Постанова

від 03.04.2014 по справі 24/341

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.04.2014р. справа №24/341

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І. за участю представників сторін: від позивача:не прибув від відповідача:не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.02.2014р. за заявоюОбласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк про відстрочення виконання рішення суду по справі №24/341 від 22.12.2011р. у справі№24/341 (суддя Величко Н.В.) за позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ до відповідача:Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк про стягнення 80 969 288,46грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.12.2011р. по справі №24/341 позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ були задоволені частково, а саме стягнуто з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк 72 726 510,14 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 3% річних у сумі 1 120 914,96грн., інфляційні у сумі 1 357 622,70грн., пеню у сумі 4 611 392,56 грн., судовий збір у сумі 56460,00 грн.

На виконання вищезазначеного рішення господарським судом Донецької області видано наказ від 10.01.2012р. №24/341.

14.02.2014р. Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк звернулось до суду першої інстанції з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2011р. по справі №24/341 строком до 01.02.2016р.

В обґрунтування зазначеної заяви Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» посилалось на те, що підприємство є єдиним постачальником теплової енергії обласного масштабу. Постачає теплову енергію у населені пункти Донецької області. Сума дебіторської заборгованості населення є досить значною, а несплата її споживачами завдає підприємству значних збитків. Відповідно до балансу ОКП „Донецьктеплокомуненерго" станом на 30.09.2013 р. підприємство має збитків на загальну суму 467 997 тис. грн. Кредиторська заборгованість підприємства насамперед складається із заборгованості за спожитий природний газ та електроенергію. Станом на 01.01.2014 року на примусовому виконанні у відділах державної виконавчої служби перебувають рішення суду про стягнення заборгованості на користь: ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у кількості 419 виконавчих документа на суму 75 143,3 млн.грн.; НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України» у кількості 11 виконавчих документа на суму 216 597 570,12 млн.грн.

Ухвалою від 27.02.2014р. по справі №24/341 господарський суд Донецької області заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк про відстрочку виконання рішення суду задовольнив частково, відстрочив виконання рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2011р. по справі №24/341 на один рік.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 27.02.2014р. по справі №24/341 та відмовити відповідачу у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення повністю.

Підставами для скасування ухвали суду першої інстанції апелянт зазначає порушення і неправильне застосування господарським судом норм процесуального права. Вважає, що важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних обставин та не може вважатися підставою для застосування положень ст. 121 Господарського процесуального кодексу України. Зазначає, що наявність заборгованості населення перед відповідачем не є доказом, що підтверджує наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення, нормативно обґрунтовує це ч.2 ст.218 та ч.2 ст. 617 Цивільного кодексу України. На думку скаржника, судом першої інстанції не враховано те, що надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі призведе до порушення майнових інтересів стягувача.

Представник позивача у судове засідання не прибув.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав відзив, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи, оскільки сторони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення

При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при зверненні до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду від 14.02.2014 року зазначено конкретні обставини, які ускладнюють та роблять неможливим його виконання.

Як зазначає відповідач, обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» є єдиним постачальником теплової енергії обласного масштабу. Відповідач постачає теплову енергію у населені пункти Донецької області. Тільки населення, а це 80% споживачів ОКП «Донецьктеплокомуненерго», станом на 01.01.2014р. має дебіторську заборгованість у розмірі 434,03 млн. грн. Сума дебіторської заборгованості населення є досить значною, а несплата її споживачами завдає підприємству значних збитків. Крім того, дебіторську заборгованість з теплопостачання перед відповідачем мають юридичні особи. Зазначене підтверджено інформацією про дебіторську заборгованість за теплову енергію по ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на 01.01.2014р., підписаною начальником фінансово-аналітичного відділу підприємства.

Підприємство проводить претензійно-позовну роботу по стягненню заборгованості за теплову енергію з фізичних та юридичних осіб. Станом на 01.01.2014р. на виконанні у відділах державної виконавчої служби на місцях перебуває 42 520 виконавчих документа на загальну суму 145,8млн.грн., з яких отримано лише 13,3млн.грн.

Крім того, як вбачається з зазначеної вище інформації, державний бюджет має заборгованість перед ОКП «Донецьктеплокомуненерго» з різниці в тарифах на теплову енергію, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам у розмірі 232,5млн.грн., заборгованість з пільг та субсидій у розмірі 26,8млн.грн. Заборгованість бюджетних організацій за поставлену теплову енергію станом на 01.01.2014р. складає 18 655,8млн.грн., у т.ч. місцевий бюджет - 19 602,1млн.грн., державний бюджет - 8,7млн.грн.

Відповідно до балансу (звіту про фінансовий стан) ОКП „Донецьктеплокомуненерго" станом на 30.09.2013р. підприємство має збитків на загальну суму 467 997 тис. грн., на початок 01.01.2013р. - 235 816 тис.грн., так за 9 місяців 2013р. збитки підприємства збільшилися на 232 181 тис.грн. Дебіторська заборгованість підприємства складає 384352тис.грн., кредиторська заборгованість - 865 418 тис.грн., на початок 01.01.2013р. - 629793 тис.грн., за 9 місяців 2013 р. кредиторська заборгованість підприємства збільшилися на 235 625 тис.грн. Кредиторська заборгованість підприємства насамперед складається із заборгованості за спожитий природний газ та електроенергію. Станом на 01.01.2014 року на примусовому виконанні у відділах державної виконавчої служби перебувають рішення судів про стягнення заборгованості на користь: ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у кількості 419 виконавчих документа на суму 75 143,3 млн.грн.; НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України» у кількості 11 виконавчих документа на суму 216 597 570,12 млн.грн.

Крім того, Протоколом №76 засідання територіальної комісії з погашення заборгованість підприємств паливно-енергетичного комплексу від 08.11.2013р. узгоджено обсяги заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, які виникли станом на 01.10.2013р., у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування та залишилися непогашеними станом на дати складання довідок про суми заборгованості ОКП «Донецьктеплокомуненерго» у розмірі 232 482 338,00грн.

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» має сезонний графік випуску продукції, тому не має можливості провести своєчасну оплату своїх зобов'язань щомісяця.

Крім того, підприємство у зв'язку з відсутністю повноти оплати за поставлену теплову енергію та будь-якого джерела фінансування з квітня 2013р. надавало робітникам відпустки без збереження заробітної плати. Відповідачем з метою скорочення витрат та ефективного використання робочого часу кожного року введено чотирьохденний робочий тиждень. Це підтверджує намагання відповідача скоротити усі можливі витрати підприємства та проводити оплату своїх зобов'язань.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено суму основного боргу за рішенням суду у розмірі 72 726 510,14грн. та 1000грн., що складає значну частину сплати заборгованості перед позивачем.

Як вбачається з п. 1.1 статуту Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», затвердженого розпорядження Голови Облдержадміністрації від 08.12.2006р. №597, (із змінами та доповненнями), підприємство засноване на спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні Донецької обласної ради.

Майно підприємства є спільною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні Донецької обласної ради і закріплюється за ним лише на праві оперативного управління (п. 5.2. статуту).

Відповідно до розділу 4 (із змінами та доповненнями) статуту метою діяльності підприємства є виробництво та постачання теплової енергії у вигляді гарячої води та пари споживачам, надання комунальних послуг підприємствам і населенню у порядку, встановленому законодавством: задоволення економічних та соціальних потреб ринку у виконанні висококваліфікованих послуг (роботах, продукції) власного виробництва, забезпечення економічних та соціальних інтересів трудового колективу підприємства за рахунок отриманого прибутку. Основним видом діяльності відповідача, яким фактично підприємство і займається, є поряд із постачанням теплової енергії, є інші види діяльності, визначені у статуті підприємства, надання яких регулюються відповідними спеціальними законодавчими актами і не можуть регулюватися безпосередньо боржником.

Як встановлено у п. 6.1.2. статуту підприємство надає послуги по теплопостачанню за тарифами, які встановлюються в порядку, передбаченому діючим законодавством.

Продукцію, послуги щодо іншої діяльності підприємство реалізує за цінами, які формуються у відповідності до умов економічної діяльності.

Згідно зі ст. 15 Закону України „Про теплопостачання" державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться, в тому числі, у формі регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 20 Закону України „Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання, що також визначено Законом України „Про місцеве самоврядування".

Згідно з пунктом 1.2 статуту управління підприємством в межах повноважень згідно з рішенням обласної ради від 04.03.99 №23/5-116 «Про делегування повноважень Донецької обласної ради Донецькій обласній державній адміністрації щодо управління майном області та про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальних громад, що знаходяться в управління обласної ради» (із змінами та доповненнями) здійснює облдержадміністрація.

Координацію діяльності підприємства здійснює головне управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації.

При таких обставинах стягувачем (позивачем) залишено поза увагою, що при розгляді питання щодо виключності обставин, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення відповідно до приписів ч. 5 ст. 24 Господарського кодексу України, органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб'єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.

Тобто, у даному випадку, законодавець покладає відповідальність за наслідки діяльності суб'єктів господарювання комунальних підприємств не лише на ці підприємства.

Помилковим є доводи скаржника про надання судом відстрочки, з посиланням лише на тяжкий фінансовий стан боржника, оскільки господарським судом такого висновку не зроблено, а досліджено всі обставини у сукупності.

Також судовою колегією не приймаються посилання апелянта на приписи ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України, оскільки йдеться про звільнення від господарської відповідальності, тоді як саме рішенням суду на боржника покладена така відповідальність.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При таких обставинах, задовольняючи частково заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк про відстрочення виконання рішення суду по справі №24/341 від 22.12.2011р., висновок суду постановлено з урахуванням інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступені виконання рішення, економічних процесів в державі, спрямованих на стабілізацію економіки, та пов'язаністю з настанням нового фінансового року.

Як зазначалося вище, надання відстрочки виконання рішення є правом суду, який на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Апеляційний суд погоджується з висновками господарського суду, що вжиті відповідачем заходи, направлені на стягнення дебіторської заборгованості будуть направлені, в тому числі, на погашення заборгованості за рішенням суду у даній справі. Разом з тим, виходячи з матеріальних інтересів обох сторін, суд надав відстрочку виконання рішення суду на нетривалий строк, не зважаючи на те, що заявник просив надати її до 01.02.2016р.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 27.02.2014 року у справі №24/341 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.02.2014р. у справі №24/341 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 27.02.2014р. у справі №24/341 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В.Ломовцева

Судді: Н.М.Принцевська

О.А.Скакун

Надруковано 5 прим:

1прим.-Позивачу;

1прим.-Відповідачу;

1прим.-У справу;

1прим. ДАГС;

1прим.-ГСДО.