Постанова

від 15.01.2009 по справі 8/465-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/465-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.01.09                                                                                               Справа №8/465-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.     

при секретарі :   Шерник О.В.

За участю:           

представника позивача: Ільїн П.В., довіреність №2 від 12.01.2009р., Якуба О.Г., довіреність №3 від 12.01.2009р.;

представника відповідача:  не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”, с. Нововолодимирівка Голопристанського району Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 06.11.2008 року

у справі №8/465-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Щедрий Лан”, с. Біле Лутугинського району Луганської області

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”, с. Нововолодимирівка Голопристанського району Херсонської області

про стягнення суми

встановив,

      Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.11.2008 року у справі № 8/465-08 (суддя Хом'якова В.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Щедрий Лан”, с. Біле Лутугинського району Луганської області задоволено.

      Рішення суду мотивоване наступним:

      Між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі – продажу товарів на умовах товарного кредиту на суму 431829грн.63коп. Відповідно до умов Договору відповідач повинен був сплачувати відсотки за користування проданої йому продукції. Сума відсотків становила 4% від суми Договору. Кінцевим строком оплати отриманого товару та відсотків відповідно до Договору є 01.10.2008р. З наявних матеріалів справи та відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 02.10.2008р. відповідач оплатив позивачу 56702грн. 53коп. вартості товару. Таким чином борг відповідача  складає 375127грн. 09коп. Так як відповідач доказів оплати зазначеної суми  не надав, то господарський суд прийшов до висновку, що сума основного боргу підлягає задоволенню. Також суд першої інстанції визнав обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги щодо нарахування відповідачу відсотків по товарному кредиту у сумі 20727грн. 83коп. Крім того, суд керуючись ст.625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського Кодексу України та відповідно п.5.3 Договору визнав обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення  2602грн. 88коп. пені.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, відповідач, звернувся  з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду. Оскаржуючи рішення  господарського суду Херсонської області, заявник зазначає, що судом було неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи.

Таким чином, СТОВ “Колос”, с. Нововолодимирівка Голопристанського району Херсонської області, просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 06.11.2008 року у справі № 8/465-08 та відмовити у задоволенні позову ТОВ “Щедрий Лан”, с. Біле Лутугинського району Луганської області у повному обсязі.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 21 від 15.01.2009р. справу призначено до розгляду у складі колегії: головуючий – Коробка Н.Д, суддів: Хуторной В.М., Яценко О.М.

Представник позивача в судовому засіданні просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу СТОВ “Колос”, с. Нововолодимирівка Голопристанського району Херсонської області залишити без задоволення.           

           Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Жодних обґрунтувань щодо вимог апеляційної скарги відповідач не надав.

            За клопотанням представників позивача судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. За їх згодою судове засідання закінчено оголошенням вступної та резолютивної частин постанови Запорізького апеляційного господарського суду.

            Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників позивача, колегія суддів встановила наступне.  

            20.02.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір купівлі-продажу № 25 на умовах товарного кредиту (далі - Договір). Відповідно до умов цього Договору (продавець) позивач зобов'язався передати (покупцю) відповідачу в власність товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах товарного кредиту в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно п.2.1 товар, його найменування, асортимент, кількість, ціна та вартість визначаються Доповненнями до Договору, які є його невід'ємними частинами. Сума вартості товару, визначеного Доповненнями до Договору є сумою Договору. Згідно Доповнень до Договору позивач повинен був передати відповідачу товар на суму 431829грн. 63коп. Пунктом 3.2 Договору передбачено, що відповідач повинен оплатити 100% суми Договору до 01.10.2008р.

              Відповідно до п.3.3 Договору за користуванням кредитом по оплаті вартості товару на умовах цього Договору відповідач повинен був сплатити позивачу відсотки у розмірі 4% від суми Договору з дня передачі товару за весь період користування кредитом. Сума відсотків оплачується одночасно з розрахунком по основній заборгованості.

              Факт передачі товару позивачем відповідачу у кількості, асортименті та по ціні, визначеній Договором, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, податкових накладних та рахунків фактур (а.с. 15 – 83 ).

             Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов Договору, неналежним чином виконав обов'язок по оплаті переданого йому товару. Відповідач розрахувався з позивачем частково, сплативши лише 56702грн. 53коп. Таким чином, сума заборгованості по оплаті товару склала 375127грн. 09коп. Відповідно п.2.2.4 та 3.3 Договору позивач також нарахував відповідачу відсотки по товарному кредиту на суму 20727грн. 83коп.  Крім того, керуючись п.5.3. Договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу, як склала 2602грн. 88коп.

             У зв'язку з невиконанням СТОВ “Колос” умов Договору, позивачем було надіслано йому претензію № 170 від 23.10.2008р. (а.с.117) з вимогою оплатити суму заборгованості у сумі 375127грн. 09коп., відсотки за користування товарним кредитом у сумі 20727грн. 83коп., а також пеню у розмірі 2602грн. 88коп. Відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення.        

             Так як, відповідач в подальшому не сплатив суму заборгованості, то позивач був змушений звернутися до господарського суду для вирішення спору.

             Стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”, с.Нововолодимирівка Голопристанського району Херсонської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Щедрий Лан”, с. Біле Лутугинського району Луганської області 398475грн. 80коп. які складаються з 375127грн. 09коп основного боргу, 20727грн. 83коп. відсотків за користування товарним кредитом та 2602грн. 88коп. пені, стало предметом спору у суді першої інстанції.

          Відповідно до ст. ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів  прийшла до висновку, що судовий  акт слід частково скасувати, виходячи з наступного.

          Як вже зазначалося вище, правовідносини між сторонами врегульовані Договором купівлі-продажу № 25 на умовах товарного кредиту, тому в даному випадку слід застосовувати  главу 54 Цивільного кодексу України (далі по тексту – ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона (продавець)

передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

           Відповідно до ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений  продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар  продається  в  кредит  за цінами,  що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит,  не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо покупець прострочив  оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі - продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

        Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 Господарського кодексу України.

Доказів повної оплати суми боргу ні до суду першої ні до апеляційної інстанції відповідач не надав. Крім того, до матеріалів справи надано копію акта звірки взаєморозрахунків за 01.01.2008р. – 01.10.2008р.,   (а.с. 84), з якого вбачається, що відповідач заборгував позивачу 375127грн. 09коп. Акт підписано та скріплено печатками обох сторін, ніяких зауважень або заперечень він не містить.  Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення 375127грн. 09коп. заборгованості за Договором купівлі-продажу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п.2.2.4 Договору відповідач зобов'язувався оплатити позивачу відсотки на вартість товару, проданого в кредит, на умовах цього Договору. Відповідно до п.3.3 за користування кредитом по оплаті вартості товару на умовах цього Договору відповідач сплачує позивачу відсотки у розмірі 4% від суми Договору з дня передачі товару за весь період користування кредитом. Сума відсотків оплачується одночасно з розрахунком по основній заборгованості.

Матеріали справи містять  розрахунок відсотків по Договору купівлі-продажу №25  (а.с. 113). Позивач зробив наступний розрахунок:

Загальна сума Договору складає 431829,63грн.

431829,63грн. х 4% = 17273,19грн.

ПДВ 20%      =   3454,64грн.

Всього                 20727,83грн.

Однак, колегія суддів не погоджується з нарахуванням 3454,64грн. ПДВ, оскільки сума Договору 431829,63грн. (з якої розраховувалися 4%) вже була розрахована з урахуванням ПДВ.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення  4 відсотків підлягають задоволенню частково у розмірі 17273,19грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 5.3 Договору за несвоєчасну або неповну оплату суми Договору, а також відсотків за користування кредитом по цьому Договору, відповідач несе відповідальність у вигляді пені  у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.    

          Згідно  із  позовною  заявою, позивач  розрахував  суму  пені  за  період з 01.10.2008р.  по 10.10.2008р., пеня склала 2602грн.88коп. З огляду на вищевикладені статті нормативних актів та на відповідні статті Договору, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення зазначеної суми пені.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга задовольняється частково. Оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає зміні, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

        Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

        Керуючись ст. ст. 49, 101 - 105  Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

          ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”, с. Нововолодимирівка Голопристанського району Херсонської області залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Херсонської області від 06.11.2008 року у справі №8/465-08 частково скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Щедрий Лан”, с. Біле Лутугинського району Луганської області задовольнити частково.

          Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”, с. Нововолодимирівка Голопристанського району Херсонської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Щедрий Лан”, с. Біле Лутугинського району Луганської області 375.127,09грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 25 від 20.02.2008р., 17.273,19грн. –річних за користування товарним кредитом, 2.602,88грн. пені, 3.950,04грн. державного мита та       116,99грн. витрат на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Щедрий Лан”, с. Біле Лутугинського району Луганської області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”, с. Нововолодимирівка Голопристанського району Херсонської області 16,99грн. державного мита за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Херсонської області із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова оформлена відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19.01.2009р.

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.