Рішення

від 19.05.2009 по справі 29/494

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

29/494

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  29/494

19.05.09

За позовом     

Закритого акціонерного товариства  «Європейський страховий альянс»в особі Київської дирекції

доПриватного підприємства  «Українська промислова справа»

простягнення 2100,00 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники:Від позивача:  

Могиленко Ю.В. –представник за довіреністю від 05.01.2009 року №36/2009;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»в особі Київської Дирекції, звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Українська промислова справа»про відшкодування матеріального збитку у розмірі 2 100, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2008 року (суддя Усатенко І.В.) порушено провадження у справі № 29/494 та призначено розгляд справи на 10.11.2008 року.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 10.11.2008 року та 04.12.2008 року та 15.12.2008 року розгляд справи відкладено у зв'язку із неявкою представника відповідача та не подання сторонами витребуваних доказів по справі.

У судове засідання 22.12.2008 року представники сторін не з'явилися, вимоги попередніх ухвал суду не виконали. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.12.2008 року відкладено розгляд справи на 23.01.2009 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду м. Києва № 3 від 13.02.2009 року у зв'язку із перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному, справа № 29/494 передана для подальшого розгляду судді Дідиченко М.А.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва  від 17.02.2009 року справу № 29/494 (суддя Дідиченко М.А.) було прийнято до свого провадження та призначено розгляд на 11.03.2009 року.

11.03.2009 року у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 30.03.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 30.03.2009 року подав докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача, що зазначена у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та надав усні пояснення по суті спору.          

Представник відповідача у судове засідання 30.03.2009 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи надані пояснення позивача та дослідивши подані докази, з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд витребував від Жовківського районного суду Львівської області копію матеріалів справи № 3-1539/2005 про притягнення до адміністративної відповідальності Набрик Ігора Степановича, 11.03.1962 року народження, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення даного спору.

Крім того, згідно із ст. 30 ГПК України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інщих органів, коли їх викликано для дачі поясчнень з питань, що виникають під час розгляду справи. Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

З огляду на те, що у суду виникла необхідність в отриманні пояснень від водія автомобіля ГАЗ 3303 р.н. 23050КА Набрика І.С., суд зобов'язав останнього надати інформацію чи перебував він у трудових відносинах з Приватним підприємством «Українська промислова справа»під час скоєння ДТП 21.02.2005 року.

Ухвалою від 30.03.2009 року розгляд справи було відкладено на 13.04.2009 року.          

Представник позивача у судовому засіданні 13.04.2009 року заявив клопотання про витребування додаткових доказів від Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-б) та від Шевченківського районного центру зайнятості (03146, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 19-а) щодо перебування Набрика Ігоря Степановича у трудових відносинах з ПП «Українська промислова справа».

Крім того, позивач заявив клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом було задоволено.

             Враховуючи неявку представника відповідача та неподання ним витребуваних доказів, а також необхідність витребування додаткових доказів,  розгляд справи було відкладено на 19.05.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 19.05.2009 року з'явився, підтримав позовні вимоги та зазначив, що відповідач має відшкодувати позивачу суму страхового відшкодування за пошкодження застрахованого автомобіля.

У судове засідання 19.05.2009 року представник відповідача не з'явився, документи на вимогу ухвали суду не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

На адресу Господарського суду м. Києва повернулись ухвали суду, які була направлена на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, а саме: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 28, кв. 77 із зазначенням, що товариство за вказаною адресою не знаходиться.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст. 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

        21.02.2005 року у місті Львові сталася дорожньо –транспортна пригода внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки "ГАЗ 3302" державний номер 23050 КА, що призвело до зіткнення з автомобілем "ЗАЗ Славута" державний номер ВС3204АА, що підтверджується постановою Жовківського районного суду Львівської області від 26.04.2005 року № 3-1539/2005.

Автомобіль "ЗАЗ Славута" державний номер ВС3204АА належить Білику Юрію Мироновичу, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію та був застрахований у ЗАТ "Європейський страховий альянс" (далі - позивач), що підтверджується полісом серія 106К № 001852.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до полісу № 001852 сторони погодили, що страховим випадком є протиправні дії третіх осіб та дорожньо –транспортна пригода.

22.02.2005 року Білик Ю.М. звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування  внаслідок дорожньо –транспортної пригоди, що сталась 21.02.2005 року у місті Львові з вини водія автомобіля ГАЗ 3302, державний номер 23050 КА.

Позивачем складено розрахунок  суми страхового відшкодування, відповідно до якого  вартість відновлювального ремонту складає 2100,00 грн.; сума безумовної франшизи складає 208,20 грн., сума страхового відшкодування до виплати складає 1891,80 грн.

Позивач платіжними дорученнями від 24.03.2005 № 88 перерахував за ремонт автомобіля "ЗАЗ Славута" 230,00 грн., від 27.04.2005 № 382 -1661,80 грн., № 4 від 30.06.2005 року  208, 20 грн.  всього на загальну суму 2100,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується виконання позивачем свого обов'язку щодо виплати Білику Ю.М. суми страхового відшкодування у розмірі 1891,80 грн.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка заподіяла шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода завдано не з її вини.

Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 26.04.2005 року визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення Набрик Ігоря Степановича за дорожньо –транспортну пригоду, яка сталась у місті Львові  з автомобілем "ЗАЗ Славута" державний номер ВС 3204 АА.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Особа, яка заподіяла шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

        Статтею 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким чином, обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. Володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим джерелом, на праві власності тощо. Володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб'єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що дане джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб.

Як вбачається з матеріалів, які були надані на запит суду Жовківським районним судом Львівської області, автомобіль "ГАЗ 3302" державний номер 23050 КА  належить Приватному підприємству "Українська промислова справа" (далі –відповідач), під час скоєння дорожньо –транспортної пригоди керував автомобілем Набрик І.С., який виконував свої трудові обов'язки пов'язані з перебуванням у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та поясненнями Набрика І.С.

Відповідач жодних доказів на доведення відсутності своєї вини в заподіянні шкоди застрахованому позивачем автомобілю "ЗАЗ Славута", державний номер ВС3204АА , до суду не надав.

Таким чином, судом встановлено, що майнова шкода завдана атомобілю ЗАЗ Славута", державний номер ВС3204АА сталася з вини працівника відповідача Набрика Ігоря Степановича під час виконання останнім трудових обов'язків, а тому відповідно до ст. 1166, ст. 1172   відповідач повинен відшкодувати завдану шкоду у повному розмірі.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа,  яка відшкодувала шкоду,  завдану іншою особою, має право  зворотної  вимоги  (регресу)  до  винної  особи  у  розмірі виплаченого  відшкодування,  якщо  інший  розмір  не  встановлений законом.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, порушення відповідачем вимоги ст. 1166, ст. 1172, ст. 1191 ЦК України, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 2100,00 грн. є обґрунтованим, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 838, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

     2. Стягнути з Приватного підприємства "Українська промислова справа"  (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 28, кв. 77 , код ЄДРПОУ 30113178) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»в особі Київської дирекції (01004, м. Київ, вул. Горького,9, кв. 2, код 26052299)  суму збитків у розмірі 2100 (дві тисячі сто) грн. 00 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві ) грн. 00 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя                                                                              Дідиченко М.А.

Дата підписання 02.06.2009 року