Постанова

від 02.04.2014 по справі 905/382/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.04.2014 справа №905/382/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І., Стойки О.В. при секретарі Романовій А.О. від позивача:Максецька О.С. - за дов.№28-14Д від 01.01.2014р. від відповідача:не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2014 року у справі№ 905/382/14 (суддя Мельниченко Ю.С.) за позовомПублічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області до відповідачаКомунального підприємства «Сніжне - Міськсвітло», м. Сніжне Донецької області простягнення 14 454 грн. 92 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2014 році Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства «Сніжне - Міськсвітло», м. Сніжне Донецької області про стягнення 14 454 грн. 92 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.02.2014 р. у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області до Комунального підприємства «Сніжне - Міськсвітло», м. Сніжне Донецької області про стягнення 14 454 грн. 92 коп. було відмовлено.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача до судового засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення 20.03.2014 р. уповноваженій особі підприємства ухвали суду про порушення апеляційного провадження від 17.03.2014 р. Про причину неявки суд не повідомив, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 17.03.2014 р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/382/14 та наданих представником позивача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України за мотивами, викладеними в постанові апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2012 року між Комунальним підприємством «Сніжне-Міськсвітло» (замовник) та Публічним акціонерним товариством «Донецькобленерго» (виконавець) був укладений договір №160312-3Х2.2/09 на виконання робіт, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виконати: електромонтажні роботи з електропостачання адміністративної будівлі та зовнішнього освітлення за адресою: м. Сніжне, вул. Псковська, 1 відповідно до кошторисної документації, що додається до договору, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи виконавця в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.1.2 договору, роботи виконуються виконавцем у встановлений строк та передаються замовнику згідно з актами приймання - передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.п.3.2, 3.3 договору, ціна договору складає 13 750 грн. 80коп., у т.ч. ПДВ у сумі 2 291 грн. 80 коп., динамічна договірна ціна на роботи може бути змінена за згодою сторін, при цьому виконавець зобов»язаний повідомити замовника про зміну ціни упродовж трьох днів з моменту настання цих обставин.

Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що замовник здійснює оплату виконавцю в розмірі 100% вартості виконаних робіт після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Виконання робіт підтверджується актом здачі-прийомки виконаних робіт, підписаним обома сторонами згідно вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та розділу III ст. 138 п. 138.2 Податкового кодексу України (п. 2.2.3 договору).

Згідно з п.4.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 р.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач виконав електромонтажні роботи з електропостачання адміністративної будівлі та зовнішнього освітлення за адресою: м. Сніжне, вул. Псковська, 1, а відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується актом приймання виконаних робіт №6 від 28.04.2012 р. на суму 13 750 грн. 80 коп., який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте свої зобов»язання по оплаті за виконані й прийняті роботи не виконав.

Враховуючи викладене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Комунального підприємства «Сніжне - Міськсвітло», м. Сніжне Донецької області заборгованості у розмірі 13 750 грн. 80 коп. та 3% річних у розмірі 704 грн. 12 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

У відповідності до приписів ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтями 251, 252, 253 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов»язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Тобто юридичне значення має саме сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов»язано його початок. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2012 року між Комунальним підприємством «Сніжне-Міськсвітло» (замовник) та Публічним акціонерним товариством «Донецькобленерго» (виконавець) був укладений договір №160312-3Х2.2/09 на виконання робіт, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виконати: електромонтажні роботи з електропостачання адміністративної будівлі та зовнішнього освітлення за адресою: м. Сніжне, вул. Псковська, 1 відповідно до кошторисної документації, що додається до договору, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи виконавця в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що замовник здійснює оплату виконавцю в розмірі 100% вартості виконаних робіт після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, сторони не узгодили конкретного строку оплати відповідачем вартості виконаних робіт за договором №160312-3Х2.2/09 на виконання робіт від 16.03.2012 року, а також матеріали справи не містять доказів звернення позивача з такою вимогою до відповідача.

За таких підстав, судова колегія дійшла висновку, що в даному випадку підлягає застосуванню приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, а посилання суду першої інстанції на норми статті 692 Цивільного кодексу України є неправомірним, оскільки загальне правило розрахунку сторони саме за договором купівлі-продажу після отримання товару застосовується з урахуванням конкретних умов, які сторони передбачили в договорі стосовно строку та порядку виконання ними їх договірних зобов»язань, так як в цій статті присутня відсилочна умова на встановлення сторонами і законом іншого строку та порядку виконання договору купівлі-продажу. В даному випадку підставою позову, що визначений позивачем, є договір підряду, правове регулювання якого передбачено главою 61 Цивільного кодексу України, а тому застосовуються саме норми статті 530 Цивільного кодексу України, і тільки після направлення відповідачу належним чином оформленої претензії на суму боргу, що виник на підставі правовідносин з договору підряду, у останнього виникне обов»язок по оплаті виконаних робіт, а після закінчення семиденного терміну направлення такої вимоги почнеться прострочка виконання ним грошового зобов»язання відповідно до норм частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України. До того ж звернення позивача до суду з позовом при цих обставинах є передчасним, оскільки на даний момент його право ще не порушено і відсутній спір між сторонами, який необхідно вирішувати в суді.

За таких підстав, Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за договором №160312-3Х2.2/09 на виконання робіт від 16.03.2012 року в розмірі 13 750 грн. 80 коп. задоволенню не підлягають за мотивами, викладеними вище.

Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за загальний період прострочки з 01.05.2012 р. по 13.01.2014 р. у розмірі 740 грн. 12 коп.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана вимога позивача також не підлягає задоволенню, оскільки вимоги позивача про стягнення основного боргу є передчасними, а тому позивачем не доведений період прострочки виконання відповідачем та існування саме в цей період грошового зобов»язання відповідача за договірними підрядними правовідносинами при відсутності звернення позивача з вимогою до відповідача оплатити виконані роботи.

Отже, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області до Комунального підприємства «Сніжне - Міськсвітло», м. Сніжне Донецької області про стягнення 14 454 грн. 92 коп. є вірним за мотивами, викладеними в постанові апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України висновок рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2014 р. у справі № 905/382/14 відповідає нормам матеріального та процесуального права України за мотивами, викладеними в постанові суду апеляційної інстанції, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2014 р. у справі № 905/382/14 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2014 р. у справі № 905/382/14 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 6 прим:

1 - у справу;

2,3 - позивачу;

4 - відповідачу;

5 - ДАГС;

6- ГС Дон. обл.

Довгалюк К.Г.