УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
УХВАЛА
Від "25" березня 2014 р. Справа № 19/5007/1468-Б/12
За заявою Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області (м. Житомир)
До боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхміль-Сінгури" (с. Сінгури Житомирського району)
про визнання банкрутом
Суддя Макаревич В.А.
В засіданні суду прийняли участь:
- від ініціюючого кредитора: Крисевич В.П. - представник УПФУ в Житомирському районі Житомирської обл. за дов. №70/06 від 09.01.14 р.
- від кредиторів: не з'явилися
- від боржника: Ярмола О.Ю. - ліквідатор
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.12.2012 р. порушено провадження у справі №19/5007/1468-Б/12 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхміль-Сінгури" (с. Сінгури Житомирського району) за правилами ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 18.01.2013р. включно).
Постановою від 16.04.2013 р. господарський суд, зокрема, визнав банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхміль-Сінгури", відкрив ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхміль-Сінгури" строком на дванадцять місяців до 16.04.2014р. включно, призначив ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхміль-Сінгури" арбітражного керуючого Ярмолу Ольгу Юліївну.
Ухвалою господарського суду від 24.10.2013 року, зокрема, звіт ліквідатора прийнято до відома та долучено до матеріалів справи, призначено наступне засідання суду для з'ясування стану здійснення ліквідаційної процедури та зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії у справі.
31.10.2013р. до суду від УПФУ в Житомирському районі надійшла заява про визнання поточних грошових вимог до боржника на суму 17711,84 грн.
Ухвалою суду від 01.11.2013р. вищезазначену заяву УПФУ в Житомирському районі було призначено до розгляду.
25.03.14 р. до господарського суду надійшов супровідний лист з документами для залучення до матеріалів справи, серед яких: відповідь Управління Держземагентства у Житомирському районі Житомирської області від 07.02.14 р. за №466/вих про відсутність відомостей про наявність на території Житомирського району та м. Житомир земельних ділянок за ТОВ "Укрхміль-Сінгури", розрахунки по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" Закону України "Про пенсійне забезпечення" по ТОВ "Укрхміль-Сінгури", по пенсіонерах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та письмове пояснення про заборгованість перед вказаними особами, копії відповіді головного управління статистики у Житомирській області від 26.02.14 р. за №08/2-3/67, копія поштового конверту.
Ліквідатор у судовому засіданні подала проміжний звіт та реєстр вимог кредиторів, повідомила суд про вчинені дії, а саме:
- було складено реєстр кредиторів згідно чинного законодавства;
- написані та відправлені листи рекомендовані з повідомленням засновникам ТОВ "Укрхміль-Сінгури" про передачу документів, печатки та іншої документації, які не отримані адресатами та повернулись ліквідатору.
Крім того, ліквідатор пояснила, що рухоме і нерухоме майно у боржника відсутнє, про що відповідні довідки знаходяться в матеріалах справи; також подано представником УПФУ в Житомирському районі лист за вих. №466/вих. від 07.02.14р. про відсутність записів щодо наявності земельних ділянок за ТОВ "Укрхміль-Сінгури"; щодо документації, печаток і штампів від засновників не отримала, направлені на адреси засновників листи повернулись без вручення адресатам.
В судовому засіданні розглядається заява УПФУ в Житомирському районі про визнання поточних грошових вимог до боржника в сумі 17 711,84 грн.
Представник УПФУ в Житомирському районі заяву про визнання поточних грошових вимог до боржника на суму 17 711,84 грн. підтримав у повному обсязі. Додатково пояснив, що суду подано розрахунки по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" Закону України "Про пенсійне забезпечення" по ТОВ "Укрхміль-Сінгури" по пенсіонерах ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідно до яких сума заборгованості за період з січня 2013 по квітень 2013 становить в загальній сумі 4529,08грн. (по ОСОБА_5 - 4004,16грн., по ОСОБА_6 - 524,42грн.).
Свою заяву кредитор обґрунтовує посиланням на розрахунок заборгованості станом на 01.10.13р. (а.с. 217), копію розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за 2013 р. (а.с. 218 - 219).
Представник кредитора в засіданні суду вимоги, викладені в вищезазначеній заяві, підтримав в повному обсязі.
Ліквідатор боржника в засіданні суду вимоги кредитора визнав частково в загальній сумі 4529,08грн. за період з січня 2013р, по квітень 2013р.
В силу ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
На підставі положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у справі про банкрутство спір не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредиторів на підставі поданих документів.
Згідно ч.1 ст.5 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
За загальним правилом, визначеним ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона належними засобами доказування повинна довести підстави своїх вимог.
Незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд, заслухавши учасників провадження у справі про банкрутство, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про необхідність частково задовольнити заяву УПФУ в Житомирському районі №7311/03 від 30.10.13р. про визнання кредитором Управління Пенсійного фонду в Житомирському районі з грошовими вимогами до боржника на суму 4529,08 грн., з огляду на наступне.
Управління Пенсійного фонду в Житомирському районі звернулося до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог на суму 17711,84 грн. заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня 2012 по вересень 2013 року.
Свою заяву кредитор обґрунтовує посиланням на:
- розрахунок суми заборгованості ТОВ "Укрхміль-Сінгури" станом на 01.10.13р. за період з січня 2012 по вересень 2013 року (а.с. 217);
- копії розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с. 218 -219).
Таким чином кредитор зазначає, що ТОВ "Укрхміль-Сінгури" зобов'язано відшкодувати УПФУ в Житомирському районі витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2013 по вересень 2013 року на суму 17711,84 грн.
Законами України врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є окремим видом збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в зв'язку з чим на них також розповсюджується дія норм, які передбачені ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за № 64/8663.
Відповідно до п.6.1 вказаної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Пунктами 6.8, 6.9 Інструкції, передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Як свідчать матеріали справи, боржник здійснював свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи і був відповідно до п. 2.1.1 вказаної Інструкції платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов за яких у підприємств та організацій не виникає обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за Списками № 1 та № 2.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду від 16.04.2013р. господарський суд, зокрема, визнав банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхміль-Сінгури", відкрив ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхміль-Сінгури" строком на дванадцять місяців до 16.04.2014р.
Відповідно до вимог ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів ( обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
В листі Вищого господарського суду України від 05.02.2010р. №05-06/520/78 "Щодо деяких питань розгляду справ про банкрутство" зазначено, що відповідно до статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з визнанням боржника банкрутом в такої особи виникає особливий статус, який є значно відмінним від статусу боржника. Виходячи з аналізу положень статей 23, 25, 30, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч.9 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 25 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, тому після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.
Виходячи із змісту вказаної норми, поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.
У зв'язку з чим, вимоги УПФУ в Житомирському районі в розмірі 4529,08 грн. які виникли за період січня 2013 року - квітень 2013р. та підтверджуються належними доказами підлягають визнанню господарським судом в повному обсязі.
Щодо вимог в сумі 10992,53 грн. та 1534, 08 грн. (разом 12 526,61 грн.) які виникли за період з січня 2012 р. по грудень 2012 р., суд зазначає, що останні не являються поточними, оскільки виникли ще до порушення провадження у справі про банкрутство. За таких обставин вимоги в цій частині судом відхиляються.
Відносно вимог в розмірі 656,15 грн., які виникли за період з травня 2013р. по вересень 2013 р. та підтверджуються розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд приходить до висновку, що дані вимоги не мають характеру поточних, оскільки виникли після прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом.
Відповідно до ч.ч. 8,9 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам, у порядку, передбаченому ст. 31 Закону, з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі, інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.
В статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, яка також не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в зв'язку з чим, суд вважає, що вимоги заявника не є ані витратами четвертої черги, ані поточними зобов'язаннями, виходячи зі змісту спеціального Закону.
