Постанова

від 31.03.2014 по справі 910/21587/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2014 р. Справа№ 910/21587/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Калатай Н.Ф.

за участю представників:

Від позивача: представник Псалом М.І. - за довіреністю.

Від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс-Україна",

на рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2013 року

у справі №910/21587/13 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югрес Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс-Україна"

про стягнення 103 260,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Югрес Агро" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс-Україна" про стягнення 103 260,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки товару №25072013 від 25.07.2013 року щодо оплати за поставлений позивачем товар.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.12.2013 року у справі № 910/21587/13 позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оригінал договору поставки товару №25072013 від 25.07.2013 року з боку позивача не підписаний, а на ньому стоїть факсимільна підпис директора товариства, отже даний договір є недійсним.

Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а саме поштове повідомлення № 09378603.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Югерс Агро" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фідленс-Україна" (покупець) було укладено договір поставки № 25072013, за умовами якого постачальник зобов'язується продати і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження.

Пунктом 4.3 Договору сторони передбачили, що покупець зобов'язаний провести 100% оплату вартості товару згідно зі специфікаціями, які додаються до кожної партії товару та є невід'ємною частиною даного Договору.

Встановлено, що 25.07.2013 року сторонами підписано специфікацію № 1, відповідно до якої сторони погодили порядок та умови поставки макухи соєвої в кількості 30 т. вартістю 204 000,00 грн.; строк поставки - за узгодженням сторін, умови поставки - відстрочка оплати 7 (сім) днів з дати поставки відповідної партії товару.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 209 916,00 грн., про що свідчать видаткова накладна № 269 від 16.08.2013 року, яка підписана повноважними представниками та засвідчених печатками обох сторін (а.с. 13).

Встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар виконав частково, перерахувавши позивачу 106 656,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача (а.с.41-53).

Таким чином, за відповідачем за поставлений позивачем товар утворилась заборгованість у розмірі 103 260,00 грн.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 103 260,00 грн. є обґрунтованою, підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що оригінал договору поставки товару №25072013 від 25.07.2013 року з боку позивача не підписаний, а на ньому стоїть факсимільний підпис директора товариства, і тому, на його думку, даний договір є недійсним, оскільки суд апеляційної інстанції оглянув та дослідив оригінал спірного договору, з якого вбачається, що він підписаний обома сторонами та скріплений печатками обох юридичних осіб.

Крім того, здійснення відповідачем часткової оплати за поставлений позивачем товар свідчить про те, що даний договір фактично виконувався.

Також, судова колегія звертає увагу на те, що договір поставки товару №25072013 від 25.07.2013 року не визнавався недійсним, з підстав, зазначених апелянтом в апеляційній скарзі.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи встановлене вище, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції вірно дотримані вимоги ст. 49 ГПК України щодо покладення судового збору за подання позовної заяви на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс-Україна" на рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2013 року у справі № 910/21587/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/21587/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

Н.Ф. Калатай