів суду касаці йної інстанції приходить до висновку, що судами попередн іх судових інстанцій обґрунт овано відхилено посилання ві дповідача на недійсність дог овору поруки, з огляду на наст упне.

Визнання договору недійсн им є одним із способів захист у, який застосовується судом у випадках та порядку, визнач еному цивільним законодавст вом.

Згідно із статтею 215 Цивільн ого кодексу України підставо ю недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину стороною (сторона ми) вимог, які встановлені час тиною першою-третьою, п'ятою, ш остою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встано влені загальні вимоги, додер жання яких є необхідним для ч инності правочину, зокрема, о соба, яка вчиняє правочин, пов инна мати необхідний обсяг ц ивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК Укра їни юридична особа набуває ц ивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої орган и, які діють відповідно до уст ановчих документів та закону .

Відповідно до ст.241 ЦК Україн и правочин, вчинений предста вником з перевищенням повнов ажень, створює, змінює, припин яє цивільні права та обов'язк и особи, яку він представляє, л ише у разі наступного схвале ння правочину цією особою. Пр авочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, як у він представляє, вчинила ді ї, що свідчать про прийняття й ого до виконання. Наступне сх валення правочину особою, як у представляють, створює, змі нює і припиняє цивільні прав а та обов'язки з моменту вчине ння цього правочину.

Як вірно зазначено місцеви м господарським судом (право ва позиція якого була підтри мана судом апеляційної інста нції), наступне схвалення юри дичною особою угоди, укладен ої від її імені представнико м, який не мав належних повнов ажень, робить її дійсною з мом енту укладення. Доказами так ого схвалення можуть бути ві дповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телегр ама, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать пр о схвалення угоди (прийняття її до виконання, здійснення п латежу другій стороні і т. ін.) . У такому випадку вимога про в изнання угоди недійсною з мо тивів відсутності належних п овноважень представника на у кладення угоди задоволенню н е підлягає (п. 9.2 роз'яснення Вищ ого арбітражного суду Україн и "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними " від 12.03.1999 № 02-5/111).

В свою чергу, як встановлено попередніми судовими інстан ціями, про наступне схваленн я відповідачем договору пору ки, свідчать наступні його ді ї, а саме: сплата на користь АТ "Укрінбанк" 10 000,00 грн. за платіжн им дорученням № 2115 від 31.10.2006 (а.с. 31, т. 1) з призначенням платежу "оп лата за кран шаровий згідно д оговору поруки без номера ві д 06.10.2006 року", що також підтвердж ується банківською довідкою № 03/03-3115 від 09.10.2007 (а.с. 83, т. 1).

Посилання відповідача на т е, що сплата відповідачем поз ивачу коштів у сумі 10 000,00 грн. бу ла здійснена помилково та бе з відома директора, підставн о відхилені судами першої та апеляційної інстанцій з під став того, що: по-перше, в платі жному дорученні № 2115 від 31.10.2006 в п ризначені платежу чітко зазн ачено "оплата за кран шаровий згідно договору поруки без н омера від 06.10.2006 року"; помилкови м слід вважати слова "за кран ш аровий", тому що реквізити "дог овору поруки без номера від 06. 10.2006 року" зазначено чітко; по-др уге, відповідач не звертався до позивача з приводу помилк овості сплати даних коштів а бо зміни призначення платежу до пред'явлення даного позов у; претензія щодо повернення 10 000,00 грн. була ним пред'явлена п озивачу лише через 7 місяців п ісля подання даного позову - 17.03.2008, і через 16 місяців з часу оп лати (дана обставина, на перек онання суду касаційної інста нції є суттєвою).

Також колегія суддів суду к асаційної інстанції врахову є, що позивач під час розгляду справи попередніми судовими інстанціями відповідно до п риписів ст. ст. 33, 34 ГПК України не надав доказів того, що між сторонами існували інші дог овірні відносити в рамках ін шого договору поруки від 06.10.2006, ніж спірний договір, та які мо гли бути підставою для вчине ння відповідачем на користь позивача оплати за договором поруки від 06.10.2006 року.

Таким чином, судами першої т а апеляційної інстанцій з вр ахуванням приписів статті 241 Ц К України та наявних у матері алах справи доказів зроблено правильний висновок про від сутність правових підстав дл я визнання договору поруки в ід 06.10.2006, укладеного між сторона ми даного судового спору, нед ійсним.

За змістом положень части ни першої та частини сьомої с татті 193 ГК України, суб'єкти го сподарювання та інші учасник и господарських відносин пов инні виконувати господарськ і зобов'язання належним чино м відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимо г щодо виконання зобов'язанн я - відповідно до вимог, що у пе вних умовах звичайно ставлят ься. Не допускаються односто роння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, пе редбачених законом, а також в ідмова від виконання або від строчка виконання з мотиву, щ о зобов'язання другої сторон и за іншим договором не було в иконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК Ук раїни зобов'язання має викон уватися належним чином відпо відно до умов договору та вим ог Цивільного кодексу Україн и, одностороння відмова від в иконання зобов' язання не до пускається.

Згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредиторо м боржника за виконання ним с вого обов'язку. Поручитель ві дповідає перед кредитором за порушення зобов'язання борж ником. Порукою може забезпеч уватися виконання зобов'язан ня частково або у повному обс язі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручител ь відповідають перед кредито ром як солідарні боржники, як що договором поруки не встан овлено додаткову (субсидіарн у) відповідальність поручите ля. Поручитель відповідає пе ред кредитором у тому ж обсяз і, що і боржник, включаючи спла ту основного боргу, проценті в, неустойки, відшкодування з битків, якщо інше не встановл ено договором поруки. Особи, я кі спільно дали поруку, відпо відають перед кредитором сол ідарно, якщо інше не встановл ено договором поруки (ст. 554 ЦК У країни).

Відповідно до ст. 1054 ЦК Украї ни за кредитним договором ба нк або інша фінансова устано ва (кредитодавець) зобов'язує ться надати грошові кошти (кр едит) позичальникові у розмі рі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зоб ов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відн осин за кредитним договором застосовуються положення па раграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграф ом і не випливає із суті креди тного договору.

Позичальник зобов'язаний п овернути позикодавцеві пози ку (грошові кошти у такій самі й сумі або речі, визначені род овими ознаками, у такій самій кількості, такого самого род у та такої самої якості, що бул и передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встан овлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК Ук раїни).

Позика вважається поверну тою в момент передання позик одавцеві речей, визначених р одовими ознаками, або зараху вання грошової суми, що позич алася, на його банківський ра хунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

З огляду на викладене, апеля ційним господарським судом з роблено правильний висновок , що зазначення в договорі пор уки дати виконання грошового зобов'язання, не має юридично го значення в силу приписів с т. 554 ЦК України; так, обов'язок п оручителя перед кредитором щ одо сплати основного боргу, п роцентів, неустойки виникає з дня прострочення зобов'яза нь за кредитним договором і н е може змінюватись договором поруки.

Таким чином, є абсолютно вір ним висновок попередніх судо вих інстанцій, що строк викон ання зобов'язань поручителем перед кредитором визначаєть ся умовами кредитного догово ру № 200310 від 23.03.2006, укладеного між Івано-Франківською філією АТ "Укрінбанк" та ПП "Західно-укр аїнська фінансова компанія".

Дослідивши обставини спра ви, пов'язані з встановленням сторонами кредитної угоди г рафіку погашення заборгован ості, судами зроблено правил ьний висновок, що на час подан ня позову строк оплати за кре дитною угодою № 200310 від 26.03.2003 наст ав.

Відтак, відповідач, як поруч итель, несе перед позивачем, я к кредитором, відповідальніс ть у тому ж обсязі, що й боржни к.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судам и попередніх судових інстанц ій, заборгованість по кредит ній угоді від 26.03.2003 № 200310 станом на 02.08.2007 складає 40 961,39 євро, що в грив невому еквіваленті становит ь 283 452,82 грн., в т.ч. заборгованіст ь за кредитом 30 060,00 євро, заборг ованість за простроченими ві дсотками складає 2 404,45 євро, пен я за простроченим кредитом з а період з 29.03.2004 по 09.09.2005 складає 7 25 8,29 євро, пеня за простроченими відсотками за період з 11.06.2003 по 09.09.2005 складає 1 238,65 євро. Комісія д ля купівлі валюти становить 1 133,81 грн., 2 834,53 грн. відрахувань до пенсійного фонду.

За таких обставин колегія с уддів суду касаційної інстан ції підтримує правову позиці ю попередніх судових інстанц ій про наявність правових пі дстав для задоволення позовн их вимог.

Посилання відповідача у ка саційній скарзі на припиненн я основного зобов'язання з по рушенням справи про банкрутс тво ПП "Західно-українська фі нансова компанія", що, на думку скаржника, має наслідком і пр ипинення зобов'язань за дого вором поруки від 06.10.2006, не прийм ається судом касаційної інст анції до уваги через їх безпі дставність, оскільки:

- згідно з частиною 2 статті 14 Закону України "Про відновл ення платоспроможності борж ника або визнання його банкр утом" вимоги конкурсних кред иторів, заявлені після закін чення строку, встановленого для їх подання, або не заявлен і взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, одна к як стверджує сам скаржник, п озивачем була подана заява п ро визнання його кредитором і він був визнаний кредиторо м у справі № Б-13/201 про банкрутс тво ПП "Західно-українська фі нансова компанія";

- зобов'язання за договор ом поруки виникли після пору шення провадження у справі № Б-13/201 про банкрутство Приватн ої фірми "Західно-українська фінансова компанія" (оголоше ння, опубліковане в газеті "Го лос України" № 187 (3687) від 05.10.2005), та є поточними кредиторськими ви могами, на які положення ч. 2 ст . 14 Закону України "Про відновл ення платоспроможності борж ника або визнання його банкр утом" не розповсюджується;

- ухвалою господарського с уду Івано-Франківської облас ті від 27.08.2009 у справі № Б-13/201 продо вжено строк ліквідаційної пр оцедури та повноваження лікв ідатора на три місяці, тобто п ровадження у справі про банк рутство ПП "Західно-українсь ка фінансова компанія" трива є.

Таким чином, застосування судами першої та апеляційно ї інстанцій норм матеріально го та процесуального права в ідповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчи ть про відсутність підстав д ля скасування або зміни прий нятих у справі судових рішен ь.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю "АПК-Сервіс" залишити без задоволення, рішення гос подарського суду Київської о бласті від 27.05.2009 та постанову Ки ївського міжобласного апеля ційного господарського суду від 21.07.2009 у справі № 17/255-07 - без зм ін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

С.В. МИРОШНИЧ ЕНКО