Постанова

від 03.04.2014 по справі 826/3093/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 квітня 2014 року № 826/3093/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Власенкової О.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області доПриватного підприємства "Транснафтасервіс" про стягнення заборгованості в розмірі 257,49 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 257,49 грн.

Водночас просив розглядати справу за відсутності свого представника.

Позов вмотивовано наявністю у відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 257,49 грн.

Відповідач до суду не прибув. Судова повістка, направлена на адресу відповідача, яка значиться в ЄДРПОУ, повернулася до суду не врученою з відміткою підприємства поштового зв'язку "за зазначеною адресою не проживає", що згідно з приписами статей 33 та 35 КАС України дає підстави суду вважати судову повістку врученою відповідачу.

Дослідивши та оцінивши докази, що містяться у справі, суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позов з огляду на його обґрунтованість.

ПП "Транснафтасервіс" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області як платник страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна заборгованість виникла на підставі рішень від 08 вересня 2008 року № 1104 та від 07 квітня 2010 року № 597, які направлені на адресу відповідача.

Станом на день розгляду спору судом загальна сума заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем не сплачена.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам позивача, суд зазначає наступне.

Станом на момент виникнення спірних відносин принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування було визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до частини 1 статті 14 Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 2 статті 17 Закону встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 20 Закону визначено порядок обчислення та сплати страхових внесків. В абзаці 1 частини 6 цієї статті встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

При цьому, в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах.

Згідно з частиною 12 статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 1 статті 106 Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків, страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 2 вказаної статті суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Територіальні органи Пенсійного фонду відповідно до частини 3 статті 106 Закону за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі, якщо страхувальник який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби, а також має право звернутися до суду про стягнення недоїмки.

Доказів оскарження вказаних рішень та їх скасування в установленому порядку суду не надано.

Відтак, позов належить задовольнити у повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Транснафтасервіс" (03151, м.Київ, вул.Керченська, 7/7, код ЄДРПОУ 34650102) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області заборгованість у розмірі 257, 49 грн. (двісті п'ятдесят сім грн. 49 коп.) з них:

- 255,41 грн. (двісті п'ятдесят п'ять грн. сорок одна коп.) на р/р 25607312653;

- 2,08 грн. (дві грн. 08 коп.) на р/р НОМЕР_1 в філії ЖОУ АТ "Державний ощадний банк України", МФО311647.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені частиною 1 статті 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.

Суддя О.О. Власенкова