Рішення

від 22.04.2009 по справі 49/82

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

49/82

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  49/82

22.04.09

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю „Укравтокомплект”

До:                              Товариства з обмеженою відповідальністю „Омнітел Україна”

Про:                              стягнення 552 234,24 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники:

Від позивача –Іпатенко О.С. –директор, Усенко М.М. (дов. № 2 від 14.02.2009 р.)

Від відповідача          не з'явились

Рішення приймається зазначеною датою, оскільки розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 552 234,24 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 215 від 23.09.2008 р., з яких 392 800,00 грн. основного боргу, 4 831,44 грн. пені, 114840,00 грн. штрафу, 29 852,80 грн. інфляційних витрат, 3 971,05 грн. 3% річних, крім того просить стягнути 10 000, 00 грн. витрат за послуги адвоката, 5 354,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов'язань позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач зобов‘язання по оплаті отриманого товару не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.02.2009 р. порушено провадження у справі № 49/82.

          В судовому засіданні, що відбулось 01.04.2009 р., позивач подав уточнення до позовної заяви, згідно яких просить стягнути з ТОВ „Омнітел Україна” на користь ТОВ „Укравтокомплект ЛТД” 391 764,00 грн. основної заборгованості, 7089,77 грн. пені, 114 840,00 грн. штрафу, 45 836,38 грн. інфляційних витрат, 5 828,16 грн. 3% річних, а також 10 000,00 грн. витрати за послуги адвоката та інші  судові витрати.

          Враховуючи те, що позивачем не надано доказів сплати державного мита за збільшені позовні вимоги, то суд вважає за необхідне відмовити позивачу в прийнятті заяви про уточнення позовних вимог. Між тим, суд бере до уваги, що сума основного боргу зменшена до 391764, 00 грн.  

          Відповідач в судове засідання не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/82 від 10.02.2009 р. не виконав, витребуваних документів суду не надав. Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

          Через канцелярію господарського суду м. Києва 01.04.2009 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, якою проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві, а також клопотання про призначення експертизи з якості проданих транспортних засобів.

          У судовому засіданні 22.04.2009 позивач надав письмові пояснення  стосовно клопотання відповідача про призначення експертизи, відповідно до яких просив відмовити відповідачу у призначенні експертизи щодо якості товару та задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

          Розглянувши подане  клопотання, заслухавши пояснення представника позивача суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про призначення експертизи у справі № 49/82.

Ухвалами господарського суду м. Києва № 49/82 від 11.03.2009 р. та від 01.04.2009 на підставі ст. 77 Господарського кодексу України, розгляд справи відкладався.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться у матеріалах справи, господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

23.09.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укравтокомплект ЛТД” (позивач, продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю „Омнітел Україна” (відповідач, покупець) укладено договір № 215 купівлі-продажу (далі –Договір), згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець оплатити і прийняти автотехніку КрАЗ наступної модифікації: КрАЗ-65055-0000054-02, самоскид, новий, колісна база 6х4, двиг. ЯМЗ-238ДЕ2 (Євро-2), 330 к.с., об'єм платформи 12 м. куб., заднього борта, сцепний пристрій, паливний бак 250 л, запасне колесо з диском, заводської комплектації, в кількості шести одиниць.

Згідно п. 2.2 Договору вартість товар становить 2 296 800,00 грн., в тому числі ПДВ 382800 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору розрахунок між сторонами здійснюється шляхом безготівкового перерахування покупцем грошей на банківський рахунок продавця, згідно рахунку, який подається продавцем протягом 3-х робочих днів з моменту підписання цього договору і є невід'ємною його частиною.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Укравтокомплект ЛТД” доставлено ТОВ „Омнітел Україна” автотехніку КрАЗ в кількості шести одиниць з м. Кременчук до м. Чернівці для негайного виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків затоплення в Західних областях України, про що сторонами підписано акт № 1 приймання-передачі. Передача автотехніки також підтверджується дорученням серії ЯПИ № 569719 від 29.09.2008 р., видатковою накладною № 00555 від 30.09.2008 р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а саме відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 391 764,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 2 від 05.12.2008 р. з вимогою щодо повернення боргу. Однак, відповідач на претензію не відреагував.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 391 764,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2 Договору за прострочення платежів за договором покупець сплачує 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім цього, у п. 6.5 Договору визначено, що за невиконання своїх обов'язків за вимогою кредитора, на боржника накладається штраф в розмірі 5% від загальної вартості цього Договору.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивачем було правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 4831,44 грн., штраф в розмірі 114 840,00 грн., 3% річних в розмірі 3971,05 грн., інфляційні збитки в розмірі 45836,38 грн., і вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом не приймаються, оскільки згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Крім того, якщо відповідач має будь-які претензії щодо якості поставленого товару, то він не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

                  На підставі укладеного договору щодо надання правової (юридичних) допомоги без номеру від 02.02.2009 позивач сплатив гонорар, за надання юридичної допомоги адвокатом при вирішенні спору між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Укравтокомплект»до Товариством з обмеженою відповідальністю «Омнітел Україна», у розмірі  10 000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 911515 від 02.02.2009.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Таким чином, перелік судових витрат не є вичерпним.

Отже, з наданих позивачем доказів, що знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що крім витрат по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового-процесу, позивач сплатив 10 000,00 грн. пов'язаних з оплатою послуг адвоката, що пов'язані з розглядом справи та які відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України мають відноситись до складу судових витрат.

Вимога позивача про вжиття запобіжних заходів судом задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до вимог ст. 66 ГПК України, Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь –якій стадії провадження у справі, якщо вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду. Позивачем не надано суду достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення до нього, може зникнути, зменшиться за кількістю або погіршиться за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 5 354,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМНІТЕЛ Україна»(01015, м. Київ, вул. Панфіловців 20, код ЄДРПОУ 30859545, п/р 26000175485300 в АКІБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укравтокомплект” (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького 42, оф. 18, код ЄДРПОУ 23521635, п/р 26001302029991 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904) 391764,00 грн. основної заборгованості, 4831,44 грн. пені, 114 840,00 грн. штрафу, 29852,80 грн. інфляційних витрат, 3971,05 грн. 3% річних, а також 10 000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 5 354,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                    А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 01.06.2009