Ухвала

від 25.03.2014 по справі 805/14273/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2014 р. м. Київ К/800/1268/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Супутник»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року

по справі №805/14273/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Супутник» (надалі - ТОВ «Супутник»)

до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі - Макіївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області)

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

встановив:

У жовтні 2013р. позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування рішення №000025/05-18-22-4/23981058 від 29.05.2013р. про застосування фінансових санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2013р. позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013р., рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, Макіївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, 25.03.2011р. Совєтським РВ Макіївського МУ УМВС України у Донецькій області було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно продавця магазину ОСОБА_1 щодо здійснення продажу пива особі, яка не досягла вісімнадцяти років.

Оскільки згідно облікових даних ОСОБА_1 у 2011р. нараховувало та сплачувало заробітну плату ТОВ «Супутник», то відповідно до абз.9 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» Макіївською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області 29.05.2013р. прийнято рішення №000025/05-18-22-4/23981058 про застосування до ТОВ «Супутник» фінансових санкцій у вигляді штрафу за здійснення продажу пива особі, яка не досягла вісімнадцяти років.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, колегія апеляційного суду цілком вірно та обґрунтовано виходила з наступного.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскільки адміністративні матеріали складені відносно ОСОБА_1 як продавця ФОП ОСОБА_2, то підстави притягнення до відповідальності ТОВ «Супутник» за дії продавця ОСОБА_1 станом на 25.03.2011р. повинні бути документально доведені.

Тому, на вимогу апеляційного суду податковим органом повідомлено про індивідуальний податковий номер ОСОБА_1 НОМЕР_1, дані про нарахування доходу в сумі 2823грн., утримання та перерахування податку за цим індивідуальним податковим номером міститься в податковому розрахунку форми №1-ДФ ТОВ «Супутник» за 1 квартал 2011р.

Торговий патент на право здійснення торгівельної діяльності у магазині за адресою: м.Макіївка, вул.Потьомкіна, 34, з 1 квітня 2010р. по 31 березня 2011р. видавався саме ТОВ «Супутник».

При цьому, в податковому органі відсутні дані про реєстрацію ОСОБА_2, який є директором ТОВ «Супутник», як фізичної особи - підприємця, а також відсутні торгові патенти про його право, як підприємця, здійснювати торгову діяльність у магазині за зазначеною адресою.

Таким чином, позивачем документально не спростований факт продажу пива здійснений продавцем ТОВ «Супутник» ОСОБА_1 у магазині, в якому здійснює торгову діяльність ТОВ «Супутник».

Стосовно строків притягнення позивача до відповідальності, то судом апеляційної інстанції цілком вірно зазначено, що в силу приписів п.п.7 п.2 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», статтю 250 Господарського кодексу України доповнено частиною другою в наступній редакції: "Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи". Редакція норми приведена станом на час прийняття спірного рішення у травні 2013 року.

Згідно п.110.1 ст.110 Податкового кодексу України платники податків податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до п.113.1 та п.113.3 ст.113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних/фінансових санкцій/штрафів здійснюються у визначеному Кодексом порядку для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних санкцій зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори. Штрафні/фінансові санкції за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у встановлених порядку та у розмірах. Отже, строки застосування штрафних санкцій, передбачених іншими законами, регулюються Податковим кодексом України.

В свою чергу Закон України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є іншим в порівнянні з Податковим кодексом законом, який визначає повноваження органу державної податкової служби з питань застосування штрафних санкцій.

Положення п.114.1 ст.114 Податкового кодексу України визначають, що граничні строки застосування штрафних/фінансових санкцій до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього кодексу.

Пункт 102.1 статті 102 вказаного кодексу передбачає, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи, що порушення вчинено 25.03.2011р., рішення Макіївською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області прийнято 29.05.2013р., тобто в межах строку визначеного п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Супутник» - залишити без змін.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

О.В. Муравйов