Постанова

від 11.06.2014 по справі 24/341

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Справа № 24/341

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Вовка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Донецької області від 27 лютого 2014 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 1 квітня 2014 року за заявою обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 22 грудня 2011 року у справі № 24/341 за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про стягнення суми, -

Встановив:

У листопаді 2011 року дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про стягнення 80969288,5 грн., з яких 72762510,14 грн. - основний борг за січень-вересень 2011 року, 5764240,7 грн. - пеня за період з 25 травня 2011 року по 25 листопада 2011 року, 1357622,7 грн. - інфляційні за березень-червень 2011 року, 3 % річних в розмірі 1120914,96 грн. за період з 21 лютого 2011 року по 30 вересня 2011 року, посилаючись на порушення відповідачем умов договору № 06/10-2463ТЕ-6 від 20 грудня 2010 року на постачання природного газу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22 грудня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 72726510,14 грн. основного боргу, 1120914,96 грн. 3 % річних, 1357622,7 грн. інфляційних, 4611392,56 грн. пені та судовий збір у розмірі 56460 грн.

На виконання судового рішення видано наказ від 10 січня 2012 року №24/341.

14 лютого 2014 року відповідач звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання судового рішення у справі про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, строком до 1 лютого 2016 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27 лютого 2014 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 1 квітня 2014 року, заяву відповідача задоволено частково. Відстрочено виконання судового рішення у справі строком на один рік.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та відмовити в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення у справі.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, звертаючись до суду з заявою про відстрочку виконання судового рішення у справі строком до 1 лютого 2016 року, відповідач посилався на те, що він є єдиним постачальником теплової енергії обласного масштабу та станом на 1 січня 2014 року має дебіторську заборгованість населення у розмірі 434030000 грн., несплата споживачами якої завдає підприємству значних збитків. Підприємство проводить претензійно-позовну роботу по стягненню заборгованості за теплову енергію з фізичних та юридичних осіб.

Враховуючи викладені обставини, керуючись нормами ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що відповідач є комунальним підприємством, фінансування якого здійснюється за рахунок платежів від наданих послуг населенню та підприємствам, установам і організаціям, фінансується за рахунок бюджетних коштів та не є організацією, метою створення якої є отримання прибутку, а також факт оплати відповідачем за рішенням суду основного боргу в розмірі 72726510,14 грн. і 1000 грн., що складає значну частину заборгованості перед позивачем, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача та надання відстрочки виконання судового рішення у справі строком на один рік.

З такою ухвалою місцевого господарського суду погодився й суд апеляційної інстанції, залишивши її без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про відстрочку виконання рішення у справі є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 27 лютого 2014 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 1 квітня 2014 року у справі №24/341 - без змін.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Вовк І.В.