48/307
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 48/307
02.06.09
За позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"
ДоВідкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг"
Треті особи 1) Приватне підприємство «ВТБ Лізинг України»2) Закрите акціонерне товариство «Інформаційні комп'ютерні системи»
Простягнення 7840,36 грн.
Суддя В.В. Палій
Секретар Н.С. Молочна
Представники сторін:
Від позивача:Трикоз Г.В.- юрисконсульт (дов. від 01.01.2008р.)
Від відповідача:Пхайко Ю.Л.- начал. Юрид. управління (дов. від 01.06.2009р.)
Від третіх осіб1) не з'явився 2) не з'явився
Обставини справи:
Державне підприємство “Придніпровська залізниця” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, відповідно до якого просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства Лізингової компанії “Укртранслізинг” 7840,36 грн. пені за порушення строків передачі предмету лізингу в рамках договору фінансового сублізингу № 25/Пр/ІОЦ-071600/НЮ від 18.06.2007 р. (далі –Договір).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2008. (суддя Сулім В.В.) порушено провадження у справі № 48/307 та призначено її до розгляду.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.02.2009 року до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача залучено Приватне підприємство «ВТБ Лізинг України»та Закрите акціонерне товариство «Інформаційні комп'ютерні системи».
В ході розгляду спору по суті представники позивача заявлені вимоги підтримали та просили позов задовольнити, стягнувши з відповідача 7840,360 грн. пені
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на п. 9.4 договору 25/Пр/ІОЦ-071600/НЮ від 18.06.2007 р., ст.ст. 526 та 611 Цивільного кодексу України та ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на ігнорування відповідачем направленої на його адресу претензії.
Представник відповідача у відзиві заперечив проти позову, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву від 17.02.2009 р., зазначаючи на те, що з боку Відкритого акціонерного товариства “Лізингова компанія “Укртранслізинг” прострочення поставки предмету лізингу допущено не було, оскільки 27.07.2007р. та 31.07.2007 р. сторонами укладено Додаткові Угоди №1 та № 2 до Договору, якими узгоджено новий графік постачання, який порушено не було. На підтвердження заперечень відповідачем приєднано до відзиву копію Додаткової Угоди №1 від 27.07.2007р.та Додаткової Угоди від 31.07.2007 р.
Представники третіх осіб у судове засідання 18.02.2009р. не з'явились, вимог ухвали суду не виконали.
У судовому засіданні 18.02.2009р. судом оголошено перерву, з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.
Телефонограмою від 05.05.2009р. представники сторін повідомлені про те, що повний текст рішення по справі №48/307 буде оголошено у судовому засіданні 19.05.2009р.
За Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва №01-1/425 від 18.05.2009р. справа №48/307 передана на розгляд судді Палію В.В., у зв'язку із призначенням судді Суліма В.В. суддею Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою від 19.05.2009р. справа №48/307 прийнята до провадження суддею Палієм В.В. та призначена до судового розгляду на 02.06.2009р.
У судовому засіданні 02.06.2009р. представник позивача в усних поясненнях підтримав заявлені позовні вимоги. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив.
Представники третіх осіб у судове засідання 02.06.2009р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, суд, -
ВСТАНОВИВ:
18.06.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “Лізингова компанія “Укртранслізинг”, в якості сублізингодавця, та Державним підприємством «Придніпровська Залізниця», в якості сублізингоодержувача, укладено договір фінансового сублізингу №25/Пр/ІОЦ-071600/НЮ (далі - Договір), за умовами якого сублізингодавець зобов'язався передати сублізингоодержувачу в тимчасове платне володіння і користування на умовах, передбачених даним договором предмет лізингу (визначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору Додаток 1), отриманий раніше від лізингодавця (Приватного підприємства “ВТБ “Лізинго Україна”) за договором фінансового лізингу №84-ФЛ від 14.06.2007р.
Згідно з п. 2.2 Договору кількість, виробник товару, модель та термін поставки предмету лізингу в сублізинг визначаються додатками до цього Договору (Додаток 1 до Договору).
Відповідно до п. 2.3. Договору предмет лізингу передається сублізингодавцем сублізингоодержувачу партіями в кількості, що визначена Графіками (Додаток 2 до Договору).
Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що сублізингоодержувач набуває право користування предметом лізингу на умовах цього договору з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі предмета лізингу в сублізинг. Передача здійснюється відповідно до графіку передачі предмета лізингу в лізинг (Додаток 2 до даного Договору) на умовах DDP у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС 2000 за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Калініна,4..
Виходячи з Додатку 1, Додатку 2 та Додатку 3 до Договору відповідач зобов'язався передати позивачу комп'ютерну техніку вартістю 15 804 495,90грн. у червні, липні, серпні та вересні 2007 року.
У відповідності з п. 9.4 Договору за несвоєчасну передачу предмету лізингу, передбаченого графіком (Додаток 2 до Договору), сублізингодавець сплачує сублізингоодержувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, у відсотках від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення виконання зобов'язань.
Посилаючись на п. 9.4 Договору та зазначаючи, що відповідачем не виконано обов'язок з передачі у червні 2007 року 166 одиниць комп'ютерної техніки на загальну суму 686032,00 грн. згідно Графіка 1 Додатку 2 до Договору, позивач просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Лізингова компанія “Укртранслізинг” (відповідача) 7840,36грн. пені за 26 днів прострочення виконання зобов'язання (з 01.07.2007р. по 26.07.2007р.).
Представник відповідача заперечив проти позовних вимог, вказуючи на те, що з боку відповідача прострочення поставки предмету лізингу допущено не було, оскільки 27.07.2007р. та 31.07.2007 р. сторонами укладено Додаткові Угоди №1 та № 2 до Договору, якими узгоджено новий графік постачання, який порушено не було.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задовольняє позов у повному обсязі, з огляду на наступне.
Відповідно до умов договору, предмет лізингу мав бути переданий відповідачем позивачу у строки, визначені графіком передачі майна, що становить собою Додаток 2 до Договору.
Як вбачається із матеріалів справи, 27.07.2007р. сторонами було укладено Додаткову Угоду №1 до Договору, відповідно до якої сторони домовились змінити графік передачі предмета лізингу в сублізинг до Договору №25/ПР/ІОЦ-071600/НЮ від 18.06.2007р. (Договір), а Додаток 2 та 3 до Договору вважати недійсним.
Відповідно до Додаткової Угоди № 1 до Договору до неї додаються та вважаються невід'ємною частиною Договору Додаток 4 та Додаток 5, якими встановлюються нові графіки передачі майна та базовий графік сплати лізингових платежів.
31.07.2007р. сторонами було укладено Додаткову Угоду №2 до Договору, відповідно до якої сторони погодили внести зміни до Договору та замінити специфікацію (Додаток 1 до Договору), графік передачі предмета лізингу в сублізинг (Додаток 4 до Договору) та базовий графік сплати лізингових платежів (Додаток 5 до Договору).
Відповідно до Додаткової Угоди № 2 до Договору до неї додаються та вважаються невід'ємною частиною Договору Специфікація (Додаток 1.1 до Договору), графік передачі предмета лізингу в сублізинг (Додаток 4.1 до Договору) та базовий графік сплати лізингових платежів (Додаток 5.1 до Договору), якими встановлюються нові графік передачі майна, перелік майна та базовий графік сплати лізингових платежів. Крім того, у п. 2 Додаткової Угоди № 2 сторони погодили, що з дати її підписання Додатки 1, 4 та 5 до Договору втрачають чинність.
Як вбачається з Додатку 4.1 до Договору, відповідач мав передати комп'ютерну техніку позивачу у липні 2007 року.
Частиною 2 ст. 604 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Таким чином, Укладенням Додаткової Угоди № 1 від 27.07.2007 р., а потім Додаткової Угоди №2 до Договору та визначенням нових строків передачі предмету сублізингу (Додаток 4.1 до Договору), зобов'язання відповідача з передачі предмета лізингу у червні 2007 року, визначене в Додатку 2 до Договору припинилося шляхом новації з 27.07.2007р.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до графіка 1 Додатку 2 до Договору відповідач повинен був поставити предмет лізингу (визначену партію) у строк протягом 3-4 тижня червня 2007р.
Відповідно до ст.251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Таким чином, відповідач повинен був виконати своє зобов'язання по Договору згідно Додатку 2 до Договору до 30.06.2007р., що зроблено не було.
Таким чином, оскільки сторонами було укладено Додаткову Угоду №1 до Договору, відповідно до якої сторони домовились змінити графік передачі предмета лізингу в сублізинг до Договору 27.07.2007р., то протягом 01.07.2007 -26.07.2007 року у відповідача існувало зобов'язання поставити предмет лізингу визначений у графіку 1 Додатку 2 до Договору та протягом даного періоду у відповідача відбувалось прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
З системного аналізу норм законодавства вбачається, що новація розповсюджується лише на первісні зобов'язання та зобов'язання, що виходять з первісних зобов'язань, і не може розповсюджуватись на зобов'язання, які виникли внаслідок порушення первісних зобов'язань, якщо сторонами прямо не передбачено цього в договорі.
Відповідно до Додаткової Угоди №1 та Додаткової Угоди №2 між сторонами відсутня домовленість про припинення зобов'язання відповідача, що виникла в наслідок прострочення виконання Договору в період з 01.07.2007р. по 26.07.2007р. (Додатку 2 до Договору).
Таким чином, позивачем правомірно було нараховано пеню за невиконання відповідачем первісного зобов'язання щодо прострочення поставки предмета лізингу у червні 2007р.
Згідно з п. 9.4 Договору за несвоєчасну передачу предмету лізингу, передбаченого графіком (Додаток 2 до Договору), сублізингодавець сплачує сублізингоодержувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, у відсотках від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення виконання зобов'язань.
Позивач просить нарахувати пеню в період 01.07.2007р. по 26.07.2007 р. за 26 днів. В період з 01.07.2007р. по 26.07.2007 р. облікова ставка Національного банку України становила 8,0%.
Перерахувавши нараховану позивачем пеню, суд виявив математичну помилку в розрахунку. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню відповідно до уточненого розрахунку суду, а саме, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 7818,88грн. (686032,00грн. * 16% / 365 *26 днів прострочення).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню, з підстав зазначених вище.
Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, пропорційно задоволених вимог.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Лізингова компанія «Укртранслізинг» (м. Київ, вул. Драгомирова, 4 офіс 120; м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 40, код ЄДРПОУ 30674235 ) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця « (м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) 7818,88 грн. - пені за прострочення передачі предмета лізингу в сублізинг, 101,72грн. - державного мита, 117, 68грн. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.
Суддя В.В. Палій
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2009 |
Оприлюднено | 12.06.2009 |
Номер документу | 3801316 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Палій В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні