Постанова

від 20.02.2014 по справі 814/26/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

20 лютого 2014 року Справа № 814/26/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, доДержавної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, проскасування податкового повідомлення - рішення №0002451701 від 24.07.2013 р., № 0002471701 від 24.07.2013 р., № 0002461701 від 24.07.2013 р.,№ 0008911701 від 11.11.2013 р., від № 0008901701 від 11.11.2013 р., В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі-відповідач, ДПІ, податкова) № 0002451701 від 24.07.2013 р., №0002471701 від 24.07.2013 р., №0008901701 від 11.11.2013 р., №0008911701 від 11.1.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов необґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення та докази на підтвердження своєї позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши всі матеріали справи суд встановив наступне.

В період з 21.06.2013 року по 08.07.2013 року посадовими особами податкової була проведена документальна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення з боку позивача, а саме:

- п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІУ із змінами та доповненнями, а саме не ведення обліку доходів і витрат за період з 23.03.2011 по 31.12.2012 (в книзі обліку доходів і витрат суб'єктів підприємницької діяльності фізичних осіб, які займаються торгівельною діяльністю зареєстрованої в ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 18.06.09 № 3090/1 відсутні дані за період з 23.03.11 по 31.12.12).

- п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2., п.200.3, п.200.4, п.200.6 ст. 200 з урахуванням визначення поняття „бюджетне відшкодування" згідно пп. п.14.1 ст. 14, п.201.1, п. 201.4, п.201.6 ст. 201 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.01.11 по 31.12.12 всього у сумі 93125. 1 грн.

- пп.139.1.12 п. 1.39.1 ст. 139, п. 164.1 ст. 164, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПКУ. в результаті чого перевіркою донараховано податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за 2011-2012 роки в сумі 100675,47 грн.

- п.119.2 ст. 119 ПКУ, в результаті чого податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку форми № 1 ДФ про виплачені доходи фізичній особі - підприємцю за 3 кв. 2011 року по строку надання до 09.11.2011 та за 4 кв. 2011 року по строку надання до 11.02.2012 до ДПІ не надано.

За результатами перевірки було ДПІ було складено Акт №25/17-20/НОМЕР_1 від 15.07.2013 року. На підставі даного акту прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0002451701 від 24.07.2013 року від 24.07.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ за основним платежем 93125,10 грн. та штрафними санкціями 12371,40 грн.;

№0002471701 від 24.07.2013 року про нарахування штрафних санкцій 1020,00 грн. за неподання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб;

№0002461701 від 24.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 100675,47 грн. та штрафні санкції 25168,87 грн.;

№ 0008901701 від 11.11.2013 року про нарахування штрафних санкцій в сумі 510,00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб;

№ 0008911701 від 11.11.2013 року яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб , сплачується фізичним особами за результатами річного декларування за основним платежем в сумі 196,27 грн. та штрафні санкції в сумі 49,07 грн.

У судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення щодо відсутності порушення позивачем норм податкового законодавства, а відтак вважає винесені відповідачем податкові повідомлення рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно первинних документів, наданих ФОП ОСОБА_1, а саме: договір оренди будівель складів від 28.07.11 № б/н, банківські виписки від 05.08.11 на суму 2200,00 грн. від 07.09.11 р. на суму 4100,0 грн., від 21.09.11 на суму 5000,0 грн., від 21.09.2011на суму 5000.0 грн.) встановлено, ФОП ОСОБА_1 орендував згідно договору оренди будівель складів від 28.07.11 року № б/н у ФОП ОСОБА_3 складські приміщення площею 55 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІУ із змінами та доповненнями до витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку відносять витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця. що сплачує єдиний податок.

Згідно акту перевірки, Ізмаїльська ОДПІ листом від 04.07.2013 № 197/7/15-02-17 (вх. від 05.07.13 № 53/7) повідомила ДПІ у Корабельному районі м.Миколаєва, що ФОП ОСОБА_3 в 2011 році була платником єдиного податку.

Так, на виконання умов договору, з розрахункового рахунка № 26006112848980 філії ПРУ АТ ..Фінанси та кредит" м.Миколаїв ФОП ОСОБА_1 сплачено орендної плати ФОП ОСОБА_3 в сумі 16300.0 грн., а саме: в серпні 2011 року 2200,0 грн., в вересні 2011 року 9100,0 грн.. в жовтні 2011 року 5000.0 грн.

Сплачена орендна плата в сумі 16300,0 грн. включена до складу валових витрат ФОН ОСОБА_1 за 2011 рік, чим порушено пп.139.1.12 п. 139.1 ст. 139.

Зазначений пункт був виключений з Податкового кодексу з 01.01.2012 року, однак, станом на 31.12.11 включно діяла норма закону, яка передбачає, що до складу валових витрат не відносять витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця, що сплачує єдиний податок.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 755-ІУ із змінами та доповненнями (далі - ПК України), податкова накладна складається у двох примірниках день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно п.201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п.201.15 ст. 201 ПК, платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, причиною відмови у прийняті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстру є окрім іншого факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з однаковими реквізитами.

Так, ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту включено суми по податковим накладним, які мають однакові реквізити, що суперечить вище вказаному Порядку.

Згідно п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення Сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів та послуг;

- придбання необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію

України;

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Перевіркою встановлено не підтвердження сум податкового кредиту в Деклараціях з ПДВ податковими накладними, які відображено в додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість по наступним СГД:

- ТОВ «Вінесбуд» не підтверджено податковими накладними суму ПДВ за січень 2011 року в розмірі 1288,0 грн.;

- ФОП ОСОБА_4 не підтверджено податковими накладними суму ПДВ за лютий 2011 року в розмірі 21200,0 грн.: за березень 2011 року в розмірі 3695,6 грн.

- ТОВ «Волиньм'ясотрейд » не підтверджено податковими накладними суму ПДВ за червень 2011 року в розмірі 1634,9 грн.;

- ТОВ «Ралкотехник» не підтверджено податковими накладними суму ПДВ за вересень 2011 року в розмірі 5325,81 грн.,

- ПП «Єра-2009») не підтверджено податковими накладними суму ПДВ за жовтень 2011 року в розмірі 12466,0 грн., за грудень 2011 року в розмірі 14978,22 грн., за січень 2012 року в розмірі 16711,57 грн., в результаті чого завищено податковий кредит в Деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року на суму 77300,1 грн..

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Окрім вище викладеного, перевіркою встановлено та не спростовано представником позивача те, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно збільшив залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу по рядку 21.3 (збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу) декларації за квітень 2011 року на загальну суму 15825 грн.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу».

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, врахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 :татті 193 цього Кодексу, протяг ом такого звітного періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в декларації з ПДВ за квітень 2011 року (від 20.05.2011 № 9003569482) задекларовано у рядку 18 «позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду)» суму 12856,0 грн. та по рядку 21.3 «збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» суму 15825,0 грн.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 по декларації за квітень 2011 року задекларовано по рядку 25 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду» суму ПДВ. що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 0 грн.

Крім того в порушення норм податкового законодавства ФОП ОСОБА_1 в наданій до ДПС декларації з ПДВ за квітень 2011 року не задекларував в рядку 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22 - рядок 23.1 - рядок 23.2) у зв'язку з чим у підприємства відсутнє право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами п. 200.6 статті 200.

Відповідно до п. 200.6 ст. 200 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних ( податкових ) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4.

Також, згідно наказів Міністерства Фінансів України від 25.01.11 № 41 та від 25.11.11 № 1492 „Про затвердження форм та порядку заповнення і подавання податкової звітності з податку на додану вартість" «рядок 21.3 Декларації з податку на додану вартість передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Але, суми податку на додану вартість які задекларовані у рядку 21.3 Декларацій з податку на додану вартість за квітень 2011 року 15825.0 грн., підприємцем не декларувались в складі податкового кредиту попередніх податкових періодах у рядку 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду".

Отже в порушення вимог чинного законодавства, ФОП ОСОБА_1 безпідставно збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу по рядку 21.3 декларації за квітень 2011 року «збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» на суму 15825,0 грн., у т.ч. за квітень 2011 року - 15825,0 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись статтями ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) решту судового збору в розмірі 1644,20 грн. (тисяча шістсот сорок чотири гривні двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов