ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2014 року 12:30 Справа № 808/10274/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Запорізької області до Відкритого акціонерного товариства «Чернігівське ремонтно-транспортне підприємство» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Запорізької області (далі позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Чернігівське ремонтно-транспортне підприємство» (далі відповідач, ВАТ «Чернігівське РТП»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Пенсійного фонду України суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за період з вересня 2013 року по листопад 2013 року включно, у розмірі 9608 грн. 43 коп.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушені вимоги чинного законодавства з питань пенсійного забезпечення, оскільки ним не відшкодована Пенсійному фонду України сума витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, згідно п. б) ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виплаченої колишнім працівникам ВАТ «Чернігівське РТП».
У судове засідання 04.03.2014 представники сторін не з'явились.
Представник позивача подав до суду письмове клопотання (вх.№8688 від 04.03.2014) про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує у повному обсязі. Разом з цим, представник позивача надав суду довідку про те, що сума заборгованості відповідача, що заявлена у позові до стягнення, станом на 04.03.2014 не змінилась.
Причини не прибуття у судове засідання представника відповідача суду не відомі. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом надіслання на його адресу, що внесена до Єдиного державного реєстру, судової повістки. Проте судова повістка була повернута до суду 26.02.2014, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Згідно ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Частиною 11 ст. 35 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Станом на час розгляду справи відповідачем не надано суду ані заперечень на позов, ані доказів сплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення.
Частиною 4 ст. 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, оскільки представник відповідача не прибув у судове засідання без поважних причин, а представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наявність достатніх підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Як свідчить Спеціальний витяг з ЄДРПОУ, сформований за електронним запитом суду від 28.01.2014 за №18044318, ВАТ «Чернігівське РТП» (ідентифікаційний код 03743457) зареєстроване у якості юридичної особи 13.07.1994. Відомості про припинення юридичної особи відповідача, станом на час розгляду справи, відсутні.
Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400 від 26.06.1997 (далі Закон № 400) визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Судом з'ясовано, що колишнім працівникам ВАТ «Чернігівське РТП» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2, була призначена пенсія на пільгових умовах, відповідно до п. б) ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується наявним у матеріалах справи протоколами про призначення пенсії. Пільговий стаж зазначених вище пенсіонерів підтверджується наявними у матеріалах справи довідками відповідача, які уточнюють особливий характер роботи.
Відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 зазначеного Закону об'єктом відшкодування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б) - з) статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до п. б) - з) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 норму що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені п. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачено ст. 2 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б) - з) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-IV чинності з 01.01.2004.
Пунктом б) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Розмір сум і порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованою у міністерстві юстиції 16.01.2004 за №64/8663 (далі Інструкція №21-1).
Відповідно до п. 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону.
Пункт 6.5 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Тобто, нормативно правовим актом на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на адресу відповідача своєчасно надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії зазначеним у позові пенсіонерам. Розмір виплачених пенсій підтверджується відповідними довідками позивача.
Абзацом 8 п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» передбачено, що органи Пенсійного фонду України мають право звертатись до суду чи до господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. Несплачені суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм вказаного Закону.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на наведене, оскільки матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, у розмірі заявленому позивачем до стягнення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтею 71, 94, 159-163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Чернігівське ремонтно-транспортне підприємство» (ідентифікаційний код 03743457) на користь Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Запорізької області (ідентифікаційний код 20508456) суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за період з вересня 2013 року по листопад 2013 року включно, у розмірі 9608 (дев'ять тисяч шістсот вісім) гривень 43 копійки.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі у десятиденний строк з дня її проголошення, а разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Д.В. Татаринов.
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2014 |
Оприлюднено | 04.04.2014 |
Номер документу | 38015656 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні