Рішення

від 03.04.2014 по справі 187/207/14-ц

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/207/14-ц

2/0187/136/14

РІШЕННЯ

іменем України

"03" квітня 2014 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Іщенко І.М., при секретарі Клисак Н.Г., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петриківської районної державної адміністрації , Хутірської сільської ради Петриківського району третіх осіб Петриківської державної нотаріальної контори, Реєстраційної служби Петриківського районного управління юстиції про визнання в порядку спадкування за заповітом права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства та права власності на фермерське господарство як на цілісний майновий комплекс

В С Т А Н О В И В

В лютні 2014 року до суду звернувся ОСОБА_1 із зазначеним позовом, в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить фермерське)господарство « Колос» , засновником господарства був його батько. Для ведення ( селянського ) фермерського господарства на підставі рішення № 111 сесії ХХ1 скликання Петриківської Ради народних депутатів Петриківського району Дніпропетровської області від 30 березня 1992 року батькові у довічне успадковане володіння була надана земельна ділянка площею 30,0 га, яка розташована на території Хутірської сільської ради відповідно до Державного акта на право довічного успадкованого володіння землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного успадкованого володіння землею за № 6 від 09 липня 1993 року. За життя батько ОСОБА_3 зробив заповідальне розпорядження про те, що належне йому фермерське господарство « Колос», яке розташоване в с. Лобойківка вул.. Шевченко, 83 Петриківського району він заповідає ОСОБА_1.У встановлений законом шестимісячний строк він подав до Петриківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва на право на спадщину йому нотаріусом було відмовлено з посиланням на те, що не передбачений порядок реєстрації підприємств (цілісного майнового комплексу) як об'єкта нерухомості, що підтверджується постановою про відмову у вчинення нотаріальної дії від 05 лютого 2014 року.

Просить суд визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право на постійне користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства загальною площею 30 га яка розташована в Хутірській сільраді Петриківського району згідно Державного акту на право довічного успадкованого володіння землею і право власності на фермерське господарство « Колос», яке розташоване в с. Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області, вул. Шевченко, 83,

В судове засідання позивач ОСОБА_1 надав заяву про слухання справи у його відсутність , позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Від відповідачів Петриківської районної державної адміністрації , Хутірської сільської ради Петриківського району надійшли заяви про слухання справи у їх відсутність, з позовними вимогами погодились.

Від третіх осіб Петриківської державної нотаріальної контори, Відділу Держземагенства у Петриківському районі Дніпропетровської області надійшли заяви про слухання справи у їх відсутність, проти позовних вимог не заперечували.

Ознайомившись із матеріалами цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом були вставлені наступні факти і правовідносини.

Судом встановлено , що 20.07.1992 року відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію було зареєстровано фермерське господарство « Колос » з організаційно-правовою формою - фермерське господарство, яке було розташоване в Петриківському районі Дніпропетровської області в с. Лобойківка по вул.Шевченко, 83 ( а.с.22).

9 липня 1992 року ОСОБА_3 був виданий державний акт на право довічного успадкованого володіння землею загальною площею 30.0 га для ведення фермерського господарства на підставі рішення 3-ї сесії Петриківського ради народних депутатів Петриківського району Дніпропетровської області від 30 березня 1992 року.

Відповідно статуту ФГ «Колос» який був зареєстрований в Петриківській райдержадміністрації з 20 липня 1992 року засновником був ОСОБА_3, що підтверджується копією статуту ( а.с.25)

Відповідно до вказаного державного акту на право постійного користування землею, земельна ділянка площею 30.0 га була надана ОСОБА_3 у довічне спадкування для організації та ведення фермерського господарства на території Хуторської сільської ради ( а.с.11)

27 червня 2012 року ОСОБА_3 зробив заповідальне розпорядження про те, що належне йому фермерське господарство « Колос», яке розташоване в с. Лобойківка вул.. Шевченко, 83 Петриківського району він заповідає ОСОБА_1. ( а.с.20)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер., що підтверджується свідоцтвом про смерть ( а.с.21).

Відповідно до листа нотаріуса Петриківського району позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ( а.с.19)

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 407 ЦК України та ч. 2 ст. 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положення п. 6 розділу X «Перехідні положення» ЗК України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано неконституційним згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.

Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року № 449 «Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» встановлює, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Чинним законодавством передбачено можливість успадкування права постійного користування земельною ділянкою, яка надавалася для сільськогосподарських потреб - ведення фермерського господарства і право на користування якою у встановленому порядку посвідчено за спадкодавцем ОСОБА_3 спадкоємцями якого є позивач ОСОБА_1 який не позбавлений права на одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно зі ст. 68 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

У абзацах 2, 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З матеріалів справи, зокрема постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.02.2012 року вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно Фермерського господарства « Колос» як цілісного майнового комплексу у зв'язку із відсутністю правоустановлюючих документів ( а.с.17).

Згідно з Законом України «Про селянське (фермерське) господарство», в редакції 1991 року, який діяв на момент створення селянського (фермерського) господарства «Фортуна», необхідною умовою для створення та функціонування селянського (фермерського) господарства була земельна ділянка, яка мала перебувати або у власності, або у постійному користуванні осіб, які виявили бажання створити фермерське господарство.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» після одержання державного акту на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Статтею 5 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» передбачена процедура отримання у постійне користування такої земельної ділянки, у відповідності до якої, заяву, підписану головою створюваного господарства, про бажання отримати земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства необхідно було подати до Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» до складу майна фермерського господарства входить право користування землею.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», фермерське господарство, як цілісний майновий комплекс, включає майно, передане до складеного капіталу, не розподільний прибуток, майнові та інші зобов'язання.

Статтею 191 ІІК України передбачено, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки.

З огляду на наведене, суд вважає доведеним, що земельна ділянка площею 30,0 га, яка була отримана ОСОБА_3 на підставі рішення 03 сесії 21 скликання Петриківської районної ради народних депутатів Петриківського району Дніпропетровської області від 30 березня 1992 року входять до складу підприємства - селянського (фермерського) господарства «Колос», як до цілісного майнового комплексу, яке розташоване в с. Лобойківка, вул.. Шевченко, 83 засновником і головою якого був спадкодавець ОСОБА_3, мається заповіт на ім'я позивача від імені ОСОБА_3 , інших спадкоємців на фермерське господарства немає і тому позовні вимоги ОСОБА_1підлягають задоволенню.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309. 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Петриківської районної державної адміністрації , Хутірської сільської ради Петриківського району третіх осіб Петриківської державної нотаріальної контори, Реєстраційної служби Петриківського районного управління юстиції про визнання в порядку спадкування за заповітом права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства та права власності на фермерське господарство як на цілісний майновий комплекс - задовольнити.

. Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 право на постійне користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, загальною площею ЗО га, яка розташована на території Хутірської сільської ради Петриківського району за межами населеного пункту та належала померлому на праві постійного користування згідно Державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею виданого громадянину України від 09.07.1992 , який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №6.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 право власності на фермерське господарство «Колос» код ЄДРПОУ 21898206, як цілісний майновий комплекс, яке знаходиться за адресою: вул. Шевченка 83, с. Лобойківка, Петриківського району Дніпропетровської області.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Дніпропетровської області на протязі 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: І. М. Іщенко