Отже, вимоги кредитора в розмірі в розмірі 656,15 грн., які виникли за період з травня 2013р. по вересень 2013 р. судом відхиляються.
Аналогічна позиція викладена в постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 18.03.2014 у справі №6/108-09.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).
Оскільки вимоги УПФУ становлять заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не зобов'язання зі сплати єдиного внеску, заявлені вимоги підлягають включенню до четвертої черги задоволення.
Крім того, відповідно до пункту 11.5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду від 04 червня 2004 року №04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредиторські вимоги визнані судом, включаються до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.
З огляду на зазначене, суд вважає що вимоги УПФУ в Житомирському районі в розмірі 4529,08 грн. підтверджені належними доказами, тому підлягають визнанню та включенню в розмірі 4529,08 грн. основного боргу до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника. В решті вимог відмовити.
Відповідно до п.4.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. №7, розподіл сум судового збору (так само як й інших судових витрат) у непозовному провадженні, зокрема, як-от у справах про банкрутство, здійснюється, оскільки інше не передбачено законом, за загальними правилами ст. 49 ГПК.
З огляду на зазначене, судові витрати покладаються на боржника пропорційно розміру задоволених кредиторських вимог.
У зв'язку із звільненням кредитора - УПФУ в Житомирському районі від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 293,30 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку про необхідність звіт ліквідатора прийняти до відома та призначити наступне засідання суду для з'ясування стану здійснення ліквідаційної процедури.
Керуючись ст.ст. 4-1, 32-34, 36, 43, 49, 86 ГПК України, ст.ст. 1, 5, 14, 22-32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-XII (в редакції чинній до 18.01.2013р. включно), ст.ст. 1, 4, ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п. 11.5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду від 04 червня 2004 року №04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Звіт ліквідатора прийняти до відома та долучити до матеріалів справи.
2. Визнати вимоги Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі згідно заяви №7311/03 від 30.10.13 р. в розмірі 4529,08грн. основного боргу та зобов'язати ліквідатора Ярмолу О.Ю. їх включити до четвертої черги реєстру вимог кредиторів. В решті вимог в сумі 13182,76 грн. відмовити.
У зв'язку із звільненням кредитора - УПФУ в Житомирському районі від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду підлягає сплаті боржником 293,30 грн. в дохід Державного бюджету України, які зобов'язати ліквідатора Ярмолу О.Ю. включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.
3. Призначити наступне засідання суду на "27" травня 2014 р. о 10:00 год. в приміщенні господарського суду Житомирської області - м. Житомир, майдан Путятинський 3/65, кім. №409.
4. Зобов'язати ліквідатора Ярмолу О.Ю.:
- надати відомості про стан та рух коштів на рахунках боржника в установах банків, що його обслуговують;
- привести у відповідність чинному Закону та надати реєстр вимог кредиторів, складений з врахуванням вимог ст. 31 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та відповідно до методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів, затверджених наказом Міністерства економіки України № 788 від 02.07.2010 р.;
- за результатами проведеної роботи, згідно з ст. 32 зазначеного Закону, подати ліквідаційний баланс, звіт про проведену роботу та інші матеріали, що свідчать про виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків (докази, що свідчать про відсутність ліквідаційної маси; реєстр вимог кредиторів з зазначенням сум, які є неможливими до погашення).
5. Викликати у наступне судове засідання уповноважених представників кредиторів та ліквідатора.
Суддя Макаревич В.А.
Список розсилки:
1- у справу
2- ЖМЦЗ- м. Житомир , вул .Черняховського, 110 (або під розписку в розносній книзі)
3- ліквідатору Ярмолі О.Ю. (або під розписку в розносній книзі)
4- ДПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" - 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а (рек. )
5- УПФУ в Житомир. р-ні - реком. з повідом.
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2014 |
Оприлюднено | 07.04.2014 |
Номер документу | 38020169 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Макаревич В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні