Рішення

від 28.03.2014 по справі 915/105/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2014 року Справа № 915/105/14

за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28)

в особі Управління з питань майна комунальної власності Миколаївської обласної державної адміністрації (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Аеротехсервіс"

(03057, м. Київ, вул. Металістів, 17, к. 401)

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 251053,34 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов'язання повернути майно вартістю 2503190,00 грн.

Суддя Алексєєв А.П.

Представники сторін:

від позивача - Панкул І.В., дов. №12/02-7/64-14 від 14.01.2014 року.

від відповідача - представник не з'явився.

У судовому засіданні приймала участь прокурор Христова В.О., посв. №018148 від 09.07.2013 року.

Суть спору: прокурор звернувся до суду із позовом на захист інтересів держави в особі управління з питань майна комунальної власності Миколаївської обласної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю «Аеротехсервіс». У позові прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, втрати від інфляції та 3% річних. Також прокурор просить суд достроково розірвати договір оренди комунального майна внаслідок систематичного невиконання обов'язків за договором та істотного порушення відповідачем умов договору та як наслідок зобов'язати відповідача повернути майно.

30.01.2014 судом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 04.03.2014 року.

04.03.2013 року розгляд справи не відбувся у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному з 04.03.2014 року по 13.03.2014 року.

Ухвалою суду від 14.03.2014 року розгляд справи було призначено на 27.03.2014 року.

27.03.2014 року у судовому засіданні судом було оголошено перерву до 28.03.2014 року.

28.03.2014 року прокурор надав заяву про уточнення позову, згідно якої просив стягнути на користь обласного бюджету борг по орендній платі в розмірі 207985, 45 грн., пеню в розмірі 9766, 10 грн., втрати від інфляції в розмірі 2717, 32 грн., 3% річних в розмірі 2167, 56 грн., 20% штрафу в розмірі 103037, 80 грн., а загалом - 325674, 23 грн.

Позивач підтримав позовні вимоги прокурора, просив задовольнити позов у повному потязі.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином, але своїм правом прийняття участі у судових засіданнях не скористався, у зв'язку із чим судом було розглянуто справу за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

28.03.2014 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.11.2001 року між регіональним відділенням фонду державного майна України по Миколаївській області та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна № РОФ-122, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення та споруди, розташоване за адресою: м. Миколаїв-23, аеропорт.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.01.2002 року № 3 "Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність" та розпорядження голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 13.03.2002 року № 132 "Про затвердження акту приймання передачі державного підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області" комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Миколаїв" з відповідачем 29.11.2011 року та 30.12.2011 року укладено додаткові договори №№7 та 8 до договору оренди нерухомого майна № РОФ-122, яким договір оренди викладено в новій редакції та продовжено строк його дії.

Укладення додаткових угод до договору оренди було погоджено позивачем.

01.06.2013 року між комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Миколаїв" та управлінням з питань майна комунальної власності Миколаївської обласної державної адміністрації (позивач) було укладено договір про поступку прав орендодавця за договором від 06.11.2001 року за № РОФ-122.

Про заміну сторони за договором відповідач був повідомлений позивачем листом від 05.07.2013 року за №158/02-5/64-13.

Додатковим договором № 7 до договору оренди нерухомого майна від 06.11.2001 року № РОФ-122 договір було викладено у новій редакції.

Так, згідно додаткового договору №7 сторони погодили продовжити дію договору до 01.11.2021 року включно.

Згідно п. 1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування наступне майно:

• будівлі спец бригад площею 270 кв.м.;

• сектора накопичувача площею 140 кв.м.;

• командно-диспетчерський пункт №4 (ліве крило) площею 480 кв.м.;

• складські приміщення (стоянка спецтранспорту) площею 45 кв.м.;

• навіси площею 936 кв.м.;

• стоянки спец транспорту площею 4300 кв.м.;

• частини перону (місця загального користування) площею 1000 кв.м.;

• частина перону (стоянки №1 i №2) з місцями загального користування площею 9830 кв.м.;

• замощення госпдвору площею 1690 кв.м.

