14/49
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 14/49
04.03.09
Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,
розглянувши справу№ 14/49
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Еліксім»
проСтягнення 1510424,02 грн.
за участю представників сторін:
від позивача- Висоцька Н.О.
від відповідача- Волоха Д.М.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У січні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(надалі –ТОВ «Євро Лізинг») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксім»(надалі –ТОВ «Еліксім») про стягнення 1353926,67 грн. основного боргу, 104999,11 грн. пені, 43964,95 грн. інфляційних витрат, 7533,29 грн. 3 % річних.
В обґрунтування пред'явлених вимог ТОВ «Євро Лізинг»посилається на неналежне виконання ТОВ «Еліксім»грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу № 249 від 25.04.2007 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.
В судовому засіданні 25.02.2009 р. судом оголошено перерву до 04.03.2009 р. у відповідності до ст. 77 ГПК України.
За наслідком заяви про збільшення позовних вимог № 5646 від 26.02.2009 р. позивач просить суд стягнути з відповідача 1580842,35 грн. основного боргу, 174866,26 грн. пені, 43964,95 грн. інфляційних витрат, 14372,57 грн. відсотків річних.
Суд прийняв вказану заяву до розгляду.
В судовому засіданні 04.03.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача надав суду усні пояснення, згідно яких визнає заборгованість, що відображено в протоколі судового засідання.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 04.03.2009 р. за згодою представників сторін в порядку ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх уповноважених представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2007 р. між ТОВ «Євро Лізинг»(Лізингодавець) та ТОВ «Еліксім»(Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 249 (надалі - Договір), відповідно до п. 2.1. якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач одержує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу (далі - Лізинг) транспортні засоби у відповідності з замовленням на транспортні засоби.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На виконання умов Договору відповідачу були передані наступні транспортні засоби:
- МАЗ 551605-280, шасі № YЗМ55160570012308, реєстраційний № АА6382СР (замовлення на ТЗ № 249/001 від 25.04.2007 р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/001 від 31.05.2007 р.);
- МАЗ 551605-280, шасі № YЗМ55160570012370, реєстраційний № АА6381СР (замовлення на ТЗ № 249/002 від 25.04.2007 р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/002 від 31.05.2007 р.);
- МАЗ 555102-223, шасі № YЗМ55510270011417, реєстраційний № АА3056ЕА (замовлення на ТЗ № 249/003 від 25.04.2007 р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/003 від 25.07.2007 р.);
- МАЗ 93866-044 L-12м Полуприцеп бортовой, шасі № YЗМ93866070007819, реєстраційний № АА2931ХТ (замовлення на ТЗ № 249/004 від 25.04.2007 р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/004 від 15.08.2007 р.);
- МАЗ 93866-044 L-12м Полуприцеп бортовой , шасі № YЗМ93866070007853, реєстраційний № АА2927ХТ (замовлення на ТЗ № 249/005 від 25.04.2007 р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/005 від 15.08.2007 р.);
- КАМАЗ-54115 седельньїй тягач, шасі № ХТС54115К72302726 реєстраційний № АА2836ЕВ (замовлення на ТЗ № 249/006 від 25.04.2007 р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/006 від 15.08.2007 р.);
- КАМАЗ-54115 седельньїй тягач, шасі № ХТС54115К72296587 реєстраційний АА2804ЕВ (замовлення на ТЗ № 249/007 від 25.04.2007р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/007 від 15.08.2007 р.);
- Автокран КТА 18т. (КАМАЗ-53215), шасі № ХТС53215Р.72291863, реєстраційний № АА4617СР (замовлення на ТЗ № 249/008 від 25.04.2007 р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/008 від 31.05.2007 р.);
- Автокран Клинцы КТА 25т. (КАМАЗ-53215), шасі № ХТС53215К72289124, реєстраційний № АА4616СР (замовлення на ТЗ № 249/009 від 25.04.2007 р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/009 від 31.05.2007 р.);
- Автобетонозмішувач АБС-7 DА , шасі № ХТС53229К72294320, реєстраційний № АА4618СР (замовлення на ТЗ № 249/010 від 25.04.2007 р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/010 від 31.05.2007 р.);
- Автобетонозмішувач АБС-7 DА, шасі № ХТС532297229R4156, реєстраційний № АА4619СР (замовлення на ТЗ № 249/011 від 25.04.2007 р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/011 від 31.05.2007 р.);
- Екскаватор ЭО-4225А-07 гусеничний, заводський номер № 1765, (замовлення на ТЗ № 249/012 від 25.04.2007 р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/012 від 15.05.2007 р.);
- Фронтальний Навантажувач В-138, серійний № 788, (замовлення на ТЗ № 249/013 від 25.04.2007 р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/013 від 13.07.2007 р.);
- Бульдозер Б-10М, заводський номер № 38498 (замовлення на ТЗ № 249/014 від 25.04.2007р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/014 від 17.05.2007 р.);
- Бульдозер Б-10М, заводський номер № 38498, (замовлення на ТЗ № 249/015 від 25.04.2007р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/015 від 17.05.2007 р.);
- Кран МКГ 25.01, заводський номер № 7 (замовлення на ТЗ № 249/016 від 25.04.2007р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/016 від 21.05.2007р.);
- Бетононасос СIFA РС709/415 70 м3/год , шасі № 8776964, (замовлення на ТЗ № 249/017 від 25.04.2007 р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/017 від 07.06.2007 р.);
- Кран МКГ 25.01, заводський № 8, (замовлення на ТЗ № 249/018 від 25.04.2007 р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/018 від 30.05.2007 р.);
- Кран МКГ 25.01, шасі № 9, (замовлення на ТЗ № 249/019 від 25.04.2007 р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/019 від 07.06.2007 р.);
- Газель 3302 (бортова), шасі № 33020070456080, реєстраційний № АА7124ЕВ (замовлення на ТЗ № 249/020 від 25.04.2007 р., акт приймання-передачі ТЗ № 249/020 від 11.10.2007 р.).
Відповідно до п. 5.1. Договору за передані у лізинг транспортні засоби в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) та інших додатках.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання п. 5.1 Договору, сторонами було підписано: план лізингу № 249/001 від 25.04.2007 р. та зміни до плану лізингу № 249/001 від 30.05.2007 р.; план лізингу № 249/002 від 25.04.2007 р. та зміни до плану лізингу № 249/002 від 30.05.2007 р.; план лізингу № 249/003 від 25.04.2007 р. та зміни до плану лізингу № 249/003 від 23.07.2007 р.; план лізингу № 249/004 від 25.04.2007 р.; план лізингу № 249/005 від 25.04.2007 р.; план лізингу № 249/006 від 25.04.2007 р.; план лізингу № 249/007 від 25.04.2007 р.; план лізингу № 249/008 від 25.04.2007 р. та зміни до плану лізингу № 249/008 від 30.05.2007 р.; план лізингу № 249/009 від 25.04.2007 р. та зміни до плану лізингу № 249/009 від 30.05.2007 р.; план лізингу № 249/010 від 25.04.2007 р. та зміни до плану лізингу № 249/010 від 30.05.2007 р.; план лізингу № 249/011 від 25.04.2007 р. та зміни до плану лізингу № 249/011 від 30.05.2007 р.; план лізингу № 249/012 від 25.04.2007 р. та зміни до плану лізингу № 249/012 від 15.05.2007р., план лізингу № 249/013 від 25.04.2007 р., зміни до плану лізингу № 249/013 від 13.07.2007р.; план лізингу № 249/014 від 25.04.2007 р.; план лізингу № 249/015 від 25.04.2007 р. та зміни до плану лізингу № 249/015 від 17.05.2007 р.; план лізингу № 249/016 від 25.04.2007 р. та зміни до плану лізингу № 249/016 від 21.05.2007 р.; план лізингу № 249/017 від 25.04.2007 р. зі змінами до нього; план лізингу № 249/018 від 25.04.2007 р. та зміни до плану лізингу № 249/018 від 30.05.2007 р.; план лізингу № 249/019 від 25.04.2007 р. та зміни до плану лізингу № 249/019 від 07.06.2007 р., план лізингу № 249/020 від 25.04.2007 р.
Згідно з п. 7.16. Договору Лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень Договору та інші платежі, які пов'язані з використанням транспортних засобів і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.
Виконуючи договірні зобов'язання позивач виставляв відповідачу для сплати рахунки-фактури (містяться в матеріалах справи).
Відповідач, в порушення умов Договору та положень чинного законодавства неналежним чином виконував зобов'язання по сплаті лізингових платежів, що спричинило виникнення заборгованості перед позивачем, яка станом на момент подання позовної заяви складала 1353926,67 грн., а відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог станом на 04.03.2009 р. –1580842,35 грн., наявність якої підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін.
Доказів сплати виставлених рахунків відповідачем не надано, доводів позивача не спростовано.
Враховуючи викладені обставини, факт наявності борг у відповідача перед позивачем за договором в сумі 1580842,35 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, відповідачем визнається, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 174866,26 грн. пені, 14372,57 грн. 3% річних, 43964,95 грн. інфляційних витрат.
Згідно п. 16.1. Договору при порушенні Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки.
Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, який обчислюється від суми прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи те, що Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню, здійснивши перерахунок розміру заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 115357,74 грн. пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок розміру заявлених до стягнення відсотків річних та інфляційних нарахувань, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача відсотки річних та інфляційні нарахування в заявленому розмірі.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в частині стягнення основного боргу, відсотків річних та інфляційних нарахувань.
Позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліксім» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 31, код 31662560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 67, код 32774741) з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 1580842,35 грн. основного боргу, 115357,74 грн. пені, 4372,57 грн. 3% річних, 43964,95 грн. інфляційних витрат, 17445,37 грн. державного мита, 113,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяМ.М. Нарольський
Дата підписання рішення: 24.03.2009 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2009 |
Оприлюднено | 12.06.2009 |
Номер документу | 3802138 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні