Рішення

від 12.02.2014 по справі 911/4297/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2014 р. Справа № 911/4297/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Олійник І. В. (довіреність вих. № б/н від 01.09.2013 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агропротект", м. Біла Церква, Київська область

до Приватного підприємства Агрофірми "ЕЛІТА", с. Каленна, Сквирський район, Київська область

про стягнення 663 703, 72 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ "Компанія Агропротект" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПП Агрофірми "ЕЛІТА" про стягнення 592 442, 96 грн. основної заборгованості, 33 367, 26 грн. пені, 33 367, 26 грн. процентів річних, 526, 24 грн. інфляційних збитків, 4 000, 00 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за товар згідно договору № 74 поставки засобів захисту рослин від 24.04.2013 р. та договору № ЛД-211212 поставки насіння сільськогосподарських культур від 21.12.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.11.2013 р. порушено провадження у справі № 911/4297/13 за позовом ТОВ "Компанія Агропротект" до ПП Агрофірми "ЕЛІТА" про стягнення 663 703, 72 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 04.12.2013 р.

27.11.2013 р. до загальної канцелярії суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову б/н б/д, в якій позивач просив суд вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача.

04.12.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 18.12.2013 р.

17.12.2013 р. до загальної канцелярії суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог б/н б/д, в якій він просить суд стягнути з відповідача 562 442, 96 грн. основної заборгованості, 40 493, 23 грн. пені, 2 776, 01 грн. інфляційних збитків, 49 310, 25 грн. процентів річних, 4 000, 00 грн. збитків, оскільки відповідач 27.09.2013 р. додатково здійснив оплату у розмірі 30 000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою від 27.09.2013 р. на суму 30 000, 00 грн., наявною в матеріалах справи.

18.12.2013 р. у судовому засіданні заява б/н б/д позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду. За наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 15.01.2014 р.

15.01.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 05.02.2014 р.

05.02.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 12.02.2014 р.

12.02.2014 р. у судовому засіданні представник позивача надав суду документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив та документи, витребувані судом, не надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № ЛД-211212 поставки насіння сільськогосподарських культур, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю насіння сільськогосподарських культур, а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору та додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 2.1. договору асортимент, ціна, кількість та вартість партії товару узгоджується сторонами в кожному випадку окремо при поставці партії товару та визначається у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 3.2. договору загальна сума даного договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх специфікаціях, згідно з документами, що засвідчують прийом-передачу товару (видаткові накладні та (або) товарно-транспортні накладні, та (або) акти прийому-передачі товару).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що покупець оплачує товар наступним чином: 1) оплата у розмірі 50 % вартості партії товару - до 28.12.2012 р; 2) решта 50 % вартості товару - по факту поставки на протязі двох банківських днів. Моментом поставки товару є перехід права власності товару до покупця.

Згідно п. 3.8. договору товар, що був переданий покупцю в межах цього договору тільки згідно накладних (без укладення інших письмових угод - додатків), має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною.

Відповідно до п. 9.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, та діє до 31.12.2013 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.

21.12.2012 р. між сторонами було підписано специфікацію № 1 до договору поставки насіння сільськогосподарських культур № ЛД-211212 від 21.12.2012 р., відповідно до якої загальна сума поставки згідно даної специфікації складає 1 242 509, 76 грн. Згідно даної специфікації покупець оплачує товар наступним чином: оплата у розмірі 50 % вартості партії товару - до 28.12.2012 р.; решта 50 % вартості товару - по факту поставки на протязі двох банківських днів.

На виконання умов договору № ЛД-211212 поставки насіння сільськогосподарських культур від 21.12.2012 р. позивачем у квітні-травні 2013 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 013 115, 96 грн., що підтверджується видатковою накладною № 33 від 05.04.2013 р. на суму 741 474, 00 грн., видатковою накладною № 34 від 05.04.2013 р. на суму 93 717, 00 грн., видатковою накладною № 78 від 15.04.2013 р. на суму 93 684, 96 грн., видатковою накладною № 79 від 15.04.2013 р. на суму 81 356, 40 грн., видатковою накладною № 192 від 14.05.2013 р. на суму 2 883, 60 грн., наявними в матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті товару у розмірі 592 000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою позивача за 27.12.2012 р. на суму 100 000, 00 грн., банківською випискою позивача за 28.12.2012 р. на суму 400 000, 00 грн., банківською випискою позивача за 21.05.2013 р. на суму 11 000, 00 грн., банківською випискою позивача за 27.06.2013 р. на суму 6 000, 00 грн., банківською випискою позивача за 19.07.2013 р. на суму 20 000, 00 грн., банківською випискою позивача за 08.08.2013 р. на суму 25 000, 00 грн., банківською випискою позивача за 27.09.2013 р. на суму 30 000, 00 грн., наявними в матеріалах справи.

24.04.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 74 поставки засобів захисту рослин, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю засоби захисту рослин та іншу хімічну продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору та додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 2.1. договору асортимент, ціна, кількість та вартість партії товару узгоджується сторонами в кожному випадку окремо при поставці партії товару та визначається у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 3.2. договору загальна сума даного договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх специфікаціях, згідно з документами, що засвідчують прийом-передачу товару (видаткові накладні та (або) товарно-транспортні накладні, та (або) акти прийому-передачі товару).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що покупець оплачує товар згідно умов, які зазначені у специфікаціях (додатках) до даного договору. Моментом поставки товару є перехід права власності товару до покупця.

Згідно п. 3.8. договору товар, що був переданий покупцю в межах цього договору тільки згідно накладних (без укладення інших письмових угод - додатків), має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною.

Відповідно до п. 9.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, та діє до 31.12.2013 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.

24.04.2013 р. між сторонами було підписано специфікацію № 1 до договору № 74 поставки засобів захисту рослин від 24.04.2013 р., відповідно до якої загальна сума поставки згідно даної специфікації становить 189 830, 00 грн. Згідно даної специфікації покупець оплачує товар наступним чином: 1) оплата у розмірі 30 % вартості поставленого товару - до 27.07.2013 р.; решта 70 % вартості поставленого товару - до 15.10.2013 р.

26.04.2013 р. між сторонами було підписано специфікацію № 2 до договору № 74 поставки засобів захисту рослин від 24.04.2013 р., відповідно до якої загальна сума поставки згідно даної специфікації становить 120 540, 00 грн. Згідно даної специфікації покупець оплачує товар наступним чином: 1) оплата у розмірі 30 % вартості поставленого товару - до 20.07.2013 р.; решта 70 % вартості поставленого товару - до 15.10.2013 р.

На виконання умов договору № 74 поставки засобів захисту рослин від 24.04.2013 р. позивачем у березні-квітні 2013 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 471 089, 98 грн., що підтверджується видатковою накладною № 118 від 24.04.2013 р. на суму 126 776, 12 грн., видатковою накладною № 128 від 25.04.2013 р. на суму 63 053, 89 грн., видатковою накладною № 146 від 26.04.2013 р. на суму 281 259, 97 грн., наявними в матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідач не сплатив позивачеві суму заборгованості у розмірі 30 % від загальної вартості товару до 20.07.2013 р., а саме суму у розмірі 141 326, 99 грн. Отже, станом на 16.09.2013 р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 74 поставки засобів захисту рослин від 24.04.2013 р. становить 141 326, 99 грн.

У серпні 2013 р. позивачем було направлено відповідачу претензію вих. № 2/1208 від 12.08.2013 р., в якій позивач просив відповідача сплатити до 20.08.2013 р. основний борг у розмірі 451 115, 96 грн., 27 039, 56 грн. пені, 27 039, 56 грн. 3 % річних

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлені договорами строки та станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо своєчасної оплати товару не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 562 442, 95 грн., що підтверджується договором № ЛД-211212 поставки насіння сільськогосподарських культур від 21.12.2012 р., специфікацію № 1 до договору поставки насіння сільськогосподарських культур № ЛД-211212 від 21.12.2012 р., видатковою накладною № 33 від 05.04.2013 р. на суму 741 474, 00 грн., видатковою накладною № 34 від 05.04.2013 р. на суму 93 717, 00 грн., видатковою накладною № 78 від 15.04.2013 р. на суму 93 684, 96 грн., видатковою накладною № 79 від 15.04.2013 р. на суму 81 356, 40 грн., видатковою накладною № 192 від 14.05.2013 р. на суму 2 883, 60 грн., банківською випискою позивача за 27.12.2012 р. на суму 100 000, 00 грн., банківською випискою позивача за 28.12.2012 р. на суму 400 000, 00 грн., банківською випискою позивача за 21.05.2013 р. на суму 11 000, 00 грн., банківською випискою позивача за 27.06.2013 р. на суму 6 000, 00 грн., банківською випискою позивача за 19.07.2013 р. на суму 20 000, 00 грн., банківською випискою позивача за 08.08.2013 р. на суму 25 000, 00 грн., банківською випискою позивача за 27.09.2013 р. на суму 30 000, 00 грн., договором № 74 поставки засобів захисту рослин від 24.04.2013 р., специфікацію № 1 до договору № 74 поставки засобів захисту рослин від 24.04.2013 р. від 24.04.2013 р., специфікацію № 2 до договору № 74 поставки засобів захисту рослин від 24.04.2013 р. від 26.04.2013 р., видатковою накладною № 118 від 24.04.2013 р. на суму 126 776, 12 грн., видатковою накладною № 128 від 25.04.2013 р. на суму 63 053, 89 грн., видатковою накладною № 146 від 26.04.2013 р. на суму 281 259, 97 грн., наявними в матеріалах справи.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 562 442, 95 грн. за договором № ЛД-211212 поставки насіння сільськогосподарських культур від 21.12.2012 р. та договором № 74 поставки засобів захисту рослин від 24.04.2013 р.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договорами № ЛД-211212 поставки насіння сільськогосподарських культур від 21.12.2012 р. та № 74 поставки засобів захисту рослин від 24.04.2013 р., за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 21.07.2013 р. по 04.12.2013 р., з 22.05.2013 р. по 27.06.2013 р., з 28.06.2013 р. по 19.07.2013 р., з 20.07.2013 р. по 08.08.2013 р., з 09.08.2013 р. по 27.09.2013 р., з 28.09.2013 р. по 04.12.2013 р. на загальну суму 40 493, 22 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. договорів передбачено, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару, покупець зобов'язаний, на вимогу постачальника, сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а також проценти згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми.

Згідно п.6.5. договорів сторони домовились, що стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за даним договором не припиняється строком, визначеним п.6 ст. 323 Господарського кодексу України, і здійснюється до моменту повного розрахунку, а строк позовної давності щодо стягнення таких санкцій, відповідно до положень ст.. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до трьох років.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договорами у вищевказані періоди у розмірі 40 493, 23 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та річні проценти від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару, передбачені договорами № ЛД-211212 поставки насіння сільськогосподарських культур від 21.12.2012 р. та № 74 поставки засобів захисту рослин від 24.04.2013 р., за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару за березень 2013 р., вересень 2013 р., жовтень 2013 р., з 21.07.2013 р. по 04.12.2013 р., з 18.03.2013 р. по 08.04.2013 р., з 09.04.2013 р. по 16.04.2013 р., з 17.04.2013 р. по 15.05.2013 р., з 16.05.2013 р. по 21.05.2013 р., з 22.05.2013 р. по 27.06.2013 р., з 28.06.2013 р. по 19.07.2013 р., з 20.07.2013 р. по 08.08.2013 р., з 09.08.2013 р. по 27.09.2013 р., з 28.09.2013 р. по 04.12.2013 р. на загальну суму 2 776, 01 та 49 310, 25 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2. договорів передбачено, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару, покупець зобов'язаний, на вимогу постачальника, сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а також проценти згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 01.03.2013 - 31.03.2013 6557.98 1.000 0.00 6557.98 6 557, 98 грн. х 1, 000 = 6 557, 00 грн.; 6 557, 98 грн. - 6 557, 98 грн. = 0, 00 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 01.09.2013 - 30.09.2013 513115.96 1.000 0.00 513115.96 513 115, 96 грн. х 1, 000 = 513 115, 96 грн.; 513 115, 96 грн. - 513 115, 96 грн. = 0, 00 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?? 01.10.2013 - 31.10.2013 562442.96 1.004 2249.77 564692.73 562 442, 96 грн. х 1, 004 = 564 692, 73 грн.; 564 692, 73 грн. - 562 442, 96 грн. = 2 249, 77 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості згідно договору № ЛД-211212 поставки насіння сільськогосподарських культур від 21.12.2012 р. у вищевказані періоди становить 2 249, 77 грн.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором № ЛД-211212 поставки насіння сільськогосподарських культур від 21.12.2012 р. у вищевказаний період у розмірі 2 249, 77 грн.

Розрахунок процентів річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача процентів річних від суми основної заборгованості за договорами у вищевказані періоди у розмірі 49 310, 25 грн.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 000, 00 грн. збитків, понесених позивачем на оплату юридичних послуг.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи, позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме факт заподіяння відповідачем вказаних збитків позивачу; самі збитки та їх заявлений розмір; наявність вини відповідача у заподіянні збитків позивачу; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими збитками позивача.

Докази, додані позивачем до позовної заяви при зверненні в суд та надані ним у процесі розгляду справи і наявні у матеріалах справи, а саме договір № 2004/д/12 від 20.04.2012 р., укладений між ТОВ "Компанія Агропротект" та ТОВ "Компанія "Міранда", платіжне доручення № 1475 від 04.09.2013 р. на суму 4 000, 00 грн. та інші документи достовірно не підтверджують факт заподіяння відповідачем вказаних збитків позивачу, збитки, їх обов'язковий характер та їх заявлений розмір, а також достовірно не підтверджують наявність будь-якого причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими збитками позивача. Суд вважає за необхідне зазначити, що такі збитки позивача прямо не виникають із зазначеного порушення, а витрати на оплату юридичних послуг, зроблені позивачем, не є обов'язковими, неминучими і реальними.

Оскільки, враховуючи те, що недоведеними є факти заподіяння відповідачем вказаних збитків позивачу, їх розмір, наявність вини відповідача у заподіянні збитків позивачу, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими збитками позивача, то у суду відсутні правові підстави для застосування такої міри відповідальності до відповідача, як стягнення збитків, через відсутність всього складу цивільного правопорушення, а тому позовна вимога позивача про стягнення із відповідача збитків на оплату юридичних послуг у розмірі 4 000, 00 грн., є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Також, як було зазначено вище, позивач у заяві б/н б/д про забезпечення позову просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв'язку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Агрофірми "ЕЛІТА" (ідентифікаційний код 32191902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агропротект" (ідентифікаційний код 36969566) 562 442 (п'ятсот шістдесят дві тисячі чотириста сорок дві) грн. 95 (дев'яносто п'ять) коп. основної заборгованості, 40 493 (сорок тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 23 (двадцять три) коп. пені, 2 249 (дві тисячі двісті сорок дев'ять) грн. 77 (сімдесят сім) коп. інфляційних збитків, 49 310 (сорок дев'ять тисяч триста десять) грн. 25 (двадцять п'ять) коп. процентів річних та судові витрати 13 089 (тринадцять тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 92 (дев'яносто дві) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4 . Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Агропротект" у задоволенні заяви б/н б/д про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

20 лютого 2014 р.