Відповідно до п. 1.2. додаткового договору №7 майно передається в оренду з метою розміщення службових (офісних) приміщень (480 кв. м.) та бази технічного обслуговування літаків (18 211,0 кв.м).

Факт передання майна підтверджується актом прийому-передачі майна від 06.11.2001 року.

Відповідно до п. 3.6. додаткового договору №7 орендна плата за нерухоме майно перераховується орендарем самостійно окремими платежами щомісяця не пізніше 20 числа поточного місяця у такому співвідношенні: 70 відсотків - орендодавцю, 30 відсотків - до обласного бюджету.

Розмір орендної плати встановлений у п. 3.1. додаткової угоди № 7 з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 8.

Так, загальна сума платежу за базовий місяць становить 32263, 11 грн.

Згідно до п. 1 договору про поступку прав орендодавця за договором оренди від 06.11.2001 року № РОФ-122 було визначено розподіл орендної плати здійснювати наступним чином: 70 % орендної плати повинно сплачуватися до обласного бюджету, а 30 % орендної плати - комунальному підприємству "Міжнародний аеропорт Миколаїв".

Згідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3.7. додаткового договору № 7 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до обласного бюджету та орендодавцю у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Так, згідно розрахунку, який додається до заяви про уточнення позовних вимог відповідач заборгував орендну плату до обласного бюджету в розмірі 70% за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року на загальну суму 207985, 45 грн.

Таким чином, відповідач не виконує свого обов'язку за договором щодо своєчасного внесення орендної плати в обумовленому розмірі, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Прокурором та позивачем обраховано суму пені за невиконання відповідачем свого обов'язку по сплаті орендної плати в сумі 9766,10 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, за не виконання зобов'язання по оплаті орендної плати за липень 2013 року позивачем була нарахована пеня з 21.07.2013 року по 31.01.2014 року, хоча нарахування повинно було здійснюватися з 21.07.2013 року по 21.01.2014 року.

Відповідно пеня за вказаний період за підрахунком суду становитиме 1696,45 грн.

Пеня за несплату орендної плати за серпень 2013 року за період з 21.08.2013 року по 21.02.2014 року становитиме 1696, 45 грн.

Пеня за несплату орендної плати за вересень 2013 року за період з 21.09.2103 року по 21.03.2014 року становитиме 1668, 94 грн.

Як наслідок розмір загальної суми пені становитиме 9555, 16 грн., що на 210, 94 грн. менше, ніж заявив до стягнення позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обраховано суму 3% річних внаслідок несплати відповідачем орендної плати.

Так, згідно розрахунку позивач обрахував 3% річних за період від дня невиконання обов'язку по оплаті орендної плати за кожен місяць і до 27.03.2014 року.

Сума нарахованих 3 % річних становить 2167, 57 грн., із якою суд погоджується.

Позивачем також було обраховано розмір втрат від інфляції, який становить 2717,32 грн. Із цією сумою суд також погоджується.

Відповідно до п. 3.8. додаткового договору № 7, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менш як три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості. Штраф стягується до обласного бюджету та орендодавцю у співвідношенні, визначеному у п. 3.6 договору.

Так, згідно розрахунку позивача він нарахував штраф на заборгованість з орендної плати в розмірі 515189,01, з якої 207985, 45 грн. - сума заявленого до стягнення боргу по даній справі, а 307203, 52 грн. - сума боргу, який було стягнуто на підставі рішення господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1191/13 від 22.08.2013 року. Згідно вказаного рішення суду штраф у розмірі 20 % від боргу у розмірі 307203, 52 грн. не стягувався.

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 20% штрафу нарахованого на суму боргу в розмірі 515189,01 грн. і який дорівнює 103037, 80 грн.

Що стосується позовної вимоги про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, то суд дійшов висновку про її обґрунтованість з огляду на наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї iз сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 782 ЦК України визначено, що наймодавець вправі вимагати розірвання договору i повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю більше трьох місяців підряд. При цьому, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

В силу положень ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. При цьому, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Спір на вирішення суду передається у випадку, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що право на звернення до суду із вимогою розірвати договір виникає у сторони у випадку відмови другої сторони від пропозиції розірвати договір, або ненадання відповіді на таку пропозицію.

На виконання приписів ст. 782 ЦК України, ст. 188 ГК України позивачем на адресу відповідача було направлено лист з описом вкладення №227/02-8/64-13 від 20.09.2013 року із пропозицією сплатити борг по орендній платі та розірвати договір оренди нерухомого майна з поверненням майна власнику.

Крім того, згідно висновків Верховного суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11-16 ГПК України, за 1 півріччя 2012 року "можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору у позасудовому порядку, передбачена ст. 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця. Право наймодавця на відмову від договору найму, встановлене ч. 1 ст. 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

До того ж, згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї iз сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї iз сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Систематичне невиконання умов договору з боку відповідача позивач підтвердив наявністю заборгованості, яка заявлена до стягнення у цій справі, а також фактами невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати орендної плати, які встановлені рішеннями господарського суду м. Києва від 28.05.2013 року у справi № 915/417/13 та господарського суду Миколаївської області від 22.08.2013 року у справі № 915/1191/13 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 28.05.2013 року у справi № 915/417/13 судом було встановлено невиконання відповідачем обов'язку по сплаті орендної плати за період з травня 2010 року по квітень 2013 року на суму в розмірі 71578, 62 грн., які за результатами розгляду справи були стягнуті на користь позивача.

Так, відповідно до рішення господарського суду Миколаївської області від 22.08.2013 року у справі № 915/1191/13 року судом було встановлено наявність боргу відповідача перед позивачем в розмірі 307203, 52 грн. за період з 02.11.2011 року по 01.07.2013 року, який було стягнуто.

Систематичне невиконання відповідачем свого обов'язку по сплаті орендної плати в обумовлені строки та в обумовленому розмірі істотно порушує право позивача, так як позбавляє його доходу, на який він розраховував при укладенні договору.

Таким чином, вимоги позивача про дострокове розірвання договору є обґрунтованими.

Ч. 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З огляду на вказані положення ч. 1 ст. 785 ЦК України при задоволенні позовних вимог щодо дострокового розірвання договору оренди нерухомого майна підлягає задоволенню позовна вимога щодо зобов'язання відповідача повернути майно позивачеві.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; cторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем ґрунтовних заперечень обставин, на які посилався прокурор та позивач, судові не представив.

Згідно додаткового договору №7 сторони погодили, що вартість переданого в оренду майна становить 2503190 грн.

Отже, сума судового збору по майновим вимогам становитиме 56573,06 грн. (2%*(2503190+207985, 45+9555, 16+2167, 57+2717, 32+103037, 80).

Судовий збір щодо позовної вимоги немайнового характеру, а саме дострокового розірвання договору оренди, становить 1218 грн.

Таким чином, загальний розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача дорівнює 57791,06 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аеротехсервіс" на користь Миколаївського обласного бюджету 325463, 30 грн., з яких основний борг в розмірі 207985, 45 грн. (двісті сім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять грн. 45 коп.), пеня в розмірі 9555, 16 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 16 коп.), 3% річних в розмірі 2167, 57 грн. (дві тисячі сто шістдесят сім грн. 57 коп.), втрати від інфляції в розмірі 2717, 32 грн. (дві тисячі сімсот сімнадцять грн. 32 коп.), 20 % штрафу в розмірі 103037, 80 грн. (сто три тисячі тридцять сім грн. 80 коп.), а також на користь державного бюджету судовий збір в розмірі 57791,06 грн.

Достроково розірвати договір оренди від 06.11.2001 року №РОФ-122 нерухомого майна в редакції додаткових договорів № 7 від 29.11.2011 року та №8 від 30.12.2011 року.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Аеротехсервіс" повернути управлінню з питань майна комунальної власності Миколаївської обласної державної адміністрації нерухоме майно площею 18691 кв. м., а саме службові (офісні) приміщення (480 кв. м.) та базу технічного обслуговування літаків (18 211,0 кв.м), які розташовані за адресою: м. Миколаїв-23, аеропорт.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 210, 94 грн. - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду в порядку визначеному ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 03.04.2014 року.

Суддя А.П. Алексєєв